Рішення № 5861980, 05.10.2009, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к.

РІШЕННЯ

Іменем України

05.10.2009Справа №2-7/2235-2009 За позовом Відкритого акціонерного товариства «Крименерго» (95034, м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6, ідентифікаційний код 00131400)

До відповідача Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_3 (96176, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1)

Про стягнення 23946,95 грн.

Суддя І. І. Дворний

представники:

Від позивача Ющенко Т. А., предст., дов. №003-Д від 05.01.2009 р.; Степанов В. А., предст., дов. №012-Д від 05.01.2009 р.

Від відповідача - ОСОБА_6, предст., дов. від 11.02.2009 р.

Суть справи: Відкрите акціонерне товариство «Крименерго» звернулось до Господарського суду АР Крим з позовом про стягнення з Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_3 123946,95 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в ході проведення перевірки обєкту, що належить відповідачу, було встановлено порушення останнім Правил користування електричною енергією, про що був складений відповідний акт №100114 від 21.08.2007 р. На підставі вказаного акта Субєкту підприємницької діяльності ОСОБА_3 була нарахована сума вартості спожитої, але не врахованої електроенергії на загальну суму 17566,33 грн., яка до часу подачі позову до суду відповідачем в добровільному порядку не сплачена, що й стало підставою для звернення до суду. Крім того, ВАТ «Крименерго» просить також стягнути з відповідача пеню у сумі 2125,25 грн., 3668,05 грн. інфляційних втрат та 3% річних у розмірі 587,62 грн.

Відповідач проти позову заперечував з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву, при цьому посилаючись на те, що перевірка була проведена за участю з боку споживача особи, яка не є уповноваженим представником СПД ОСОБА_3 та не має права підписувати акти про порушення ПКЕЕ. З урахуванням цього, відповідач вважає, що акт №100114 від 21.08.2007 р. не є належним доказом порушення, оскільки підписаний з боку споживача неповноважною особою, а з боку постачальника електричної енергії лише двома представниками. Відповідач також не погоджується з періодом нарахування позивачем вартості необлікованої електроенергії (22.08.2004 р. 22.08.2007 р.), оскільки магазин в с. Октябрь був підключений до електричної мережі лише після підписання додаткової угоди №1 від 26.04.2005 р. Крім того, СПД ОСОБА_3 не погоджується із зафіксованою позивачем в акті суттю правопорушення та зазначає, що в магазині в с. Октябрь будь-яка прихована електропроводка відсутня.

25.05.2009 р. до ГС АР Крим від Відкритого акціонерного товариства «Крименерго» надійшла заява, в якій позивач зазначив на допущену при складанні позову технічну помилку та повідомив, що загальний розмір заявлених до відшкодування коштів складає 23946,95 грн., а не 123946,95 грн.

14.09.2009 р. до ГС АР Крим від Відкритого акціонерного товариства «Крименерго» надійшла заява про зміну позовних вимог, в якій позивач зазначив, що ним був зроблений перерозрахунок вартості електроенергії та просить суд стягнути з відповідача 13994,16 грн. заборгованості, 2 922,18 грн. інфляційних втрат, 1693,10 грн. пені та 3% річних у сумі 468,13 грн.

Оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, підстав для відкладення розгляду справи не вбачається.

Розгляд справи відкладався у порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

За клопотанням сторін строк розгляду справи був продовжений у порядку статті 69 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ :

02.11.2004 р. між Відкритим акціонерним товариством «Крименерго» (Постачальник) та Субєктом підприємницької діяльності ОСОБА_3 (Споживач) був укладений договір про поставку електричної енергії №217/066, згідно з розділом 1 якого Постачальник поставляє електричну енергію Споживачу, а Споживач сплачує Постачальнику її вартість та здійснює інші платежі (5-ти кратний розмір тарифу за перевищення договірної величини електроспоживання, пеню, за графіком погашення заборгованості, за актами порушення ПКЕЕ) згідно умовам цього Договору та додаткам до Договору, які є його невідємними частинами.

Згідно з п. 2 Договору під час виконання умов цього Договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим Договором, сторони зобовязуються керуватись чинним законодавством України, зокрема, Законом України „Про електроенергетику”, Правилами користування електричною енергією, затвердженими у встановленому порядку.

26.04.2005 р. між сторонами була підписана Додаткова угода №1 до вищевказаного договору та зазначено, що обєктом енергопостачання також є, зокрема, магазин в с. Октябрь.

