Ухвала суду № 58618413, 30.06.2016, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 30.06.2016

Справа № 320/3208/16-к

Провадження № 1-кс/320/986/16

2016 рік

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 червня 2016 року м. Мелітополь

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області в складі:

головуючого: слідчого судді Дараган Л.В.

за участю секретаря: Данчук К.В.

за участю слідчого: Бражка І.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, розташованого в м. Мелітополь Запорізької області, клопотання слідчого Мелітопольського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 32016080140001292 про арешт майна,

В С Т А Н О В И В:

До Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області надійшло клопотання слідчого Мелітопольського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 32016080140001292 про арешт майна.

Клопотання мотивовано тим, що ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 2 ст. 307 КК України, а саме: 16 березня 2016 року, приблизно о 13 годині 15 хвилин, ОСОБА_2, знаходячись в салоні автомобіля «OPEL» моделі «VIVARO», державний номер НОМЕР_1, на перехресті пр. 50-річчя Перемоги та вул. Пушкіна в м. Мелітополі Запорізької області, маючи умисел на незаконне зберігання з метою збуту, а також на незаконний збут особливо небезпечних наркотичних засобів, діючи з корисливих мотивів, незаконно, шляхом продажу за 160 гривень, збув ОСОБА_3 особливо небезпечний наркотичний засіб, оббіг якого заборонений, «канабіс», вага якого в перерахунку на суху речовину складає 2,226 грами, який він незаконно, з метою збуту зберігав при собі. Крім того, 25 травня 2016 року, приблизно о 17 годині 15 хвилин, ОСОБА_2, знаходячись в приміщенні під'їзду № 1 будинку № 19 по бул. 30-річчя Перемоги в м. Мелітополі Запорізької області, маючи умисел на незаконне зберігання з метою збуту, а також на незаконний збут особливо небезпечних наркотичних засобів, діючи повторно, з корисливих мотивів, незаконно, шляхом продажу за 150 гривень, збув ОСОБА_3 особливо небезпечний наркотичний засіб, оббіг якого заборонений, «канабіс», вага якого в перерахунку на суху речовину складає 3,67 грами, який він незаконно, з метою збуту зберігав при собі.

Відомості про зазначені кримінальні правопорушення були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32016080140001292.

26 травня 2016 року ОСОБА_2 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України.

В клопотанні слідчий просить накласти арешт на належне підозрюваному ОСОБА_2 майно на 1/8 частину квартири № 24 в будинку № 19 по бул. 30-річчя Перемоги в м. Мелітополі Запорізької області.

В судове засідання підозрюваний та його захисник не з'явилися, з невідомої суду причини, про час та місце розгляду клопотання повідомлялись належним чином, однак їх неявка не перешкоджає розгляду клопотання по суті.

Відповідно до ч. 1 ст. 107 КПК України, в зв'язку з відсутністю клопотань учасників процесу, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження не здійснюється.

Суд, вислухавши пояснення слідчого, дослідивши матеріали клопотання, вважає, що клопотання підлягає задоволенню за такими підставами.

Відповідно до положень КПК України, вирішуючи питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, у кожному випадку розгляду відповідних клопотань слідчі судді зобов'язані: сумлінно і принципово здійснювати повноваження із судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, діяти у межах і відповідно до вимог закону; перевіряти наявність об'єктивної необхідності та виправданість такого втручання у права і свободи особи, з'ясовувати можливість досягнення мети, на яку посилається автор клопотання, без застосування цих заходів.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.

Відповідно до ч. 5 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Відповідно до ч. 2, ч. 4, ч. 5 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб. У разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб. У разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, в якій зазначає: 1) перелік майна, на яке накладено арешт; 2) підстави застосування арешту майна; 3) перелік тимчасово вилученого майна, яке підлягає поверненню особі, у разі прийняття такого рішення; 4) заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно; 5) порядок виконання ухвали із зазначенням способу інформування заінтересованих осіб.

Як встановлено в ході судового розгляду клопотання, ОСОБА_2 дійсно підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України, його було повідомлено про підозру згідно з вимогами КПК України, а санкція ч. 2 ст. 307 КК України передбачає призначення покарання із конфіскацією майна.

Також встановлено, що підозрюваному ОСОБА_2 належить нерухоме майно, належність якого саме підозрюваному підтверджена належними та допустимими доказами, а саме 1/8 частина квартири № 24 в будинку № 19 по бул. 30-річчя Перемоги в м. Мелітополі Запорізької області, власником якої є ОСОБА_2 згідно свідоцтва про право на спадщину, виданого 21 вересня 2002 року та зареєстрованого в реєстрі за № 2-3374.

На підставі вищевикладеного, з метою забезпечення можливої конфіскації майна, суд приходить до висновку про доцільність задоволення клопотання та накладення арешту на 1/8 частину квартири № 24 в будинку № 19 по бул. 30-річчя Перемоги в м. Мелітополі Запорізької області.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 107, 170 173, 175, 309 КПК України,

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання слідчого Мелітопольського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 32016080140001292 про арешт майна задовольнити.

Накласти арешт на 1/8 частину квартири № 24 в будинку № 19 по бул. 30-річчя Перемоги в м. Мелітополі Запорізької області, яка належить ОСОБА_2 згідно свідоцтва про право на спадщину, виданого 21 вересня 2002 року та зареєстрованого в реєстрі за № 2-3374.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Запорізької області протягом п'яти днів з дня її оголошення. У разі, якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії ухвали. Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя: