Вирок № 58621889, 16.06.2016, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16.06.2016 Справа №607/5588/16-к

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого Ломакіна В.Є.

за участю секретаря Репетівської В.Р.

розглянувши в підготовчому судовому засіданні в залі суду, в м. Тернополі кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016210220000024 від 12 лютого 2016 року за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, непрацюючого, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.369-2 КК України (в редакції Закону №770-VІII від 10.11.2015 року),

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_6, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, працюючого юристом ТОВ "Консалтингова компанія "ТАХ GROUP", проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_7, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.27, ч.2 ст.369-2 КК України (в редакції Закону №770-VIІI від 10.11.2015 року),

за участю сторін кримінального провадження: прокурора Федчишина О.Г., обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2, захисників ОСОБА_3, ОСОБА_4, -

В С Т А Н О В И В:

Інспектор податкової та митної справи II рангу ОСОБА_1, будучи начальником відділу погашення боргу ГУ ДФС у Тернопільській області, тобто службовою особою, яка займає відповідальне становище, враховуючи займану ним посаду, її авторитет, товариські стосунки із завідувачем сектору погашення боргу Чортківською ОДПІ ГУ ДФС України Тернопільській області ОСОБА_5 та як наслідок пов'язану із цим можливість вплинути на останнього, у порушення вимог ст.ст. 19, 68 Конституції України, ст.ст. 22, 24 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 року, усупереч інтересів служби та своїх службових обов'язків, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, умисно, протиправно, переслідуючи корисливий мотив та мету власного збагачення, 1 квітня 2016 року о 14 годині 30 хвилин, одержав від засновника директора НВ ПП «ЕКО-ЕНЕРГО-РЕСУРС» ОСОБА_6 неправомірну вигоду в сумі 20 000 грн., шляхом залучення посередника працівника ТОВ «Консалтингова компанія «ТАХ GROUP» ОСОБА_2, який у вищевказаний час, перебуваючи в приміщенні свого робочого кабінету, що розташований за адресою м. Тернопіль, вул. Крушельницької, буд. 1А, отримав вказані грошові кошти для передачі ОСОБА_1 за вплив останнім на прийняття рішення завідувачем сектору погашення боргу Чортківською ОДПІ ГУ ДФС України Тернопільській області ОСОБА_5 про підготовку пакету документів та передачу їх в юридичний відділ Чортківської ОДПІ ГУ ДФС в Тернопільській області для подальшого звернення до господарського суду Тернопільської області із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство НВ ПП «ЕКО-ЕНЕРГО-РЕСУРС».

Працівник ТОВ «Консалтингова компанія «ТАХ GROUP» ОСОБА_2, діючи умисно, з корисливих мотивів у співучасті як пособник з начальником відділу погашення боргу ГУ ДФС у Тернопільській області ОСОБА_1, реалізував спільний злочинний намір та 1 квітня 2016 року близько 14 години 30 хвилин, перебуваючи в приміщенні свого робочого кабінету, що розташований за адресою м. Тернопіль, вул. Крушельницької, буд. 1А, одержав від засновника директора НВ ПП «ЕКО-ЕНЕРГО-РЕСУРС» ОСОБА_6 неправомірну вигоду в сумі 20 000 грн. для передачі ОСОБА_1 за вплив останнім на прийняття рішення завідувачем сектору погашення боргу Чортківською ОДПІ ГУ ДФС України Тернопільській області ОСОБА_5 про підготовку пакету документів та передачу їх в юридичний відділ Чортківської ОДПІ ГУ ДФС в Тернопільській області для подальшого звернення до господарського суду Тернопільської області із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство НВ ПП «ЕКО-ЕНЕРГО-РЕСУРС».

Вказані дії ОСОБА_1 органами досудового розслідування кваліфіковані за ч.2 ст.369-2 КК України (в редакції Закону №770-VIІI від 10.11.2015), тобто одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави.

