Ухвала суду № 58609540, 22.06.2016, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/19521/15-к

н/п 1-кс/640/5100/16

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" червня 2016 р. м. Харків

Київський районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді - Муратової С.О.,

при секретарі- Феденко Д.В.,

за участю прокурора - Білозьорової Л.В.,

слідчого - Дейнеко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні Київського районного суду м. Харкова клопотання старшого слідчого з ОВС першого відділу розслідування кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Харківській області полковника податкової міліції ОСОБА_1про накладення арешту на майно по кримінальному провадженню №32015220000000238 від 13.11.2015 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 212 КК України, -

встановив :

21.06.2016 до Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання старшого слідчого з ОВС першого відділу розслідування кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Харківській області полковника податкової міліції ОСОБА_1, погоджене з заступником начальника відділу прокуратури Харківської області радником юстиції ОСОБА_2, про накладення арешту на зазначене в клопотанні майно підозрюваного ОСОБА_3, а саме: нежитлову будівлю загальною площею 358,80 кв.м., житловою площею 274,80 кв.м., ринковою вартістю 721072,00 грн., розташованої за адресою: Харківська область, Дергачівський район, с. Руська Лозова, провулок Бєлгородський, будинок 108.

Слідчий на обґрунтування клопотання зазначає, що Голова ліквідаційної комісії Публічного акціонерного товариства «Автрамат» ОСОБА_3, будучи службовою особою підприємства у звязку з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, маючи єдиний упродовж жовтня 2014 року-березня 2015 року умисел на ухилення ПАТ «Автрамат» від сплати податків, використовуючи своє службове становище у злочинних цілях, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх злочинних дій та передбачаючи їх наслідки у вигляді ненадходження до бюджету держави податків у великих розмірах, і бажаючи їх настання, при проведенні ліквідаційної процедури у період часу з жовтня 2014 року по березень 2015 року умисно ухилився від сплати податків (податку на додану вартість) на загальну суму 2 278 157,40 грн., шляхом не відображення в деклараціях з податку на додану вартість податкових зобовязань з податку на додану вартість, які виникли в результаті списання основних засобів підприємства, а також неправомірного застосування в січні-березні 2015 року режиму звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій з реалізації металобрухту та шлаку кольорового металу на адреси ТОВ «Реметалл» та ТОВ «УКР МЕТ-ПІВНІЧ».

Досудовим розслідуванням встановлено, що відповідно до актів списання основних засобів та товарів ПАТ «Автрамат», в жовтні 2014 року списані основні засоби залишковою балансовою вартістю 4 260 841,17 грн., податкові зобовязання з податку на додану вартість - 852 168,70 грн., в листопаді 2014 року списані основні засоби залишковою балансовою вартістю 1 978 976,34 грн., податкові зобовязання з податку на додану вартість 395 795,30 грн., в грудні 2014 року списані основні засоби залишковою балансовою вартістю 3 759 233,01 грн., податкові зобовязання з податку на додану вартість 751 846,40 грн., в березні 2015 року списані основні засоби залишковою балансовою вартістю 1 085 495,40 грн., податкові зобовязання з податку на додану вартість - 217 099,00 грн., тобто всього протягом листопада - грудня 2014 року та березня 2015 року були списані основні засоби залишковою балансовою вартістю 11 084 546,82 грн., в тому числі податкові зобовязання з податку на додану вартість - 2 216 909,40 грн., однак ОСОБА_3 будучи посадовою особою ПАТ «Автрамат» відповідальною за ведення бухгалтерського обліку, а також нарахування та сплату податків до бюджету, в порушення вимог п.189.9 ст.189 Податкового кодексу України, навмисно занизив податкові зобовязання зі сплати податку на додану вартість при списанні основних засобів шляхом не відображення їх в деклараціях з податку на додану вартість за відповідні періоди на суму 2 216 909,40 грн.

Також досудовим розслідуванням встановлено, що ПАТ «Автрамат» на підставі договору №11200015 від 16.01.2015 року, в березні 2015 року здійснило поставку ТОВ «Реметалл» (код ЄДРПОУ 35073580) шлаку алюмінієвого в кількості 15 946,60 кг. на загальну суму 11 959, 95 грн., що підтверджується податковою накладною №1 від 04.03.2015, а також на підставі договору №11400068 від 01.06.2014 року, упродовж січня-лютого 2015 року здійснило поставку відходів та брухту чорних металів (код УКТЗЕД НОМЕР_1) в кількості 94 681,70 кг. на загальну суму 294 282,48 грн. на адресу ТОВ «УКР МЕТ-ПІВНІЧ» (код ЄДРПОУ 37791159).

