Постанова № 58610157, 23.06.2016, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

23.06.2016

Справа 642/2244/16-а

Провадження №2а/642/71/16

Ленінський районний суд м.Харкова

П О С Т А Н О В А

Іменем України

22 червня 2016 року

Суд у складі: Головуючого судді Євтіфієв В.М.,

Секретарі: Пшеничної Т.М.

За участі позивача ОСОБА_1, відповідача Заступника командира роти №9 батальйону №3 Управління патрульної поліції в м.Харкові Шатурного Дмитра Анатолійовича;

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом, ОСОБА_1 до Заступника командира роти №9 батальйону №3 Управління патрульної поліції в м.Харкові Шатурного Дмитра Анатолійовича про визнання дій неправомірними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

ВСТАНОВИВ:

В обґрунтування заявлених вимог позивач вказав, Постановою серія ПСЗ № 092249 від 13.04.2016 року заступника командира роти № 9 батальйону № 3 Управління патрульної поліції в м. Харкові лейтенанта поліції Шатурного Дмитра Анатолійовича позивача було визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено штраф у розмірі 255 (двісті п'ятдесят п'ять) гривень.

Підставою притягнення позивача до адміністративної відповідальності стало то, що 13.04.20016 р. близько 16 годин ЗО хвилин у м. Харкові, рухаючись на автомобілі ОСОБА_4, державний номерний знак НОМЕР_1, знаходившись першим у лівій смузі руху, у якого був ввімкнений світловий покажчик повороту ліворуч з вулиці Вернадського в напрямку пр. Гагаріна та який здійснив поворот ліворуч у зоні дії наказового дорожнього знаку 4.1 «Рух прямо», який забороняє рух в інших напрямках, в тому числі і ліворуч. Чим порушив вимоги пункту 8.4 (г) Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч.І ст.122 КУпАП.

На думку позивача, відповідач не виконав вимог Кодексу про адміністративні правопорушення України в частині порушення справи та притягнення особи до адміністративного стягнення.

Тому він вимагає:

Визнати дії заступника командира роти № 9 батальйону № 3 Управління патрульної поліції в м. Харкові лейтенанта поліції Шатурного Дмитра Анатолійовича щодо винесення постанови серія ПСЗ № 092249 від 13.04.2016 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності зач. 1 ст. 122 КУпАП неправомірними.

Постанову серія ПСЗ № 092249 від 13.04.2016 року по справі про адміністративне правопорушення та накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу 255 гривень скасувати.

Відповідач своїх заперечень наданих суду вказав: Заявлене Позивачем в обґрунтування позовних вимог ствердження про те, що він рухався зі сторони вул. Молочна та не вчиняв правопорушення, а також не дуже уважно дивився на дорожні знаки є необгрунтованим, що підтверджується відеозаписом реєстраторів поліцейських, як і сам момент вчинення Позивачем правопорушення, який зафіксовано на 16 год. 22 хв. 47 сек.( маневр повороту ліворуч), та безперервним переслідуванням автомобіля Позивача з моменту вчинення правопорушення і до моменту зупинки автомобіля за адресою: м. Харків, вул. Плеханівська в p-ні будинку № 2.

Також, в підтвердження доказів свідчить відсутність щільного потоку автомобілів на ділянці пр. Гагаріна - вул. Плеханівська що усуває можливість сплутати автомобіль, а також наявність світлофорного регулювання на перехресті з відповідним інтервалом, що само по собі виключає можливість руху в той самий час в іншому напрямку, та безпосереднє спостереження інспекторів патрульної поліції, про що складено відповідний рапорт. Також, відповідно до вимог п.2.3 (б) ПДР України: «для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну...». Термін «дорожня обстановка» включає в себе реагування на дорожні знаки. Відповідно до цього та інших обставин події можу стверджувати про наявність складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.І ст. 122 КУпАП.

