Постанова № 58624803, 23.06.2016, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2016 року справа № 823/619/16

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Каліновської А.В.,

при секретарі - Шалько І.П.,

за участю:

представника позивача - Миронова Т.М.,

представника відповідача - Шаповалова Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Черкаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області до комунального підприємства «Водгео» про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в Черкаський окружний адміністративний суд з вищезазначеним позовом, в якому з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог просить стягнути з рахунків у банках, обслуговуючих комунальне підприємство «Водгео» на користь бюджету через Черкаську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Черкаській області податковий борг у сумі 169135 грн. 22 коп.

Позов обґрунтовано тим, що відповідач не виконує своїх податкових зобов'язань з податку на майно в частині плати за землю, внаслідок чого має податковий борг у сумі 169135 грн. 22 коп.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, з підстав зазначених в адміністративному позові.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення адміністративного не заперечив та визнав адміністративний позов у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд встановив.

Відповідач - комунальне підприємство «Водгео» зареєстроване як юридична особа 15.07.2007, ідентифікаційний код 30794986, що підтверджується копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 26.05.2016 №1000965466 та спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 23.06.2016 №22043838, наявними у матеріалах справи.

Положеннями пп. 16.1.4 п. 16.1 статті 16 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпункт 14.1.156 п. 14.1. статті 14 Податкового кодексу України визначає податкове зобов'язання як суму коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно п. 203.1 ст. 203 Податкового кодексу України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім днем звітного ( податкового) місяця.

Пунктом 54.1. статті 54 Податкового кодексу України встановлено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно п. 56.11. ст. 56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Так, згідно абз. 1 п. 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. У разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку (п. 50.1 статті 50 Податкового кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, комунальне підприємство «Водгео» перебуває на обліку в Черкаській ОДПІ, як платник податків та має непогашений податковий борг перед бюджетом у сумі 169135 грн. 22 коп. з рентної плати за користування надрами.

Положеннями п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 59.4 ст. 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення (п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України).

Судом встановлено, що контролюючим органом на адресу відповідача направлена податкова вимога форми «Ю» від 29.02.2016 №171-25 на суму 116648,43 грн., яка отримана відповідачем 18.03.2016, що підтверджується відомостями, які містяться на копії рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

Оскільки, у матеріалах справи відсутні докази сплати відповідачем у встановлені законодавством строки податкового боргу, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо з рахунків у банках, обслуговуючих комунальне підприємство Геронимівської сільської ради «Благоустрій» податкового боргу у сумі 169135 грн. 22 коп. та вважає їх такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 136 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач може визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.

Частиною 3 ст. 136 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення у зв'язку з відмовою від адміністративного позову, визнанням адміністративного позову чи примиренням сторін ухвалюється за правилами, встановленими статтями 112, 113 цього Кодексу.

Положеннями ч. 3 ст. 112 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.

Відповідно до ч. 4 ст. 112 Кодексу адміністративного судочинства України суд не приймає відмови від адміністративного позову, визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

З огляду на встановлені вище обставини, суд приходить до висновку, що визнання відповідачем адміністративного позову не суперечить закону та не порушує чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, та беручи до увагу ту обставину, що представник відповідача визнав адміністративний позов, суд приходить до висновку про прийняття визнання відповідачем адміністративного позову та задоволення позовних вимог.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 14, 86, 94, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Прийняти визнання відповідачем адміністративного позову.

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків у банках, обслуговуючих комунальне підприємство «Водгео» (20700, Черкаська обл., м. Сміла, вул. Московська, буд. 45, ідентифікаційний код 30794986) на користь бюджету через Черкаську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Черкаській області (18003, м. Черкаси, вул. В.Чорновола, 157, ідентифікаційний код 39494893) податковий борг у сумі 169135 (сто шістдесят дев'ять тисяч) грн. 22 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя А.В. Каліновська

Повний текст постанови виготовлений 29 червня 2016 року.