Відповідно до п. 3.1.5 Договору Постачальник має право доступу до електрообладнання та засобів (систем) обліку електроенергії споживача, контролю показників якості електроенергії, контролю дотримання встановлених режимів споживання енергії та потужності, перевірки потужності компенсуючих приладів споживача та до іншого електрообладнання для виконання функціональних обовязків Постачальника, згідно ПКЕЕ.

Крім того, згідно з п. 8.1 Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою НКРЕ України №28 від 31.07.1996 р., Постачальник електричної енергії за регульованим тарифом має право, у тому числі на безперешкодний доступ (за пред'явленням службового посвідчення) до розрахункових засобів обліку електричної енергії, що встановлені на об'єктах споживачів, для візуального або автоматизованого зняття показів розрахункових засобів обліку; на безперешкодний доступ (за пред'явленням службового посвідчення) до електричних установок споживача для проведення технічної перевірки засобів обліку, контролю за рівнем споживання електричної енергії, контрольного огляду електричних мереж від межі балансової належності до точки обліку та технічної перевірки засобів обліку споживача відповідно до умов укладених договорів, а також для виконання відключення та обмеження споживання відповідно до встановленого цими Правилами порядку та умов договору, виконання інших робіт відповідно до договору.

З матеріалів справи вбачається, що 22.08.2007 р. представниками Відкритого акціонерного товариства «Крименерго» була проведена перевірка обєкта магазину по вул. Гагаріна в с. Октябрь Джанкойського району, який знаходиться в оренді у Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_3 на підставі договору суборенди від 29.01.2004 р. В ході проведення перевірки було встановлено порушення споживачем Правил користування електричною енергією, а саме: «безоблікове споживання від мереж РЕМ. Прихована проводка в стіні, яка живить електроприймачі напряму поза приладу обліку. Виданий припис на реконструкцію ввідно-облікової частини». Порушення було зафіксоване в акті №100114 від 22.08.2007 р., який був підписаний представником споживача продавцем ОСОБА_7

Відповідно до п. 6.41 ПКЕЕ (тут і далі - в редакції станом на момент проведення перевірки) у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється двосторонній акт порушень.

Пунктом 6.40 ПКЕЕ визначено, що якщо у споживача електричної енергії виявлено підключену та/або приєднану поза розрахунковим засобом обліку приховану проводку пристрій, що занижує покази засобу обліку, порушення умов монтажу, виявити які представник постачальника електричної енергії при попередніх відвідуваннях не мав можливості, споживачу робиться перерахунок обсягу фактично спожитої електричної енергії з дати допуску електроустановок споживача в експлуатацію, але не більше трьох років.

Перерахунок обсягу фактично спожитої електричної енергії та його вартості здійснюється відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 4 травня 2006 року N 562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 4 липня 2006 року за N 782/12656, за тарифами, що діяли протягом споживання електричної енергії з порушенням.

Матеріали справи свідчать, що на підставі акта №100114 від 22.08.2007 р. комісією ВАТ «Крименерго» була визначена вартість спожитої, але не врахованої електричної енергії, на суму 17566,03 грн., про що був складений протокол №2029 від 21.01.2008 р. На сплату нарахованої за актом суми позивачем був виписаний рахунок №217/066/0108Ш від 23.01.2008 р., який відповідачем сплачений не був.

Заперечуючи проти позову відповідач посилається на те, що перевірка обєкта енергопостачання була проведена без присутності представника споживача, оскільки продавець ОСОБА_7 не є особою, уповноваженою на підписання актів про порушення ПКЕЕ. Однак, вказані твердження суд вважає непереконливими, оскільки вони не спростовують самого факту порушення, наявність якого не залежить від присутності при проведенні перевірки особисто споживача (СПД ОСОБА_3). Так, суд звертає увагу на те, що акт в цілому відповідає чинному законодавству, тобто є вірним по суті, а тому окремі порушення встановленої процедури прийняття акта не можуть бути підставою для звільнення відповідача від здійсненого порушення в сфері електроенергетики.

Відповідно до приписів статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, способом, передбаченим чинним законодавством для доведення фактів такого роду.

