Постанова № 58624926, 29.06.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

29 червня 2016 року № 826/4767/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Мазур А.С., суддів: Аблова Є.В., Літвінової А.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомКиївського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності доМіністерства аграрної політики та продовольства Українипростягнення заборгованості у розмірі 10 818,16 грн.,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Київське міське відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності з позовом до Міністерства аграрної політики та продовольства України про стягнення заборгованості у розмірі 10 818,16 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що за результатами проведення перевірки Міністерства аграрної політики та продовольства України по коштах Фонду виявлено ряд порушень, за результатами чого прийнято рішення про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності від 09.11.2015 №82-П, яким з відповідача вирішено стягнути 10 818,16 грн.

Під час судового розгляду справи, представником позивача заявлені позовні вимоги підтримано у повному обсязі та останній просив суд задовольнити їх з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, з огляду на що судом ухвалено про перехід до розгляду справи у порядку письмового провадження на підставі ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

При цьому, від представника відповідача через канцелярію суду надійшли письмові заперечення проти позову, в яких зазначено про фактичну незгоду з рішенням від 09.11.2015 №82-П, на підставі якого заявлено грошові кошти до стягнення. При цьому, останнім наголошено, що Міністерством аграрної політики та продовольства України частково сплачено заявлену до стягнення суму, на підтвердження чого надано копію платіжного доручення від 29.12.2015 №1457 на суму 473,93 грн.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, Київським міським відділенням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності проведено перевірку використання Міністерством аграрної політики та продовольства України коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, за результатами якої складено акт від 04.11.2015 №120.

За результатами вказаної перевірки встановлено порушення, що виявлені за період до 01.01.2015, які становлять 9396,36 грн., та неправомірно витрачену суму, що виявлена за період з 01.01.2015, яка становить 947,87 грн.

На підставі викладеного, Київським міським відділенням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності прийнято рішення про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності від 09.11.2015 №82-П, яким вирішено стягнути з Міністерства аграрної політики та продовольства України страхові кошти у загальному розмірі 10 818,16 грн.

Зважаючи на факт наявності у Міністерства аграрної політики та продовольства України заборгованості зі сплати страхових коштів, позивач звернувся за стягненням останніх до суду.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з такого.

Нормативно-правовим актом, який визначає правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров'я, є Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 №1105-XIV у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин (надалі - Закон №1105).

У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону №1105, загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - соціальне страхування) - система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення, страхові виплати та надання соціальних послуг застрахованим особам за рахунок коштів Фонду соціального страхування України;

Фонд соціального страхування України є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням, провадить акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечує фінансування виплат за цими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та здійснює інші функції згідно із затвердженим статутом (ч. 1 ст. 4 Закону №1105).

Основні завдання і функції Фонду соціального страхування України та його робочих органів визначені ст. 9 Закону №1105. Зокрема, основними завданнями Фонду та його робочих органів є, крім іншого: реалізація державної політики у сферах соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, медичного страхування; надання матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг відповідно до цього Закону; проведення перевірок достовірності поданих страхувальниками відомостей про види економічної діяльності (у тому числі основний) підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання для віднесення страхувальника до класу професійного ризику виробництва з урахуванням виду його економічної діяльності; здійснення перевірки обґрунтованості видачі та продовження листків непрацездатності застрахованим особам, у тому числі на підставі інформації з електронного реєстру листків непрацездатності; здійснення контролю за використанням роботодавцями та застрахованими особами коштів Фонду.

Згідно з п. 6 ч. 2 ст. 9 Закону №1105, Фонд та його робочі органи відповідно до покладених на них завдань здійснюють контроль за використанням коштів Фонду, веденням і достовірністю обліку та звітності щодо їх надходження та використання, застосовують в установленому законодавством порядку фінансові санкції та накладають адміністративні штрафи.

Приписами ст. 10 Закону №1105 визначені права, обов'язки та відповідальність Фонду соціального страхування України.

Так, п. 3 ч. 1 ст. 10 Закону №1105 встановлено, що Фонд має право перевіряти достовірність відомостей, поданих роботодавцем для отримання коштів Фонду, дотримання порядку використання роботодавцем виділених йому коштів Фонду та зупиняти виплати з Фонду в разі відмови або перешкоджання з боку роботодавця у проведенні перевірки, виявлення фактів подання ним Фонду недостовірних відомостей або порушення порядку використання роботодавцем коштів Фонду.