Виходячи з наступного: 13.04.20016 р. близько 16 годин ЗО хвилин у м. Харкові, рухаючись на службовому автомобілі Тойота Пріус (д. н. з. 1990) у складі екіпажу 0951,на перехресті вул. Вернадського та проспекту Гагаріна, був помічений автомобіль ОСОБА_4, державний номерний знак НОМЕР_1, яким керував Позивач та який знаходився першим у лівій смузі руху, у якого був ввімкнений світловий покажчик повороту ліворуч з вулиці Вернадського в напрямку пр. Гагаріна та який здійснив поворот ліворуч у зоні дії наказового дорожнього знаку 4.1 «Рух прямо», який забороняє рух в інших напрямках, в тому числі і ліворуч. Чим порушив вимоги пункту 8.4 (г) Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч.І ст.122 КУпАП.

Під час з'ясування деталей події Позивач визнавав факт скоєння правопорушення. Як свідчить винесена постанова у справі про адміністративне правопорушення серії ПСЗ № 092249 від 13.04.2016 p., ОСОБА_5 підписав її без будь- яких застережень та на місці отримав її копію. За таких обставин, вина ОСОБА_5 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.І ст. 122 КУпАП є доведеною та не оспорювалась позивачем. Натомість, Законодавство України в сфері регулювання дорожнього руху не містить обставин, які б усували відповідальність за порушення вимог п. 8.4 «г» ПДР України. Визнання Позивачем факту порушення дії знаку може бути підтверджено записами відео реєстраторів патрульних які були на місці.

Таким чином, згідно ст. 222, 284 КУпАП, у Постанові ПСЗ № 092249 від 13.04.2016р. було застосоване адміністративне стягнення. За ст. 252 КУпАП поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному з'ясуванні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись Законом і правосвідомістю.

Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне порушення є будь - які фактичні данні на основі яких, у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Факт вчинення правопорушення було встановлено за моїм власним спостереженням та спостереження мого напарника ОСОБА_6, про що було складено рапорт та долучено до постанови, а також було зафіксовано за допомогою відео приладів "Body cam".

Незважаючи на вищенаведене, ОСОБА_5 в своєму позові заперечує провину та надає Суду неправдиву інформацію, зокрема можливість сплутати його автомобіль з іншим, а також наявність у нього запису з відео реєстратора за той самий проміжок часу та у тому ж місці, що враховуючи вище викладене неможливо.

Також у позові зазначено, що ОСОБА_5 було роз'яснені положення статей 63 Конституції України, статті 307, 308 КУпАП, а також права, надані згідно статей 268 КУпАП, право порядок та строки оскарження постанови згідно зі статтями 287-289 КУпАП, що засвідчено особистим підписом позивача у відповідній графі постанови ПСЗ № 092249 від 13.04.2016р. Про що ОСОБА_5 не заперечує, відповідно до позову.

Крім того, ствердження Позивача про мою фізичну неспроможність візуально зафіксувати деталі вчиненого ним правопорушення через знаходження автомобілю патрульної поліції на значній відстані, яку він встановив за власним суб'єктивним враженням, не може бути визнане Судом обґрунтованим, оскільки є суб'єктивною думкою, сформованою під впливом особистих факторів - гостроти зору, знервованості, викликаної усвідомленням викриття скоєного порушення тощо. Загальновідомо, що світло проблискових маяків, якими обладнані транспортні засоби, на яких здійснюється патрулювання міста працівниками поліції України, мають дуже сильну інтенсивність, а разом із використання гучномовця, встановленого в автомобілі, який було використано для зупинки авто Позивача декілька разів, мають привертати увагу водіїв. Крім того, я є особою, відповідальною перед Законом та Державою за прийняття рішень у сфері своїх обов'язків, і я впевнено стверджую, що мав абсолютно повну фізичну можливість встановити деталі та подробиці правопорушення, здійсненого Позивачем по справі.

