Вирок № 58610106, 29.06.2016, Куп'янський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 628/1959/14-к

Провадження № 1-кп/628/13/16

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2016 року . Куп'янський міськрайонний суд Харківської області у складі:

головуючого - судді Волчек О.О.,

за участю:

секретаря - Разєнкової Т.О.,

судового розпорядника - Соболь Ю. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Куп'янську матеріали кримінального провадження № 12014220370000525 від 4.04.2014 р. та кримінального провадження № 12015220370000174 від 23.01.2015 р. за обвинуваченням

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Куп'янську Харківської області, холостого, не працюючого, с середньою освітою, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2, раніш судимого 21.05.2014 р. Куп'янським міськравонним судом Харківської області за ч. 1 ст. 309 КК України до 2 років обмеження волі з іспитовим строком 1 рік,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 128, ч.1 ст.190 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора - Квітчатого К.В.,

обвинуваченого - ОСОБА_2,

ВСТАНОВИВ:

29.03.2014 р. в ранковий час, ОСОБА_3 на ринку смт. Куп'янськ - Вузловий, Куп'янського району, Харківської області за 250 гривень придбав 25 кілограм цукру, який планував забрати пізніше за допомогою сторонньої особи, про що повідомив продавця ОСОБА_4.

30.03.2014 р. ОСОБА_3 за місцем свого мешкання зустрівся з раніше знайомим ОСОБА_2, у якого попросив допомоги в доставці вищевказаного цукру додому, пообіцявши за виконану послугу винагороду у вигляді грошових коштів у сумі 10 гривень, на що ОСОБА_2 погодився та, діючи з умислом,

2

направленим на заволодіння чужим майном, зловживаючи довірою потерпілого, пообіцяв ОСОБА_3 виконати його прохання.

Після чого, ОСОБА_2, 30.03.2014 року, з метою реалізації свого злочинного наміру, близько 07.00 години прийшов на ринок смт. Куп'янськ - Вузловий, де підійшов до продавця ОСОБА_4, якій повідомив, що він прийшов за цукром, залишеним ОСОБА_3 та, зловживаючи довірою потерпілого ОСОБА_3 з корисливих спонукань, з метою наживи, заволодів цукром вагою 25 кг., вартість якого згідно висновку товарознавчої експертизи № 4119 від 16.04.2014 року складає 212 гривень 50 копійок, розпорядившись вподальшому цукром на власний розсуд, продавши його сторонній особі, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_3 матеріальний збиток на вищевказану суму.

Крім того, 29.12.2014 р., близько 23-24 години в смт. Куп'янськ - Вузловий, Харківської області, ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись в будинку домоволодіння АДРЕСА_3, де мешкає ОСОБА_5, вчинив сварку з останньою, яка виникла на ґрунті особистих неприязних відносин, під час якої, не передбачивши можливості настання шкоди для здоров'я ОСОБА_5, хоча повинен був та міг передбачити, штовхнув правою рукою в область лівого плеча ОСОБА_5, від чого остання впала на підлогу, вкриту лінолеумом, та вдарилася правою рукою, і внаслідок даного падіння потерпілою ОСОБА_5 отримано тілесні ушкодження у вигляді перелому правої променевої кістки в нижній третині, які згідно висновку судово - медичної експертизи № 54 - КП / 15 від 06.02.2015 року є тілесними ушкодженнями середньої тяжкості.

Таким чином, ОСОБА_2 вчинив кримінальні правопорушення, які суд кваліфікує наступним чином:

-за епізодом від 30.03.2014 р. - за ч. 1 ст. 190 КК України, тобто заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство);

-за епізодом від 29.12.2014 р. - за ст. 128 КК України, тобто необережне середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений свою провину в інкримінованих йому йому кримінальних правопорушеннях визнав повністю, визнавши всі фактичні обставини вчинення правопорушень, у скоєному розкаявся. Суд вважає, що це каяття щире.

Відповідно до ст. 349 КПК України, за згодою всіх учасників судового розгляду, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому судом було з'ясовано, що учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, їх позиція є добровільною та істинною, а також їм роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку.

Таким чином, суд вважає, що провина ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень доведена в повному обсязі та вважає правильною кваліфікацію його дій за ст. 190 КК України та за ст. 128 КК України

Вирішуючи питання про призначення ОСОБА_2 покарання у межі, встановленої санкцією статей кримінального закону, яки передбачають покарання за скоєні злочини, суд відповідно до ст. 65 КК України враховує: ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченому відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття у скоєних злочинах.

Обставинами, які відповідно ст. 67 КК Україниобтяжують покарання,суд визнає рецидив злочинів, вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння, вчинення злочину щодо особи похилого віку.

Таким чином, суд надходить до висновку, що ОСОБА_2, будучі судимим за скоєння злочину у сфері обігу наркотичних засобів, судимість у встановленому законом

3

порядку не знята і не погашена, на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив і знову, в період іспитового строку скоїв злочини.

У відповідності до ст. 12 КК України інкриміновані обвинуваченому злочини за ч. 1 ст. 190 КК України та ст. 128 КК України класифікуються, як злочини невеликої тяжкості.

