Вирок № 58603439, 24.06.2016, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/9215/15-к

(1-кп/199/43/16)

ВИРОК

іменем України

2016 року червня місяця 24 дня м. Дніпро

Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі колегії суддів:

головуючого судді - Дяченко І.В.,

судів - Воробйова В.Л., Савченка Є.М.,

секретар судового засідання - Капацин Ю.В.,

номер кримінального провадження у Єдиному реєстрі досудових розслідувань № 22015040000000154 від 29.10.2015, відносно, -

ОСОБА_3, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1, у місті Дніпропетровську (м. Дніпро), громадянина України, із середньою спеціальною освітою, офіційно не працюючого, проживаючого у цивільному шлюбі, на утриманні неповнолітніх і непрацездатних осіб не маючого, зареєстрованого та проживаючого у квартирі АДРЕСА_2, не судимого в силу ст. 89 КК України,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, відповідальність за які передбачена ч. 2 ст. 258, ч. 1 ст. 28, ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 263 КК України, відповідно до зміненого обвинувачення прокурором відділу прокуратури Дніпропетровської області Кожевніком Д.В. та затвердженого 23.02.2016 заступником прокурора Дніпропетровської області Бачище А., -

ОСОБА_5, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2, у місті Дніпропетровську (м. Дніпро), громадянина України, із середньою спеціальною освітою, не одруженого, на утриманні неповнолітніх і непрацездатних осіб не маючого, до затримання працюючого на посаді старшини Індустріального РВ ГУМВС України у Дніпропетровській області, зареєстрованого у квартирі АДРЕСА_3, проживаючого у квартирі АДРЕСА_1, раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, відповідальність за які передбачена ч. 2 ст. 258, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 263 КК України, відповідно до зміненого обвинувачення прокурором відділу прокуратури Дніпропетровської області Кожевніком Д.В. та затвердженого 23.02.2016 заступником прокурора Дніпропетровської області Бачище А.-

ОСОБА_7, який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 у селі Ковальовка Криничанського району Дніпропетровської області, громадянина України, із середньою освітою, не працюючого, зареєстрованого у будинку АДРЕСА_5, фактично проживаючого у квартирі АДРЕСА_1, одруженого, не маючого на утриманні неповнолітніх і непрацездатних осіб, раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, відповідальність за які передбачена ч. 2 ст. 258, ч. 1 ст. 28 ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 263 КК України, відповідно до зміненого обвинувачення прокурором відділу прокуратури Дніпропетровської області Кожевніком Д.В. та затвердженого 23.02.2016 заступником прокурора Дніпропетровської області Бачище А., -

за участю:

прокурора - Кожевніка Д.В.,

захисника - ОСОБА_8,

обвинувачених - ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань вказане кримінальне провадження,-

ВСТАНОВИВ:

1-й епізод:

Протягом 2015 року громадяни України ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_7, будучи радикально налаштованими, не сприймаючи державну владу в Україні, підтримуючи злочинні наміри терористичних організацій «ДНР» та «ЛНР» з досягнення політичних цілей щодо створення на території України суверенного державного утворення - «Новоросія», шляхом незаконного відділення від України її південно-східної частини (Донецької, Луганської, Дніпропетровської, Херсонської, Миколаївської, Харківської та Одеської областей), керуючись власними переконаннями, умисно, добровільно виявили бажання вчиняти протиправну діяльність, направлену на створення небезпеки для життя чи здоров'я людини або заподіяння значної майнової шкоди чи настання інших тяжких наслідків; порушення громадської безпеки, залякування населення; впливу на прийняття рішень чи вчинення або не вчинення будь-яких дій органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, службовими особами цих органів, об'єднаннями громадян, юридичними особами; привертання уваги громадськості до їх негативного ставлення до діючої влади в Україні та зриву призову військовозобов'язаних на військову службу до лав Збройних сил України, шляхом вчинення у місті Дніпропетровську (м. Дніпро) терористичного акту, тобто вибуху спорядженої бойової гранати на території одного з військкоматів.

