Ухвала суду № 58612564, 21.06.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Провадження №11кп/790/1594/16 Головуючий 1 інстанції: Остапов М.О.

Справа №627/347/16-к Доповідач: Протасов В.І.

Категорія: ч.1 ст.286 КК України

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого судді - Протасова В.І.,

суддів - Глініна Б.В., Шляхова М.І.,

при секретарі - Храмцові В.Б.,

за участю прокурора - Пресс Г.С.,

обвинуваченого - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові кримінальне провадження за апеляційною скаргою заступника прокурора Харківської області на вирок Краснокутського районного суду Харківської області від 11 квітня 2016 року стосовно ОСОБА_1, обвинуваченого за ч.1 ст.286 КК України, -

В С Т А Н О В И Л А:

Зазначеним вироком,

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2

Харківської області, українець, громадянин України, з

вищою освітою, працюючий менеджером в

супермаркеті "Рост Холодногірський", не одружений,

раніше не судимий, мешкаючий за адресою:

Харківська область, Харківський район, с.Південне,

вул.Маяковського, б.50, -

засуджений за ч.1 ст.286 КК України до штрафу в сумі 50 (пятдесят) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що дорівнює 850 (вісімсот пятдесят) гривень.

Вироком встановлено, що ОСОБА_1, 28 липня 2015 року, близько 13 години 00 хвилин, керував технічно справним автомобілем ВАЗ 2107, реєстраційний номер НОМЕР_1, на якому рухався по проїжджій частині вул.Леніна с.Козіївка Краснокутського району Харківської області зі сторони с.Городне Краснокутського району Харківської області у напрямку м.Охтирка Сумської області зі швидкістю приблизно 60 км/г.

Під час руху, в районі розташування будинку №110 по вул.Леніна с.Козіївка, ОСОБА_1, керуючи технічно справним автомобілем ВАЗ 2107, реєстраційний номер НОМЕР_1, порушив вимоги п.п.12.1, 12.4, 12.9 Правил дорожнього руху України, не обрав таку швидкість руху та такі прийоми керування автомобілем, при яких міг мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, втратив контроль над його керуванням та допустив його виїзд за межі проїжджої частини, що привело до наїзду на перешкоду - електроопору, внаслідок чого пасажир його автомобіля ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості, що спричинили за собою тривалий розлад здоров'я понад 3-х тижнів, а саме: садна та гематоми в правій величній області, закритого перелому лівої ключиці.

Порушення п.п.12.1, 12.4, 12.9 Правил дорожнього руху України ОСОБА_1 перебувають у прямому причинному зв'язку з подією та її наслідками.

Вирішено питання про цивільний позов прокурора.

Заступник прокурора Харківської області в апеляційній скарзі просить скасувати вирок суду першої інстанції в частині призначеного покарання у звязку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, а також невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок м'якості, постановити новий вирок, призначивши ОСОБА_1 за ч.1 ст.286 КК України покарання у виді штрафу в розмірі 200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що дорівнює 3400 грн.

Свою апеляцію прокурор обґрунтовує тим, що санкція ч.1 ст.286 КК України передбачає покарання у виді штрафу від 200 до 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, судом не вмотивовано наявність виключних обставин для застосування положень, передбачених ч.1 ст.69 КК України.

Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав апеляційну скаргу з наведених підстав, обвинуваченого, який вважав, що відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи, наведені в апеляційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що вона підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що судом першої інстанції, відповідно до вимог ч.3 ст.349 КПК України, за згодою всіх учасників судового провадження, не досліджувалися докази щодо фактичних обставин справи, а сам обвинувачений повністю визнав свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, зазначивши, що згоден з обставинами, викладеними в обвинувальному акті.

Відповідно до вимог ст.404 КПК України апеляційний суд переглядає вирок стосовно ОСОБА_1 в межах поданої апеляційної скарги.

Доводи апеляції прокурора в частині призначеного покарання у звязку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність є обґрунтованими.

Так, ОСОБА_1 за ч.1 ст.286 КК України призначено покарання у виді 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що дорівнює 850 грн., в той час як санкція ч.1 ст.286 КК України передбачає покарання у виді штрафу від 200 до 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Тобто судом, при призначенні покарання за цей злочин, без застосування положень ст.69 КК України, порушено вимоги п.1 ч.1 ст. 65 КК України.

За таких обставин, вирок, в цій частині, на підставі п.1 ч.1 ст.413 КПК України, підлягає зміні, оскільки суд першої інстанції неправильно застосував закон України про кримінальну відповідальність.

Суд обґрунтовано у вироку зазначив в якості обставини, яка помякшує покарання обвинуваченого: щире каяття.

В судовому засіданні апеляційного суду Харківської області було встановлено сукупність помякшуючих обставин, а саме, що ОСОБА_1 працює, має на утриманні батьків похилого віку, щиро кається, відшкодував потерпілому заподіяну шкоду у повному обсязі і той до обвинуваченого претензій не має.

При наявності вищенаведених обставин, які помякшують покарання та суттєво знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, та даних про особу обвинуваченого, у суду були підстави для призначення ОСОБА_1 за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, покарання нижче від найнижчої межі, передбаченої санкцією цього закону. Однак, ані у мотивувальній, ані в резолютивній частині вироку, суд, при цьому, не послався на положення ст.69 КК України.

З урахуванням викладеного, керуючись ч.1 ст.413 КПК України, колегія суддів дійшла висновку про необхідність зміни вироку, враховуючи дані про особу обвинуваченого ОСОБА_1, а також, сукупність помякшуючих обставин, які колегія суддів визнає винятковими, та вбачає можливим помякшити ОСОБА_1 покарання, застосувавши ст.69 КК України, призначивши покарання нижче від найнижчої межі, встановленої ч.1 ст.286 КК України, та вважає, що таке покарання є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів, і не знаходить підстав вважати, що покарання за своїм видом чи розміром є явно несправедливим через мякість.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.405, 407, 413, 419 КПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу заступника прокурора Харківської області задовольнити частково.

Вирок Краснокутського районного суду Харківської області від 11 квітня 2016 року стосовно ОСОБА_1 змінити.

Вважати його засудженим за ч.1 ст.286 КК України, із застосуваннямст.69 КК України, до покаранняу виді штрафу в сумі 50 (пятдесят) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що дорівнює 850 (вісімсот пятдесят) гривень.

В решті вирок залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення, а засудженим, що тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії ухвали.

Головуючий

Судді: