Постанова № 58623607, 24.06.2016, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2016 року Житомир справа № 806/922/16

час прийняття: 10 год. 55 хв категорія 12.3

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Черноліхова С.В.,

суддів - Капинос О.В., Попової О.Г.,

секретар судового засідання Павлюк В.О.,

за участю: представника Міністерства оборони України Ільчика О.В.,

представника Житомирського обласного військового комісаріату Іваненка М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Міністерства оборони України, Житомирського обласного військового комісаріату про визнання протиправними та скасування рішення та наказу, зобов'язання нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу,

встановив:

ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом, у якому просив:

- визнати протиправними і скасувати рішення Міністерства оборони України в частині призначення йому одноразової грошової допомоги як інваліду ІІ групи з 08 квітня 2014 року внаслідок поранення, контузії, захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії, в розмірі 30-місячного грошового забезпечення, визначеного на день звільнення з військової служби, в сумі 1893, 27 грн., оформлене протоколом засідання комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 22 квітня 2016 року № 28;

- зобов'язати Міністерство оборони України нарахувати і виплатити йому одноразову грошову допомогу як інваліду ІІ групи з 08 квітня 2014 року внаслідок поранення, контузії, захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії, в розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, відповідно до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975, з врахуванням проведених виплат;

- визнати протиправним і скасувати наказ військового комісара Житомирського обласного військового комісаріату від 18 травня 2016 року № 115 в частині виплати йому одноразової грошової допомоги як інваліду ІІ групи з 08 квітня 2014 року внаслідок поранення, контузії, захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії, в розмірі 30-місячного грошового забезпечення, визначеного на день звільнення з військової служби, в сумі 1893, 27 грн.;

- зобов'язати Житомирський обласний військовий комісаріат виплатити йому одноразову грошову допомогу як інваліду ІІ групи з 08 квітня 2014 року внаслідок поранення, контузії, захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії, в розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, відповідно до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975, з врахуванням проведених виплат.

В обгрунтування своїх вимог позивач зазначив, що відповідно до статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" він має право на отримання одноразової грошової допомоги військовослужбовцям та особам, звільненим з військової служби, у разі настання інвалідності ІІ групи внаслідок виконання обов'язків військової служби на підставі Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975, в розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, однак відповідачі призначили таку допомогу у значно меншому розмірі - 30-місячного грошового забезпечення, визначеного на день звільнення з військової служби, в сумі 1893, 27 грн.

Позивач до суду не прибув, просив розглядати справу за його відсутності. У попередньому судовому засіданні позовні вимоги підтримав і просив їх задовольнити.

Представник Міністерства оборони України у судовому засіданні позовні вимоги не визнав і просив у їх задоволенні відмовити. Пояснив, що право на отримання одноразової грошової допомоги у позивача виникло 13 квітня 2012 року - з дня встановлення інвалідності під час первинного огляду, а 08 квітня 2014 року під час повторного огляду було встановлено вищу групу вже встановленої інвалідності, що дає право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі. При цьому виплата такої допомоги повинна здійснюватися відповідно до Закону і Порядку, які діяли на день виникнення права на її отримання, тобто, у даному випадку станом на 13 квітня 2012 року.

Представник Житомирського обласного військового комісаріату у судовому засіданні позовні вимоги не визнав і просив у їх задоволенні відмовити. Пояснив, що комісаріатом як уповноваженим органом здійснені всі необхідні дії щодо отримання ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги у розмірі визначеному комісією з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, тому позовні вимоги до нього є безпідставними.

Заслухавши пояснення представників відповідачів, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Встановлено, що ОСОБА_3 був звільнений в запас наказом Міністра оборони України від 14 листопада 1994 року № 02820 за підпунктом "г" пункту 65 (у зв'язку з скороченням штатів).

З 13 квітня 2012 року ОСОБА_3 встановлена ІІІ група інвалідності внаслідок поранення, контузії та захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії, що підтверджується довідкою до акту огляду МСЕК серії І0 ААБ № 239319.

