Постанова № 58620633, 14.06.2016, Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 450/936/16-а Провадження № 2-а/450/70/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" червня 2016 р. Пустомитівський районний суд Львівської області в складі :

головуючого-судді Мусієвського В.Є.

при секретарі Зварич С.В.

з участю представників ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Пустомити адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного Фонду України в Пустомитівському районі Львівської області про визнання протиправним рішення та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії, -

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_3 звернувся в суд з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Пустомитівському районі Львівської області в якому просить визнати протиправним рішення відповідача про відмову у проведенні перерахунку пенсії та скасувати його, зобов'язати відповідача зробити перерахунок пенсії позивача та стягнути на користь останнього сплачений судовий збір.

Свої вимоги мотивує тим, що працював на посаді слідчого прокуратури м. Стрий Львівської області до 07.02.2000 року, після чого вийшов на пенсію за вислугу років. 01.12.2015 року набрала законної сили постанова Кабінету Міністрів України якою черговий раз підвищено зарплату працівникам прокуратури. На підставі зазначеної постанови позивач звернувся до відповідача з проханням здійснити перерахунок його пенсії, однак у здійсненні такого перерахунку було відмовлено. ОСОБА_3 вважає, що такими діями пенсійного фонду було порушено його права, а тому вимушений звернутись із цим позовом в суд.

В судове засідання позивач з'явився, заявлені позовні вимоги підтримав, надав пояснення аналогічні викладеному, просить позов задовольнити з підстав, вказаних у позовній заяві.

В судове засідання з'явилася представник відповідача ОСОБА_2, щодо заявлених позовних вимог заперечила, просила у задоволенні таких відмовити з підстав викладених в письмових запереченнях, згідно яких, позивачу не можливо провести перерахунок пенсії, оскільки така, йому була призначена на підставі ЗУ «Про прокуратуру», згідно якого порядок перерахунку пенсії встановлює Кабінет Міністрів України, відтак, оскільки такий порядок відсутній, до даних правовідносин застосуванню не підлягають ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та ЗУ «Про пенсійне забезпечення» на які у адміністративному позові посилається позивач.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи і докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову виходячи із наступного.

Так, відповідно до ст. 6 КАС України, кожна особа має право в порядку, установленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Судом встановлено та сторонами визнано, що позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Пустомитівському районі Львівської області як одержувач пенсії за вислугою років відповідно до Закону України «Про прокуратуру» з лютого 2000 року, про що не заперечує відповідач.

Постановою Кабінету Міністрів України №1013 від 09.12.2015 року «Про порядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів», яка набрала чинності з дня її опублікування та застосовується з 1 грудня 2015 року, було підвищено заробітну плату працівникам органів прокуратури.

Беручи до уваги зазначене, позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України Пустомитівському районі Львівської області із письмовою заявою від 07.03.2016 року, в якій просив у зв'язку з підвищенням заробітної плати працівникам прокуратури на підставі вказаної вище постанови, провести перерахунок його пенсії, яку він отримує з 2000 року.

Супровідним листом від 11.03.2016 року № 1888/03-31 відповідач, розглянувши вказану вище заяву, скерував позивачу рішення від 10.03.2016 року у якому зазначив, що Постанова Кабінету Міністрів України №1013 від 09.12.2015 року не є підставою, для перерахунку пенсії позивача як колишнього працівника прокуратури, а тому такому перерахунку відмовив, також роз'яснив порядок оскарження рішення про відмову в задоволенні його вимог до органу вищого рівня або в судовому порядку.

Частиною 2 статті 19 Конституції України, встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат для догляду, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Згідно ч. 1 ст. 43 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року перерахунок пенсій за віком, по інвалідності, в разі втрати годувальника, за вислугу років, призначених до набрання чинності цим Законом, здійснюється за нормами цього Закону на підставі документів про вік, страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час перерахунку в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло раніше, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. У ч. 2 ст. 113 цього закону зазначено, що держава гарантує дотримання законодавства з метою захисту майнових та інших прав і законних інтересів осіб, які отримують довічні пенсії відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» перерахунок пенсії провадиться на підставі документів про вік, стаж, заробіток та інших, наявних на час перерахунку в пенсійній справі, а також додаткових документів, поданих пенсіонером на час перерахунку.

У ч. 13 ст. 86 ЗУ «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року, тобто в редакції, яка діє на теперішній час, вказано, що пенсії за вислугу років відповідно до цієї статті призначаються, перераховуються і виплачуються уповноваженими на це державними органами.

Згідно ч. 20 ст. 86 ЗУ «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.

Відтак, беручи до уваги відсутність визначеного Кабінетом Міністрів України механізму перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури представник відповідача просить відмовити у задоволенні заявлених позивачем позовних вимог.

Однак, відповідно до ЗУ «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність деяких законодавчих актів України» №76 від 28.11.2014 року, який набув чинності з 01.01.2015 року внесені зміни до ЗУ «Про прокуратуру». Однак, ці законодавчі зміни, в тому числі ті, які зазначені вище у ч. ч. 13, 20 ст. 86 ЗУ «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року, стосуються тих прокурорсько-слідчих працівників, які реалізували чи реалізовують своє право на пенсію із 1 січня 2015 року, адже відповідно до вимог ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

При перерахунку пенсії позивача необхідно врахувати те, що законодавчі зміни до ст. 50-1 ЗУ «Про прокуратуру» щодо розміру пенсії стосуються порядку призначення пенсії прокурорам і слідчим у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії.

Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом та механізмом їх проведення і характерно, що норми, які регулюють порядок перерахунку пенсії законодавчих змін не зазнали, змінилась лише нумерація відповідних частин ст. 50-1 ЗУ «Про прокуратуру».

Крім того, при вирішенні питання про застосування відповідних норм ст. 50-1 ЗУ «Про прокуратуру» щодо перерахунку вже призначених пенсій, необхідно також керуватись вимогами ст. 22 Конституції України, у якій, зокрема зазначено, що конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийняті нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповідно до ст. ст. 22, 64 Конституції України, право на пенсійне забезпечення відповідних категорій громадян, встановлене законами України, в тому числі і ЗУ «Про прокуратуру», є таким, що не підлягає обмеженню.

Звуження та обмеження змісту й обсягу вказаних прав шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів відповідно до ст. 22 Конституції України, не допускається.

При вирішенні цього питання необхідно також врахувати правову позицію Конституційного Суду України, викладену, зокрема, у його рішеннях від 6 липня 1999 року №8рп-99 у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року № 5рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій та від 11 жовтня 2005 року № 8рп/2005 у справі №1-21/2005 про рівень пенсії і щомісячного довічного грошового утримання.

У цих рішеннях викладено розуміння сутності соціальних гарантій суддів, працівників правоохоронних органів, зокрема працівників прокуратури і зазначено, що зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.

Правову позицію на користь позивачів до підрозділів Пенсійного фонду України висловив Вищий Адміністративний суд України, зокрема, в ухвалі від 20.06.2013 року в справі №К/800/11225/3 та ухвалі від 22.07.2014 року у справі №К/9991/25629/11.

Аналогічна правова позиція зі спірного питання також була висловлена Верховним Судом України у постанові від 10 грудня 2013 року в справі № 21-348а 13 та постанові від 17 грудня 2013 року.

Таким чином, суди різних інстанцій правомірно дійшли висновку про те, що при перерахунку пенсій працівникам прокуратури має застосовуватись норма права, що визначає розмір пенсії, яка діє на момент призначення пенсії.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судом в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті ж самі особи, або особа, щодо якої встановлені ці обставини.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» Пенсійний фонд України і його територіальні підрозділи здійснюють керівництво та управління солідарною системою, проводять збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначають пенсії, підготовляють документи для їх виплат та виконують інші управлінські функції. Вони по суті є органами державної виконавчої влади і суб'єктами владних повноважень, а тому відповідно до вимог ст.19 Конституції України зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Тобто, відповідач зобов'язаний був при вирішенні заяви позивача про перерахунок пенсії керуватись вимогами ст. 22 Конституції України про недопустимість звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів та ст. 58 Конституції України про неприпустимість зворотної дії у часі законів та інших нормативно-правових актів.

Згідно із ч. 17 ст. 50-1 Закону «Про прокуратуру» № 1789-ХІІ, який підлягає застосуванню до даних правовідносин, призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, що йде за місяцем у якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулі час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

Відповідно до ч. 12 ст. 50-1 Закону обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідно посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.

Крім того, у даному випадку при перерахунку пенсії підлягає застосування положення ст. 50-1 ЗУ «Про прокуратуру» в редакції, що діяла на час призначення пенсії позивачу, який не встановлював обмежень максимального розміру пенсії, на відміну від норми чинної на даний час.

Таким чином призначення та виплата пенсій не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія призначена до набрання чинності пенсійного законодавства, яке обмежує їхні права.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, що ратифікована Законом України від 17 липня 1997 року, і зокрема ст. 6, передбачає право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою - статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, належності до національних меншин, майнового стану, народження, або за іншою ознакою.

Виходячи із загальних засад пріоритету законів над підзаконними актами і Закону прямої дії, а саме, Конституції України над іншими законами, враховуючи вище викладене, суд вважає, що відповідачем неправомірно відмовлено позивачу в перерахунку розміру його пенсії згідно постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року №1013, а тому позовні вимоги є підставними та підлягають до задоволення у повному обсязі.

Статтею 94 КАС України передбачено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтвердженні судові витрати з Державного бюджету України.

Матеріали справи містять належні докази понесення позивачем судових витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору в розмірі 551,20 грн., а тому ці витрати підлягають стягненню на його користь з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 3, 19, 22, 46, 58, 64 Конституції України, ст. 50-1 ЗУ «Про прокуратуру» (у редакції, що діяла станом на лютий 2000 року), ст. ст. 6, 8, 18, 71, 72, 104-106, 160-161, 167 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Позовні вимоги ОСОБА_3 - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення №97/3 Управління Пенсійного фонду України в Пустомитівському районі Львівської області від 10.03.2016 року про відмову в проведені перерахунку пенсії ОСОБА_3.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Пустомитівському районі Львівської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_3 починаючи з 01.01.2016 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 551, 20 грн.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Пустомитівський районний суд Львівської області протягом десяти днів з дня її проголошення або отримання копії.

СуддяВ. Є. Мусієвський