Рішення № 58612276, 21.06.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Провадження № 22ц/790/4116/16 Головуючий 1 інст. Зяброва О.Г.

Справа № 644/5305/15-ц Доповідач Бурлака І.В.

Категорія: договірні

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«21» червня 2016 року м. Харків

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області в складі:

Головуючого судді: Бурлака І.В.,

Суддів: Карімової Л.В., Яцини В.Б.,

за участю секретаря: Баранкової В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 23 вересня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором позики, звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення,

в с т а н о в и л а:

У травні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з зазначеним та в подальшому уточненим позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4. В обґрунтування свого позову посилався на те, що 30 листопада 2010 року між ним та ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 укладено договір позики, відповідно до якого ОСОБА_1 передав позичальникам грошові кошти в сумі 14830,00 доларів США, які відповідачі зобовязались повернути в порядку та строки, передбачені графіком погашення позики.

Зазначив, що станом на 14 травня 2015 року відповідачами зобовязання за договором позики виконано частково, сплачено лише 5000,00 доларів США, тобто залишок боргу склав 9830,00 доларів США.

Вказав, що сума процентів за користування коштами в період з 30 листопада 2010 року по 14 травня 2015 року склала 4438,00 доларів США, сума трьох процентів річних від простроченої поверненням суми боргу за період з 05 вересня 2012 року по 14 травня 2015 року склала 792,00 доларів США.

Зазначив, що пунктом 5 договору позики передбачено, що сторони домовилися, що за прострочення будь-якого строку виконання зобовязання по поверненню позики відповідачі повинні сплатити на його користь неустойку в розмірі 3000,00 грн. за кожен день прострочення, починаючи з шостого дня прострочення, однак оскільки сума неустойки перевищує суму заборгованості основного боргу, розмір неустойки визначив в розмірі 9080,00 доларів США.

З метою забезпечення виконання відповідачами договору позики 30 листопада 2010 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено іпотечний договір, відповідно до умов якого ОСОБА_2 передав ОСОБА_1 в іпотеку чотирьохкімнатну квартиру № 21, що розташована за адресою: м. Харків, вул. Роганська, № 89, загальною площею 81,6 кв.м., житловою площею 51,7 кв.м., яка належить іпотекодавцю на підставі договору купівлі-продажу від 14 квітня 2003 року.

Вказав, що 29 квітня 2015 року відповідачам надіслано вимогу про добровільне звільнення житлового приміщення, що є предметом іпотеки, яку відповідачі отримали 06 травня 2015 року.

