Постанова № 58611123, 14.06.2016, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/1498/16-а

Провадження № 2-а/645/47/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2016 року м. Харків

Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Алфьорової Т.М.,

за участю секретаря судових засідань Ляхової І.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до Інспектора ПП 3 роти 2 батальйону УПП у м. Харкові лейтенант поліції Внуков Дмитро Ігорович про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,

встановив :

Позивач ОСОБА_2 звернувся до Фрунзенського районного суду м. Харкова, як адміністративного суду за місцем свого проживання з адміністративним позовом до ІПП 3 роти 2 батальйону УПП у м. Харкові лейтенанта поліції ОСОБА_3 про скасування постанови від 20.03.2016 року, серія ПС2 № 738067 про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн.

В обґрунтування позову він посилається на те, що відповідач, являючись посадовою особою органу державної влади, якій чинним законодавством України надане право вирішення питань щодо притягнення громадян до адміністративної відповідальності за адміністративні правопорушення на транспорті, 20.03.2016 р. без достатніх на те законних підстав виніс вищезазначену постанову про накладення на нього стягнення у вигляді штрафу. Підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності був визнаний факт порушення позивачем п. 8.7.3 «е) ПДР України. Разом з тим, ОСОБА_2 вважає, що постанова складена с істотними порушеннями, ніяких доказів, що він проїхав перехрестя на червоний сигнал світлофору. Інспектор знаходився на значній відстані від перехрестя і він не міг точно встановити момент перетину межі перехрестя ( стоп - лінії) відповідно до увімкненого на той момент сигналу світлофору внаслідок обмеження куту оглядовості з того місця, де він знаходився. Він діяв відповідно до вимог п. п.16.8 ПДР України, а саме: він виїхав на перехресті на дозволяючий сигнал світлофору і тому повинен продовжувати рух, а п. 8.11 ПДР України, дозволяє водіям, що не можє за зміни сигналу світлофора зупинити транспортний засіб у вказаному ПДР місце, не вдаючись до екстреного гальмування, продовжувати рух за умови забезпечення безпеки дорожнього руху. На тій час ішов сніг, світлофору не було видно, але інспектором це не було взято до уваги. Інспектор не прийняв до уваги його клопотання що до відкладення розгляду справи, надання юридичної допомоги та не було роз'яснено його права

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач - Інспектор ПП 3 роти 2 батальйону УПП у м. Харкові лейтенант поліції Внуков Д. позов не визнав та пояснив, що 20.03.16р був на дежурстві і під час проїзду позивача через перехрестяза вказаною адресою, йому було чітко видно межу перехрестя (стоп - лінію) і що ОСОБА_2 20.03.2016 року приблизно о 20 хвил. на другу перетинав її на червоний сигнал світлофору. Це підтверджує записи з його нагрудного відео реєстратору та нагрудного відео реєстратору ІПП 3 роти 2 батальйону УПП у м. Харкові старшого сержанта поліції ОСОБА_4., який був разом зі ним. На записах видно, що ОСОБА_2 перетнув перехрестя на червоний сигнал світлофору, пояснюючи цей факт своєю втомою. Ніяких клопотань з боку позивача не було взагалі, права були роз'яснені. На запрошення подивитися запис порушення правил дорожнього руху на відео реєстраторі, позивач відповів відмовою. Опадів не було, видимість знаків дорожнього руху та сигналів світлофору була задовільна. Позов безпідставний і не підлягає задоволенню.

Суд, вислухавши сторони, свідка та дослідивши долучені до матеріалів справи письмові докази, приходить до висновку про не обґрунтованість позову, виходячи з наступних підстав:

Відповідно до ст. 2 КАС України, основним завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Таким чином, згідно до вимог частини 3 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди зобов'язані перевірити оскаржене рішення на предмет прийняття його на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо; добросовісно; розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів осіб і цілями, на яке спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно

Отже, під час розгляду спорів щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень, суд зобов'язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення на їх відповідність усім зазначеним вимогам.

Як свідчать матеріали справи, 20.03.2016 року відносно позивача ОСОБА_2 ІПП 3 роти 2 батальйону УПП у м. Харкові лейтенантом поліції Внуков Д.І.складена постанова про адміністративне правопорушення, серія ПС2 № 738067, де зазначено, що 20.03.2016 року в м. Харкові вул. Киргизька та пр - та ОСОБА_5 ОСОБА_2 керуючи автомобілем «ЗАЗ - SЕNS", д. н. НОМЕР_1 здійснив рух на червоний сигнал світлофору, чим порушив вимоги п. 8.7.3 «г» ПДР України, чим скоїв

адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП. Адміністративне стягнення - штраф в розмірі 425 грн.

В ході розгляду справи з*ясувалося, що позивач перетинав перехрестя, коли горів червоний сигнал світлофору і це фактично підтвердив в судовому засіданні ОСОБА_2, який вказував, що дійсно на питання, щодо порушення ПДР України посилався на свою втому і тому посилання позивача на пункти 8.11.16.8 Правил дорожнього руху є недоречними.

Свідок ОСОБА_4. в судовому засіданні підтвердив тій факт, що ОСОБА_2, що 20.03.2016 року рухався на автомобілі «ЗАЗ - SЕNS", д. н. НОМЕР_1 і на перехресті вул. Киргизька та пр - та ОСОБА_5 на червоний сигнал світлофору і це було зафіксовано на відео реєстраторі.

ОСОБА_2 було пропоноване подивитися запис порушення правил дорожнього руху на відео реєстраторі, але він відповів відмовою, про що він не заперечував. Позивач також в судовому засіданні підтвердив тій факт, що ні з якими клопотаннями до інспектора не звертався.

В судовому засіданні не знайшли ствердження позивача стосовно того, що йому не були роз'яснені його права. Згідно Постанови у справі про адміністративне правопорушення є вказівки про доведення ОСОБА_6 ст. 268 КУпАП, в якій роз'яснюються права позивача. Це ствердження закріплено особистим підписом позивача, та нема ніяких записів про те, що він прохав юридичну допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу України про адміністративне правопорушення, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідками, потерпілими, експертизою, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, які використовуються при нагляді за виконанням прав, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.

Стаття288 КУпАП передбачає, що постанова іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України з особливостями, встановленими цим кодексом.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.18 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Згідно статті 162 того ж Кодексу при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

Враховуючи вищевикладені обставини,, суд вважає, що вимоги позивача щодо скасування постанови є необгрунтованними.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 9, 10, 11,99 -100, 160-163,167 КАС України, 293 КУпАП, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити в задоволенні позовної заяви ОСОБА_2 до інспектора ПП 3 роти 2 батальйону УПП у м. Харкові лейтенанта поліції Внукова Дмитра Ігоровича про скасування постанови від 20.03.2016 року, серія ПС2 № 738067.

Постанова може бути оскаржена повністю або частково протягом десяти днів з дня отримання копії постанови шляхом подачі апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення з одночасним надісланням особою, яка подає апеляційну скаргу, її копії до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили у строки та порядку, встановленими ст. 254 КАС України.

Суддя Т.М. Алфьорова