Ухвала суду № 58612269, 21.06.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження № 22 -ц/790/2366/16 Головуючий 1 - інстанції ОСОБА_1

Справа № 628/2622/15-ц Доповідач Зазулинська Т.П.

Категорія спадкові

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого ЗАЗУЛИНСЬКОЇ Т.П.,

суддів КРУГОВОЇ С.С.,

ОСОБА_2,

секретаря Прологаєвої А.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішенняКупянськогоміськрайонного суду Харківської областівід04 лютого 2016 рокупо справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання спадкоємцем четвертої черги та визнання права власності на квартиру,-

в с т а н о в и л а :

У липні 2015 року ОСОБА_3 звернулась до Купянського міськрайонного суду Харківської області з позовом до ОСОБА_4, в якому просила: визнати її спадкоємцем четвертої черги за законом після смерті ОСОБА_5, яка померла 11 червня 2013 року; визнати за нею право власності на АДРЕСА_1, місто Купянськ, Харківська область.

В обгрунтування заявлених вимог посилалась на те, що більш ніж п"ять років до дня смерті ОСОБА_5, яка померла 11 червня 2013 року проживала з нею однією сім"єю, піклувалась про неї, допомогала матеріально і морально, доглядала за квартирою. Останні роки ОСОБА_5 тяжко хворіла потребувала стрононньої допомоги

Спадкоємці ОСОБА_5 першої та другої черги спадщинну не прийняли.

Рішенням Купянськогоміськрайонного суду Харківської областівід04 лютого 2016 рокуу задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати вказане рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позов у повному обсязі.

В обґрунтування скарги посилається на те, що рішення ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, судом неповно з'ясовані всі обставини справи, не досліджені всі її доводи та не надано їм належної оцінки.

Зазначає, що надала суду першої інстанції достатньо належних доказів, які підтверджують факт її сумісного проживання з ОСОБА_5 з весни 2008 року по день її смерті.

Вказує, що єдиним спадкоємцем 2-ї черги після смерті ОСОБА_5 є її рідна сестра ОСОБА_4, яка до нотаріуса не зверталась та визнала позов.

Вважає, що суд першої інстанції не звернув уваги на те, що обставини щодо ведення спільного побуту підтверджені свідком ОСОБА_6, який підписав акт про фактичне проживання її разом зі спадкодавицею.

Стверджує, що судом не надано оцінки товарним чекам про придбання будівельних матеріалів, які підтверджують факт проживання та проведення ремонтних робіт у квартирі, також не взято до уваги лист відповідача, в якому вона підтвердила факт проживання ОСОБА_3 з її сестрою.

Сторони про час і місце розгляду справи апеляційним судом повідомлені належним чином, в засідання не з"явились, клопотань про відкладення справи розглядом не подали, тому у відповідності до положень ст.305 ЦПК україни колегія розглядає справу без їх участі.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України: в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів доходить висновку, що скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

У справі встановлено, що 11 червня 2013 року померла ОСОБА_5. На підставі договору дарування від 13 січня 1999 року ОСОБА_5 належала квартира АДРЕСА_2 місто Куп"нськ Харківської області, в якій вона була зареєстрована і проживала до дня своєї смерті.

21 квітня 2009 року ОСОБА_5 склала заповіт, яким цю квартиру заповіла своєму синові ОСОБА_7

Син ОСОБА_5 - ОСОБА_7 помер 23 грудня 2013 року, тобто після закінчення шестимісячного строку з часу відкриття спадщини після ОСОБА_5

ОСОБА_8 з матір"ю не проживав, був зареєстрований за іншою адресою із заявою про прийняття спадщини, що відкрилась внаслідок смерті його матері, у встановлений законом строк не звертався.

Рішенням Куп"янського міськрайонного суду Харківської області від 17 жовтня 2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду від 27 листопада 2014 року, відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_9 (дочки ОСОБА_7І.) до Куп"янської міської ради Харківської області, ОСОБА_10 ( дружина ОСОБА_7І.), треті особи: Куп"янська державна нотаріальна контора, про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.

