Постанова № 58613934, 29.12.2015, Торецький міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Дзержинський міський суд Донецької області)

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 грудня 2015 року Дзержинський міський суд Донецької області

у складі: судді - Пискунова В.І. при секретарі - Голубовій О.О. позивача- Тітової Ю.О.,представника відповідача - Сохіної В.В.,розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Дзержинського міського відділу зайнятості «Про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії»,-

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_2 звернулася до Дзержинського міського суду Донецької області з адміністративним позовом до Дзержинського міського відділу зайнятості,де ставить питання про визнання дій щодо відмови в перерахунку допомоги по безробіттю та забов*язанні відповідача здійснити такий перерахунок і виплату допомоги по безробіттю.

В обґрунтовування позовних вимог позивачка посилається на те, що 21 листопада 2014 року вона змушина звільнитися з роботи, у зв'язку з тим, що підприємства на яких працювала юрисконсультом (основне місце роботи: ТОВ «Комбікормовий завод «Феоніс», та за сумісництвом ТОВ «Ландгут Україна», ТОВ «Ландгут Бройлер») опинилися у зоні проведення АТО. на території що не підконтрольна державним органам влади, зокрема м. Донецька та у Шахтарському району Донецької області.

02 грудня 2015 року її було поставлено на облік до Дзержинського міського центру зайнятості , визнано у встановленому порядку безробітною.

09 лютого 2015 року позивачки розпочато виплату допомоги по безробіттю згідно п.2 ст.23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття». Проте, позивачка погодитися із застосованим до неї визначення що має ознаку, «особи, страховий стаж якої протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітної, становить менше ніж шість місяців» було складно. За розрахунками відповідача у лютому 2014 року її страховий стаж склав 0,96 за 27 календарних днів. Проте, позивачка зазначає,що не врахувані всі норми чинного законодавства. Так згідно ч.З ст.21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» страховий стаж обчислюється в місяцях.Неповний місяць роботи , якщо застрахована особа підлягала страхуванню на випадок безробіття або добровільно брала участь у системі страхування на випадок безробіття, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок. Так за лютий 2014 року сума сплачених страхових внесків була більшою за мінімальний страховий внесок. Отже, відповідно до Закону лютий місяць 2014 року не може рахуватися за кількістю днів як неповний місяць саме через сплачені страхові внески які більші за мінімальний страховий внесок. Про даний факт свідчать також відомості Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, доступ до якого мас Відповідач та індивідуальні відомості про застраховану особу, отримані мною в управлінні Пенсійного фонду України в м. Дзержинську Донецької області, від 06 липня 2015року.

Враховуючи наведе вище, позивачка звернулася до відповідача та 23липня 2015 року було затверджено новий наказ №1ГП 50723 про призначення допомоги по безробіттю відповідно до 4.4.1,3.4 с г.22, ч.І ст.23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» з урахуванням страхового стажу, та п.2.1 «Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності»: від 2 до 6 років - 55% середньої з/п(доходу) залежно від тривалості безробіття у відсотках до визначеного розміру. Проте, фактично я отримую виплату по безробіттю як застрахована особа у мінімальному розмірі 974 гр.40 коп..

У виплаті допомоги по безробітно на підставі п.1 ст.23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», зокрема у розмірі допомоги по безробіттю, шо визначається у відсотках до середньої заробітної плати (доходу) було відмовлено .

Позивачка вважає що такі дії відповідача неправомірними з наступних підстав.

Відповідно п. З ч. 1 ст. 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та /або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску па загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платниками єдиного внеску є роботодавці (страхувальники) - підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, які самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами - працівниками.

Частиною 1 ст. 22 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» передбачено, що право на допомогу по безробіттю затежно від страхового стажу мають застраховані особи, визнані в установленому порядку безробітними, страховий стаж яких протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітної, становить не менше ніж шість місяців за даними Державного реєстру загальнообов'язкового державного страхування.

Відповідно до ст. 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» застрахованим особам, зазначеним у частині першій статті 22 цього Закону, розмір допомоги по безробіттю визначається у відсотках до їх середньої заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого Кабінетом Міністрів України, залежно від страхового стажу.

