Рішення № 58610414, 21.06.2016, Люботинський міський суд Харківської області

№ 630/406/15-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2016 року м.Люботин

Люботинський міський суд Харківської області у складі головуючого Зінченка О.В., за участю секретаря судового засідання Тімченко Ю.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Люботин цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна,

встановив:

Позивач, ОСОБА_1, звернулась до суду з позовом, в якому просить здійснити поділ спільного майна подружжя, визнати за позивачем право власності на автомобіль Chevrolet AVEO 2005 р.в., д.н. НОМЕР_1, припинити за відповідачем право власності на автомобіль Chevrolet AVEO 2005 р.в., д.н. НОМЕР_1, стягнути з позивача на користь відповідача грошову компенсацію, що становить 1/2 вартості автомобіля Chevrolet AVEO 2005 р.в., д.н. НОМЕР_1, в розмірі згідно ринкової вартості та становить 25000 грн., а також стягнути з відповідача на її користь 1/2 частини сплаченого судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за час шлюбу сторонами під час перебування у шлюбі був придбаний автомобіль Chevrolet AVEO, 2005 р.в., д.н. НОМЕР_1. На час звернення до суду із даним позовом тривав розгляд справи про розірвання шлюбу між сторонами, рішення в якій на даний час набрало чинності, шлюб між сторонами розірвано. Спірний автомобіль знаходиться в користуванні відповідача, позивач не має доступу до нього, спільне використання автомобілю не можливе, в звязку з чим позивач просить за нею право власності на автомобіль зі стягненням на користь відповідача ? вартості автомобіля.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити, зазначила, що вона має двох дітей, яких необхідно возити до лікарів. Крім того, позивач вказала, що кожного тижня їй необхідно їздити в село до батька похилого віку.

Відповідач та його представник заперечували проти задоволення позовних вимог, відповідач зазначив,що просив позивача залишити йому автомобіль та сплатити компенсацію позивачу. Крім того, ОСОБА_2 вказав, що є інвалідом, хворіє на цукровий діабет, йому постійно треба їздити до лікарні, в звязку з чим йому необхідний автомобіль.

Під час розгляду справи судом встановлено наступне.

13 вересня 2008 року сторони уклали шлюб, що підтверджує свідоцтво про шлюб 1-ВЛ № 101358, видане Ленінським відділом РАЦС Харківського міського управління юстиції (а.с. 5).

В 2011 році сторони придбали автомобіль Chevrolet AVEO 2005 р.в., д.н. НОМЕР_1, який був зареєстрований за відповідачем 15.07.2011 р. на підставі довідки-рахунка № КІМ774243, що підтверджується інформацією УДАІ ГУМВС України в Харківській області від 12.05.2015 р. (а.с. 38).

Рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 30.03.2015 р., яке набрало законної сили шлюб між сторонами розірвано (а.с. 34).

Відповідно до ч. 1 ст. 60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Згідно положень ч.ч. 1, 2 ст. 71 Сімейного кодексу України майно, що є обєктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними.

Відповідно ч.ч. 4,5 ст. 71 Сімейного кодексу України присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України.

Присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.

Згідно з п. 25 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 р. № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» вирішуючи питання про поділ майна, що є обєктом права спільної сумісної власності подружжя, зокрема неподільні речі, суди мають застосовувати положення ч.ч. 4,5 ст. 71 СК України щодо обовязкової згоди одного з подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду. За відсутності такої згоди присудження грошової компенсації може мати місце з підстав, передбачених ст. 365 ЦК, за

умови звернення подружжя (одного з них) до суду з таким позовом (ст. 11 ЦК) та попереднього внесення на депозитний рахунок суду відповідної грошової суми.

Згідно висновку судової автотоварознавчої експертизи № 1622, складеного 17.05.2016 р. експертом Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім.. Засл. проф. ОСОБА_3, ринкова вартість спірного автомобілю на момент проведення експертизи складає 100019,88 грн. (а.с.129-137).

ОСОБА_1 внесла на депозитний рахунок суду грошову суму у розмірі 25000 грн., як компенсацію відповідачу за частину автомобілю, що підтверджується копією квитанції № 1 від 24.12.2015 р. (а.с. 97).

Разом із тим, відповідач не надав згоди на отримання компенсації за свою частину щодо спірного автомобіля, який є неподільним майном, що виключає можливість задоволення даного позову.

Вимог щодо припинення права на частку у спільному майні в порядку ст. 365 ЦК України ОСОБА_1 не заявляла.

Виходячи з викладеного, позовні вимоги про визнання права власності на спірний автомобіль за позивачем є такими, що не підлягають задоволенню.

Разом із тим, позивач не позбавлена права на звернення до суду з позовною заявою про стягнення з ОСОБА_2 на її користь компенсації за її частку спірного автомобілю.

Керуючись ст.ст. 88, 208, 209, 213-215, 218, 223, 294, 296 ЦПК України, суд

вирішив:

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Харківської області через Люботинський міський суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя ОСОБА_4