Постанова № 58623686, 28.04.2016, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2016 р. Справа № 804/15467/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: судді Борисенко П.О, при секретарі судового засідання - Сергієнко В.Ю., за участю позивача - ОСОБА_1, представника відповідачів - Матієнко Т.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Голови

Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку та

Східного територіального управління національної комісії з

цінних паперів та фондового ринку

про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (далі - відповідач-1), Східного територіального управління Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (далі - відповідач -2), голови Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (далі - відповідач -3), в якому просить суд ( з урахуванням уточнених позовних вимог):

- визнати незаконним та скасувати наказ Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку №310К від 02.10.15р.;

- поновити ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Дніпровського територіального управління Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку з 6 жовтня 2015р.;

- зобов'язати Голову національної комісії з цінних паперів та фондового ринку винести наказ про прийняття ОСОБА_1 на керівну посаду шляхом переведення з 6 жовтня 2015 р. у Східне територіальне управління Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, утворене відповідно до рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 1021 від 14.07.2015 р.;

- стягнути зі Східного територіального управління Нацональної комісії з цінних паперів та фондового ринку на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 06 жовтня 2015р. до дня винесенні рішення по справі.

В обґрунтування позовних вимог, зазначено, що 05.10.15р. на підставі наказу НКЦПФР №310К від 02.10.15р. її було звільнено з посади начальника Дніпропетровського територіального управління Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку в зв'язку з ліквідацією Дніпропетровського територіального управління Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку на підставі п.1 ст.4- КЗпП України. ОСОБА_1 вважає, звільнення незаконним у зв'язку з тим, що відповідачами-1,2 не додержані обов'язки державної установи публічного права щодо працевлаштування звільнених працівників ліквідованої установи, а саме порушено ч.3, 4 ст.36, п.1 ч.1, ч.2 ст.40, ч.2,3 ст.49-2 КЗпП України.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представники відповідачів позовні вимоги не визнали з підстав зазначених в запереченнях та просили суд відмовити в задоволенні позовних вимог. Зокрема, зазначили, що Дніпропетровське територіальне управління НКЦПФР (далі - ДТУ НКЦПФР) ліквідовано, а Східне територіальне управління НКЦПФР (далі - СТУ НКЦПФР) не є його правонаступником та функції покладені на останнє відрізняються від функцій, які виконувалися на території, що входила раніше до сфери компетенції ДТУ НКЦПФР, а отже в штатному розписі СТУ НКЦПФР на 2015 рік немає посади заступника начальника Дніпропетровського територіального управління НКЦПФР. СТУ НКЦПФР, вважає, що адресовані їй позовні вимоги є безпідставними та такими, які не можливо реалізувати, оскільки ОСОБА_1 в Східному територіальному управлінні НКЦПФР не працювала та СТУ НКЦПФР позивачку не звільняло.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі докази, вивчивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 проходила державну службу на посаді заступника начальника Дніпропетровського територіального управління Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку з 06.02.2014 р. по 05.10.2015р., що підтверджується копією трудової книжки серії БТ-ІІ №2934314, наявною в матеріалах справи.

03 квітня 2015р. Указом Президента України №199/2015 «Про скорочення граничної чисельності працівників Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку» затверджено граничну чисельність працівників Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (далі- НКЦПФР) у кількості 460 штатних одиниць, що на 20% менше від початкової чисельності.

14 липня 2015р. винесено рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку №1025 «Щодо припинення Дніпропетровського територіального управління Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку», вирішено припинити Дніпропетровське територіальне управління Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку шляхом ліквідації.

30.07.15р. згідно зазначеного вище рішення №1025 від 14.07.15р. та наказу голови Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 16.07.2015 року № 138 «Щодо припинення шляхом ліквідації Дніпропетровського територіального управління Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку», попереджено ОСОБА_1, про наступне звільнення з посади заступника начальника Дніпропетровського територіального управління НКЦПФР згідно з пунктом 1 ст. 40 КЗпП України у зв'язку з ліквідацією територіального управління.

Наказом Голови Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 02 жовтня 2015 року № 310-к ОСОБА_1, заступника начальника Дніпропетровського територіального управління Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку з 05 жовтня 2015 року звільнено у зв'язку з ліквідацією Дніпропетровського територіального управління Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, згідно п.1 ст.40 КЗпП України 05 жовтня 2015 року.

Вважаючи підстави свого звільнення необґрунтованими, такими, що суперечать нормам чинного законодавства України ОСОБА_1, звернулася до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів.

Вирішуючи спір по суті, суд бере до уваги, що критерії правомірності рішень та діянь суб'єкта владних повноважень викладені законодавцем в ч.3 ст.2 КАС України.

