Ухвала суду № 58612313, 21.06.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Провадження № 11кп/790/1236/16 Головуючий 1 інстанції: Журавель В.А.

Справа № 646/2534/16-к Доповідач: Мозговий О.Д.

Категорія: ч.2 ст.205 КК України

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2016 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Харківської області у складі:

- головуючого судді Мозгового О.Д.

- суддів: Плетньова В.В., Григорова П.О.

- при секретарі Репкіній М.Ю.

- за участю прокурора Зеленського А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові апеляційну скаргу прокурора, який приймав участь у розгляді провадження судом першої інстанції, на ухвалу Червонозаводського районного суду м. Харкова від 31.03.2016 року, матеріали кримінального провадження №646/2534/16-к за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.205 КК України,-

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 31.03.2016 року обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_1, обвинуваченого за ч.2 ст.205 КК України, повернуто прокурору для приведення його у відповідність вимогам закону.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.205 КК України, тобто, фіктивне підприємництво, а саме, створив та придбав субєкти підприємницької діяльності (юридичної особи) з метою прикриття незаконної діяльності, що заподіяло велику матеріальну шкоду державі.

Повертаючи обвинувальний акт прокурору, суд першої інстанції вказав, що в обвинувальному акті стороною обвинувачення не зазначено обовязковий елемент обєктивної сторониінкримінованого ОСОБА_1 кримінального правопорушення, а саме, місце його вчинення, - що порушує вимогист. 20 КПК Українищодо забезпечення права обвинуваченого на захист у звязку з неконкретністю предявленого обвинувачення, та унеможливлює вирішення питання про підсудність даного кримінального провадження саме Червонозаводському районному суду м. Харкова, яке підлягає вирішенню в підготовчому судовому засіданні.

Як вказує суд першої інстанції, в судому засіданні прокурор послався на те, що підставою для направлення даного обвинувального акту до Червонозаводського районного суду м. Харкова послугувало те, що в офісі, розташованому по пр. Гагаріна № 4 в м. Харкові, який громадянка ОСОБА_2 орендувала для здійснення незаконної діяльності, були вилучені печатки, документи такомпютерна техніка, за допомогою яких здійснювалося фіктивне підприємництво.

Однак, суд першої інстанції не погоджується з таким висновком прокурора, оскільки, на його думку, створення субєкту підприємницької діяльності полягає в його державній реєстрації, а під придбанням субєкту слід розуміти отримання будь-яким способом права власності на вже створений субєкт підприємницької діяльності.

В ухвалі судом зазначено, що з обвинувального акту взагалі не вбачається ні місце державної реєстрації створених субєктів підприємницької діяльності, ні місце отримання права власності на вже створені субєкти.

Тому суд вважає, що посилання прокурора щодо визначення підсудності даного обвинувального акту за місцем проведення обшуку не ґрунтується на вимогах кримінального процесуального законодавства, та суперечить ним.

Не погоджуючись з вищевказаною ухвалою прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати, повернути обвинувальний акт до Червнозаводського районного суду м. Харкова для продовження підготовчого судового засідання.

В обґрунтування апеляційної скарги прокурор вказує, що враховуючи вимоги ч.2 ст.291 КПК України слідчим чітко дотримані вимоги КПК України, та зазначено всі відомості, передбачені цією нормою КПК України при складенні обвинувального акту стосовно ОСОБА_1.

Як вказує апелянт, обвинувальний акт складений, затверджений, підписаний уповноваженими кримінальним процесуальним законом особами, до нього додані реєстр матеріалів досудового розслідування та розписка підозрюваного про отримання обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування, обвинувальний акт містить відомості визначені п.п.1-9 ч.2 ст.291 КПК України.

Цивільний позов не предявлявся, відтак до обвинувального акту не долучався.

Державний обвинувач зазначає, в обвинувальному акті зазначено, що місцем вчинення ОСОБА_1 кримінального право рушення є офіс 80-А по пр. Гагаріна, 4 у м. Харкові, що знаходиться на території Червонозаводського району м. Харкова, та саме за вказаною адресою здійснювалась протиправна діяльність ОСОБА_1 та інших членів групи, де було розроблено план злочинних дій з розподілом ролей кожного із учасників, здійснювалось схиляння малозабезпечених громадян м. Харкова і Харківської області до вчинення дій по реєстрації на їх імя фіктивних субєктів підприємницької діяльності, здійснювалась підготовка затвердження установчих та інших документів, необхідних для діяльності фіктивних підприємств, розробка та скерування до органів державної влади документів, спрямованих на державну реєстрацію таких підприємств, відкриття банківських рахунків, а також за даною адресою здійснювалось безпосереднє керівництво діяльністю так званого «конвертаційного центру», і зберігались установчі та інші господарські документи і печатки таких підприємств.

На думку державного обвинувача, під час підготовчого судового засідання суд вийшов за межі наданих повноважень, оскільки фактично взяв на себе повноваження суду апеляційної інстанції, та в порушення вимог ст.ст.32,34 КПК України не направив обвинувальний акт до відповідного апеляційного суду для вирішення питання про територіальну підсудність.

Заслухавши думку прокурора, який підтримав свою апеляцію, думку обвинуваченого та його захисників, які не заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора, перевіривши матеріали провадження, провівши судові дебати, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Повертаючи обвинувальний акт прокурору, суд першої інстанції вказав, що обвинувальний акт не містить обовязкового елементу обєктивної сторони кримінального правопорушення - місця скоєння ОСОБА_1 цього правопорушення, тим самим порушене право обвинуваченого на захист відповідно до ст.20 КПК України.

Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції зроблені завчасно та на стадії судового процесу, який не передбачає аналізу обвинувачення та встановлення фактичних даних.

Стаття 291 ч.2 КПК України дає вичерпний перелік відомостей, які суд першої інстанції повинен перевірити в судовому засіданні в підготовчому засіданні, і в разі встановлення відсутності або недостовірності цих відомостей прийняти обґрунтоване та законне рішення.

Як вбачається із обвинувального акту відносно ОСОБА_1 він складений у відповідальності до умов КПК України.

Що ж стосується вказівки суду першої інстанції про не встановлення досудовим слідством конкретного місця злочину, то колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду на цій стадії судового процесу, оскільки ці обставини вирішуються і регулюються главою III КПК України.

За таких обставин колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 314, 375,404, 405, 407,408, 418, 419 КПК України,колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді справи у суді першої інстанції задовольнити

Ухвалу Червонозаводського районного суду м. Харкова від 31.03.2016 року про повернення обвинувального акту прокурору відносно ОСОБА_1, обвинуваченому за ч.2 ст.205 КК України - скасувати, і призначити новий судовий розгляд у суді першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя

Судді -