Просив стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 суму, еквівалентну 15060,00 доларів США за курсом НБУ на день ухвалення рішення у справі; стягнути солідарно з ОСОБА_2П, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 неустойку в розмірі 9080,00 доларів США; в рахунок задоволення вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 за договором позики від 30 листопада 2010 року на суму, еквівалентну 15060,00 доларів США за курсом НБУ на день ухвалення рішення у справі, а також неустойку за період з 05 вересня 2012 року по 14 травня 2015 року в розмірі 9080,00 доларів США звернути стягнення на предмет іпотеки квартиру № 21, що розташована за адресою: м. Харків, вул. Роганська, № 89 із застосуванням визначеної ст.38 Закону України «Про іпотеку» процедури продажу шляхом надання іпотекодержателю ОСОБА_1 права на продаж предмета іпотеки будь-якій третій особі-покупцю на його власний розсуд за ціною, встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки проведеної субєктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна на момент продажу; надати ОСОБА_1 особисто та через представника, право предявляти правовстановлюючі документи на предмет іпотеки, усно та письмово звертатися, одержувати і подавати необхідні довідки (в тому числі про сімейний стан іпотекодавців, належність їм майна на праві власності, про кількість продажів, визначення нормативної вартості тощо), будь-які витяги з державних реєстрів прав власності, інших речових прав на нерухоме майно та обтяжень обєктів нерухомого майна, звіти про оцінку майна (в тому числі висновки експертів) та будь-які інші документи в Державній реєстраційній службі України, Державній міграційній службі України та інших державних органах, установах, підприємствах, організаціях усіх форм власності, в державних нотаріальних конторах, у приватних нотаріусів та в архівних установах (в тому числі з вимогами про відкриття нового розділу стосовно предмета іпотеки в реєстрі прав власності на нерухоме майно) та вчиняти всі інші необхідні дії, повязані з продажем предмета іпотеки; з метою збереження предмета іпотеки до моменту його реалізації передати цей предмет іпотеки квартиру № 21, що розташована за адресою: м. Харків, вул. Роганська, № 89 в управління ОСОБА_1 на період до його реалізації з наданням права обладнання предмету іпотеки новими охоронними пристроями, вільного доступу до нерухомого майна, зміни замків, а також укладання договорів на охорону зі спеціалізованими підприємствами, укладання договорів оренди предмету іпотеки з правом отримання орендної плати; виселити ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 з іпотечного майна квартири за № 21, що розташована за адресою: м. Харків, вул. Роганська, № 89; покласти на ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 понесені ОСОБА_1 та документально підтверджені судові витрати.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 23 вересня 2015 року, в якому ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 25 вересня 2015 року виправлено описку, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково, в рахунок задоволення вимог ОСОБА_1 за договором позики від 30 листопада 2010 року на суму заборгованості у розмірі 15060,00 доларів США, що за курсом НБУ за станом на 23 вересня 2015 року становить суму еквівалентну 327382,77 грн., звернуто стягнення на предмет іпотеки квартиру АДРЕСА_1, житловою площею 51,7 кв .м., загальною площею 81,6 кв .м. шляхом застосування визначеної статтею 38 Закону України «Про іпотеку» процедури продажу шляхом надання іпотекодержателю ОСОБА_1 право на продаж предмета іпотеки будь-якій третій особі-покупцю на його власний розсуд за ціною, встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної субєктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна на момент продажу; стягнуто з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі у розмірі 3654,00 грн. по 1218,00 грн. з кожного; в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_1 через свого представника, подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення в частині відмови у стягненні з відповідачів заборгованості за договором позики скасувати і ухвалити в цій частині нове рішення, яким відповідну позовну вимогу задовольнити частково і стягнути солідарно тільки з відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 суму, еквівалентну 15060,00 доларів США за курсом НБУ на день ухвалення апеляційним судом рішення у справі, та передбачену договором позики неустойку за останній перед поданням позову рік прострочення боржників за період з 14 травня 2014 року по 14 травня 2015 року в сумі 1095000,00 грн.; рішення в частині вирішення питання про звернення стягнення на предмет іпотеки змінити і вирішити в рахунок задоволення вимог позивача до відповідачів за договором позики від 30 листопада 2010 року на суму еквівалентну 15060,00 доларів США за курсом НБУ на день ухвалення апеляційним судом рішення у справі, а також неустойки за останній перед поданням позову рік прострочення боржників за період з 14 травня 2014 року по 14 травня 2015 року в сумі 1095000,00 грн. звернути стягнення на предмет іпотеки квартиру № 21, що розташована за адресою: м. Харків, вул. Роганська, № 89 із застосуванням визначеної статтею 38 Закону України «Про іпотеку» процедури продажу шляхом надання іпотекодержателю ОСОБА_1 права на продаж предмета іпотеки будь-якій третій особі-покупцю на його власний розсуд за ціною, встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної субєктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна на момент продажу; рішення в частині відмови у виселенні відповідачів з іпотечного майна та передання цього майна в управління позивача скасувати і ухвалити в цій частині нове рішення, яким відповідні позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити в повному обсязі і виселити ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 з іпотечного майна квартири за № 21, що розташована за адресою: м. Харків, вул. Роганська, № 89 та передати це майно в управління ОСОБА_1 на період до його реалізації.

При цьому посилався на неповне зясування судом обставин справи, що мають значення для справи, на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права. Вважав, що суд не надав належної оцінки доказам у справі, не звернув уваги на те, що оскільки ОСОБА_2 є одночасно і позичальником за договором позики, і іпотекодавцем за іпотечним договором, сума заборгованості за договором позики з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підлягає стягненню в повному обсязі; у разі пропущення річного строку неустойка може і повинна бути обрахована судом за останній рік невиконання боржниками зобовязання в межах строку позовної давності за основним зобовязанням; оскільки у відповідачів є інше житло, належне їм на праві власності, вони підлягають виселенню з іпотечного майна.