Допомога по безробіттю сплачується фізичним особам з коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття за рахунок коштів, що надходять від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, згідно з ст.ст. 16, 17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

Отже, з огляду на вищезазначені норми законодавства, сплата єдиного соціального внеску є єдиною підставою для зарахування періоду роботи фізичної особи до страхового стажу, який дає право на призначення особі допомоги по безробіттю залежно від страхового стажу цієї особи та у залежності від доходу.

Разом з тим, вищезазначеними нормами законодавства, передбачений обов'язок сплати єдиного внеску роботодавцями (підприємствами) за своїх працівників (фізичних осіб).

Однак, враховуючи те, що підприємства роботодавця знаходяться на пеконтрольованій державною владою території, маю звернути увагу на Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02 вересня 2014 року. № 1669-УІІ. яким регламентовано: розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» доповнити пунктом 9 такого змісту: «9\ Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року N 405/2014. звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Тобто, за Законом підприємство звільнено від подання звітності та сплати внесків.

Так. недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року N 405/2014. визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу».

Тож,як вважає позивачка, як застрахована особа позбавлена можливості безпосередньо впливати не лише па повноту і своєчасність сплати єдиного внеску, але й в вочевидь на його сплату з огляду па положення Закону України «Про тимчасові заходи на період проведеїшя антитерористичної операції» від 02 вересня 2014 року. № 1669-УН, що. фактично, через звільнення роботодавця від сплати єдиного внеску, означатиме порушення рівності моїх прав на призначення (перерахунок) допомоги по безробіттю при однакових рівних умовах.Позивачка вважає, що посилання відповідача на недостатність даних та можливість перерахунку мені допомоги по безробіттю, лише коли ТОВ «Комбікормовий завод «Феоніс» перерахує єдиний внесок є безпідставними та необгрунтованими.Механізм державного соціального страхування передбачає відповідні державні гарантії реалізації застрахованими особами своїх прав. За таких обставин, відмова Відповідача у перерахунку допомоги по безробіттю па підставі наданої мною довідки про середню заробітну плату №511 від 05 грудня 2014р., видана ТОВ «Комбікормовий завод «Феоніс», зокрема через несплату єдиного внеску у серпні-жовтні роботодавцем призводить до порушення принципу рівності особи перед законом та позбавляє мене конституційного права на соціальний захист, яке передбачено статтею 46 Конституції України, а саме права на допомогу по безробіттю залежно від мого страхового стажу відповідно до ч. 1 ст. 22 та ст. 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

Аналогічні висновки у своєму рішенні №К/800/21378/13 від 05 березня 2015 р., виклав Вищий адміністративний суд України.

До того ж, відповідно до ч.5 ст. 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» у середньомісячну заробітну плату (дохід) для обчислення допомоги по безробіттю включаються всі види виплат, на які нараховувалися страхові внески, які підтверджуються даними Єдиного державного реєстру застрахованих осіб Пенсійного фонду України. Тож, мають рахуватися місяці де фактично сплачено єдиний внесок. Так, наприклад, за аналогією закону згідно до п.11 Постанови КМУ від 26 вересня 2001 р. № 1266 «Якщо застрахована особа перебувала у трудових відносинах менше ніж 12 календарних місяців за місцем роботи, де стався страховий випадок, середня заробітна плата обчислюється за фактично відпрацьовані календарні місяці (з першого до першого числа»).

Крім того, на думку відповідача розрахунковим періодом за яким має обчислюватися моя середня заробітна плата може стати 6 місяців, за Постановою КМУ від 26 вересня 2001 р. № 1266 у редакції до 04 липня 2015 року.

