Рішення № 58621781, 23.06.2016, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 458/959/15 Головуючий у 1 інстанції: Строна Т.Г.

Провадження № 22-ц/783/3221/16 Доповідач в 2-й інстанції: ОСОБА_1 Н. О.

Категорія: 2

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого - судді: Шеремети Н.О.

суддів: Зверхановської Л.Д., Цяцяка Р.П.

секретаря: Цапа П.М.

з участю: представника ОСОБА_2 ОСОБА_3,

представника ОСОБА_4 ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Турківського районного суду Львівської області від 16 грудня 2015 року, -

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_4 звернулась з позовом до Либохорської сільської ради Турківського району Львівської області, третя особа - Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції України у Львівській області про визнання за нею право власності у порядку спадкування за законом на житловий будинок № 415 по вул. Центральній в с. Либохора Турківського району Львівської області, та господарські будівлі і споруди: стайня (літ. В), сарай (літ. Г), убиральня (літ. Д), погріб (літ. Пг.), колодязь (літ. Кл);земельні ділянки загальною площею 0,7235 га та земельні ділянки загальною площею 0,5322 га; визнання за нею права та обовязки забудовника на обєкт незавершеного будівництва у порядку спадкування за законом, що знаходиться за адресою: Львівської область, Турківський район, с. Либохора, вул. Центральна № 415.

Оскаржуваним рішенням позов задоволено частково, визнано за ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженкою ІНФОРМАЦІЯ_2, право власності на житловий будинок (А1), стайню (В), сарай (Г), убиральню (В), погріб (Пг), колодязь (кл.), що розташовані за адресою: вул. Центральна, 415, село Либохора, Турківський район, Львівська область, в порядку спадкування за законом після смерті брата, ОСОБА_6, який помер 10.10.2013 року в селі Либохора Турківського району Львівської області.

Визнано за ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженкою ІНФОРМАЦІЯ_2, право власності на будівельні матеріали об'єкту незавершеного будівництва (Б-1), що розташований за адресою: вул. Центральна, 415, село Либохора, Турківський район, Львівська область, в порядку спадкування за законом після смерті брата, ОСОБА_6, який помер 10.10.2013 року в селі Либохора Турківського району Львівської області.

Визнано за ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженкою ІНФОРМАЦІЯ_2, право власності на земельну ділянку (земельні ділянки) загальною площею 0,7235 га, яка згідно із Державним актом на право приватної власності на землю серії ЛВ-170, що виданий 16.08.1999 головою Либохорської сільської ради Турківського району Львівської області, належала матері, ОСОБА_7, яка померла 24.01.2011 року в селі Либохора Турківського району Львівської області.

Визнано за ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженкою ІНФОРМАЦІЯ_2, право власності на земельну ділянку (земельні ділянки) загальною площею 0,5322 га, яка згідно із Державним актом на право приватної власності на землю серії ЛВ-174, що виданий 16.08.1999 головою Либохорської сільської ради Турківського району Львівської області, належала брату, ОСОБА_6, який помер 10.10.2013 року в селі Либохора Турківського району Львівської області.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішення в апеляційному порядку оскаржив ОСОБА_2, який не брав участі у розгляді справи, вважає, що рішення суду ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права при неповно з'ясованих обставинах, що мають значення для справи, а висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи. В апеляційній скарзі зазначає, що він не брав участі у справі як сторона, проте суд вирішив питання щодо його прав та обов"язків, оскільки земельна ділянка, право власності на яку суд визнав за ОСОБА_4, як спадщину, що відкрилась після смерті ОСОБА_6, в дійсності останньому не належала та не могла входити до спадкового майна, у зв"язку з тим, що ОСОБА_6 належну йому на праві приватної власності на підставі державного акта на право приватної власності на землю серії ЛВ - 174 від 16.08.1999 року земельну ділянку ще за життя подарував ОСОБА_2, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №942298 від 30.03.2011 року (кадастровий номер земельної ділянки 4625584900:01:032:0005). З наведених підстав апелянт просить рішення суду скасувати в частині визнання за ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженкою ІНФОРМАЦІЯ_2, права власності на земельну ділянку (земельні ділянки) загальною площею 0,5322 га, яка згідно із Державним актом на право приватної власності на землю серії ЛВ-174, що виданий 16.08.1999 головою Либохорської сільської ради Турківського району Львівської області, належала брату, ОСОБА_6, який помер 10.10.2013 року в селі Либохора Турківського району Львівської області.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ОСОБА_2 ОСОБА_3 на підтримання доводів апеляційної скарги, пояснення представника ОСОБА_4 ОСОБА_5, який не заперечував щодо задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Положеннями ст. 214 ЦПК України передбачено, що під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їхнє підтвердження; які правовідносини сторін випливають зі встановлених обставин та яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Оскаржуване рішення суду частково не відповідає зазначеним вимогам.

