Ухвала суду № 58612389, 16.06.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Справа № 640/15912/15-ц Головуючий І інстанції Омельченко Н.І.

Провадження: 22-ц/790/4056/16 Головуючий ІІ інстанції Бездітко В.М.

Категорія: відшкодування шкоди

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого - Бездітка В.М.,

суддів Коровіна С.Г., Сащенка І.С.,

за участю секретаря Котлярової М.Ю.,

розглянув матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Південспецатоменергомонтаж» на рішення Московського районного суду м. Харкова від 19 квітня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Південспецатоменергомонтаж», страхової компанії «Статус», Моторно транспортного бюро України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -

встановила:

У вересні 2015 року позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, посилаючись на те, що 12.12.2013 року відбулась дорожньо транспортна пригода, за участю автомобіля НОМЕР_1, яким він керував та вантажного автомобіля НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 В наслідок ДТП йому було спричинено тілесні ушкодження . 13.12.2013 рок до ЄРДР було внесено матеріали № 12013220280002411 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 КК України. На час скоєння ДТП власником автомобіля НОМЕР_2 було ПАТ «Південспецатоменергомонтаж». ОСОБА_2,який помер 30.03.2015 року, був робітником ПАТ «Південспецатоменергомонтаж». ОСОБА_2 помер. Згідно страхового поліса № АС\ 320505 відповідальність власника автомобіля ПАТ «Південспецатоменергомонтаж» застрахована СК «СТАТУС». Згідно висновку експерта № 3993-ая/14 від 10.12.2014 року у нього встановлено закрита тупа травма шиї з наслідками травма середньої тяжкості; закрита черепно-мозкова травма легке тілесне ушкодження. Після отриманих в ДТП травм, які були спричинені джерелом підвищеної небезпеки стан його здоровя істотно погіршився, на момент 16.06.2015 року лікарем встановлено, що стан його здоровя не покращується та його направлено для госпіталізації до Інституту патології хребта і суглобів імені проф. ОСОБА_3 АМН України. Лікування він продовжує по теперішній час. За час його лікування ним було витрачено грошову суму 1596,19 грн. Розмір матеріального збитку, спричиненого пошкодженням автомобіля склав 27816,15 грн. згідно висновку автотоварознавчої експертизи від 09.12.2014 року. Відповідачі СК «Статус» та ПАТ «Південспецатоменергомонтаж» відшкодування за завдану матеріальну шкоду добровільно не сплатили. Внаслідок ДТП він зазнав моральної шкоди. У звязку з ДТП він потрапив до лікарні де проходив лікування, на лікарняному він перебував більше місяця. Наслідки ДТП погано вплинули на робочій процес та ставлення колективу до нього. Автомобіль досі не відремонтований та зберігається на вулиці, що псує його та ще більше ускладнює його моральні страждання. Заподіяну моральну шкоду він оцінює в розмірі 120000,00 грн. Окрім цього, він був змушений звернутись за допомогою до психолога ОСОБА_4, вартість послуг якого склала 11500,00 грн.

Просив стягнути солідарно з Страхової компанії «Статус», ПАТ «Південспецатоменергомонтаж», Моторно-транспортного бюро України ( далі за змістом МТБУ) на його користь відшкодування матеріальної шкоди, завданої ДТП в розмірі 40912,34 грн.: 1596,19 грн. витрати на лікування; 11500,00 грн. витрати на допомогу психолога; 27816,15 грн. витрати на відновлення автомобіля; відшкодування моральної шкоди, завданої ДТП у розмірі 120000,00 грн.; судові витрати в розмірі 1000,00 грн.

Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 19 квітня 2016 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволена частково. Стягнуто з ПАТ «Південспецатоменергомонтаж» на користь ОСОБА_1 у відшкодування матеріальної шкоди 36465, 89 грн. та 20000 грн. у відшкодування моральної шкоди, а загалом стягнути 56465, 89 грн. В іншій частині вимог відмовлено.Стягнуто з ПАТ «Південспецатоменергомонтаж» на користь держави судовий збір в розмірі 846 грн.98 коп.

Не погоджуючись з рішенням суду, ПАТ «Південспецатоменергомонтаж» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права. В обґ рунтування скарги зазначено, що при ухваленні рішення судом безпідставно покладено в основу рішення постанову слідчого про закриття кримінального провадження порушеного відносно ОСОБА_2, оскільки вона не має преюдиційного значення при вирішенні спору про стягнення шкоди завданої в наслідок ДТП, яка є предметом вказаної справи. Обовязковими для суду, що розглядає цивільно правові наслідки дій особи є ухвалений вирок або постанова суду, відповідно до яких особу визнано винною . Судом першої інстанції проігноровані пояснення свідка ОСОБА_5, щодо звернення ПАТ «Південспецатоменергомонтаж» до страхової компанії з заявою про настання страхової події. Судом першої інстанції не надано належної оцінки експертним дослідженням, які відображені в експертних висновках: транспортно - трасологічній експертизі, автотоварознавчій експертизі, автотехнічній експертизи, судово медичної експертизи. Дані експертні дослідження проводились в рамках кримінального провадження і не можуть мати преюдиційного значення для даної справи. Судово медичний висновок не містить чіткого встановлення стосовно того, що захворювання ОСОБА_1 спричинені саме через дорожньо транспортну пригоду, яка відбулась 12.12.2013 р. Судом першої інстанції не встановлено та не перевірено чи мав ОСОБА_1 захворювання зазначені в висновку до моменту ДТП.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду першої інстанції без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