Так, згідно п.19 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992р. №9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» (з відповідними змінами та доповненнями) розглядаючи трудові спори, пов'язані зі звільненням за п.1 ст.40 КЗпП, суди зобов'язані з'ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджувався він за 2 місяці про наступне вивільнення. При реорганізації підприємства або при його перепрофілюванні звільнення за п.1 ст.40 КЗпП може мати місце, якщо це супроводжується скороченням чисельності або штату працівників, змінами у їх складі за посадами, спеціальністю, кваліфікацією, професіями. Працівник, який був незаконно звільнений до реорганізації, поновлюється на роботі в тому підприємстві, де збереглося його попереднє місце роботи.

Дніпропетровське територіальне управління Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку припинено, про що внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Східне територіальне управління Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку утворено згідно з Рішенням Комісії від 26.01.2012 р. № 175 з центром розміщення у м. Харків, повноваження якого поширюються на Харківську та Сумську області. Рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 14.07.2015р. затверджено нове Положення про Східне територіальне управління НКЦПФР, згідно з яким управління здійснює свої повноваження щодо державного регулювання ринку цінних паперів у Харківській, Донецькій, Луганській, Дніпропетровській, Запорізькій, Полтавській та Сумській областях.

Відповідно до ч. 1 ст. 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. Згідно із ч. 2 ст. 104 Цивільного кодексу України передбачено, що юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Частиною 3 ст. 105 Цивільного кодексу України передбачено, що учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється.

Згідно положень ст. 104 Цивільного кодексу України ліквідація - це така форма припинення діяльності юридичної особи, за якої перестають існувати всі її права та обов'язки без переходу прав та обов'язків у порядку правонаступництва до інших юридичних осіб, тобто є припиненням всіх прав і обов'язків юридичної особи без визначення правонаступника.

Таким чином, Дніпропетровське територіальне управління Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку ліквідовано.

Пунктом 1 частини 1 та частини 2 статті 40 КЗпП України передбачено, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників; звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Згідно з частиною другою статті 36 Кодексу законів про працю України зміна підпорядкованості підприємства, установи, організації не припиняє дії трудового договору. Частиною третьою цієї ж статті передбачено, що у разі зміни власника підприємства, а також у разі його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія трудового договору працівника продовжується. Припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого органу можливе лише у разі скорочення чисельності або штату працівників.

Отже, з матеріалів справи вбачається відсутність юридичного факту, зокрема, змін в організації виробництва і праці, який є підставою для звільнення працівника відповідно до пункту 1 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України, оскільки судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що Дніпропетровське територіальне управління Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку припинено.

Частиною другою статті 40 Кодексу законів про працю України встановлено, що звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Встановлена законодавством можливість ліквідації державної установи (організації) з одночасним створенням іншої, яка буде виконувати повноваження (завдання) особи, що ліквідується, не виключає, а включає зобов'язання роботодавця (держави) по працевлаштуванню працівників ліквідованої установи.

Проте, зазначене зобов'язання Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку не виконала, і відповідно трудові гарантії позивача як працівника були порушені.

Суд звертає увагу, на той факт, що згідно штатного розпису СТУ НКЦПФР на 2015 рік, на момент звільнення позивачки в Східному територіальному управлінні національної комісії з цінних паперів та фондового ринку були вакантні посади, які ОСОБА_1 не були запропоновані. Вказані обставини представником відповідача не заперечуються.

Крім того, одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно. У разі якщо вивільнення є масовим відповідно до статті 48 Закону України "Про зайнятість населення", власник або уповноважений ним орган доводить до відома державної служби зайнятості про заплановане вивільнення працівників.

Аналіз зазначених норм дає підстави вважати, що розірвання трудового договору з працівником має супроводжуватися наданням гарантій, пільг і компенсацій, передбачених КЗпП, а також дотриманням установлених вимог при звільненні працівника у зв'язку з ліквідацією підприємства роботодавця.

Ці норми кореспондуються з конституційним правом громадянина на захист від незаконного звільнення (стаття 43 Конституції України).

Як зазначалося вище, Пленум Верховного Суду України в п.19 постанови від 06 листопада 1992 року №9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» (зі змінами) роз'яснив, що, розглядаючи трудові спори, пов'язані зі звільненням за п.1 ст.40 КЗпП України, суди зобов'язані з'ясувати, зокрема, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, скорочення штату, чи додержано власником норм законодавства, що регулюють вивільнення працівників, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу.

При цьому, мається на увазі, що роботодавець зобов'язаний запропонувати працівнику, який вивільнюється, всі наявні вакансії, які може виконувати працівник, і не лише за місцем його роботи в певному структурному підрозділі, а всі вакансії, які є в юридичній особі.