Вочевидь, за тлумаченням Конституційного суду України у Справі № 1 -7/99 від 9 лютого 1999 року, дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, тцо вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший норматпвно-правовий акт, під час дії якого вони настали. Тож. якщо Відповідач 23липня 2015 року відмінив раніше прийняте рішення про призначення допомоги по безробіттю №ПТ150209 від 09лютого 2015р. та пріїнпнв нове рішення про призначення допомоги по безробіттю відповідно до п.1 ст.23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» як застрахованій особі з урахуванням страхового стажу наказ ЛШТ150723 від 23 липня 2015 р., то й обчислювати мою середню заробітну плату має згідно -іо чинного в Україні законодавства (п.З Постанови КМУ від 26 вересня 2001 р. № 1266 у редакції після 04 липня 2015 року), беручи за розрахунковий період 12 календарних місяців, а підставі наданої довідки про середню заробітну плату.

Позивачка просить визнати протиправними дії Дзержинського міського центру зайнятості у відмові в проведенні їй перерахунку допомоги по безробіттю,зобов'язати відповідача здійснити їй перерахунок і виплату допомоги по безробіттю виходячи із даних згідно Довідки про середню заробітну плату №511 від 05 грудня 2014р., виданої 'ГОВ «Комбікормовий завод «Феоніс», у розмірі передбаченому ч. 1 ст.23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», за врахуванням раніше виплачених сум з 09 лютого 2015 року, відповідно до Постанови КМУ від 26 вересня 2001 р. № 1266 «Про обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням», стягнути з відповідача понесені судові витрати.

Свої вимоги позивачка у судовому засіданні підтримала.

Представник відповідача такі вимоги не визнав,та суду пояснив,що 2 лютого 2015 року ОСОБА_2 набула статусу безробітної. Частиною 1 статті 22 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» (далі - Закон) встановлено, що право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу мають застраховані особи, визнані в установленому порядку безробітними, страховий стаж яких протягом 12 місяців, що передував реєстрації особи як безробітної, становить не менше ніж шість місяців за даними Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування .

09 лютого 2015 року, на підставі даних з трудової книжки та відомостей Державного реєстру, позивачу було призначено допомогу по безробіттю згідно п.2 ст. 23 Закону, яким визначено, що страховий стаж обчислюється за даними персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціально страхування, а за періоди до його запровадження - у порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, як застрахованій особі без урахування страхового стажу у мінімальному розмірі - 544 грн. з 09 лютого 2015р. по 03лютого 2016р., оскільки у 12-місячному періоді перед настанням страхового випадку позивач працював та сплачував страхові внески менше 6 місяців (наказ Дзержинського МЦЗ від 09 лютого 2015р. № НТ150209). Страховий стаж за лютий 2014р. склав 0,96 міс. з причини включення даного місяця в розрахунковий період з 02 лютого 2014р. (неповний місяць). Норми, встановлені частиною 3 ст. 21 Закону, в даному випадку не застосовуються.

При відвідуванні позивачем центру зайнятості 29 травня 2015р. на підставі даних ПФУ було з'ясовано, що в місяцях розрахункового періоду (02лютого 2014року - 01 лютого 2015 року ), крім основної роботи в ТОВ «Комбікормовий завод «Феоніс», ОСОБА_2 працювала ще за сумісництвом в ТОВ «Ландгут Україна» і ТОВ «Ландгут бройлер». Оскільки вказані підприємства розташовані на непідконтрольній Україні території, для підтвердження періоду роботи за сумісництвом та сплати страхових внесків особистим консультантом було запропоновано Позивачу надати відомості персоніфікованого обліку застрахованих осіб, що накопичуються в ПФУ. Того ж дня особистим консультантом була прийнята довідка про середню заробітну плату №511 від 05 грудня 2014р. з останнього місця роботи ТОВ «Комбікормовий завод «Феоніс».

23липня 2015р.позивачем були надані індивідуальні відомості про застраховану особу, які були використані для визначення розміру та тривалості виплати ОСОБА_2 допомоги по безробіттю відповідно до п.6.4. Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20 листопада 2000р. № 307 , а саме для визначення розміру та тривалості виплати допомоги по безробіттю центр зайнятості користується відомостями персоніфікованого обліку застрахованих осіб, що накопичується в органах Пенсійного фонду України.

