Ухвала суду № 58621811, 21.06.2016, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 439/1268/15 Головуючий у 1 інстанції: Бунда А.О.

Провадження № 22-ц/783/2347/16 Доповідач в 2-й інстанції: Шумська Н. Л.

Категорія: 19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючий суддя: Шумська Н.Л.

судді: Струс Л.Б., Шандра М.М.

секретар: Бадівська О.О.

особи, які беруть участь у справі: пр-к. ОСОБА_2 - ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Бродівського районного суду Львівської області від 28 січня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про стягнення боргу та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про визнання договорів недійними, -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Бродівського районного суду Львівської області від 28 січня 2016 року первісний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про стягнення боргу задоволено; стягнуто з ОСОБА_2, ІПН НОМЕР_1 в користь ОСОБА_4 223 834 грн. 26 коп. заборгованості по договору позики від 20.05.2008 року та по договору позики від 07.12.2008 року, що еквівалентно 9000 дол. США згідно офіційного курсу НБУ станом на 28.01.2016 року, а також 1986 грн. 00 коп. сплаченого судового збору; в зустрічному позові ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про визнання договорів недійними відмовлено.

Рішення суду оскаржив представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3. В апеляційній скарзі покликається на порушення норм матеріального права та на невідповідність висновків обставинам справи. Зокрема вказує, що судом першої інстанції не досліджено та не враховано, що укладені договори позики від 20.05.2008 року та від 07.12.2008 року суперечать імперативним нормам законодавства. Судом не застосовано вимоги ст.. 192-193, 524, 533 ЦК України та невірно встановлено, що чинне законодавство не містить заборони щодо передачі коштів в іноземній валюті, а тому договори від 20.05.2008 року та від 07.12.2008 року повинні бути визнані судом недійсними. Крім того, апелянт зазначає, що аналізуючи положення договорів позики можна зробити висновок, що сторонами не визначено валюту виконання такого зобов»язання. Таким чином, оскільки зобов»язання могло вчинятися лише у гривнях, отже передано кошти до курсу долара до гривні, що існував на момент виникнення правовідносин, то і виконання такого зобов»язання повинно відбуватися у національній валюті в аналогічній сумі. Просить рішення Бродівського районного суду Львівської області від 28 січня 2016 року скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 та в цій частині стягнути з ОСОБА_2 отриманих 57 000 грн.; визнати недійними договори позики від 20.05.2008 року на суму 4000 дол. США та від 07.12.2008 року на суму 5000 дол. США.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, з»ясувавши обставини справи та перевіривши доводи скарги, колегія суддів не вбачає підстав для скасування чи зміни рішення суду та задоволення скарги.

Судом першої інстанції правильно визначено характер правовідносин та застосовано закон, який їх регулює. Відповідач не оспорює обставини укладення договорів позики. З встановленими обставинами справи, відповідач дійсно позичав кошти у позивача для придбання станків для виробництва макаронів та реалізації задумів на здійснення підприємницької діяльності.

Строк виконання зобов»язання минув. Відповідачем всупереч ст.60 ЦПК не доведено обставини, на які він покликається як на підставу своїх заперечень, належних та допустимих доказів повернення позики не представив. Тому висновки суду щодо необхідності захисту прав позивача шляхом судового стягнення суми позики обгрунтовані.

Колегія суддів відкидає доводи апеляційної скарги щодо зменшення суми стягнення, враховуючи вартість позик у гривнях без врахування еквіваленту в доларах США, оскільки така позиція не ґрунтується на законі та фактичних обставинах справи, а також суперечить принципу добросовісності та рівності сторін.

Крім того, рішення суду відповідає правовій позиції Верховного Суду України у справі №6-145цс14, яка полягає у тому, що грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

У силу положень статей 192, 533 ЦК України та статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року № 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" вирішуючи спір про стягнення боргу за кредитним договором в іноземній валюті, суд повинен установити наявність в банку ліцензії на здійснення операцій з валютними цінностями, а встановивши вказані обставини,- стягнути грошову суму в іноземній валюті. Якщо в зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті в гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Згідно ч.2ст.213 ЦПК України, законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим, на підставі ч.3ст.213 ЦПК України, є рішення, ухвалене на основі повного і всебічного з»ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.

Тому даючи оцінку рішенню суду першої інстанції в порядку апеляційного провадження, колегія суддів дійшла висновку про законність та обгрунтованість рішення. Рішення суду ухвалене в межах заявлених вимог, з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляції не ставлять під сумнів його законність.

На підставі ст.308 ЦПК апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду першої інстанції без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з дотриманням норм процесуального та матеріального права.

Керуючись ст.303, п.1ч.1ст.307, 308, п.1ч.1ст.314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Бродівського районного суду Львівської області від 28 січня 2016 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення й може бути оскаржена протягом 20-ти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий суддя Н.Л. Шумська

Судді: Л.Б. Струс

М.М. Шандра