Вчинення зазначених дій вимагає від роботодавця й положення ст. 49-2 КЗпП України, оскільки обов'язок по працевлаштуванню працівника покладається на власника з дня попередження про вивільнення до дня розірвання трудового договору, і роботодавець є таким, що виконав цей обов'язок, якщо працівникові були запропоновані всі інші вакантні посади (інша робота), які з'явилися на підприємстві протягом цього періоду і які існували на день звільнення.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідачами не дотримано процедуру звільнення позивача в частині запропонування йому вакантних посад, що відповідають кваліфікації працівника, що свідчить на користь висновку про не дотримання останніми вимог трудового законодавства.

З вищенаведеного суд робить висновок, що при звільненні позивача відповідач-1 не дотримався приписів Кодексу законів про працю України, а тому суд вважає оскаржуваний наказ Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку №310К від 02.10.15р. протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Стосовно позовної вимоги про поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Дніпровського територіального управління Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку з 6 жовтня 2015р., то вимога не підлягає задоволенню, оскільки Дніпровське територіальне управління Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку є ліквідованим.

Стосовно позовної вимоги про зобов'язання Голови Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку винести наказ про прийняття ОСОБА_1 на керівну посаду шляхом переведення з 6 жовтня 2015 р. у Східне територіальне управління Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, утворене відповідно до рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 1021 від 14.07.2015 р., то вимога задоволенню на підлягає, оскільки позовна вимога не конкретизована та позивачем не зазначено яка саме керівна посада в Східному територіальному управлінні Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку відповідає посаді заступника начальника Дніпровського територіального управління Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

Разом з тим, у відповідності до ч.2 ст.11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, про захист яких він просить.

Суд зазначає, що ч. 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 2 КАС України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Аналізуючи вищевикладені правові норми та чинне трудове законодавство України, враховуючи протиправність та скасування наказу Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку №310К від 02.10.15р. та відсутність в матеріалах справи доказів того, що ОСОБА_1 було в установленому порядку оформлено на роботі у Східному територіальному управлінні Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, зокрема, винесено наказ про прийняття на посаду, що відповідає кваліфікації позивача до Східного територіального управління Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, з метою повного поновлення прав особи, яка звернулась за судовим захистом, суд вважає за необхідне, вийти за межі позовних вимог та зобов'язати Східне територіальне управлінні Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, зобов'язати Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку поновити ОСОБА_1 на роботі в Східному територіальному управлінні Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку за тією ж спеціальністю, кваліфікацією та посадою, яку вона займала в Дніпровському територіальному управлінні Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

Позовні вимоги про стягнення з Дніпропетровського міського управління ГУМВС в Дніпропетровській області на користь позивача виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Згідно частин першої та другої статті 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір; при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

Обчислення середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження проводиться відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100.

Відповідно до статті 235 КЗпП у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

За правилами частини другої статті 235 зазначеного Кодексу при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Суд вважає, що підстави для стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу наявні, тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Частиною 2 статті 8 КАС України встановлено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Обов'язковою для застосування в Україні є практика Європейського суду з прав людини, яка статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визнана джерелом права.

Згідно п.1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифіковано Україною 17.07.1997 року, набула чинності для України 11.09.1997 року) "Кожен має право на ... розгляд його справи упродовж розумного строку ... судом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру...".

Вирішуючи питання стосовно застосування ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд бере до уваги, що в рішенні Європейського суду з прав людини по справі "Бендерський проти України" (Заява N 22750/02§42) суд нагадує, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватись в світлі обставин кожної справи. Право може вважатися ефективним, тільки якщо зауваження сторін насправді "заслухані", тобто належним чином вивчені судом.

Серед критеріїв оцінювання судом рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, є принцип законності, що закріплений у ч.2 ст.19 Конституції України, відповідно до якого органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що в даному випадку відповідачами не надано достатньо належних та допустимих доказів правомірності винесення наказу Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку №310К від 02.10.15р. та виконання обов'язку працевлаштування особи, що була звільнена в зв'язку з ліквідацією юридичної особи роботодавця.

Враховуючи вище викладене адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 256 КАС України постанова суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби виконується негайно.

Керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати наказ Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 310К від 02.10.2015 р.

Зобов'язати Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку поновити ОСОБА_1 на роботі в Східному територіальному управлінні Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку за тією ж спеціальністю, кваліфікацією та посадою, яку вона займала в Дніпровському територіальному управлінні Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

Стягнути з Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 6 жовтня 2015 р. по 28 квітня 2016 р.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 КАС України звернути постанову суду до негайного виконання в частині поновлення на посаді та присудження виплати заробітної плати в межах суми стягнення за один місяць.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 186 КАС України.

Повний текст постанови буде складений 29.04.2016р.

Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили 29.04.2016р. Суддя З оригіналом згідно Суддя П.О.Борисенко П.О.Борисенко П.О.Борисенко