23 липня 2015р., з урахуванням отриманих відомостей про страховий стаж, було відмінено раніше прийняте рішення про призначення Позивачу допомоги по безробіттю (наказ Дзержинського МЦЗ від 09лютого 2015р. № НТ150209) та затверджено нове рішення про призначення допомоги по безробіттю відповідно до п. 1 ст. 23 Закону, в якому зазначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала страхуванню на випадок безробіття та за який щомісяця сплачено нею та роботодавцем страхові внески в сумі не менш як мінімальний страховий внесок, крім випадків, передбачених абзацом 2 цієї статті, як застрахованій особі з урахуванням страхового стажу з 09 лютого 2015р. по 03 лютого 2016р. .

Відповідно до п.2.1. Порядку застрахованим особам, визнаним в установленому порядку безробітними, допомога по безробіттю визначається у процентному відношенні до їх середньої заробітної плати (доходу) залежно від страхового стажу, у випадку якщо застраховані особи протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) не менше 26 календарних тижнів та сплачували страхові внески.

Розрахунковим періодом, за який обчислюється середня заробітна плата (дохід) для розрахунку допомоги по безробіттю, відповідно до п. 4 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001р. №1266 в редакції, що діяла на 09 лютого 2015р. (момент настання у позивача права на допомогу по безробіттю), є останні шість календарних місяців (з першого до першого числа), що передують місяцю, в якому настав страховий випадок (втрата роботи).

Страховий стаж для нарахування допомоги по безробіттю розраховується за даними персоніфікованого обліку про застрахованих осіб Державного реєстру (ст. 21 Закону, п.3.4. Порядку).

У середньомісячну заробітну плату (дохід) для обчислення допомоги по безробіттю включаються всі види виплат, на які нараховувалися страхові внески, які підтверджуються даними Єдиного державного реєстру застрахованих осіб Пенсійного фонду України ( п.5 ст.23 Закону).

Якщо в день призначення допомоги по безробіттю відсутні відомості, що впливають на розмір допомоги по безробіттю, то вона призначається у розмірі, установленому законодавством, до отримання необхідних відомостей. Після їх отримання здійснюється перерахунок допомоги по безробіттю.

Так, позивача було звільнено з роботи 21 листопада 2014 року, таким чином розрахунковим періодом, за яким обчислюється середня заробітна плата, є травень - жовтень 2014р.

За результатом отриманих даних з Державного реєстру встановлено, що дані персоніфікованого обліку за вересень-жовтень 2014р відсутні. Таким чином, зазначений період не може бути врахований до страхового стажу.

У зв'язку з відсутністю даних, що впливають на розмір допомоги по безробіттю, позивач має право на допомогу по безробіттю у мінімальному розмірі для цієї категорії осіб - 974 грн.40 коп.

Після отримання відомостей персоніфікованого обліку за вересень-жовтень 2014р. ,як зазначає представник відповідача,позивачу буде здійснено перерахунок допомоги по безробіттю.

Щодо обчислення страхового стажу для визначення позивачу розміру допомоги по безробіттю на підставі трудової книжки (без відомостей Державного реєстру) зазначаємо, що для визначення допомоги по безробіттю у процентному відношенні до середньої заробітної плати (доходу) залежно від страхового стажу, враховується не лише наявність факту роботи, а і факт сплати страхових внесків (п.2.1. Порядку). Також, діючим законодавством про зайнятість населення не передбачено включення до страхового стажу періоду, протягом якого підприємство звільняється від подання звітності та сплати до органу доходів і зборів єдиного внеску.

З питання визначення розрахункового періоду, за який обчислюється середня заробітна плата (дохід) для розрахунку Позивачу допомоги по безробіттю відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26вересня 2001р. №1266 в редакції станом на 04 липня 2015р. повідомляємо, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Так, у випадку позивача, подія - це набуття ОСОБА_2 права на допомогу по безробіттю, тобто 09лютого 2015 р. Таким чином, розрахунковий період, за який обчислюється середня заробітна плата (дохід) для розрахунку Позивачу допомоги по безробіттю, визначається відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26вересня 2001р. №1266 в редакції станом на 09 лютого 2015р. Відповідно до п.п.1,3,4 ст.22, п.1 ст.23 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та п.2.1. "Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності" призначена Позивачу допомога по безробіттю з 09 лютого 2015р. по 03лютого 2016р. у мінімальному розмірі 974 грн.40 коп. є правомірною і не підлягає перерахуванню. Тому представник відповідача у позові просить відмовити.

