Рішення № 58619215, 13.06.2016, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа №442/1964/16-ц

Провадження №2/442/800/2016

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 червня 2016 року року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого судді: Коваля Р.Г.

з участю секретаря: Антоненко В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дрогобичі цивільну справу за позовом заступника керівника Дрогобицької місцевої прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі відділу охорони здоров»я виконавчих органів Дрогобицької міської ради до ОСОБА_1 про відшкодування витрат закладу охорони здоров»я на лікування потерпілого від злочину, -

в с т а н о в и в :

Заступник керівника Дрогобицької місцевої прокуратури Львівської області звернувся в інтересах держави в особі відділу охорони здоров»я виконавчих органів Дрогобицької міської ради до суду з вищезгаданим позовом, в підтвердження свої позовних вимог посилається на те, що Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області було розглянуте кримінальне провадження №12015140110001094 від 01.06.2015 року відносно ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України та ухвалою суду від 11 вересня 2015 року дане кримінальне провадження закрито в зв'язку з відмовою потерпілої від обвинувачення у формі приватного обвинувачення.?

ОСОБА_2 30 травня 2015 року, під час побутового конфлікту, на грунті раптово виниклих особистих неприязних відносин, руками і ногами наніс ОСОБА_3 численні удари по всіх ділянках тіла, внаслідок чого, у такий спосіб, умисно, заподіяв їй тілесні ушкодження, що згідно висновку судово-медичної експертизи №295 від 10 червня 2015 року по ступеню тяжкості відносяться до категорії середньої тяжкості тілесних ушкоджень, як таке, що викликало тривалий розлад здоров'я, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбаченого ч.І ст.122 КК України.

Внаслідок неправомірних дій ОСОБА_2 потерпіла ОСОБА_3 перебувала на стаціонарному лікуванні в травматологічному відділенні Дрогобицької міської лікарні №1 з 30.05.2015 року по 16 червня 2015 року.

Згідно розрахунку №202 від 12 лютого 2016 року, наданого Дрогобицькою міською лікарнею №1, витрати медичного закладу на лікування ОСОБА_3 за 17 ліжко-днів становлять 3 009 грн.

Вищевказані кошти ОСОБА_2 в добровільному порядку не відшкодовані та по сьогоднішній день не стягненні у судовому порядку, а тому з таким позовом в інтересах держави в особі відділу охорони здоров'я виконавчих органів Дрогобицької міської ради звертається прокурор.

В судовому засіданні прокурор Дубіль О.І. позовні вимоги підтримала повністю, покликається на підстави, викладені в позовній заяві. Однак, з врахуванням того, що відповідач являється багатодітним батьком, має два несплачених кредити та у нього скрутне матеріальне становище, не заперечила, щоб суд врахував вимоги ст.1193 ч.4 ЦК України та зменшив розмір суми на відшкодування лікування потерпілої за кримінальним провадженням.

Відповідач позов визнав в повному обсязі, однак вказав на те, що його заробітна плата становить 1500 грн на місяць, дружина працює та отримує за місяць 700 грн. Сплачує два кредити, є батьком трьох дітей. Зазначену в позові суму йому важко сплатити, а тому просить суд зменшити її у відповідності до ч.4 ст.1193 ЦК України.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, перевіривши матеріали справи, суд встановив, що Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області було розглянуте кримінальне провадження №12015140110001094 від 01.06.2015 року відносно ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України.

З оглянутої ухвали Дрогобицького міськрайонного суду у справі №442/4359/15-к від 11 вересня 2015 року дане кримінальне провадження закрито в зв'язку з відмовою потерпілої від обвинувачення у формі приватного обвинувачення.?

Із фабули обвинувачення вбачається, що відповідач ОСОБА_2 30 травня 2015 року приблизно о 22 годині, знаходячись по місцю свого проживання у ІНФОРМАЦІЯ_1, під час побутового конфлікту, на грунті раптово виниклих особистих неприязних відносин, руками і ногами наніс ОСОБА_3 численні удари по всіх ділянках тіла, внаслідок чого, у такий спосіб, умисно, заподіяв їй тілесні ушкодження, що згідно висновку судово-медичної експертизи №295 від 10 червня 2015 року по ступеню тяжкості відносяться до категорії середньої тяжкості тілесних ушкоджень, як таке, що викликало тривалий розлад здоров'я, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України.