Вивченням даних про особу обвинуваченого, судом встановлено, що ОСОБА_2 раніше судимий, а саме, вироком Куп'янського міськрайонного суду Харківської області від 21.05.2014 р. , згідно якого було затверджено угоду від 24.04.2014 р. про визнання винуватості ОСОБА_2 між прокурором Куп'янської прокуратури з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері Харківської області та ОСОБА_2; він визнаний винуватим за ч. 1 ст. 309 КК України, йому призначене узгоджене покарання у виді обмеження волі строком на 2 роки, на підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік, з місця реєстрації має заодвільну характеристику, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, має постійне місце реєстрації за адресою:АДРЕСА_1, холостий ( арк. кр.пр. 38, 46-57).

Згідно ч. 3 . ст. 78 КК України у разі вчинення засудженим протягом іспитового строку нового злочину суд призначає призначає йому покарання за правилами, передбаченими статтями 71 і 72 цього Кодексу

У п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 N 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» зазначене, що, виходячи з положень кримінального закону, а також зі змісту частини 3 статті 78 ККУкраїни, у разі вчинення особою під час іспитового строку нового злочину, суди мають розцінювати це як порушення умов застосування статті 75 КК України про звільнення від відбування покарання з випробуванням і призначати покарання за сукупністю вироків на підставі статті 71 КК України. У таких випадках повторне звільнення від відбування покарання з випробуванням є неприпустимим.

Тому, враховуючи також дані про особу обвинуваченого, суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе лише в місцях обмеження волі і вважає необхідним призначити йому покарання за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст. 128 та ч. 1 ст. 190 КК України в межах строку, передбаченого санкціями вказаних норми кримінального закону.

Дане покарання суд вважає у відповідності до вимог ч. 2 ст. 65 КК України необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_2. та попередження вчинення ним нових злочинів.

Оскільки інкриміноване за ст. 128 КК України ОСОБА_2 кримінальне правопорушення скоєне ним під час іспитового строку, призначеного Куп'янським міськрайонним судом Харківської області згідно вироку від 21.05.2014 р., суд при вирішенні питання про призначення ОСОБА_2 покарання за сукупністю вироків, вважає необхідним застосувати правила ч. 1 ст. 71 КК України, тобто невідбута частина покарання за попереднім вироком суду підлягає приєднанню частково до покарання, призначеного за новим вироком.

При цьому відповідно до ч. 4 ст. 71 КК України остаточне покарання за сукупністю вироків, має бути більшим від покарання, призначеного за новий злочин, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.

Враховуючи , що кримінальне правопорушення за ч. 1 ст. 190 КК України, вчинене ОСОБА_2 30.03.2014 р., тобто до ухвалення попереднього вироку Куп'янським

4

міськрайонним судом від 21.05.2014 р., необхідно застосувати правила призначення покарання за сукупністю злочинів, передбачені ч. 4 та ч. 1 ст. 70 КК України.

Строк покарання обвинуваченому необхідно відраховувати з дня його прибуття і постановки його на облік у виправному центрі.

Ухвалою Куп'янського міськрайонного суду Харківської області від 30 травня 2016 року ОСОБА_2 було обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Цивільний позов у справі не заявлений. Долю речових доказів підлягає вирішити відповідно до ст. 100 КПК України (арк. 23-25 кр. пр. № 12014220370000525 ).

Судові витрати за проведення судової товарознавчої експертизи № 4119 від 16.04..2014 року в сумі 246, 00 грн. підлягають стягненню з обвинуваченого. в дохід держави (арк. 17 кр. пр. № 12014220370000525).

Керуючись ст. ст. 368, 370, 374 КПК України,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні злочинів, передбачених ч.1 ст.190, ст. 128 КК України, та призначити йому покарання:

- за ч.1 ст.190 КК України - 1 рік обмеження волі

- за ст. 128 КК України- 1 рік обмеження волі.

Відповідно до ч. 4, ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання, призначеного за ч. 1 ст. 190 КК України покарання, більш суворим, призначеним вироком Куп'янського міськрайонного суду Харківської області від 21.05.2014 р., остаточно призначити покарання у виді 2 років обмеження волі.

Відповідно до ч. 1 , ч. 4 ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком Куп'янського міськрайонного суду від 21.05.2014 р., і остаточно призначити покарання у виді 2 років 1 місяця обмеження волі.

Строк покарання ОСОБА_2 обчислювати з дня прибуття і постановки його на облік у виправному центрі.

Запобіжний захід у вигляді домашнього арешту залишити до набрання вироком законної сили.

Стягнути на користь держави з ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1судові витрати за проведену експертизу № 4119 від 16.04..2014 року в сумі 246, 00 грн.

Речовий доказ по кримінальному провадженню № № 12014220370000525 : два поліпропіленових міщка з цукром вагою 10 кілограм кожний та один мішок з цукром вагою 5 кілограм , передані під відповідальне зберігання ОСОБА_3- повернути власнику- ОСОБА_3.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до апеляційного суду Харківської області через Куп'янський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі апеляції протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Головуючий О.О. Волчек