Рішенням Апеляційного суду Харківської області від 23 грудня 2015 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 23 вересня 2015 року в частині вирішення вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки змінено, вирішено в рахунок задоволення вимог ОСОБА_1 за договором позики від 30 листопада 2010 року на суму заявлених вимог, що складаються з: неповернутої частини боргу в сумі 9830,00 доларів США, що за курсом НБУ станом на 23 вересня 2015 року становить 213690,08 грн., процентів за користування позикою в сумі 4438,00 доларів США, що за курсом НБУ станом на 23 вересня 2015 року становить 96475,75 грн., 3 % річних від простроченої поверненням позики в сумі 792,00 доларів США, що за курсом НБУ станом на 23 вересня 2015 року становить 17216,94 грн., неустойки в розмірі 327382,77 грн., а всього на суму 654765,54 грн. звернути стягнення на предмет іпотеки квартиру АДРЕСА_2 із застосуванням процедури, визначеної статтею 38 Закону України «Про іпотеку», шляхом надання іпотекодержателю ОСОБА_1 права на продаж предмету іпотеки будь-якій третій особі-покупцю за ціною, встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної субєктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна на момент продажу, але не нижче ніж визначений сторонами в пункті 5 іпотечного договору ціною станом на 30 листопада 2010 року, на рівні 480000,00 грн., в іншій частині рішення залишено без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20 квітня 2016 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення Апеляційного суду Харківської області від 23 грудня 2015 року скасовано в частині вирішення вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки, справу в цій частині передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, в іншій частині рішення Апеляційного суду Харківської області від 23 грудня 2015 року залишено без змін.

У звязку з чим при повторному перегляді судового рішення судом апеляційної інстанції переглядається судове рішення в частині вирішення вимог щодо звернення стягнення на предмет іпотеки.

Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, пояснення зявившихся осіб, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 необхідно задовольнити частково, рішення суду в цій частині змінити.

При цьому судова колегія виходить з наступного.

Судами встановлено, що 30 листопада 2010 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 було укладено договір позики, відповідно до умов якого позикодавець ОСОБА_1 передав позичальникам валютні цінності у вигляді 14830,00 доларів США, які позичальники зобовязувались повернути в порядку та строки, передбачені графіком погашення позики, наведеному в цьому ж договорі.

30 листопада 2010 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір іпотеки, згідно з яким у забезпечення виконання основного зобовязання за договором позики від 30 листопада 2010 року, було визначено іпотечне майно, а саме квартира № 21, розташована по вул. Роганська, № 89 у м. Харкові, оцінена сторонами на суму 480000,00 грн. і яка є власністю іпотекодавця ОСОБА_2

Відповідно до ч.1 ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобовязується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Згідно зі ст.1049 ЦК України позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.1 ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобовязаний сплатити грошову суму відповідно до ст.625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобовязаний сплатити неустойку відповідно до ст.ст.549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 цього Кодексу.

За змістом статті 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Отже, повно та всебічно дослідивши наявні у справі докази і надавши їм належну оцінку в силу вимог ст.ст.10, 60, 212 ЦПК України, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо наявності у відповідачів заборгованості перед ОСОБА_1 за договором позики від 30 листопада 2010 року та відповідно підстави для звернення стягнення на предмет іпотеки.

Судом першої інстанції встановлено, що у відповідачів заборгованість перед ОСОБА_1 за договором позики від 30 листопада 2010 року з урахуванням повернутого боргу в сумі 5000, 00 доларів США становила 9830, 00 доларів США, що за курсом Національного Банку України станом на 23 вересня 2015 року - 213690, 08 грн. відсотки за користування позикою - 4438,00 доларів США, що за курсом Національного Банку України станом на 23 вересня 2015 року - 96475, 75 грн., відсотки від прострочення суми боргу - 792,00 доларів США, що за курсом Національного Банку України станом на 23 вересня 2015 року - 17216, 94 грн., а всього 327382, 77 грн.

Проте, відмовляючи в задоволенні позову в частині стягнення з відповідачів неустойки за пропуском строку, суд першої інстанції не звернув увагу на правову позицію Верховного Суду України, яка викладена у справі №6-100цс14 від 03 вересня 2014 року та пункт 1 частини 2 статті 258 ЦК України, в яких зазначено, що період, за який нараховується пеня за прострочення виконання зобовязання не може перевищувати одного року.

Виходячи з правової природи пені, яка нараховується за кожен день прострочення, право на позов про стягнення пені за кожен окремий день виникає щодня на відповідну суму, а позовна давність за позовом про стягнення пені відповідно до статті 253 ЦК України обчислюється по кожному дню, за який нараховується пеня, окремо, починаючи з дня, коли кредитор дізнався або повинен був дізнатися про порушення права.

Частиною 3 статті 551 ЦК України зокрема передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що загальна сума боргу становить 327382,77 грн.