Чинним рішенням Апеляційного суду Харківської області від 08 вересня 2014 року скасовано рішення Куп"янського міськрайонного суд Харківської області від 07 серпня 2014 року та відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_10 до ОСОБА_9 про встановлення факту проживання однією сім"єю, визнання права власності на частину житлового приміщення.

Вказаними судовими рішеннями встановлено, що ОСОБА_7 спадщину, що відкрилась після смерті його матері ОСОБА_5 не прийняв. Також встановлено, що протягом 6 місяців після смерті ОСОБА_5 від будь-кого зі спадкоємців померлої заяв про прийняття спадщини до нотаріуса не надходило, спадкова справа не заводилась.

В мотивувальній частині рішення апеляційного суду Харківської області від 08 вересня 2014 року також зазначені, як встановлені, у тому числі на підставі свідчень ОСОБА_4, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 обставини про те, що ОСОБА_5 жила одна.

Відповідно до ст. 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сімєю не менш як пять років до часу відкриття спадщини.

Як розяснено у п. 21 постанови Пленуму Верховного Суду Україні від 30 травня 2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування" при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті З СК України про те, що сім"ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Зазначений п'ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім'єю до набрання чинності цим Кодексом.

Відповідіно до ч.2 ст.59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Належних та допустимих доказів проживання зі спадкоємцем однією сім"єю, не менш ніж п"ять років до часу відкриття спадщини позивачка до суду не надала.

З даних її паспорту, копія якого міститься у справі на а.а.6-7, убачається, що з 04.12.1994 року ОСОБА_3 зареєстрована ІНФОРМАЦІЯ_1, з 23 травня 2002 року перебуває у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_14

Визнання позову ОСОБА_3 відповідачем ОСОБА_4 не є підставою для задоволення цього позову, оскільки ОСОБА_4 як спадкоємець другої черги (сестра ОСОБА_13) спадщину не прийняла. До того ж, як вже зазначенно, в іншій справі ОСОБА_15 в якості свідка надавала пояснення про те, що ОСОБА_5 проживала одна.

Надані до суду представником позивача чеки на придбання будівельних матеріалів та меблів не є підтвердженням факту проживанння однією сім"єю позивача і ОСОБА_5 протягом п"яти років.

Акт від 15 грудня 2015 року також не є достатнім підтвердженням цього факту і обгрунтовано не прийнятий до уваги судом.

Поряд із зазначеними в рішенні суду мотивами, з яких ним відхилено вказаний доказ, колегія суддів враховує також ту обставину, що вказаний акт, за даними якого ОСОБА_3 з березня 2008 року по 11.06.2013 року проживала ІНФОРМАЦІЯ_2 без реєстрації, складено комісією у складі зав.сектором по роботі з населенням ТОВ "Коменерго-Куп"янськ" ОСОБА_16, мешканця кваортири № 18- ОСОБА_6 та мешканки квартири № 45 ОСОБА_11

При цьому ОСОБА_11 в якості свідка в суді не допитувалась і під присягою не підтвердила зазначені в акті дані, а в іншій справі, також як і ОСОБА_4, свідчила про те, ОСОБА_5 на день смерті проживала одна.

Стверджуючи про спільну з ОСОБА_5 участь у сплаті комунальних послуг та про те, що ОСОБА_5С, за станом здоров"я потребувала сторонньої допомоги, жодного доказу своєї участі у сплаті комунальних послуг , які надавались до квартири ОСОБА_5, ОСОБА_3, не надала, також не підтвердила належними та допустимими доказами того, що ОСОБА_5 за станом здоров"я потребувала стороннього догляду і такий догляд за нею здійснювала саме вона.

Колегія суддів визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги ОСОБА_3 висновків суду не спростовують і не є підставами для скасування або зміни рішення суду у розумінні ст.309 ЦПК України, тому скарга підлягає відхиленню на підставі ч.1 ст.308 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 303, 304, п.1 ч.1 ст. 307, ст. ст. 308, 313, 314, 315, 317, 319, 324 ЦПК України колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити. РішенняКупянськогоміськрайонного суду Харківської областівід04 лютого 2016 рокузалишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення. Касаційна скарга на ухвалу апеляційного суду може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий (підпис) Т.П.Зазулинська

Судді (підпис) С.С. Кругова

(підпис) ОСОБА_2