Ухвала суду № 58621540, 23.06.2016, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 464/3790/16 Головуючий у 1 інстанції: Теслюк Д.Ю.

Провадження № 22-ц/783/4327/16 Доповідач в 2-й інстанції: Зверхановська Л. Д.

Категорія: 27

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2016 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого: Зверхановської Л.Д.

суддів: Цяцяка Р.П., Шеремети Н.О.

секретаря: Цапа П.М.,

з участю: представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Сихівського районного суду м. Львова від 16 травня 2016 року,

ВСТАНОВИЛА:

Оскарженою ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 16 травня 2016 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості.

Ухвалу суду оскаржив позивач ОСОБА_2.

В апеляційній скарзі зазначає, що оскаржена ухвала є незаконною, постановленою з порушенням норм процесуального права. Вважає, що висновки суду першої інстанції про необґрунтованість заяви про забезпечення позову не грунтуються на фактичних обставинах справи та поданих доказах. Вказує на те, що між позивачем та відповідачем існує спір про заборгованість, яка за ціною позову становить 94 490 доларів США, що по курсу НБУ на дату звернення з позовом до суду становить 2 394 376 грн. 60 коп., а у власності відповідача є майно, яке може бути предметом забезпечення.

Просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та постановити нову ухвалу, якою заяву ОСОБА_2 задовольнити та забезпечити позов шляхом накладення арешту на нерухоме майно ОСОБА_4

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов'язків має право на справедливий судовий розгляд.

Згідно із ст.4 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до ст.151 ЦПК України суд за заявою осіб, що беруть участь у справі, може вжити заходів до забезпечення позову.

Забезпечення позову - це заходи припинення дій, які можуть утруднити виконання майбутнього рішення суду чи зробити його виконання неможливим, і повинні гарантувати можливість реалізації позовних вимог у разі задоволення позову, які направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання рішення суду.

Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Скориставшись таким правом, ОСОБА_2 подав заяву про забезпечення позову.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2звернувся в суд з позовом до ОСОБА_4про стягнення грошових коштів за договором позики у розмірі 2394376,60 грн.

Відповідно до роз'яснень, викладених у п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" (із змінами від 12.06.2009 року), розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд(суддя) має з врахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що у заяві про забезпечення позову позивач не навів достатніх підстав щодо необхідності забезпечення даного позову та доказів того, що відповідач буде ухилятися від виконання рішення суду чи створювати обставини, які б утрудняли чи унеможливлювали його виконання.

Судова колегія з такими висновками районного суду погоджується, так як вони зроблені з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала суду відповідає вимогам ст.ст. 151 - 153 ЦПК України та роз'ясненням Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову».

На думку колегії суддів, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та не впливають на їх правильність, а тому не можуть бути прийняті до уваги.

Порушень норм процесуального права, які призвели б до неправильного вирішення заяви, колегією суддів не встановлено.

Відповідно до ст. 312 ЦПК України апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Ухвала суду першої інстанції відповідає вимогам закону і підстави для її скасування та задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч.2 п.1, 312 ч.1 п.1, 313, 314 ч.1 п.4, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Ухвалу Сихівського районного суду м. Львова від 16 травня 2016 рокузалишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Головуючий:

Судді: