Постанова № 58624947, 30.06.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

30 червня 2016 року № 826/16533/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Іщука І.О., вирішив у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомКомунального підприємства «Київпастранс» в особі Автобусного парку №5доДержавної податкової інспекції у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києвіпровизнання протиправними та скасування рішень від 28.04.2015р. № 0010161706, № 0010111706, № 0010131706, № 0010081706, № 0010181706, № 0010071706, № 0010061706, № 0010151706, № 0010171706

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

Комунальне підприємство «Київпастранс» в особі Автобусного парку №5 звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування рішень від 28.04.2015р. № 0010161706, № 0010111706, № 0010131706, № 0010081706, № 0010181706, № 0010071706, № 0010061706, № 0010151706, № 0010171706.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що податковим органом необґрунтовано прийнято рішення від 28.05.2015р. про застосування штрафних санкцій та пені за несвоєчасну сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, оскільки, періоди за які було застосовано пеню, охоплені вказаними рішеннями повторно, тобто двічі було застосовано штрафні санкції та нараховано пеню за одні і ті ж самі періоди. Так, граничний термін сплати узгоджених нарахувань єдиного внеску для позивача становив: за травень 2014р. - 20.06.2014р., за червень 2014р. - 20.07.2014р., за липень-20.08.2014р., за серпень 2014р. - 20.09.2014р., за вересень 2014 р. - 20.10.2014р., за жовтень 2014 року - 20.11.2014 р., за листопад 2014р. - 20.12.2014р., за грудень 2014р. - 20.01.2015р., за лютий 2015р. - 20.03.2015р.

Оскільки, позивачем сума узгоджених нарахувань по граничним термінам не була сплачена, відповідач повинен був за правилами п.2 п.7.2. розділу VII Інструкції застосувати до позивача штрафні санкції та нарахувати пеню за несвоєчасну сплату єдиного внеску за кожен звітних місяць, за який з порушенням строків сплачено єдиний внесок, а саме: травень, червень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2014р. та лютий 2015р. Проте, в супереч зазначеної норми, ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС України у м. Києві винесло рішення № 0010061706 від 28.04.2015р., відповідно до якого застосувало до позивача пеню, об'єднавши у нього велику кількість звітних періодів.

Відповідач власної позиції щодо позову у письмовому вигляді не висловив, заперечень суду не подав.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

У зв'язку з тим, що відсутні перешкоди для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, а також зважаючи на відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд в судовому засіданні 25.11.2015 року дійшов висновку про можливість розгляду справи у письмовому провадженні.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

Рішеннями ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м Києві від 28.04.2015 р.: №0010131706 до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 33 081,77 грн. (10 %) та нараховано пеню у розмірі 4 257,40 грн. (0,1 % від суми недоїмки) за несвоєчасну сплату єдиного внеску за періоди з 21.06.2014 р. по 04.07.2014 р.;

№ 0010111706 до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 95 387,21 грн. (10 %) та нараховано пеню у розмірі 41 900,76 грн. (0,1 % від суми недоїмки) за несвоєчасну сплату єдиного внеску за періоди з 22.07.2014 р. по 06.10.2014 р.;

№ 0010161706 до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 91 894,41 грн. (10 %) та нараховано пеню у розмірі 32 655,56 грн. (0,1 % від суми недоїмки) за несвоєчасну сплату єдиного внеску за періоди з 23.09.2014 р. по 10.11.2014 р.;

№ 0010081706 до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 97 447,14 грн. (10 %) та нараховано пеню у розмірі 53 752,77 грн. (0,1 % від суми недоїмки) за несвоєчасну сплату єдиного внеску за періоди з 21.10.2014 р. по 22.12.2014 р.;

№ 0010151706 до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 102 652,43 грн. (10 %) та нараховано пеню у розмірі 46 331,49 грн. (0,1 % від суми недоїмки) за несвоєчасну сплату єдиного внеску за періоди з 21.11.2014 по 15.01.2015 р.;

№0010171706 до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 98 519,94 грн. (10 %) та нараховано пеню у розмірі 28 096,99 грн. (0,1 % від суми недоїмки) за несвоєчасну сплату єдиного внеску за періоди з 23.12.2014 р. по 27.01.2015 р.;

№ 0010071706 до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 210 580,73 грн. (10 %) та нараховано пеню у розмірі 17 045,75 грн. (0,1 % від суми недоїмки) за несвоєчасну сплату єдиного внеску за періоди з 21.01.2015 р. по 12.02.2015 р.;