Проте, відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували його посилання на відсутність в приміщенні магазину в с. Октябрь Джанкойського району прихованої проводки. В свою чергу, з матеріалів справи вбачається, що одночасно з актом №100114 від 22.08.2007 р. представниками Відкритого акціонерного товариства «Крименерго» також був складений акт технічного огляду схеми обліку, в якому зазначено наступне: «прилади обліку електроенергії замінити 1-ф та 3-ф обліки на 1-3-х фазовий лічильник прямого включення на фасаді будівлі. Ввід змонтувати наглядний типу СИП-зх16», «дооблікові ланцюги не проглядаються. Наявний сторонній ввід. Складений акт». Вказаний акт був підписаний продавцем ОСОБА_7 без будь-яких зауважень. Крім того, правомірність дій ВАТ «Крименерго» при складанні акта №100114 від 22.08.2007 р. також підтверджується листом Кримського територіального представництва Національної комісії регулювання електроенергетики України №30-11-19е/354 від 09.07.2009 р.

Не можуть бути прийняті до уваги також посилання відповідача на те, що його не було повідомлено про час ті місце засідання комісії з розгляду актів про порушення ПКЕЕ, оскільки в акті №100114 від 22.08.2007 р. був вказаний режим роботи комісії, а листами від 01.09.2007 р. та від 12.10.2007 р. відповідач двічі запрошувався на відповідне засідання. Крім того, відповідач не зазначив, яким чином його присутність на засіданні комісії ВАТ «Крименерго» вплинула би на зафіксований факт вчиненого правопорушення або порядок здійснення розрахунку вартості неврахованої електроенергії.

При цьому суд погоджується з твердженням відповідача про те, що розмір заявленої позивачем до відшкодування суми коштів є завищеним, з приводу чого повідомляє наступне.

Так, як вже було вказано раніше, відповідно до пункту 6.40 Правил користування електричною енергією при виявленні в ході проведення перевірки прихованої електропроводки перерахунок обсягу фактично спожитої електричної енергії робиться з дати допуску електроустановок споживача в експлуатацію, але не більше трьох років.

Крім того, в пункті 2.8 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 4 травня 2006 р. N 562 (в редакції станом на 21.01.12008 р. дата проведення розрахунку), зазначено, що якщо в споживача було встановлено та підключено пристрій, що змінює покази засобу обліку, порушено умови монтажу, здійснено самовільне підключення поза засобом обліку прихованою електропроводкою, виявити які представники електропередавальної організації під час проведення контрольного огляду засобу обліку не мали можливості, споживачу робиться перерахунок за користування електричною енергією з дати останньої технічної перевірки або допуску електроустановки споживача в експлуатацію (у разі, коли технічна перевірка в період з дати допуску електроустановки споживача в експлуатацію до дати виявлення порушення не проводилась), але не більше ніж за три роки.

Матеріали справи свідчать, що магазин по вул. Гагаріна в с. Октябрь Джанкойського району був приєднаний до електричної мережі позивача 26.04.2005 р. шляхом підписання додаткової угоди №1 від 26.04.2005 р., а тому нарахування позивачем вартості недоврахованої електроенергії за період з 22.08.2004 р. по 22.08.2007 р. є неправомірним. Звідси, періодом нарахування відповідачеві вартості електроенергії за актом №100114 від 22.08.2007 р. є 26.04.2005 р. 22.08.2007 р., а сума вартості спожитої, але не врахованої електричної енергії, становить 13994,16 грн.

При цьому, суд не може прийняти заяву позивача №10/3905 від 11.09.2009 р. про зміну позовних вимог з огляду на наступне.

Так, статтею 1 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Отже, факт порушення або оспорювання права повинен існувати до часу звернення до суду, який, відповідно, надає право на таке звернення. У той же час, відповідно до статті 22 ГПК України господарський суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси. Як зазначається в п. 3.7 Розяснень Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування Арбітражного процесуального кодексу України» від 25.02.92 р. N 01-6/244 (з наступними змінами та доповненнями), суддя, який вирішує спір, не зв'язаний заявами позивача про відмову від позову або зменшення позовних вимог та відповідача про визнання позову. На підставі частини шостої статті 22 ГПК у разі якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, спір підлягає вирішенню по суті згідно з вимогами чинного законодавства. Аналогічна позиція викладена в п. 3.7 Розяснень Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» від 18.09.97 р. N 02-5/289 (з наступними змінами та доповненнями). Тобто, перевірка відповідності дій сторін закону та відсутності порушення прав інших осіб є не правом, а обовязком суду, тобто суд зобовязаний відмовити в задоволенні відповідних заяв і клопотань сторін.

