Постанова № 58625015, 29.06.2016, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2016 року Справа № 904/7470/15

Вищий господарський суд України у складі колегії: головуючого, судді Васищака І.М., суддів Грека Б.М., Студенця В.І., за участі представників сторін І. Кобець (дов. від 20.11.2015), В. Лавриновича (дов. від 23.07.2015), Д. Ганзієнко (дов. від 26.10.2015), Д. Демчук (дов. від 26.10.2015), С. Кравцова (дов. від 06.04.2016), розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 25 серпня 2015 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 31 березня 2016 року у справі № 904/7470/15 за позовом приватного акціонерного товариства "АВК" до публічного акціонерного товариства "Кондитерська фабрика "А.В.К." м. Дніпропетровськ", треті особи - публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", A.V.K. CONFECTIONERY HOLDINGS LIMITED, про визнання договору укладеним та про визнання права власності,

УСТАНОВИВ: У серпні 2015 року приватне акціонерне товариство "АВК" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до публічного акціонерного товариства "Кондитерська фабрика "А.В.К." м. Дніпропетровськ" про визнання укладеним у редакції позивача з дня набрання рішенням законної сили договору про передачу відступного-рухомого майна; визнання права власності приватного акціонерного товариства "АВК" на рухоме майна в кількості 1 826 штук.

Позов обґрунтований порушенням відповідачем умов Попереднього договору від 7 серпня 2015 року про передачу відступного-рухомого майна.

За заявою приватного акціонерного товариства "АВК", Господарський суд Дніпропетровської області ухвалою від 25 серпня 2015 року (суддя А. Соловйова) забезпечив позов шляхом накладення арешту на рухоме майно в кількості 1 826 штук, яке належить на праві власності публічному акціонерному товариству "Кондитерська фабрика "А.В.К." м. Дніпропетровськ", перелік якого зазначено в позовній заяві.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 16 вересня 2015 року до участі у справі третьою особою залучено A.V.K. CONFECTIONERY HOLDINGS LIMITED.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 31 березня 2016 року до участі у справі третьою особою залучено публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк".

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 31 березня 2016 року ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 25 серпня 2015 року про забезпечення позову залишена без змін.

Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" просить ухвалу та постанову про забезпечення позову скасувати з підстав неправильного застосування господарськими судами приписів статей 34, 43 і 66 Господарського процесуального кодексу України та відмовити в задоволенні заяви про вжиття заходів до забезпечення позову.

Приватне акціонерне товариство "АВК", публічне акціонерне товариство "Кондитерська фабрика "А.В.К."м. Дніпропетровськ", A.V.K. CONFECTIONERY HOLDINGS LIMITED проти доводів касаційної скарги заперечують і її задоволенні просять відмовити.

За клопотанням публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" строк розгляду касаційної скарг продовжено до 29 червня 2016 року.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Господарськими судами встановлено, що приватне акціонерне товариство "АВК" і публічне акціонерне товариство "Кондитерська фабрика "А.В.К." м. Дніпропетровськ" 7 серпня 2015 року уклали Попередній договір, згідно з яким відповідач зобов'язався укласти договір, предметом якого є передача позивачу рухомого майна у погашення боргу.

Предметом спору у даній справі є вимоги позивача визнати укладеним договір про передачу відступного-рухомого майна та визнання права власності на це майно з підстав відмови відповідача виконати умови, встановлені Попереднім договором.

Задовольняючи заяву позивача про забезпечення позову, господарські суди виходили з припущення можливої втрати майна та впливу цього на технологічний процес; від наявності майна буде залежити виконання рішення.

Такого висновку господарські суди дійшли без урахування всіх обставин справи та вимог закону.

Позивач зазначає, що відповідач погодився погасити борг, який на дату подання позову дорівнює 49 589 433 грн 64 коп., за рахунок майна, про що було укладено Попередній договір.

Право на майно, яке є предметом договору про передачу відступного-рухомого майна та щодо якого вжито заходів до забезпечення позову в даній справі, заявлено також заставодержателем - публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" на підставі договорів застави від 28 вересня 2011 року № 20-2582/3-1 (з урахуванням договорів про внесення змін від 25 липня 2012 року № 20-2649/3-1, від 3 вересня 2012 року № 20-3139/3-1, 26 грудня 2013 року № 20-4227/3-1) і від 24 квітня 2015 року № 20-0593/3-1, укладених з публічним акціонерним товариством "Кондитерська фабрика "А.В.К." м. Дніпропетровськ" (заставодавець).

Частиною 1 статті 635 Цивільного кодексу України встановлено, що попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, господарські суди не звернули уваги на правило частини 2 цієї статті, за змістом якої спонукання до укладання договору можливе виключно за умови необґрунтованого (без поважних причин) ухилення особи від укладення договору, передбаченого попереднім договором.

Відповідно до пунктів 4.1 3 договорів застави, на які посилається публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", заставодавець зобов'язався не відчужувати майно, не надавати майно в заставу, а також не обтяжувати його іншими зобов'язаннями на користь третіх осіб без отримання попередньої письмової згоди на це від заставодержателя.

Окрім того суди не з'ясували тотожності майна, права на які оспорюють приватне акціонерне товариство "АВК", публічне акціонерне товариство "Кондитерська фабрика "А.В.К." м. Дніпропетровськ" і публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", а також співмірність ціни позову і заходу до його забезпечення.

За змістом статей 66 і 67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, збалансованості інтересів сторін, наявності зв'язку між заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги. Цих вимог процесуального закону суди не врахували, що зумовлює скасування ухвали про забезпечення позову та передачі справи до місцевого господарського суду для повторного розгляду заяви приватного акціонерного товариства "АВК" про вжиття заходів до забезпечення позову з урахуванням вказівок, що містяться у даній постанові.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ: Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" задовольнити частково.

Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 25 серпня 2015 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 31 березня 2016 року у справі № 904/7470/15 скасувати.

Справу передати до Господарського суду Дніпропетровської області для розгляду заяви про вжиття заходів до забезпечення позову.

Головуючий, суддя І. М. Васищак Суддя Б. М. Грек Суддя В. І. Студенець