№ 00101811706 до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 5 633,75 грн. (10 %) та нараховано пеню у розмірі 112,67 грн. (0,1 % від суми недоїмки) за несвоєчасну сплату єдиного внеску за періоди з 21.03.2015 р. по 24.03.2015 р.;

№ 0010061706 до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 0 грн. (10 %) та нараховано пеню у розмірі 153 750,33 грн. (0,1 % від суми недоїмки) за несвоєчасну сплату єдиного внеску за періоди з 02.09.2013 р. по 24.01.2015 р.;

№ 0004861705 від 10.06.2014 р. до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 681 183,37 грн. (10 %) та нараховано пеню у розмірі 168 694,46 грн. (0,1 % від суми недоїмки) за несвоєчасну сплату єдиного внеску за періоди з 02.09.2013 р. по 23.05.2014 р.

За результатами адміністративного оскарження рішенням Державної фіскальної служби Украйни №14790/6/99-99-10-01-07-15 від 16.07.2015р. про результати розгляду скарги, скаргу позивача від 23.06.2015 р. №910/юр задоволено частково, рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 28.04.2015 р. № 0010071706, №0010181706 ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві - скасовано та відкликано з дня прийняття даного рішення, рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 28.04.2015 р. № 0010171706, № 0010081706, № 0010151706, № 0010161706, №0010111706, №0010131706, №0010061706 ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві залишено без змін, а рішення за результатами первинної скарги від 16.06.2015р. № 9492/10/26-15-10-08-16 ГУ ДФС у м. Києві - скасовано в частині оскарження рішень від 28.04.2015 № 0010071706,

№ 0010181706 ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві, в іншій частині оскаржувані рішення залишено без змін. При цьому, ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві було зобов'язано прийняти нові рішення у відповідності до вимог чинного законодавства.

Не погоджуючись з рішеннями ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві від 28.04.2015 р. позивач звернувся до суду.

Автобусним парком №5 КП «Київпастранс» до ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м Києві було подано звіти про нарахування єдиного внеску за травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2014 р. та січень, лютий 2015 р.

Граничний термін сплати узгоджених нарахувань єдиного внеску для позивача становив: за травень 2014 р. - 20.06.2014 р., за червень 2014 р. - 20.07.2014 р., за липень-20.08.2014 р., за серпень 2014 р. - 20.09.2014 р., за вересень 2014 р. - 20.10.2014 р., за жовтень 2014 р. - 20.11.2014 р., за листопад 2014 р. - 20.12.2014 р., за грудень 2014 р. - 20.01.2015 р., за лютий 2015 р. - 20.03.2015 р.

Застосовані рішенням ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві

№ 0004861705 від 10.06.2014р. за період 02.09.2013р. по 23.05.2014р. до позивача штрафні санкції та нарахована пеня за несвоєчасну сплату єдиного внеску на загальну суму 849 877,83 грн. позивачем було визнано та не оскаржувалось.

Таким чином, ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві приймаючи 28.04.2015р. рішення № 0010161706, № 0010111706, № 0010131706, № 0010081706,

№ 0010061706, № 0010151706, № 0010171706 повторно було нараховано штрафні санкції та пеню за несплату або несвоєчасну сплату єдиного соціального внеску за період з 02.09.2013 р. по 24.01.2015 р. на загальну суму 153 750,33 грн., що частково співпадає з відповідними періодами, за які вже було здійснено донарахування рішенням № 0004861705 від 10.06.2014р. за період 02.09.2013 р. по 23.05.2014 р.

Спірні відносини, що виникли між позивачем та відповідачем у зв'язку з винесенням рішень про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, регулюються Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон) та Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства доходів і зборів України від 09.09.2013р. № 455 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 19.09.2013р. за № 1622/24154 (далі - Інструкція).

Відповідно до п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Частиною 10 статті 25 Закону визначено, що на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Частиною 14 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа органу доходів і зборів у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску.

Відповідно до підпункт 2 п. 7.2 розділу VII «Фінансові санкції» Інструкції за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за формою згідно з додатком 9. Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних карток особових рахунків платників. При застосуванні штрафів, зазначених у цьому підпункті, приймається одне рішення після сплати (погашення) у повному обсязі недоїмки окремо за кожний період, за який сплачується єдиний внесок, незалежно від кількості випадків сплати за вказаний період.

Автобусним парком №5 КП «Київпастранс» до ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС України надавались звіти про нарахування єдиного внеску за травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2014 р. та січень, лютий 2015р.