Позивач у позові зазначає на відсутність події та складу адміністративного правопорушення. При відсутності самої події адміністративного правопорушення - діяльність особи не є такою, що могла б розцінюватися як правопорушення, але склад правопорушення - наявність об'єктивних та суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням дає змогу встановити наступне. У вищезазначеній ситуації спостерігаємо наявність всіх необхідних елементів складу адміністративного правопорушення (об'єкт - це сукупність суспільних відносин, що охороняються адміністративним правом, а саме, в нашому випадку, норм що регулюють безпеку дорожнього руху, об'єктивна сторона - дія, що заборонена адміністративним правом, а саме порушення вимоги дорожнього знаку 4.1 ПДР України ,суб'єкт - осудні особи, яким на момент скоєння правопорушення виповнилося 16 років - що було встановлено на місці по відношенню до громадянина ОСОБА_1, суб'єктивна сторона - охоплює вину, мотив і мету поведінки правопорушника, на що при зупинці транспортного засобу ОСОБА_1 чітко усвідомлюючи своє правопорушення повідомляє про це інспектору поліції, усвідомлюючи протиправність своєї поведінки та можливість уникнути покарання відповідно до Закону). Враховуючи вищенаведені доводи, мої дії під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення від 13.04.2016р. ПСЗ № 092249 відносно ОСОБА_1 відповідали вимогам закону, наявна подія та склад адміністративного правопорушення, що підтверджується доказами.

Також відповідачем у відповідності до ст. 278, 279, 280 КУпАП при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення були вирішені такі питання, як: чи належить до моєї компетенції розгляд даної справи, чи правильно складено матеріали справи про адміністративне правопорушення (у відповідності до ст.213, 217, 222, 258 КУпАП), повідомлено осіб які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду, а саме сповіщено ОСОБА_1 про те що справа буде розглядатися на місці вчинення правопорушення у межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці та у присутності мене, як уповноваженої службової особи, відносно кого буде проводитися розгляд справи - ОСОБА_1, чи витребувано необхідні додаткові матеріали, чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. На що жодних клопотань від ОСОБА_1 не надходило, жодних додаткових матеріалів ОСОБА_1 залучати до справи не забажав. У відповідності до ст.279 КУпАП розгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу, а також мною були з'ясовані всі необхідні обставини у відповідності до ст. 280 КУпАП ( чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності ) Тому вважаю, що процедура винесення постанови по справі про вчинення адміністративного правопорушення була дотримана, розгляд справи проведений у належному порядку.

Крім того, Позивач вказує на те, що постанова ПСЗ №092249 від 13.04.16 року не містить даних про технічний засіб фіксації та позивачем не було надано відео для перегляду на місці. Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 31 ЗУ «Про Національну поліцію», одним із превентивних заходів є застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису. Це і є наш відео реєстратор, хоча тут мова може йти про будь-яку фотокамеру або відеокамеру, яку працівники поліції, наприклад, використовують при охороні мирних

Позивач на позові наполягав. В пояснені вказав обставини викладені в мотивуванні позовних вимог, добавивши, що протоколу про адміністративне правопорушення з боку відповідача не складалось, докази не досліджувались, що призвело до порушення його прав на захист.

Відповідач позовні вимоги не визнав. В поясненні вказав обставини викладені в запереченнях наданих суду.

З урахуванням позиції позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши всі наявні у справі докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають повному задоволенню. Суд дійшов наступних висновку з наступних підстав:

Відповідно до ст.11 КАС України розгляд справи і рішення по справі здійснюються на засадах змагальності сторін, свободи в наданні доказів ними суду своїх доказів та в доказовості перед судом їх переконливості.

Вимогами статті 245 КпАП України визначено:Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 246 КпАП України визначено: Порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України. Порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судах визначається цим Кодексом та іншими законами України.

Отже, з положень вказаних вимог закону, безпосередньо визначено, що відповідач при здійснення своїх обов'язків при вирішені питання щодо притягнення особи до адміністративного правопорушення, повинен користуватись, положеннями Кодексу про адміністративні правопорушення України.

Вимогами статті 254 КпАП України визначено: Про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Протокол не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 258 КпАП України визначено: Протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.

Як стверджує позивач та визнає відповідач, обставини яки були покладанні у винність позивача в правопорушенні небули зафіксовані в автоматичному режимі, а тому відповідач повинен був скласти протокол про адміністративне правопорушення.

Отже, виходячи з наведених норм закону, правова позиція відповідача, щодо відсутності його дій по складанню адміністративного протоколу при вчинення правопорушення позивачем є хибною, т.я. суперечить означеним вимогам, відповідач повинен був скласти протокол про адміністративне правопорушення. Копію якого повинен був надати позивача, що не було зроблено відповідачем.

Вимогами статті 280 КпАП України визначено: Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

З наведеного положення статті 280КпАП України, особа яка відповідно до закону має право на притягнення осіб до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху повинна з'ясувати:

- чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.