Вислухавши пояснення позивача,представника відповідача, дослідивши матеріали по справі, суд приходить до наступного висновку.

Згідно ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист ,що включає право на забезпечення їх у разі повної,часткової або тимчасової втрати працездатності,втрати годувальника,безробіття з незалежних від них обставин. Пенсії ,інші види соціальних виплат та допомоги,що є основним джерелом існування ,мають забезпечити рівень життя,не нижчий від прожиткового мінімуму.

З матеріалів справи вбачається, що позивачку з 02 грудня 2015 року поставлено на облік до Дзержинського міського центру зайнятості , визнано у встановленому порядку безробітною.

09 лютого 2015 року згідно наказу за № НТ 150209 їй розпочато виплату допомоги по безробіттю згідно п.2 ст.23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття». За розрахунками відповідача у лютому 2014 року її страховий стаж склав 0,96 за 27 календарних днів. На підставі даних з трудової книжки та відомостей Державного реєстру, позивачу було призначено допомогу по безробіттю згідно п.2 ст. 23 Закону, яким визначено, що страховий стаж обчислюється за даними персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціально страхування, а за періоди до його запровадження - у порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, як застрахованій особі без урахування страхового стажу у мінімальному розмірі - 544 грн. з 09 лютого 2015р. по 03лютого 2016р., оскільки у 12-місячному періоді перед настанням страхового випадку позивач працював та сплачував страхові внески менше 6 місяців (наказ Дзержинського МЦЗ від 09 лютого 2015р. № НТ150209). Страховий стаж за лютий 2014р. склав 0,96 міс. з причини включення даного місяця в розрахунковий період з 02 лютого 2014р. (неповний місяць).

Норми, встановлені частиною 3 ст. 21 Закону.на які наполягає позивачка, в даному випадку не застосовуються.

(а.спр. 12-19)

29 травня 2015р. на підставі даних ПФУ було з'ясовано, що в період з 02лютого 2014року по 01 лютого 2015 року, крім основної роботи в ТОВ «Комбікормовий завод «Феоніс», ОСОБА_2 працювала ще за сумісництвом в ТОВ «Ландгут Україна» і ТОВ «Ландгут бройлер». Оскільки вказані підприємства розташовані на непідконтрольній Україні території, для підтвердження періоду роботи за сумісництвом та сплати страхових внесків особистим консультантом було запропоновано позивачу надати відомості персоніфікованого обліку застрахованих осіб, що накопичуються в ПФУ та прийнята довідка про середню заробітну плату №511 від 05 грудня 2014р. з останнього місця роботи ТОВ «Комбікормовий завод «Феоніс».

Оскільки 23липня 2015р. позивачем були надані індивідуальні відомості про застраховану особу, які були використані для визначення розміру та тривалості виплати ОСОБА_2 допомоги по безробіттю відповідно до п.6.4. Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20 листопада 2000р. № 307 , а саме для визначення розміру та тривалості виплати допомоги по безробіттю центр зайнятості користується відомостями персоніфікованого обліку застрахованих осіб, що накопичується в органах Пенсійного фонду України,то, з урахуванням отриманих відомостей про страховий стаж, було скасовано раніше прийняте рішення про призначення допомоги по безробіттю (наказ від 09лютого 2015р. № НТ150209).У відповідності до п. 1 ст. 23 Закону, в якому зазначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала страхуванню на випадок безробіття та за який щомісяця сплачено нею та роботодавцем страхові внески в сумі не менш як мінімальний страховий внесок, крім випадків, передбачених абзацом 2 цієї статті, як застрахованій особі з урахуванням страхового стажу з 09 лютого 2015р. по 03 лютого 2016р. .

(а.спр.20-24)

Відповідно до п.2.1. Порядку застрахованим особам, визнаним в установленому порядку безробітними, допомога по безробіттю визначається у процентному відношенні до їх середньої заробітної плати (доходу) залежно від страхового стажу, у випадку якщо застраховані особи протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) не менше 26 календарних тижнів та сплачували страхові внески.