Граничний термін сплати узгоджених нарахувань єдиного внеску для Позивача становив: за травень 2014р. - 20.06.2014р., за червень 2014р. - 20.07.2014р., за липень-20.08.2014р., за серпень 2014р. - 20.09.2014р., за вересень 2014 р. - 20.10.2014р., за жовтень 2014 року -20.11.2014 р., за листопад 2014р. -20.12.2014р., за грудень 2014р. -20.01.15р., за лютий 2015р. - 20.03.15р.

Оскільки, позивачем сума узгоджених нарахувань по граничним термінам не була сплачена, тому відповідач повинен був за правилами п.2 п.7.2. розділу VII Інструкції застосувати до позивача штрафні санкції та нарахувати пеню за несвоєчасну сплату єдиного внеску за кожен звітний місяць, за який з порушенням строків сплачено єдиний внесок, а саме: травень, червень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2014р. та лютий 2015р.

Натомість, всупереч зазначеній нормі, ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС України у м. Києві прийнято рішення № 0010061706 від 28.04.2015р., відповідно до якого до позивача було застосовано пеню, об'єднавши у нього значну кількість звітних періодів.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" єдиний внесок зараховується: для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), 2, 3, 6, 7 і 8 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Згідно ч. 8 ст. 9 вказаного Закону платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Згідно ст. 12 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», завданнями центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, яким в даному випадку являється відповідач, є забезпечення адміністрування єдиного внеску шляхом його збору, ведення обліку надходжень від його сплати та здійснення контролю за сплатою єдиного внеску.

Відповідно до ст. 1 ПК України Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів (до яких також відноситься нарахування та сплата єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - ЄСВ).

П. 1. ст. 41 ПК України закріплює, що контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи.

Чинним законодавством України передбачено, що контролюючі органи для виконання покладених на них обов'язків мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки, предметом яких є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених ПК України податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Згідно ст. 13 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», документальні та камеральні перевірки проводяться у порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Судом встановлено, що відповідачем не проводились ані документальні, ані фактичні перевірки стосовно нарахування та сплати позивачем ЄСВ, з чого слідує що оспорюванні рішення прийнятті на підставі камеральної перевірки, при цьому, відповідачем не було витребувано від позивача жодних документів для прийняття ним вказаних рішень.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом (ст. 75 ПКУ).

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, а стосовно повноти та своєчасності сплати ЄСВ на підставі даних особових рахунків платників.

Стаття 76 ПКУ передбачає порядок проведення камеральної перевірки.

Камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 ПКУ.

За результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 ПКУ.

У разі відмови платника або його законних представників від отримання примірника акта про результати перевірки або неможливості його вручення та підписання у зв'язку з відсутністю платника податків або його законних представників за місцезнаходженням такий акт або довідка надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 58 ПКУ для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. У зазначених у цьому абзаці випадках контролюючим органом складається відповідний акт.

Наявні у справі докази свідчать, що Акту за результатами перевірки щодо своєчасності сплати позивачем сум ЄСВ відповідачем прийнято не було, позивач не отримував Акт про результат камеральної перевірки, доказів на підтвердження відмови позивача в отриманні такого Акта відповідачем суду не надано.

Крім того, законодавством України передбачено, що у разі незгоди платника або його законних представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податків протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки). Такі заперечення розглядаються контролюючим органом протягом п'яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 ПКУ для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податку (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень, про що такий платник податку зазначає у запереченнях.

У разі якщо платник податку виявив бажання взяти участь у розгляді його заперечень до акта перевірки, контролюючий орган зобов'язаний повідомити такого платника податків про місце і час проведення такого розгляду. Таке повідомлення надсилається платнику податків не пізніше наступного робочого дня з дня отримання від нього заперечень, але не пізніше ніж за два робочих дні до дня їх розгляду.

З огляду на той факт, що Акт про результати камеральної перевірки позивачу не направлявся, останній в свою чергу не мав можливості надати свої заперечення чи пояснення, що могло б суттєво вплинути на прийняті стосовно нього рішення.

Згідно ч. 14 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа органу доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів з дня прийняття надсилається платнику єдиного внеску.

Строки прийняття органом доходів і зборів нового рішення після скасування попереднього в порядку адміністративного оскарження зазначені в Порядку направлення органами податкової служби рішень платникам податків, затвердженому наказом Міністерства фінансів України № 1236 від 28.11.2012 року (далі Порядок).