Згідно із ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.

Як вбачається з апеляційної скарги, рішення Турківського районного суду Львівської області від 16.12.2015 року, оскаржується ОСОБА_2, особою, яка не брала участі у справі, лише в частині визнання за ОСОБА_4 права власності на земельні ділянки №2 і №5 площами 0.0126 га і 0,0432 га (державний акт на право приватної власності на землю серії ЛВ-174), а відтак з врахуванням положень ст. 303 ЦПК України, в іншій частині законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення судом апеляційної інстанції не переглядається.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_4 щодо визнання за нею права власності на земельну ділянку (земельні ділянки) загальною площею 0,5322 га в порядку спадкування за законом після смерті її брата, ОСОБА_6, який помер 10.10.2013 року, суд першої інстанції виходив з того, що зазначена земельна ділянказгідно з Державним актом на право приватної власності на землю серії ЛВ-174, що виданий 16.08.1999 року Либохорською сільською радою Турківського району Львівської області, належала її брату, ОСОБА_6.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду з огляду на наступне.

З державного акту на право приватної власності на землю серії ЛВ -174, виданого 16.08.1999 року, Либохорською сільською радою, вбачається, що ОСОБА_6, на праві приватної власності належала земельна ділянка для обслуговування житлового будинку та ведення особистого підсобного господарства площею 0.5322 га в с. Либохора Турківського району Львівської області.

З доданих апелянтом до матеріалів справи договорів дарування земельної ділянки сільськогосподарського призначення, укладених 08.07.2008 року, вбачається, що ОСОБА_6 подарував, а ОСОБА_2 прийняв у дар земельну ділянку №2 площею 0,0126 га (126 кв.м) кадастровий номер 4625584900:01:032:0002 та земельну ділянку №5 площею 0.0432 га (432 кв.м) кадастровий номер 4625584900:01:032:0003, що розташовані за адресою с.Либохора Турківського району Львівської області, цільове призначення земельної ділянки ведення особистого підсобного господарства. В договорах зазначено, що земельна ділянка належить дарувальнику на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ЛВ -174, виданого Либохорською сільською радою Турківського району Львівської області 16.08.1999 року.

Зазначені договори дарування ОСОБА_4 не оспорювалися, такі не визнані недійсними в судовому порядку, а відтак є чинними. Відчуження ОСОБА_6 земельних ділянок ОСОБА_4 не заперечувалося.

Зміни у межах та розмірах земельної ділянки, що належала ОСОБА_6 на праві приватної власності на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ЛВ -174, у зв»язку з даруванням ОСОБА_6 ОСОБА_2 земельних ділянок №2 площею 0.0126 га і №5 площею 0.0432 га, відображені у згаданому державному акті, копію якого долучено представником ОСОБА_2 ОСОБА_3 в суді апеляційної інстанції.

ОСОБА_6 помер 10.10.2013 року, що підтверджується копією свідоцтва про його смерть серії 1-СГ № 321686.

Вищенаведеним підтверджується, що ОСОБА_6, відповідно до державного акту на право приватної власності на землю серії ЛВ -174, виданим 16.08.1999 року Либохорською сільською радою Турківського району Львівської області на земельну ділянку площею 0.5322 га, у зв»язку з даруванням частини цієї земельної ділянки, а саме, земельних ділянок площами 0.0126 та 0.0432 га, фактично належала земельна ділянка площею 0.48 га, а не 0.5322 га.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов»язки , що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Оскільки, на день смерті ОСОБА_6, земельна ділянка №2 площею 0,0126 га (126 кв.м) кадастровий номер 4625584900:01:032:0002 та земельна ділянка №5 площею 0.0432 га (432 кв.м) кадастровий номер 4625584900:01:032:0003, що розташовані за адресою с.Либохора Турківського району Львівської області, цільове призначення земельної ділянки ведення особистого підсобного господарства, тобто, на день відкриття спадщини, не належали йому на праві приватної власності, вони не могли входити до складу спадщини, не могли бути успадковані ОСОБА_4, а відтак оскаржуване рішення суду в частині визнання за ОСОБА_4 права власності на земельну ділянку (земельні ділянки) загальною площею 0,5322 га, яка згідно із Державним актом на право приватної власності на землю серії ЛВ-174, виданим 16.08.1999 року Либохорською сільською радою Турківського району Львівської області, належала ОСОБА_6, який помер 10.10.2013 року, на частину земельної ділянки площами 0,0126 га, кадастровий номер 4625584900:01:032:0002 та 0.0432 га кадастровий номер 4625584900:01:032:0003, подаровану ОСОБА_6 ОСОБА_8 ОСОБА_9, що підтверджується договором дарування від 08.07.2008 року, укладеним між ОСОБА_6 та ОСОБА_2, посвідченим нотаріусом Турківського районного нотаріального округу Львівської області ОСОБА_10 08.07.2008 року, підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині вимог нового рішення, яким в задоволенні позовної вимоги в частині визнання за ОСОБА_4 права власності на земельні ділянки для обслуговування житлового будинку та ведення особистого підсобного господарства площами 0.0126 га, кадастровий номер 4625584900:01:032:0002 та 0.0432 га, кадастровий номер 4625584900:01:032:0003, позначені під №2 та №5 у вищезгаданому державному акті слід відмовити, в решті рішення суду слід залишити без змін.

Керуючись ст. 303, п.2 ч.1 ст. 307, ст.ст. 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Турківського районного суду Львівської області від 16 грудня 2015 року в частині визнання за ОСОБА_4 права власності на земельну ділянку (земельні ділянки) загальною площею 0,5322 га, яка згідно із Державним актом на право приватної власності на землю серії ЛВ-174, виданим 16.08.1999 року Либохорською сільською радою Турківського району Львівської області, належала ОСОБА_6, який помер 10.10.2013 року, на частину земельної ділянки площами 0,0126 га, кадастровий номер 4625584900:01:032:0002 та 0.0432 га кадастровий номер 4625584900:01:032:0003, подаровану ОСОБА_6 ОСОБА_8 ОСОБА_9, що підтверджується договором дарування від 08.07.2008 року, укладеним між ОСОБА_6 та ОСОБА_2, посвідченим нотаріусом Турківського районного нотаріального округу Львівської області ОСОБА_10 08.07.2008 року - скасувати та ухвалити в цій частині вимог нове рішення, яким в задоволенні позовної вимоги в частині визнання за ОСОБА_4 права власності на земельну ділянку для обслуговування житлового будинку та ведення особистого підсобного господарства площами 0.0126 га, кадастровий номер 4625584900:01:032:0002 та 0.0432 га, кадастровий номер 4625584900:01:032:0003, позначені під №2 та №5 у вищезгаданому державному акті - відмовити.

В решті рішення суду залишити без змін.

Рішення суду набирає законної сили з моменту його проголошення, може бути оскаржене в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання рішенням апеляційного суду законної сили.

Головуючий: Шеремета Н.О.

Судді: Зверхановська Л.Д.

ОСОБА_11