Вказані дії ОСОБА_2 органами досудового розслідування кваліфіковані за ч.5 ст.27, ч.2 ст.369-2 КК України (в редакції Закону №770-VIІI від 10.11.2015), тобто пособництво в одержанні неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави.

20 травня 2016 року між військовим прокурором Тернопільського гарнізону ОСОБА_7 та обвинуваченими ОСОБА_1, ОСОБА_2, в присутності захисників ОСОБА_3, ОСОБА_4 в порядку, передбаченому ст. ст. 468, 469 та 472 КПК України, укладено угоди про визнання винуватості.

Згідно даних угод, прокурор та обвинувачені дійшли згоди, щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_1 за ч.2 ст.369-2 КК України ( в редакції Закону №770-VІII від 10.11.2015 року) та обвинуваченого ОСОБА_2 за ч.5 ст. 27, ч.2 ст.369-2 КК України (в редакції Закону №770-VІII від 10.11.2015 року). Обвинувачені ОСОБА_1, ОСОБА_2 у повному обсязі сформульованої підозри, беззастережно визнали свою винуватість у вчинені даного злочину. Також, сторонами угод визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_1 та ОСОБА_2 повинні понести за вчинений злочин, а саме:

ОСОБА_1 у виді штрафу в розмірі 23800 (двадцять три тисячі вісімсот) гривень;

ОСОБА_2 у виді штрафу в розмірі 18700 (вісімнадцять тисяч сімсот) гривень.

В угодах передбачені наслідки їх укладення, затвердження та невиконання, які розясненні обвинуваченим.

Розглядаючи в порядку п.1 ч. 3 ст. 314 КПК України, питання про можливість затвердження даних угод про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Відповідно до вимог ст. ст. 468, 469 КПК України, у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Прокурор в судовому засіданні, вважає, що при укладенні даних угод дотриманні вимоги і правила КПК України та КК України, просить дані угоди затвердити і призначити обвинуваченим узгоджену в угодах міру покарання.

Обвинувачені ОСОБА_1, ОСОБА_2 та їх захисники ОСОБА_3, ОСОБА_4 в судовому засіданні також просили вказані угоди затвердити і призначити узгоджену в них міру покарання, при цьому обвинувачені беззастережно визнали себе винуватими у вчиненні злочину, в якому обвинувачуються, в обсязі підозри, дали згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання у разі затвердження угоди, заявивши, що здатні реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобовязання.

Злочин, у вчиненні якого ОСОБА_1, ОСОБА_2 беззастережно визнали себе винуватими, згідно із ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості, від якого потерпілих немає.

Суд, шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження, переконався, що укладення угод сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угодах. При цьому, судом зясовано, що ОСОБА_1, ОСОБА_2 повністю усвідомлюють зміст укладених з прокурором угод про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнають себе винуватими, цілком розуміють свої права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даних угод, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України.

Враховуючи викладене, оскільки умови угод про визнання винуватості між військовим прокурором Тернопільського гарнізону ОСОБА_7 та обвинуваченими ОСОБА_1, ОСОБА_2 відповідають вимогам КПК України та КК України, суд, враховуючи заслухані доводи сторін кримінального провадження, дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження даних угод.

За таких обставин, суд вважає доведеним в підготовчому судовому засіданні те, що ОСОБА_1 одержав неправомірну вигоду для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави. ОСОБА_2 вчинив пособництво в одержанні неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави.

На підставі ч.5 ст.96-2 КК України не застосовувати заходи кримінально-правового характеру у виді спеціальної конфіскації, оскільки грошові кошти в сумі 20000 грн., що були предметом неправомірної вигоди, підлягають поверненню власнику УСБУ в Тернопільській області.

Згідно з положеннями ст. 124 КПК України, із обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2 підлягають стягненню на користь держави витрати за проведення судових експертиз.

