Вирок № 58615011, 30.06.2016, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

№1-кп/263/329/2016

№263/5197/16-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 червня 2016 року місто Маріуполь

Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі: головуючого судді Хараджі Н.В., при секретарі Петровському Д.С., за участю прокурора Дженчако І.С., обвинуваченого ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Маріуполі кримінальне провадження № 12016050770001133 за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 (ОСОБА_3), громадянина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, не працюючого, раніше судимого: вироком Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 17. 11.2015 року за ст. 15 ч. 2, ст. 185 ч. 1 до покарання у вигляді штрафу у розмірі 1360 грн., вироком Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 17.02.2016 року за ст. 15 ч. 2, ст. 185 ч. 2 до покарання у вигляді арешту строком на 6 місяців, звільнено від відбуття покарання за вказаним вироком у звязку із повним відбуттям покарання, мешкаючого без реєстрації за адресою: м. Маріуполь, вул. Радишева буд. 67 ,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_1 28 березня 2016 року, приблизно о 16.10, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, з метою таємного викрадення чужого майна, знаходячись біля 1-го підїзду будинку №106 по пр. Мира Центрального району м. Маріуполя, де, підійшовши до припаркованого там автомобілю Nissan Теаnа", реєстраційний номер НОМЕР_1, та розбивши кулаком правої руки скло у передніх правих дверях вказаного автомобілю, з салону автомобілю, умисно, таємно, повторно викрав майно, що належить громадянину ОСОБА_4, а саме: шкіряну сумку, вартістю 800 грн., у якій знаходився планшет «Ipad 16 GB» model А1395, вартістю 12000 грн. технічні паспорти на автомобілі: DAEWOO Lanos TF69Y, реєстраційний номер НОМЕР_2, ВАЗ 2121ЗБ, реєстраційний номер ВВ 77444 СА, Renault megane, реєстраційний номер НОМЕР_3, які матеріальної вартості не становлять, після чого з місця скоєння злочину зник, спричинивши потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 12800 грн.

Вказані дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 2 ст. 185 КК України яктаємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 у скоєному розкаявся, визнав повністю свою вину та пояснив, що у березні 2016 року біля 1-го підїзду будинку №106 по пр. Мира він кулаком правової руки розбив скло автомобіля Nissan Теаnа", відкіля викрав шкіряну сумку, після чого пішов у напрямку міськлікарні, де був затриманий працівниками міліції.Про себе повідомив, що він раніше судимий, неодружений, на утриманні дітей не має, у скоєному розкаюється, просив суворо не карати.

Покази обвинуваченого ОСОБА_1 є послідовними, логічними, відповідають фактичним обставинам справи, учасниками процесу не оспорюються, і тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин вчиненого правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Суд, відповідно до вимог ст.349 КПК України, переконавшись, що фактичні обставини справи учасниками судового провадження не оспорюються та з'ясувавши правильне розуміння обвинуваченим та прокурором змісту цих обставин і за відсутності сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, роз'яснивши їм, що в такому разі вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини справи в апеляційному порядку, визнав недоцільним дослідження доказів, поданих на підтвердження події кримінального правопорушення, винуватості обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, а також тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежився лише допитом обвинуваченого та вивченням таких матеріалів справи, що характеризують його особу.

Таким чином, на підставі наведеного, суд робить висновок про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_1 в інкримінованому злочині.

Суд, аналізуючи зібрані та надані матеріали кримінального провадження, приходить висновку, що обвинувачений ОСОБА_1 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжки), вчинене повторно, і такі його дії, правильно кваліфіковані за ст. 185 ч.2 КК України, тому він повинен нести відповідальність за вказаною статтею.

Обираючи покарання ОСОБА_1, суд враховує вимоги ст.65 КК України щодо загальних засад призначення покарання, межі санкції ст.185 ч.2 КК України, що вказаний злочин відноситься до категорії середньої тяжкості, особу винного, який за місцем мешкання характеризується посередньо, на обліку лікаря психіатра та нарколога не перебуває, офіційно не працює, раніше неодноразово судимий, в тому числі й за корисні злочини, проте відповідних висновків не зробив та на шлях перевиховання не став. Обставини, що пом'якшує покарання обвинуваченого, суд визнає його щире каяття та сприяння встановленню істини по справі, що передбачено п.1 ч.1 ст.66 КК України. Обставиною, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

Враховуючи вказані обставини, суд приходить до висновку про необхідність засудження ОСОБА_1 до покарання відповідно до санкції ч.2 ст.185 КК України.

Відповідно до вимог ч.2 ст.65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для виправлення та попередження нових злочинів, а згідно ч.2 ст.50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.

Призначаючи вид і міру покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, сукупність всіх обставин його вчинення, пом'якшуючі обставини, дані про його особу, зокрема наявність не погашеної судимості за корисні злочини, правову позицію прокурора про призначення покарання у вигляді позбавлення волі та позицію обвинуваченого, який не заперечував проти запропонованого прокурором виду покарання, тому суд вважає, що його виправлення і перевиховання не можливе без ізоляції від суспільства й слід призначити покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції інкримінованого злочину.

Суд вважає, що таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення і перевиховання ОСОБА_1 та запобігання вчинення ним нових злочинів.

Долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України. Процесуальні витрати відсутні. Цивільний позов не заявлено.

За положеннями ч.5 ст. 72 КК України зарахування судом строку попереднього увязнення у разі засудження до позбавлення волі провадиться з розрахунку один день попереднього увязнення за два дні позбавлення волі.

Відповідно до положень ст. 1 Закону України «Про попереднє ув'язнення» попереднє ув'язнення є запобіжним заходом, який у випадках, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, застосовується щодо підозрюваного, обвинуваченого (підсудного) та засудженого, вирок щодо якого не набрав законної сили.

Таким чином, строк попереднього увязнення для обвинуваченого ОСОБА_1 обраховується з 28 березня 2016 року і до набрання цим вироком законної сили, а тому саме цей строк підлягає зарахуванню до строку покарання із розрахунку один день попереднього увязнення за два дні позбавлення волі.

Виходячи з викладеного та керуючись ст.ст.349, 368, 370, 374, 376 КПК України, суд,-

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1,визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.2 КК України, та призначити йому покарання у вигляді 1 (один) рік 2 (два) місяці позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1до набрання вироком законної сили залишити у вигляді тримання під вартою.

Строк відбуття призначеного покарання ОСОБА_1Б обчислювати з моменту фактичного затримання 28 березня 2016 року.

Зарахувати у строк відбування покарання термін знаходження ОСОБА_1Б під вартою з 28 березня 2016 року по день набрання вироком законної сили, включно, з розрахунку один день попереднього увязнення за два дні позбавлення волі.

Речові докази: сумку, планшет «Ipad 16 GB» model А1395, три технічні паспорти на автомобілі: DAEWOO Lanos TF69Y, реєстраційний номер НОМЕР_2, ВАЗ 2121ЗБ, реєстраційний номер ВВ 77444 СА, Renault megane, реєстраційний номер НОМЕР_3, визнані постановою від 29.03.2016 року, залишити у потерпілого ОСОБА_4

Вирок суду в частині встановлення обставин справи, дослідження яких було визнано недоцільним відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України, оскарженню не підлягає, в іншій частині може бути оскаржений шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Донецької області через Жовтневий районний суд м. Маріуполя протягом 30-ти днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційних скарг, якщо такі скарги не було подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копії вироку негайно після його проголошення вручаються обвинуваченому та прокурору.

Суддя Н.В. Хараджа