По справі встановлено, що 12.12.2013 року близько 11-30 години, ОСОБА_2 керуючи технічно справним автомобілем марки «ГАЗ-33023-418», д.р.н. АХ 7915 ВН завантажений, який належить ПАТ «Південспецатоменергомонтаж», рухався зі швидкістю 10 км/год. по проїзній частині по а/ш Київ Харків - Довжанський в напрямку розташування м. Київ без пасажирів, допустив зіткнення з автомобілем ВАЗ 21150 д.р.н. АХ 5305 АЕ під керуванням ОСОБА_1 В результаті зіткнення автомобілі отримали механічні пошкодження, а водію ОСОБА_1 були заподіяні тілесні ушкодження.

Відповідно до повідомлення про підозру від 28.05.2015 року винесеної слідчим СВ Дергачівського РВ ГУМВС України в Харківській області ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України (а. с. 38)

Постановою від 28.07.2015 року кримінальне провадження відносно ОСОБА_2 закрито у звязку зі смертю підозрюваного (а. с. 42-43)

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив з положень ст.ст. 12, 14, 23, 511, 636, 999, 1167, 1187 ЦК України, ст.. 6, 19, 22-31, 35, 36, 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», п. 4 Постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» від 01.03.2013 року № 4, п. 3Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди". Відмовляючи в задоволенні позовних вимог про стягнення матеріальної шкоди з МТБУ суд виходив з ст.41 п.41.2 п.п. «а» ЗУ «Про обовязкове страхування цивільно правової відповідальності наземних транспортних засобів». Відмовляючи в вимозі про стягнення з ПАТ «СК «Статус» матеріальних збитків суд першої інстанції виходив з того, що самим позивачем та ПАТ «Південспецатоменергомонтаж» не були виконані вимоги ст. 35 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», тобто несповіщення страховика про настання страхового випадку. Задовольняючи вимоги ОСОБА_1 про стягнення матеріальних збитків з ПАТ «Південспецатоменергомонтаж» суд першої інстанції прийшов до висновку, що матеріали справи містить належні докази, що свідчать про заподіяння ОСОБА_1 внаслідок ДТП 12.12.2013 року матеріальної шкоди в розмірі 36465,89 грн. Задовольняючи частково вимогу про відшкодування моральної шкоди суд першої інстанції виходив з положень ст.1167 ЦК України .

Колегія суддів погоджується із вказаними висновками, так як вони є обґрунтованими, відповідають обставинам справи і вимогам закону та досліджені судом з додержанням вимог цивільно процесуального закону.

Судом встановлено та не спростовується сторонами по справі, що на момент дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 12.12.2013 року близько 11-30 год. ОСОБА_2 працював водієм 2 класу в управлінні механізації ПАО «Південспецатоменергомонтаж» з 02 липня 2012 року по 31 березня 2014 року. На підставі ст. 38 КЗпП України був звільнений за власним бажанням (а. с. 39).

Транспортний засіб, керування яким здійснював ОСОБА_2 на момент ДТП, а саме ГАЗ 33023-418, д.р.н. АХ 7915 ВН, на праві приватної власності належить ВАТ «Південспецатоменергомонтаж», відповідно до свідоцтва про реєстрації ТЗ від 05.03.2008 року (а. с. 40 зворотна сторона).

Полісом обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 30.10.2013 року - ТЗ ГАЗ 3302314, д.р.н. АХ 7915 ВН був застрахований ПрАТ «СК «Статус» (а. с. 40).

Посилання апелянта на те, що вина ОСОБА_2 у скоєнні ДТП, яка мала місце 12.12.2013 року, не доведена оскільки належним доказом вини є вирок суду, а не постанова про закриття провадження, та підприємство під час розгляду кримінального провадження зовсім не було залучено до участі, тим самим не мало права на участь в проведених експертизах є безпідставними.

Пунктом 4 Постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» від 01.03.2013 року № 4 передбачено, що відповідно до частини четвертої статті 61ЦПКвирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою. У зв'язку із цим у разі прийняття судом постанови про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, наприклад, через закінчення строків накладення адміністративного стягнення (стаття 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення), суд повинен звернути увагу на те, чи містить така постанова суду відповіді на питання про те, чи мала місце дорожньо-транспортна пригода та чи сталася вона з вини відповідача. Відсутність складу злочину, наприклад, у разі відмови у порушенні кримінальної справи, закриття кримінальної справи за правиламиКримінально-процесуального кодексу України 1960 рокучи закриття кримінального провадження за правиламиКримінального процесуального кодексу України 2012 рокуне означає відсутність вини для цивільно-правової відповідальності.