Питання про речові докази суд вирішує у відповідності до ст. 100 КПК України.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 314, 373, 374, 394, 474 та 475 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Затвердити у кримінальному провадженні №42016210220000024 від 12 лютого 2016 року угоду про визнання винуватості від 20 травня 2016 року між військовим прокурором Тернопільського гарнізону ОСОБА_7 та обвинуваченим ОСОБА_1

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.369-2 КК України (в редакції Закону №770-VІII від 10.11.2015 року) та призначити йому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 20 травня 2016 року покарання у виді штрафу в розмірі одна тисяча чотириста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 23800 (двадцять три тисячі вісімсот) гривень без спеціальної конфіскації.

Запобіжний захід у виді застави ОСОБА_1 скасувати, після набрання вироком законної сили.

Заставу в розмірі 89570 грн. (вісімдесят девять тисяч пятсот сімдесят гривень), внесену згідно квитанції № 0.0.530601398.1 від 04 квітня 2016 року, повернути заставодавцю ОСОБА_8, після набрання вироком законної сили.

Паспорт громадянина України для виїзду за кордон на імя ОСОБА_1 повернути його власнику ОСОБА_1

Затвердити у кримінальному провадженні №42016210220000024 від 12 лютого 2016 року угоду про визнання винуватості від 20 травня 2016 року між військовим прокурором Тернопільського гарнізону ОСОБА_7 та обвинуваченим ОСОБА_2

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.27, ч.2 ст.369-2 КК України (в редакції Закону №770-VІII від 10.11.2015 року) та призначити йому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 20 травня 2016 року покарання у виді штрафу в розмірі одна тисяча сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 18700 (вісімнадцять тисяч сімсот) гривень без спеціальної конфіскації.

Запобіжний захід у виді застави ОСОБА_2 скасувати, після набрання вироком законної сили.

Заставу в розмірі 68900 грн. (шістдесят вісім тисяч девятсот гривень), внесену згідно квитанції № 0.0.530592073.1 від 04 квітня 2016 року, повернути заставодавцю ОСОБА_9, після набрання вироком законної сили.

Паспорт громадянина України для виїзду за кордон на імя ОСОБА_2 повернути його власнику ОСОБА_2

На підставі ч.5 ст.96-2 КК України не застосовувати заходи кримінально-правового характеру у виді спеціальної конфіскації, оскільки грошові кошти в сумі 20000 грн., що були предметом неправомірної вигоди, підлягають поверненню власнику УСБУ в Тернопільській області.

Стягнути в рівних долях з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 процесуальні витрати за проведення технічної експертизи документів від 13.05.2016 року №1.1.-157/16 в розмірі 1100,5 грн., судової експертизи матеріалів, речовин і виробів за експертною спеціальністю 8.11 від 11.05.2016 року №2-169/16 в розмірі 1055,52 грн., всього на загальну суму 2156,02 грн.Зокрема, стягнути з ОСОБА_1 в сумі 1078,01 грн. та з ОСОБА_2 в сумі 1078,01 грн. (УК У м.Тернополі, м.Тернопіль, 24060300, р/р31110115700002 в ГУ ДКСУ у Тернопільській області, МФО 838012, код ЕДРПОУ 37977726).

Арешт майна, накладений згідно ухвали слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 08 квітня 2016 року на грошові кошти в сумі 20000 грн. та мобільний телефон марки "Iphone 6" скасувати, після набрання вироком законної сили.

Речові докази:

-грошові кошти в сумі 20000 грн., з яких 32 грошові купюри номіналом по пятсот гривень, 6 грошових купюр номіналом по 200 грн., 28 грошових купюр номіналом по 100 грн., які згідно постанови про визнання речовими доказами від 04 квітня 2016 року зберігаються в камері зберігання речових доказів Військової прокуратури Тернопільського гарнізону повернути УСБУ в Тернопільській області, після набрання вироком законної сили;

-мобільний телефон марки "Iphone 6", який згідно постанови про визнання речовими доказами від 04 квітня 2016 року зберігається в камері зберігання речових доказів Військової прокуратури Тернопільського гарнізону повернути ОСОБА_2, після набрання вироком законної сили.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області, шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Головуючий суддя В.Є. Ломакін