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» №71-VIII від 28.12.2014 продовжено до 01.01.2017 дію режиму звільнення від оподаткування податком на додану вартість для операцій з постачання, у тому числі операцій з імпорту, відходів та брухту чорних і кольорових металів, визначеного пунктом 23 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України (далі за текстом - ПКУ). При цьому переліки таких відходів та брухту чорних і кольорових металів затверджуються Кабінетом Міністрів України. В той же час, дія Постанови Кабінету Міністрів України №15 від 12.01.2011, якою затверджені переліки відходів та брухту чорних і кольорових металів, операції з постачання яких тимчасово звільняються від оподаткування податком на додану вартість, обмежувалась лише 2014 роком. Постановою Кабінету Міністрів України №136 від 25.03.2015 року «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 12 січня 2011 року №15» продовжено дію вказаних переліків до 01.01.2017 року.

Тобто, у період часу з 01.01.2015 року по 30.03.2015 року, операції з постачання відходів та брухту чорних і кольорових металів, а також паперу та картону для утилізації (макулатури та відходів) товарної позиції 4707 згідно з УКТ ЗЕД, оподатковувались в загальному порядку з нарахуванням податку на додану вартість за ставкою 20 відсотків, а ОСОБА_3, всупереч вимог п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України, умисно не включив до складу податкових зобовязань з податку на додану вартість суми по господарським операціям з ТОВ «Реметалл» та ТОВ «УКР MET-ПІВНІЧ» за січень 2015 року на суму 29 946 грн., за лютий 2015 року на суму 28 911 грн. та за березень 2015 року на суму 2391,99 грн., умисно ухилившись таким чином від сплати податку на додану вартість на загальну суму 61 248,49 грн.

Таким чином, ОСОБА_3, будучи службовою особою ПАТ «Автрамат», у звязку з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, при веденні фінансово-господарської діяльності у період часу з жовтня 2014 року по квітень 2015 року умисно ухилився від сплати податку на додану вартість до бюджету на загальну суму 2 278 157, 40 грн., що призвело до фактичного ненадходження до державного бюджету України грошових коштів у великих розмірах, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 212 КК України умисне ухилення від сплати податків у великих розмірах.

В клопотанні на підтвердження викладених обставин строна обвинувачення посилається на: акт документальної позапланової виїзної перевірки ПАТ «Автрамат» від 14.09.2015 року №381/20-34-22-02-05/00236027 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 року по 31.07.2015 року, складений ДПІ у Московському районі м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області, згідно якого підприємству донараховано податок на додану вартість в сумі 4402178,0 грн., в тому числі за період виконання ОСОБА_3 обовязків Голови ліквідаційної комісії податок на додану вартість в сумі 2294697,0 грн.; висновок судово економічної експертизи ХНДІСЕ ім. М.С. Бокаріуса від 31.03.2016 року № 2839, згідно якого висновки акту документальної позапланової виїзної перевірки ПАТ «Автрамат» від 14.09.2015 року №381/20-34-22-02-05/00236027 в частині донарахування податку на додану вартість в сумі 4258674,8 грн., в тому числі за період виконання ОСОБА_3 обовязків Голови ліквідаційної комісії податок на додану вартість в сумі 2 278 157, 40 грн. підтверджуються; показання громадянина ОСОБА_4, про те, що на протязі четвертого кварталу 2014 року та першого та другого кварталу 2015 року, без офіційного оформлення, він займався веденням бухгалтерського та податкового обліку ПАТ «Автрамат», а також повідомив, що ОСОБА_3 був обізнаний про не нарахування та несплату ПАТ «Автрамат» податку на додану вартість та свідомо не відображав відповідні податкові зобовязання в деклараціях; протоколом загальних зборів акціонерів ПАТ «Автрамат» №30 від 24.04.2015 року, відповідно до якого ОСОБА_3 звітував перед акціонерами про те, що бухгалтерській облік на підприємстві ведеться відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності, інструкцій та інших нормативних актів, які регулюють порядок ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності; показання голови ліквідаційної комісії ПАТ «Автрамат» ОСОБА_3, про те, що він дійсно в період з 06.11.2014 року по 24.04.2015 року виконував обовязки голови ліквідаційної комісії ПАТ «Автрамат» та відповідно здійснював з виконанням організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції з управління зазначеним підприємством.