Внаслідок неправомірних дій ОСОБА_2 потерпіла ОСОБА_3 перебувала на стаціонарному лікуванні в травматологічному відділенні Дрогобицької міської лікарні №1 з 30.05.2015 року по 16 червня 2015 року.

З оглянутого розрахунку №202 від 12 лютого 2016 року, наданого Дрогобицькою міською лікарнею №1, вбачається, що витрати медичного закладу на лікування ОСОБА_3 за 17 ліжко-днів становлять 3 009 грн.

Згідно з ст.121 Конституції України, прокуратура України становить єдину систему, на яку покладаються представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених Законом.

Статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до ст.1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладу охорони здоров'я на лікування від цього злочину. Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров'я, що є у державній власності або у власності територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.

Відповідно до ч.2 ст. 1191 ЦК України держава має право зворотної вимоги до фізичної особи, винної у вчиненні злочину, у розмірі коштів, витрачених на лікування особи, яка потерпіла від цього злочину.

Відповідно до ст.128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно-небезпечним діянням завдано майнової та (або) моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно - небезпечне діяння. Особа, яка не пред'явила цивільного позову у кримінальному провадженні, має право пред'явити його в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до п.1 Постанови ПВСУ від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності», звільнення від кримінальної відповідальності - це відмова держави від застосування щодо особи, котра вчинила злочин, установлених законом обмежень певних прав і свобод шляхом закриття кримінальної справи, яке здійснює суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, у порядку, встановленому Кримінально-процесуальним кодексом України.

Відповідно до п.7 Постанови ПВСУ від 31.03.1989 року «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення - безпідставно нажитого майна», у разі закриття справи за передбачених законом підстав, цивільний позов не розглядається. Вимоги позивача про відшкодування матеріальної шкоди, можуть бути вирішені в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до п.3,5 Постанови Пленуму Верховного суду України № 11 від 07.07.1995 року «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат» сума коштів, що підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров'я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, з урахуванням кількості ліжко-днів, проведених ним у стаціонарі, та щоденної вартості його лікування.

Стягнені в установленому порядку кошти залежно від джерела фінансування закладу охорони здоров'я, у якому перебував на стаціонарному лікуванні потерпілий, зараховуються до відповідного бюджету або на користь юридичної особи (відомства), якій належить заклад охорони здоров'я, (п.4 Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнення з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, затверджено постановою КМУ від 16.07.1993 р. №545).?

Разом з тим, відповідно до ч.4 ст.1193 ЦК України, суд може зменшити розмір відшкодування шкоди, завданої фізичною особою, залежно від її матеріального становища, крім випадків, коли шкоди завдано вчиненням злочину.

З оглянутого посвідчення серії ВС 003199 від 27.08.2010 року, виданого виконавчим комітетом Дрогобицької міської ради вбачається, що позивач наділений статусом багатодітного батька.

З оглянутих судом анкети для надання комплексних банківських послуг фізичним особам та кредитного договору №60294-OWNCASH вбачається, що відповідач сплачує у ПАТ «Кредобанк» два кредити.

Наведені вище обставини вказують на те, що у відповідача важке матеріальне становище і сума, яка заявлена у позові є значно великою для сплати. Відтак, з урахуванням ч.4 ст.1193 ЦК України та думки прокурора, суд вважає за можливе зменшити суму витрат на лікування потерпілої з 3009,00 грн. на 1000 грн.

Відповідно до ст.88 ЦПК України, з відповідача слід стягнути судові витрати.

Керуючись ст. ст. 209, 212, 214-215 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь відділу охорони здоров»я виконавчих органів Дрогобицької міської ради на р/р 35425201029302 в ГУДКСУ у Львівській області, код ЗКПО 13815703, МФО 825014 - 1000 грн. витрат на лікування потерпілої ОСОБА_3.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 551,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення або десяти днів з дня отримання копії цього рішення особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час його проголошення.

Суддя: Р.Г. Коваль