Таким чином, оскільки первісно заявлений ВАТ «Крименерго» до відшкодування розмір недоврахованої електроенергії сумі 17566,03 грн. був обчислений неправомірно, у позивача було відсутнє матеріальне право на предявлення до суду вимоги саме у цьому розмірі, відповідно, відсутнє й право на зменшення розміру позовних вимог до суми, яка має бути стягнута відповідно до положень чинного законодавства України. Таким чином, заява позивача про зменшення розміру позовних вимог судом не приймається через суперечність таких дій позивача законодавству. Відповідно, в задоволенні позову ВАТ «Крименерго» щодо стягнення з Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_3 вартості недоврахованої електроенергії у сумі 3571,87 грн. (17566,03 грн. 13994,16 грн.) слід відмовити.

Відповідно до пункту 4.2.3 укладеного між сторонами Договору Споживач сплачує Постачальнику вартість електроенергії, розраховану, виходячи з приєднаної потужності струмоприймачів та кількості годин їх використання (згідно з методикою, затвердженою НКРЕ), у випадку таких дій споживача:

-самовільне внесення змін до схеми обліку електроенергії;

-пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, зняття пломб з засобів обліку;

-споживання електроенергії поза приладами обліку;

-інших умов, визначених методичними рекомендаціями НКРЕ.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобовязань міститься в ч. 1 ст.193 Господарського кодексу України, якою визначено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Ст. 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 27 Закону України «Про електроенергетику» правопорушеннями в електроенергетиці є, зокрема, крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку.

За таких обставин, враховуючи ненадання відповідачем доказів погашення заборгованості зі сплати суми, нарахованої за актом №100114 від 22.08.2007 р., вимоги ВАТ «Крименерго» щодо стягнення з СПД ОСОБА_3 13994,16 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Ч. 1 ст. 546 ЦК України передбачено, що виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно з ч. 1 ст. 548 ЦК України виконання зобовязання (основного зобовязання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Під неустойкою, відповідно до ст. 549 ЦК України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Отже, види забезпечення виконання зобовязань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобовязання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобовязань будь-яким з видів, передбачених ст. 546 Цивільного кодексу України, також створює зобовязувальні правовідносини між кредитором та боржником.

Ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

В пункті 4.2.1 Договору сторони передбачили, що за внесення платежів, передбачених пунктами 2.2.3-2.2.4 цього Договору, з порушенням строків, визначених Додатком №4.1 та №4.2 «Порядок розрахунків», Споживач зобовязаний сплатити Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Враховуючи те, що сума за актом №100114 від 22.08.2007 р. у розмірі 13994,16 грн. відповідачем добровільно сплачена не була, стягненню з СПД ОСОБА_3 на користь ВАТ «Крименерго» підлягає пеня за період з 29.02.2008 р. по 29.08.2008 р. у сумі 1693,10 грн. (13994,16 грн. х 24% : 365 дн. х 184 дн.).

Ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, стягненню з відповідача на користь ВАТ «Крименерго» також підлягають 3% річних у сумі 468,13 грн. за період з 29.02.2008 р. по 10.04.2009 р. (13994,16 грн. х 3% : 365 дн. х 407 дн.) та інфляційні втрати у сумі 2922,18 грн.

При цьому, суд також не може прийняти заяву позивача про зменшення розміру пені, інфляційних втрат та річних з підстав, викладених вище, а саме через неправомірність розрахунку первісно заявлених до відшкодування сум. Звідси, в стягненні пені у розмірі 432,15 грн. (2125,25 грн. 1693,10 грн.), річних у розмірі 119,49 грн. (587,62 грн. 468,13 грн.) та 745,87 грн. інфляційних втрат (3668,05 грн. 2922,18 грн.) слід відмовити.

Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу суд покаладає на обидві сторони пропорційно розміру заявлених позовних вимог відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_3 (96176, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Відкритого акціонерного товариства «Крименерго» (95034, м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6, ідентифікаційний код 00131400) вартість недоврахованої електричної енергії в розмірі 13994,16 грн., 1693,10 грн. пені, 3% річних у сумі 468,13 грн., 2922,18 грн. інфляційних втрат, 190,78 грн. державного мита та 94,01 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.В іншій частині в позові відмовити.

4.Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримДворний І.І.