Сума неустойки 1095000,00 грн. дійсно перевищує загальну суму боргу, тому виходячи з вимог частини 3 статті 551 ЦК України, положень статті 3 ЦК України, частини 4 статті 10 ЦПК України необхідно зменшити суму неустойки до суми загального боргу, а саме з 1095000,00 грн. до 327382, 77 грн.

У звязку з чим рішення суду в цій частині підлягає зміні, а саме зменшенню суми неустойки з 1095000,00 грн. до 327382, 77 грн.

Матеріали справи свідчать про те, що до теперішнього часу суму боргу не погашено.

Частинами першою, третьою ст.33 та ч.1 ст.39 Закону України «Про іпотеку» передбачено право іпотекодержателя задовольнити свої вимоги за основними зобовязаннями шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобовязання. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Згідно зі ст.39 Закону України «Про іпотеку» від 05 червня 2003 року із змінами та доповненнями в разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначається, крім іншого, початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Відповідно до ч.6 ст.38 Закону України «Про іпотеку» від 05 червня 2003 року із змінами та доповненнями ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна субєктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед іншими особами згідно з пріоритетом та розміром їх зареєстрованих прав чи вимог та перед іпотекодавцем в останню чергу за відшкодування різниці між ціною продажу предмета іпотеки та звичайною ціною на нього.

За змістом пункту 5 іпотечного договору оціночна вартість предмета іпотеки становила 480000,00 грн.

В суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 через канцелярію суду надано заяву про долучення до матеріалів справи копію звіту про незалежну оцінку іпотечного майна, в якій зазначено, що його вартість склала 734400,00 грн. Звіт датовано 03 березня 2016 року.

В суді апеляційної інстанції представник ОСОБА_2 заперечував проти звіту, посилаючись на його неналежне оформлення, вважаючи неналежним та недопустимим доказом, та заперечував проти цієї оцінки майна, посилаючись на її недостовірність, так як при оцінці майна спірна квартира оцінювачем ОСОБА_5 не оглядалась та фактично не оцінювалась.

Виходячи з наведеного та вимог закону, судова колегія вважає, що в частині звернення стягнення на предмет іпотеки суд першої інстанції не врахував статті 38, 39 Закону України «Про іпотеку» від 05 червня 2003 року із змінами та доповненнями та правовий висновок Верховного Суду України, викладений в постанові від 27 травня 2015 року (справа №6-61цс15), не зазначив в рішенні всі складові, зокрема суму заборгованості, (загальну та окремо кожну складову з неї, а саме неповернуту суму заборгованості, проценти за користування позикою, 3% річних від простроченої суми позики, неустойку), необхідні дані про предмет іпотеки, на який звертається стягнення з метою задоволення позовних вимог, початкову ціну реалізації предмету іпотеки, яка встановлюється на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки проведеної субєктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна на момент його реалізації, тому рішення суду в цій частині підлягає зміні з зазначенням всіх складових відповідно до чинного законодавства.

Керуючись ст. ст. 303, 304, п.3 ч.1 ст.307, п.1 ч.1 ст.309, ст.313, ч.2.ст.314, ст.ст.316, 317, 319 ЦПК України судова колегія

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 23 вересня 2015 року в частині вирішення вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки змінити.

Позов ОСОБА_1 в цій частині задовольнити частково.

В рахунок погашення заборгованості за договором позики від 30 листопада 2010 року на неповернуту суму заборгованості, еквівалентну 9830,00 доларів США, що за курсом Національного Банку України станом на 23 вересня 2015 року становить 213690, 08 грн., процентів за користування позикою в сумі 4438, 00 доларів США, що за курсом Національного Банку України станом на 23 вересня 2015 року становить 96475, 75 грн.; 3% річних від простроченої суми позики в розмірі 792, 00 доларів США, що за курсом Національного Банку України станом на 23 вересня 2015 року становить 17216, 94 грн., неустойки в розмірі 327382, 77 грн., а всього на суму 654765, 54 грн. звернути стягнення на предмет іпотеки квартиру № 21, що розташована за адресою: м. Харків, вул. Роганська, № 89 із застосуванням визначеної статтею 38 Закону України «Про іпотеку» від 05 червня 2003 року із змінами та доповненнями процедури продажу шляхом надання іпотекодержателю ОСОБА_1 права на продаж предмета іпотеки будь-якій третій особі-покупцю на його власний розсуд за ціною, встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки проведеної субєктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна на момент продажу.

В іншій частині рішення не переглядалося на підставі ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20 квітня 2016 року

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів з дня набрання законної сили.

Головуючий суддя Судді колегії