Крім того, Фонд має правонакладати і стягувати фінансові санкції та адміністративні штрафи, передбачені законом за порушення вимог цього Закону (п. 5 ч. 1 ст. 10 Закону №1105).

У силу ч. 6 ст. 15 Закону №1105, У разі порушення порядку використання страхових коштів роботодавці відшкодовують Фонду в повному обсязі неправомірно витрачену суму страхових коштів та/або вартість наданих соціальних послуг і сплачують штраф у розмірі 50 відсотків такої суми.

За несвоєчасне повернення або повернення не в повному обсязі страхових коштів на страхувальників та інших отримувачів коштів Фонду накладається штраф у розмірі 10 відсотків несвоєчасно повернутих або повернутих не в повному обсязі страхових коштів.

Одночасно на суми несвоєчасно повернутих або повернутих не в повному обсязі страхових коштів і штрафних санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

При цьому, ч. 7 ст. 15 Закону №1105 передбачено, що своєчасно не сплачені фінансові санкції та адміністративні штрафи стягуються із страхувальника в дохід Фонду в порядку, встановленому законом.

У взаємозв'язку із наведеним слід зазначити, що згідно з пунктами 4-6 Розділу Прикінцевих та перехідних положень Закону №1105, Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності підлягає реорганізації шляхом злиття із Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та утворення їх правонаступника - Фонду соціального страхування України. Робочі органи Фонду соціального страхування України утворюються через реорганізацію шляхом злиття відповідних робочих органів виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та робочих органів виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та його відділень.

Станом на дату подання позову та на момент розгляду справи, заходи, пов'язані з утворенням Фонду соціального страхування України та його робочих органів, не завершені. Тому, згідно з пунктом 6 розділу VII Прикінцевих та Перехідних положень Закону №1105, виконання функцій та завдань, передбачених цим Законом, забезпечують у межах компетенції відповідні виконавчі дирекції та їх робочі органи Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

У даному випадку судом встановлено, що у зв'язку із виявленими в ході перевірки порушеннями, позивачем прийнято рішення про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності від 09.11.2015 №82-П, яким вирішено стягнути з Міністерства аграрної політики та продовольства України страхові кошти у загальному розмірі 10 818,16 грн., з огляду на що Фонд звернувся з позовом до суду про стягнення останніх.

Водночас, відповідачем у письмових запереченнях проти позову зазначено про часткове погашення вказаного розміру заборгованості, на підтвердження чого ним надано копію платіжного доручення від 29.12.2015 №1457, у відповідності до якого Міністерством аграрної політики та продовольства України сплачено грошові кошти у розмірі 473,93 грн. із зазначенням у призначенні платежу «оплата штрафу за рішенням ФСС з ТВП від 09.11.2015 №82-П». Вказане позивачем, як суб'єктом владних повноважень, належними та допустимим доказами під час судового розгляду даної справи не спростовано.

Відтак, суд виходить з того, що заявлений до стягнення розмір заборгованості (10 818,16 грн.) частково погашений відповідачем (473,93 грн.) та станом на момент розгляду справи судом складає 10 344,23 грн.

Решта тверджень відповідача, покладених в основу письмових заперечень проти позову, полягає у фактичній незгоді останнього з рішенням про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності від 09.11.2015 №82-П. Разом з тим, відповідачем не зазначено про оскарження або скасування даного рішення у встановленому чинним законодавством порядку, з огляду на що суд виходить з правомірності останнього та зазначає про необґрунтованість тверджень відповідача в цій частині.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Беручи до уваги викладене, суд вказує про задоволення позовних вимог в частині стягнення з Міністерства аграрної політики та продовольства України заборгованості у розмірі 10 344,23 грн. В іншій частині позовних вимог суд дійшов до висновку про їх необґрунтованість.

Керуючись ст.ст. 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Міністерства аграрної політики та продовольства України (код ЄДРПОУ 37471967, адреса: 01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 24) заборгованість у розмірі 10 344,23 грн. (десяти тисяч трьохсот сорока чотирьох грн. 23 копійок) на користь Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (код ЄДРПОУ 22867691, адреса: 04070, м. Київ, вул. Боричів Тік, 30) на р/р №37173200999335 в ДКСУ у м. Києві, МФО 820019.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили у відповідності зі ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя А.С. Мазур

Судді Є.В. Аблов

А.В. Літвінова