Виконання вимог статті 280 КпАП України здійснюється на підставі вимог статті 251 КпАП України якою визначено: Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

В порушенні вказаних вимог, позивач не склавши протоколи про адміністративне правопорушення відносно позивача не з'ясував докази яки підтвердили винність позивача у скоєному правопорушенні. Так відповідач на обґрунтування своєї правової позиції надає в якості доказів відіозьомку на якої безпосередньо відсутні відомості по яким можна ідентифікувати машину позивача - марка, котляр, державний номерний знак автомашини. Крім того, відіозьомка була здійсненна 13.04.2016 року в 16.20год., що суперечить самої постанови, т.я. в постанові зазначено час скоєння адміністративного правопорушення 13.04.2016 року в 16.30год. В той же час, позивач в обґрунтуванні позовних вимог надав суду відіозьомку 13.04.2016 року в 16.30год, яка була здійсненна їм особисто, відповідно до якої при руху на транспортному засобу позивачем небуло допущено порушень правил дорожнього руху.

На думку суду, не заслуговує на увагу, надана відповідачем схема перехрестя на якому за твердження відповідача було здійснено порушення правил дорожнього руху позивачем. Вказана схема складена безпосередньо відповідачем, за відсутності відповідача, а тому вона не підтверджує порушення правил дорожнього руху з боку позивача.

При цьому самі по собі фотознімки яки також були надані відповідачем в обґрунтування правової позиції не підтверджують винність позивача у порушенні правил дорожнього руху, що є підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Вимогами статті 268 КпАП України визначено: Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.

В судовому засіданні позивач вказав, що не спростовано відповідачем, під час його зупинки відповідачем, позивачем було заявлено про надання доказів його винності в скоєному правопорушенні, що залишилось без задоволення з боку відповідача. За таким обставин відповідачем було порушено право на захист позивача від висунутого звинувачення в скоєному правопорушенні, що в свою чергу є порушенням.

П. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 „Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КоАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів. В Постанові, що оскаржується, не зазначено жодного доказу, на підставі якого інспектором було прийняте рішення про накладення на позивача адміністративного стягнення.

Вимогами статті 283 КпАП України визначено: Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова виконавчого органу сільської, селищної, міської ради по справі про адміністративне правопорушення приймається у формі рішення.

Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

В порушенні вимог статті 283 КпАП України відповідачем при складанні постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не виконано вимог статті 280 КпАП України, т.я. в постановив не зазначено винність особи в скоєному правопорушенні, докази яки підтверджують винність особи, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.

Згідно ст.71 КАС України кожна сторона повинна доказати ті обставини, на яких базуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок по наданню доказів правомірності свого рішення, дії або бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

Відповідачем достовірних та безперечних доказів незаконних дій з боку позивача стосовно обґрунтування винесеної постанови, щодо накладення адміністративного стягнення відносно позивача, суду не надано.

З аналізу встановлених обставини, дії відповідача не відповідали вимогам закону, а тому є незаконними, що є підставою задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 10, 11, 12, 71 ч.2, 100, 159, 160 ,163 Кодексу адміністративного судочинства України, п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 „Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Заступника командира роти №9 батальйону №3 Управління патрульної поліції в м.Харкові Шатурного Дмитра Анатолійовича про визнання дій неправомірними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, задовольнити повністю.

Визнати дії заступника командира роти № 9 батальйону № 3 Управління патрульної поліції в м. Харкові лейтенанта поліції Шатурного Дмитра Анатолійовича щодо винесення постанови серія ПСЗ № 092249 від 13.04.2016 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП неправомірними.

Постанову серія ПСЗ № 092249 від 13.04.2016 року по справі про адміністративне правопорушення та накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу 255 гривень скасувати.

Стягнути Заступника командира роти №9 батальйону №3 Управління патрульної поліції в м.Харкові Шатурного Дмитра Анатолійовича на користь держави судовий збір у сумі 551 грн. 20коп.

Постанова суду, щодо накладення адміністративного стягнення є остаточна і оскарженню до Донецького апеляційного адміністративного суду не підлягає.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили з моменту оголошення.

Суддя В.М. Євтіфієв