Ухвала суду № 58624553, 29.06.2016, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/2436/16

У Х В А Л А

29 червня 2016 року м.Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Марин П.П., розглянувши матеріали адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГІЯ І ГАЗ УКРАЇНА» до Державної податкової інспекції в Суворовському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень №0000642205 та №0000132205 від 17.02.2016 року, -

В С Т А Н О В И В:

До суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГІЯ І ГАЗ УКРАЇНА» до Державної податкової інспекції в Суворовському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень №0000642205 та №0000132205 від 17.02.2016 року.

Після одержання позовної заяви суддя з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 КАС України.

Відповідно до вимог ст. 106 КАС України у позовні заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом; до позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів, документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати; позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її підписання.

Ухвалою суду від 25 травня 2016 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГІЯ І ГАЗ УКРАЇНА» до Державної податкової інспекції в Суворовському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень №0000642205 та №0000132205 від 17.02.2016 року залишено без руху та позивачу надано строк для усунення недоліків.

На виконання вищенаведеної ухвали суду позивачем надано до суду клопотання про усунення недоліків позовної заяви шляхом зменшення суми судового збору від 02.06.2016 року, клопотання про відстрочення сплати судового збору до прийняття рішення по справі від 17.06.2016 року та клопотання про розстрочення сплати судового збору до прийняття рішення у справі від 24.06.2016 року.

Розглянувши подані клопотання, суд прийшов до наступних висновків.

Так, в обґрунтування поданого клопотання про зменшення судового збору позивач посилається на скрутне становище на підприємстві та в разі такої сплати виникнення неможливості погашення позивачем авансових платежів за відпущену електричну енергію в майбутніх періодах, дефіциту обігових коштів на закупівлю палива для виконання планових показників з виробництва та відпуску електричної та теплової енергії, що призведе до непередбачуваних зупинок та вимушених простоїв в роботі когенераційної установки, виведення з ладу дорогостоючого обладнання та, як наслідок, до фінансових збитків підприємства, у зв’язку з невиконанням договірних зобов’язань згідно укладених договорів на постачання електричної та теплової енергії, а також виникнення соціальної напруженості серед працівників ТОВ «ЕНЕРГІЯ І ГАЗ УКРАЇНА», пов’язаної з неможливістю виплати заробітної плати у встановленні законодавством строки та подальших судових позовів. Таким чином, позивач вважає, що необхідність сплати судового збору у визначеному ухвалою суду від 25.05.2016 року розмірі призводить до ускладнення та перешкоджання доступу до правосуддя позивачу такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті права ТОВ «ЕНЕРГІЯ І ГАЗ УКРАЇНА» на судовий захист.

Так, питання про відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати регулюється Законом № 3674-VI. Відповідно до ст. 8 вказаного Закону: враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судовому збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Зазначене положення закону кореспондується з приписами ч. 1 ст. 88 КАС України, а саме: суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Єдиною підставою для звільнення, розстрочки, відстрочки від сплати судового збору та зменшення розміру судового збору є незадовільний майновий стан сторони, тобто фізичної або юридичної особи. Звільнення сторони від сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду. При цьому, клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в позовній заяві, яка подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Так, позивач просить суд зменшити розмір сплати судового збору з 526066,06 грн. до 1378,00 грн., що є неспіврозмірним та фактично звільняє останнього від його сплати.

Сплата судового збору є обов’язком позивача, а тому зловживання правом на звільнення від його сплати є неприпустимим.

Крім того, невмотивоване звільнення від сплати судового збору утворить дискримінаційне становище по відношенню до інших суб’єктів звернення до судового захисту.

Зважаючи на зазначене, на думку суду, посилання на майновий стан в зв'язку з відсутністю можливості сплати судового збору в цьому випадку є недоречним. Більш того, наведена норма, що дає право зменшити, відстрочити або звільнити від сплати судового збору, враховуючи майновий стан, насамперед стосується сторін соціально вразливої верстви населення з метою вільного їх доступу до правосуддя.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Враховуючи, що зменшення розміру судового збору є правом, а не обов'язком суду, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні вказаного клопотання.

Щодо клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору, суддя вважає за необхідне відмовити у його задоволенні з огляду на те, що у клопотанні позивач посилається також на скрутне становище на підприємстві та на можливість сплати судового збору у розмірі 20000,00 грн. на протязі 5 календарних днів, при цьому просить суд відстрочити його сплату до прийняття рішення у справі, із чого неможливо встановити намір позивача щодо часткової сплати судового збору у розмірі 20000,00 грн. та сплати решти суми на момент прийняття судом рішення, що за своєю суттю є розстроченням сплати судового збору, а отже, не підлягає задоволенню.

Також, щодо клопотання про розстрочення сплати судового збору, суддя, з цього приводу, зазначає, що розстрочення сплати судового збору не звільняє позивача від його сплати, а лише розбиває на декілька платежів, враховуючи можливість позивача сплатити судовий збір в подальшому.

В прохальній частині заяви про розстрочення вбачається, що позивач просить суд розстрочити розмір судового збору до прийняття рішення, що, в свою чергу є відстроченням сплати судового збору, з посиланням на те, що підприємство знаходиться у скрутному матеріальному становищі та ніяких гарантій щодо його поліпшення у близькому майбутньому або до настання певної обставини не існує.

Окрім цього, позивачем в прохальній частині клопотання не наданий до суду графік розстрочення сплати судового збору, адже надання розстрочки передбачає певні терміни, у які підприємством судовий збір буде сплачено у повному обсязі, що унеможливлює задоволення клопотання про розстрочення сплати судового збору.

Одночасно суд звертає увагу на той факт, що розстрочення сплати судового збору не звільняє позивача від здійснення витрат на його відшкодування за наслідками розгляду справи також і у випадку відмови у задоволенні позову, а в обґрунтування клопотання позивачем зазначено про відсутність коштів на єдиному неарештованому рахунку у банківській установі, що також призведе до невмотивованого звільнення від сплати судового збору та утворить дискримінаційне становище по відношенню до інших суб’єктів звернення до судового захисту.

Відповідно ст. 102 КАС України пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений, а процесуальний строк, встановлений судом, - продовжений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі.

Виявлені недоліки мають бути усунені шляхом надання до суду квитанції про сплату судового збору за подання адміністративного позову до Одеського окружного адміністративного суду з зазначенням суми сплати судового збору розрахованої відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір», а тому суд вважає за необхідне продовжити строк для усунення недоліків.

Керуючись ст.ст. 102, 108 КАС України, суддя ,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотань позивача про зменшення суми судового збору, про відстрочення сплати судового збору та про розстрочення сплати судового збору – відмовити.

Продовжити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви до 11 липня 2016 року.

Повідомити позивача про необхідність у визначений термін усунути недоліки та роз’яснити, що у разі не усунення у визначений судом термін недоліків, позов буде повернуто позивачу.

Ухвала може бути оскаржена в порядку ч.3 ст.186 КАС України.

Суддя П.П.Марин