Постанова (ухвала) слідчого, прокурора, суду про відмову в порушенні кримінальної справи або її закриття, закриття кримінального провадження є доказом, який повинен досліджуватися та оцінюватися судом у цивільній справі у порядку, передбаченому ЦПК.

Згідно висновку судової автотехнічної експертизи № 4155 від 21.05.2015 року зазначено, що в даній дорожньо-транспортній ситуації дії водія автомобіля ГАЗ-33023-418 ОСОБА_2 не відповідали вимогам п. п. 10.1 та 10.4 ПДР України та знаходились, з технічної точки зору, в причинному звязку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди. В діях водія автомобіля ВАЗ-21120 ОСОБА_1 в даній дорожньо-транспортній ситуації не вбачається невідповідностей вимогам ПДР України, які б знаходились, з технічної точки зору, в причинному звязку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди(а. с. 32-37).

Судова колегія вважає вірним висновок суду першої інстанції, що вина ОСОБА_2 у вчиненні ДТП, яке мало місце 12.12.2013 року встановлена і вимога ОСОБА_1 до ПАТ «Південспецатоменергомонтаж» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди є законною та обґрунтованою.

Доводи апеляційної скарги, що судом першої інстанції проігноровані пояснення свідка ОСОБА_5, який був працівником ПАТ «СК «Статус» щодо звернення ПАТ «Південспецатоменергомонтаж» до страхової компанії ПАТ «СК «Статус» з заявою про настання страхової події є помилковими.

Матеріали справи не містять належних доказів звернення як позивача ОСОБА_1 так і відповідача ПАТ «Південспецатоменергомонтаж» до страхової компанії ПАТ «СК «Статус» з заявою про настання страхової події, відповідно до вимог с т. 35 ЗУ «Про обовязкове страхування цивільно правової відповідальності наземних транспортних засобів».ПАТ «СК «Статус» існує, не виключена з реєстру ЄРДПОУ, відносно страхової компанії не порушена справа про банкрутство.

Даний факт став підставою для відмови позивачу ОСОБА_1 у стягненні матеріальної шкоди з ПАТ «СК «Статус».

Є безпідставними посилання апелянта на те, що судом першої інстанції взяті до уваги експертні дослідженням, які відображені в експертних висновках: транспортно - трасологічній експертизі, автотоварознавчій експертизі, автотехнічній експертизи, судово медичної експертизи, з якими ПАТ «Південспецатоменергомонтаж» не згодне і при проведенні яких не брало участі.

Відповідно до висновку судової автотоварознавчої експертизи № 12049 від 09.12.2014 року сума матеріального збитку, спричиненого власнику автомобіля ВАЗ-21150, д.р.н. АХ 5305 АЕ, на момент ДТП (12.12.2013 року), складає 23369,70 грн. (а. с. 17-26). Даний висновок був підтверджений в судовому засіданні поясненнями експерта ОСОБА_6

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи від 30.04.2015 року № 3993-ая/14, позивачу внаслідок ДТП були заподіяні закрита тупа травма шиї з її наслідками це середнього ступеню тяжкості тілесне ушкодження; закрита черепно-мозкова травма це легке тілесне пошкодження (а. с. 27-31).

Відповідно до копій чеків, виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого, ОСОБА_1 з діагнозом наслідки сочетанної черепно-мозкової травми (12.12.2013 року) був виписаний з подальшим курсом лікування, на лікування було витрачено 1596,19 грн.

Згідно квитанцій до прибуткового касового ордеру №4, №16, № 32, №11 від 17.03.2014 року, 21.07.2014 року, 03.11.2014 року, 14.04.2015 року ОСОБА_1 сплатив 11500,00 грн. на допомогу психолога, у звязку з поганим сном, головними болями, постійним відчуттям тривоги, тремтінням рук, депресією, переживання відносно втрати автомобіля та складнощі в особистому житті, та йому було надано 46 годин терапії (а. с. 135-138).

Докази, які б спростовували висновки експертних досліджень та надані ОСОБА_1 чеки і квитанцій щодо витрачених коштів на лікування матеріали справи не містять та зі сторони ПАТ «Південспецатоменергомонтаж» надані не були.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що враховуючи наведені обставини та наявні докази на підтвердження заподіяної моральної шкоди, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, з відповідача ПАТ «Південспецатоменерногомонтаж», відповідно до положень ч.1ст. 1167 ЦК України підлягає стягненню сума в розмірі 20 000 грн.

Висновки рішення суду першої інстанції відповідають вимогам закону, підтверджуються матеріалами справи, рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підстав для скасування або зміни рішення суду при апеляційному розгляді справи не встановлено.

Керуючись ст. 303, 304, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319, 324, 325 ЦПК України, судова колегія, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Південспецатоменергомонтаж» відхилити.

Рішення Московського районного суду м. Харкова від 19 квітня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення. Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення.

Головуючий -

Судді