Оглядом МСЕК від 28 квітня 2014 року ОСОБА_3 встановлена довічно ІІ група інвалідності внаслідок поранення, контузії та захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії.

З метою вирішення питання про виплату різниці розміру одноразової грошової допомоги у зв'язку з отриманням ІІ групи інвалідності, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби в країнах де велись бойові дії, ОСОБА_3 звертався до Житомирського ОМВК з відповідною заявою, яку Житомирський ОМВК надіслав до Міністерства оборони України.

Із протоколу засідання комісії з розгляду питань, пов'язаних з призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби № 18 від 19 червня 2015 року вбачається, що комісія, розглянувши подані ОСОБА_3 документи, дійшла висновку про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги, оскільки на день його звільнення діяла стаття 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", яка передбачала державне обов'язкове особисте страхування та не передбачала виплату одноразової грошової допомоги. Міністерство оборони зазначило, що оскільки закон не має зворотної дії в часі, тому ОСОБА_3 мав право на отримання страхової суми за державним обов'язковим особистим страхуванням відповідно до статті 16 вказаного Закону в редакції, що діяла до 01 січня 2007 року.

Відповідно до довідки НАСК "Оранта" № 0690-07-05/244 від 10 березня 2015 року, ОСОБА_3 протягом 1996-2015 років не проводилася виплата страхового відшкодування з обов'язкового особистого страхування військовослужбовців Міністерства оборони України.

Не погоджуючись з такою відмовою позивач оскаржував її до Житомирського окружного адміністративного суду. Постановою суду від 04 листопада 2015 року по адміністративній справі № 806/4952/15, яка залишена без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2015 року, позов ОСОБА_3 задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Міністерства оборони України про відмову у призначенні ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги як інваліду другої групи внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, з 08 квітня 2014 року, оформлене протоколом засідання комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідністю осіб, звільнених з військової служби від 19 червня 2015 року № 18.

Зобов'язано Міністерство оборони України прийняти рішення щодо призначення і виплати ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2014 року № 975.

На виконання зазначеного судового рішення комісія з розгляду питань, пов'язаних з призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби прийняла рішення, оформлене протоколом № 28 від 22 квітня 2016 року, про призначення майору у запасі ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги в розмірі 30-місячного грошового забезпечення, визначеного на день звільнення з військової служби, в сумі 1893, 27 грн.

У такому ж розмірі визначено одноразову грошову допомогу ОСОБА_3 і Житомирським обласним військовим комісаріатом у наказі № 115 від 18 травня 2016 року.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (у редакції, чинній на момент встановлення позивачеві ІІ групи інвалідності), одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Згідно з пунктом "б" частини 1 статті 16-2 вказаної редакції Закону, одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності III групи (підпункт 4 пункту 2 статті 16 цього Закону).

Механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності (далі - одноразова грошова допомога) військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст) визначає Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 (у редакції, чинній на момент встановлення позивачеві ІІ групи інвалідності, далі - Порядок № 975).

Відповідно до пункту 6 Порядку № 975, одноразова грошова допомога призначається і виплачується:

1) військовослужбовцю, інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок зазначених причин, у розмірі:

250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності I групи;

200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи;

150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності III групи;

2) військовослужбовцю, інвалідність якого настала в період проходження військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням ним військової служби, або встановлення особі, звільненій з військової служби, інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби чи після закінчення тримісячного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження зазначеної служби, у розмірі:

120-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності I групи;

90-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи;

70-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності III групи.

Відповідно до пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України № 975 від 25 грудня 2013 року, установлено, що особам, які до набрання чинності Порядком, затвердженим цією постановою, мають право на отримання одноразової грошової допомоги, допомога, що не була призначена, призначається і виплачується в установленому законодавством порядку, що діяло на день виникнення права на отримання такої допомоги.

Відповідно до пункту 3 Порядку № 975, днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є:

у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть;

у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності - дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.

Отже, право на отримання ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги на підставі статті 16 вказаного Закону не пов'язується з часом звільнення його з військової служби, а пов'язується з фактом і часом встановлення йому інвалідності як звільненому зі служби військовослужбовцю, яка настала внаслідок поранення, контузії, захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії, незалежно від строку, що минув після звільнення з військової служби.

Відповідно до довідки медико-соціальної експертної комісії від 18 квітня 2012 року серії 10 ААБ № 239319, ОСОБА_3 з 13 квітня 2012 року встановлено ІІІ групу інвалідності, яка настала внаслідок поранення, контузії, захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії.

За таких обставин, право на отримання одноразової грошової допомоги у позивача виникло 13 квітня 2012 року, а тому її виплата повинна здійснюватися за законодавством, що діяло станом на 13 квітня 2012 року, а саме: відповідною редакцією Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" і Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 499.

Частиною 2 статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (у редакції, чинній на момент встановлення позивачеві ІІІ групи інвалідності) передбачалося, що у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю під час виконання ним обов'язків військової служби, а також інвалідності, що настала в період проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі до п'ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до підпункту 2 пункту 2 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 499 (у редакції, чинній на момент встановлення позивачеві ІІІ групи інвалідності), одноразова грошова допомога виплачується військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової служби) у разі настання інвалідності в період проходження військової служби та особам, звільненим з військової служби, у разі настання інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення з такої служби чи після закінчення зазначеного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період її проходження, - у розмірі:

27-місячного грошового забезпечення - інвалідам I групи;

24-місячного грошового забезпечення - інвалідам II групи;

20-місячного грошового забезпечення - інвалідам III групи,

а у разі настання інвалідності внаслідок виконання обов'язків військової служби - у розмірі:

33-місячного грошового забезпечення - інвалідам I групи;

30-місячного грошового забезпечення - інвалідам II групи;

27-місячного грошового забезпечення - інвалідам III групи.

Відповідно до абзацу 5 підпункту 4 пункту 2 Порядку № 499, грошове забезпечення визначається для військовослужбовців, які перебувають на кадровій військовій службі або проходять військову службу за контрактом, - за останньою посадою, яку вони займали на день втрати працездатності, а для звільнених з військової служби - на день звільнення виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія), одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 одноразова грошова допомога була призначена на підставі рішення Міністерства оборони України, оформленого протоколом засідання комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 22 квітня 2016 року № 28, і наказу військового комісара Житомирського обласного військового комісаріату № 115 від 18 травня 2016 року як інваліду ІІ групи з 08 квітня 2014 року внаслідок поранення, контузії, захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії, в розмірі 30-місячного грошового забезпечення, визначеного на день звільнення з військової служби, в сумі 1893, 27 грн.

Вказаний розмір допомоги відповідає положенням Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" і Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 499, що діяли на момент встановлення позивачеві ІІІ групи інвалідності, та з врахуванням грошового забезпечення на день звільнення ОСОБА_3

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що при встановленні ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги в розмірі 30-місячного грошового забезпечення, визначеного на день звільнення з військової служби, в сумі 1893, 27 грн., Міністерство оборони України і Житомирський обласний військовий комісаріат діяли в межах наданих повноважень та у повній відповідності до норм чинного законодавства, а тому позовні вимоги є необгрунтованими і задоволенню не підлягають.

Суд не приймає до уваги доводи позивача про необхідність призначення йому грошової допомоги відповідно до Порядку № 975 у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, оскільки вказаний Порядок на день первинного огляду ОСОБА_3 МСЕК не діяв, а також дата підвищення групи інвалідності не може вважатися днем встановлення інвалідності, а лише пов'язується з набуттям права на отримання грошової допомоги у більшому розмірі.

Керуючись статтями 86, 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 відмовити.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Головуючий суддя С.В. Черноліхов

Суддя О.В. Капинос

Суддя О.Г. Попова

Повний текст постанови виготовлено: 29 червня 2016 р.