Розрахунковим періодом, за який обчислюється середня заробітна плата (дохід) для розрахунку допомоги по безробіттю, відповідно до п. 4 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001р. №1266 в редакції, що діяла на 09 лютого 2015р. (момент настання у позивача права на допомогу по безробіттю), є останні шість календарних місяців (з першого до першого числа), що передують місяцю, в якому настав страховий випадок (втрата роботи).

Страховий стаж для нарахування допомоги по безробіттю розраховується за даними персоніфікованого обліку про застрахованих осіб Державного реєстру (ст. 21 Закону, п.3.4. Порядку).

У середньомісячну заробітну плату (дохід) для обчислення допомоги по безробіттю включаються всі види виплат, на які нараховувалися страхові внески, які підтверджуються даними Єдиного державного реєстру застрахованих осіб Пенсійного фонду України ( п.5 ст.23 Закону).

Якщо в день призначення допомоги по безробіттю відсутні відомості, що впливають на розмір допомоги по безробіттю, то вона призначається у розмірі, установленому законодавством, до отримання необхідних відомостей. Після їх отримання здійснюється перерахунок допомоги по безробіттю.

Так, позивача було звільнено з роботи 21 листопада 2014 року, таким чином розрахунковим періодом, за яким обчислюється середня заробітна плата, є травень - жовтень 2014р.

За результатом отриманих даних з Державного реєстру встановлено, що дані персоніфікованого обліку за вересень-жовтень 2014р відсутні. Таким чином, зазначений період не може бути врахований до страхового стажу.

У зв'язку з відсутністю даних, що впливають на розмір допомоги по безробіттю, позивач має право на допомогу по безробіттю у мінімальному розмірі для цієї категорії осіб - 974 грн.40 коп.

Після отримання відомостей персоніфікованого обліку за вересень-жовтень 2014р. ,як зазначає представник відповідача,позивачу буде здійснено перерахунок допомоги по безробіттю.

Щодо обчислення страхового стажу для визначення позивачу розміру допомоги по безробіттю на підставі трудової книжки (без відомостей Державного реєстру) зазначаємо, що для визначення допомоги по безробіттю у процентному відношенні до середньої заробітної плати (доходу) залежно від страхового стажу, враховується не лише наявність факту роботи, а і факт сплати страхових внесків (п.2.1. Порядку). Також, діючим законодавством про зайнятість населення не передбачено включення до страхового стажу періоду, протягом якого підприємство звільняється від подання звітності та сплати до органу доходів і зборів єдиного внеску.

З питання визначення розрахункового періоду, за який обчислюється середня заробітна плата (дохід) для розрахунку Позивачу допомоги по безробіттю відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26вересня 2001р. №1266 в редакції станом на 04 липня 2015р. повідомляємо, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Так, у випадку позивача, подія - це набуття ОСОБА_2 права на допомогу по безробіттю, тобто 09лютого 2015 р. Таким чином, розрахунковий період, за який обчислюється середня заробітна плата (дохід) для розрахунку Позивачу допомоги по безробіттю, визначається відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26вересня 2001р. №1266 в редакції станом на 09 лютого 2015р. Відповідно до п.п.1,3,4 ст.22, п.1 ст.23 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та п.2.1. "Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності" призначена Позивачу допомога по безробіттю з 09 лютого 2015р. по 03лютого 2016р. у мінімальному розмірі 974 грн.40 коп. є правомірною і не підлягає перерахуванню .

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відповідач в даному випадку діяв у межах своєї компетенції у відповідності з діючим законодавством, а тому заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.19,46 Конституції України,Законом України »Про загальнобов*язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»,ст.ст.17-19,69-71,99,106,160-167 КАСУ ,-

ПОСТАНОВИВ

В задоволенні позову ОСОБА_2 до Дзержинського міського управління зайнятості «Про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії» - відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена в Донецькій апеляційний адміністративний суд протягом 10 днів з дня виготовлення вмотивованої постанови,тобто з 31 грудня 2015 року.

Суддя :