В абзаці 3 пункту 3.4. цього Порядку визначено, що нове рішення складається органом державної податкової служби, який склав попереднє рішення протягом трьох днів з дня, що настає за днем отримання таким органом рішення за результатами адміністративного чи судового оскарження.

Натомість в порушення вимог чинного законодавства ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві у встановлені законом строки свого зобов'язання не виконала. На виконання вимог закону та прямої вказівки зазначеної у рішенні ГУ ДФС у м. Києві від 16.06.2015 р. № 9492/10/26-15-10-08-16 стосовно прийняття нових рішень щодо встановлення несвоєчасної сплати позивачем ЄСВ ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві прийнято не було.

В порушення вимог статті 61 Конституції України, відповідно до якої ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві до позивача було двічі застосовано штрафні санкції та нараховано пеню за одні і ті ж самі періоди.

Враховуючи те, що ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві рішеннями від 28.04.2015 р. № 0010161706, № 0010111706, № 0010131706, № 0010081706, № 0010061706,

№ 0010151706, № 0010171706 позивачу повторно застосовано штрафні санкції та пеню за періодами попередньо донарахованими рішенням від 10.06.2014 р. № 0004861705, позовні вимоги в частині скасування рішень від 28.04.2015 р. № 0010161706, № 0010111706, № 0010131706,

№ 0010081706, № 0010061706, № 0010151706, № 0010171706 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про скасування рішень ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві від 28.04.2015р. № 0010181706, № 0010071706, суд зазначає, що в цій частині позовні вимоги є необґрунтованими з огляду на наступне.

Відповідно до рішення Державної фіскальної служби Украйни №14790/6/99-99-10-01-07-15 від 16.07.2015р. про результати розгляду скарги позивача від 23.06.2015 р. №910/юр рішення від 28.04.2015р. № 0010181706, № 0010071706 скасовані, як такі, що прийняті відповідачем за невстановленою формою.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

За змістом цієї норми предмет оскарження за правилами адміністративного судочинства повинен мати юридичне значення, тобто впливати на коло прав, свобод, законних інтересів чи обов'язків, а також встановлені законом умови їх реалізації.

Суд зазначає, що правовий акт - це акт волевиявлення (рішення) уповноваженого суб'єкта права, що регулює суспільні відносини за допомогою встановлення (зміни, скасування, зміни сфери дії) правових норм, а також визначення (зміни, припинення) на основі цих норм прав і обов'язків учасників конкретних правовідносин.

Водночас скасовані рішення ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві від 28.04.2015р. № 0010181706, № 0010071706 не породжують для позивача будь-яких зобов'язань та жодним чином не впливають на права та обов'язки позивача, а тому вимога про їх скасування не може бути предметом спору в адміністративній справі, згідно п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України.

Отже, станом на день вирішення даного спору рішення ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві від 28.04.2015р. № 0010181706, № 0010071706 є не чинними, а тому не можуть бути скасовані судом, що є підставою для відмови у позові у цій частині.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: 1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; 2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

З урахуванням зазначеного, на підставі встановлених судом фактів та обставин, враховуючи, що докази, наявні у справі не доводять правомірності прийняття ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві рішень від 28.04.2015 р. № 0010161706, № 0010111706, № 0010131706, № 0010081706, № 0010061706, № 0010151706, № 0010171706, а позивачем доведено суду обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги в цій частині, суд приходить до висновку, що рішення від 28.04.2015 р. № 0010161706, № 0010111706, № 0010131706, № 0010081706, № 0010061706, № 0010151706, № 0010171706 підлягають скасуванню.

Згідно частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 71 цього Кодексу передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, та враховуючи, що докази, наведені відповідачем у запереченнях на позов, не спростовують доводи позивача, суд дійшов висновку, що адміністративний підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Враховуючи викладене, керуючись п. 1 ч. 1 ст. 17, статтями 69-71, 94, ч. 6 ст. 128, 160-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов Комунального підприємства «Київпастранс» в особі Автобусного парку №5 задовольнити частково.

2. Рішення ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві від 28.04.2015 р. № 0010161706, від 28.04.2015 р. № 0010111706, від 28.04.2015 р. № 0010081706, від 28.04.2015 р. № 0010061706, від 28.04.2015 р. № 0010151706, від 28.04.2015 р. № 0010171706, від 28.04.2015р. 0010131706 визнати протиправними та скасувати.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Судові витрати у сумі 1759,50 гривень присудити на користь Комунального підприємства «Київпастранс» в особі Автобусного парку №5 за рахунок бюджетних асигнувань ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її отримання особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.О. Іщук