15.06.2016 ОСОБА_3 вручено повідомлення про підозру за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.212 КК України.

Відповідно до інформації з реєстру прав власності на нерухоме майно №60964480 від 08.06.2016 року, отриманої з реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, громадянину ОСОБА_5 належить на праві приватної власності нерухоме майно: нежитлова будівля загальною площею 358,80 кв.м., житловою площею 274,80 кв.м., розташована за адресою: Харківська область, Дергачівський район, с. Руська Лозова, провулок Бєлгородський, будинок 108.

Згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №2 від 15.06.2016 року, ринкова вартість нежитлового будинку загальною площею 358,80 кв.м., житловою площею 274,80 кв.м., розташованого за адресою: Харківська область, Дергачівський район, с. Руська Лозова, провулок Бєлгородський, будинок 108, складає 721072,00 грн.

Сторона обвинувачення зазначає, що з метою відшкодування збитків, завданих державі внаслідок злочинної діяльності підозрюваного ОСОБА_3 та забезпечення виконання вироку в частині цивільного позову, виникла необхідність у накладенні арешту на нежитлову будівлю загальною площею 358,80 кв.м., житловою площею 274,80 кв.м., ринковою вартістю 721072,00 грн., розташованої за адресою: Харківська область, Дергачівський район, с. Руська Лозова, провулок Бєлгородський, будинок 108, яка на праві приватної власності належить громадянину ОСОБА_3

При розгляді клопотання в судовому засіданні прокурор, слідчий підтримали клопотання.

Оскільки сторона кримінального провадження, яка звернулась з клопотанням, довела наявність достатніх підстав вважати, що майно, яке не було тимчасово вилучене, власником може бути відчужене, з метою забезпечення арешту майна, відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України, дане клопотання розглядається слідчим суддею без повідомлення підозрюваного - власника майна та його захисника.

Слідчий суддя, вислухавши думку сторони кримінального провадження та дослідивши надані докази, встановив, що в провадженні СУ ФР ГУ ДФС України в Харківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженню №32015220000000238 від 13.11.2015 за ч. 2 ст. 212 КК України.

15.06.2016 слідчим у даному кримінальному провадженні складено повідомлення про підозру ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 212 КК України, яке 15.06.2016 вручено батьку ОСОБА_3 ОСОБА_6

В подальшому, 17.06.2016 ОСОБА_3 вручено повідомлення про підозру, винесену 15.06.2016, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 212 КК України, тобто, в умисному ухиленні від сплати податків, що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчиненому службовою особою підприємства, яка зобовязана їх сплатити, що призвело до фактичного ненадходження до державного бюджету України коштів в значних розмірах.

Надані стороною обвинувачення докази свідчать про обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 212 КК України, що підтверджується актом документальної позапланової виїзної перевірки ПАТ «Автрамат» від 14.09.2015 року №381/20-34-22-02-05/00236027 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 року по 31.07.2015 року, складеним ДПІ у Московському районі м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області, згідно якого підприємству донараховано податок на додану вартість в сумі 4402178,0 грн., в тому числі за період виконання ОСОБА_3 обовязків Голови ліквідаційної комісії податок на додану вартість в сумі 2294697,0 грн.; висновком судово економічної експертизи ХНДІСЕ ім. М.С. Бокаріуса від 31.03.2016 року № 2839, згідно якого висновки акту документальної позапланової виїзної перевірки ПАТ «Автрамат» від 14.09.2015 року №381/20-34-22-02-05/00236027 в частині донарахування податку на додану вартість в сумі 4258674,8 грн., в тому числі за період виконання ОСОБА_3 обовязків Голови ліквідаційної комісії податок на додану вартість в сумі 2 278 157, 40 грн. підтверджуються; показаннями свідка ОСОБА_4, що містяться в протоколі його допиту; протоколом загальних зборів акціонерів ПАТ «Автрамат» №30 від 24.04.2015 року, відповідно до якого ОСОБА_3 звітував перед акціонерами про те, що бухгалтерській облік на підприємстві ведеться відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності, інструкцій та інших нормативних актів, які регулюють порядок ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності.

Однак, відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 87 КПК України, недопустимими є докази, що були отримані з показань свідка, який надалі був визнаний підозрюваним чи обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні. Отже, відповідно до вимог ст. 94 КПК України, слідчий суддя, керуючись законом, п. 1 ч. 3 ст. 87 КПК України, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозвязку для прийняття відповідного процесуального рішення, вважає недопустимим надані стороною обвинувачення показання голови ліквідаційної комісії ПАТ «Автрамат» ОСОБА_3, що містяться в протоколі допиту його свідком 12.05.2016.

Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

За змістом чинного законодавства, зокрема, ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч. 6 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Відповідно до п.п. 1, 3, 4, 5, 6 ч. 2 ст. 173 КПК України, при і вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно наданого висновку судово економічної експертизи ХНДІСЕ ім. М.С. Бокаріуса від 31.03.2016 № 2839, вказаного вище, підтверджуються висновки акту документальної позапланової виїзної перевірки ПАТ «Автрамат» від 14.09.2015 №381/20-34-22-02-05/00236027. Згідно повідомленої підозри ОСОБА_3 17.06.2016, ОСОБА_3, будучи службовою особою ПАТ «Автрамат», у звязку з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, при веденні фінансово-господарської діяльності у період часу з жовтня 2014 року по квітень 2015 року умисно ухилився від сплати податку на додану вартість до бюджету на загальну суму 2 278 157, 40 грн.

Відповідно до наданої Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №60964480 від 08.06.2016, за ОСОБА_3 зареєстровано на праві приватної власності нерухоме майно: нежитлова будівля загальною площею 358,80 кв.м., житловою площею 274,80 кв.м., розташована за адресою: Харківська область, Дергачівський район, с. Руська Лозова, провулок Бєлгородський, будинок 108.

Згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №2 від 15.06.2016, ринкова вартість нежитлового будинку загальною площею 358,80 кв.м., житловою площею 274,80 кв.м., розташованого за адресою: Харківська область, Дергачівський район, с. Руська Лозова, провулок Бєлгородський, будинок 108, становить 721072,00 гр.

В межах даного кримінального провадження №32015220000000238 від 13.11.2015 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 212 КК України, процесуальним керівником досудовим розслідуванням - заступником начальника відділу прокуратури Харківської області радником юстиції ОСОБА_2 заявлений цивільний позов, в порядку ст. 128 КПК України, про стягнення з відповідача ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь держави в особі ДПІ у Московському районі м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області завдану державним інтересам майнову шкоду в розмірі 2278157,40 гр.

Отже, враховуючи положення ч. 2 ст. 173 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку про наявність правових підстав до задоволення клопотання, як того вимагає ч. 2 ст. 173 КПК України, оскільки слідчим, прокурором доведено, що накладання арешту на вказане у клопотанні нерухоме майно забезпечить цивільний позов у даному кримінальному провадженні, а тому клопотання підлягає задоволенню.

Слідчий суддя вважає розумним та співрозмірним обмеження права власності ОСОБА_3 на зазначене нерухоме майно шляхом заборони його відчуження завданням кримінального провадження.

Клопотання про фіксацію процесуальної дії за допомогою технічних засобів під час розгляду питання слідчим суддею від учасників процесуальної дії не надійшло, за ініціативою суду не здійснюється, що відповідає положенням ст.107 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 7, 132, 98, 167, 170-173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого з ОВС першого відділу розслідування кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Харківській області полковника податкової міліції ОСОБА_1про накладення арешту на майно по кримінальному провадженню №32015220000000238 від 13.11.2015 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 212 КК України задовольнити.

Накласти арешт на нежитлову будівлю загальною площею 358,80 кв.м., житловою площею 274,80 кв.м., ринковою вартістю 721072,00 грн., розташованої за адресою: Харківська область, Дергачівський район, с. Руська Лозова, провулок Бєлгородський, будинок 108, яка зареєстрована на праві приватної власності за ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2), шляхом заборони її відчуження до скасування арешту майна у встановленому нормами КПК України порядку.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Харківської області протягом пяти днів з дня її проголошення.

Ухвала виготовлена в нарадчій кімнаті, є оригіналом.

Слідчий суддя С.О. Муратова