У вересні 2015 року ОСОБА_3, діючи умисно, групою осіб за попередньою змовою з ОСОБА_5 та ОСОБА_7, за невстановлених обставин добровільно прийняли рішення вчинити терористичний акт - вибух спорядженої бойової гранати у нічний час на території військкомату Амур-Нижньодніпровського району міста Дніпропетровська (м. Дніпро). Ретельно готуючись до вчинення зазначеного кримінального правопорушення, з метою реалізації свого злочинного умислу та підшукування зручного та безпечного місця для вчинення запланованого злочину, вдень 10.09.2015 ОСОБА_3 спільно з ОСОБА_7 на автомобілі «ГАЗ-31029», р/н НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_7, виїхали до військкомату Амур-Нижньодніпровського району міста Дніпропетровська (м. Дніпро), розташованого за адресою: вулиця Путилівська, будинок № 20 в місті Дніпропетровську (м. Дніпро). Прибувши на місце за вказаною адресою, ОСОБА_3 та ОСОБА_7 обійшли навколо території військкомату та обрали місце для здійснення кидку гранати, а саме з тильної сторони подвір'я вказаної установи. Увечері 11.09.2015, плануючи злочин та готуючись до його вчинення, з метою рекогносцировки на місцевості, ОСОБА_3 спільно з ОСОБА_7 та ОСОБА_5, повторно на автомобілі «ГАЗ-31029», р/н НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_7, виїхали до місця розташування військкомату Амур-Нижньодніпровського району міста Дніпропетровська (м. Дніпро), де не відмовляючись від злочинного умислу, розуміючи злочинний характер своїх діянь, передбачаючи та бажаючи настання негативних наслідків для суспільства, розподіливши між собою ролі, остаточно прийняли рішення вчинити запланований терористичний акт. Згідно з розподілом ролей, ОСОБА_3 спільно з ОСОБА_5 повинні були здійснити кидок спорядженої бойової гранати РГД-5 на подвір'я військкомату з його тильної сторони з метою здійснення вибуху. Розуміючи можливість визначення свого місцеперебування у певний час за місцезнаходженням мобільного телефону, з метою уникнення кримінальної відповідальності ОСОБА_3 у період 10.09.2015 та 11.09.2015, під час готування до вчинення запланованого спільно з ОСОБА_5 та ОСОБА_7 злочину залишив свій мобільний телефон вдома. Близько 03:00 години ночі 12.09.2015, реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_3, діючи умисно групою осіб за попередньою змовою з ОСОБА_5 та ОСОБА_7, з дотриманням попередньо розробленого плану, залишивши свій мобільний телефон вдома, на автомобілі «ГАЗ-31029», р/н НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_7, спільно з ОСОБА_7 та ОСОБА_5 прибули до місця біля території військкомату Амур-Нижньодніпровського району міста Дніпропетровська (м. Дніпро), розташованого за адресою: вулиця Путилівська, будинок 20 в місті Дніпропетровську (м. Дніпро), де залишивши автомобіль, ОСОБА_3 спільно з ОСОБА_5 та ОСОБА_7 пішки прийшли до раніше обумовленого місця з тильної сторони подвір'я військкомату. З дотриманням раніше розподілених ролей, ОСОБА_3 спільно з ОСОБА_5 вийшли на обумовлену позицію, де не відмовляючись від злочинного умислу, направленого на вчинення терористичного акта, розуміючи злочинний характер своїх діянь, передбачаючи та бажаючи настання негативних наслідків для суспільства, ОСОБА_3 отримав від ОСОБА_5 споряджену бойову гранату РГД-5, яку звів у бойовий стан та здійснив кидок на подвір'я зазначеного військкомату, чим вчинив терористичний акт, а саме вибух бойової гранати. Після вчиненого ОСОБА_3 спільно з ОСОБА_5 та ОСОБА_7 з місця події зникли.

Внаслідок зазначеного терористичного акта створено небезпеку для життя та здоров'я людей, у тому числі військовослужбовців, які були у складі добового наряду та повинні були здійснювати обхід подвір'ям військкомату, спричинено майнову шкоду військкомату, а саме: пошкоджено 11 вікон на загальну суму 6600 гривень, а також допущено порушення громадської безпеки, залякування населення, впливу на прийняття рішень щодо вчинення або не вчинення будь-яких дій органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, службовими особами цих органів, об'єднаннями громадян, юридичними особами, привертання уваги громадськості до їх негативного ставлення до діючої влади в Україні та зриву призову військовозобов'язаних на військову службу до лав Збройних сил України.

2-й епізод:

У березні 2015 року ОСОБА_3, діючи умисно, групою осіб за попередньою змовою з ОСОБА_5, розуміючи протиправність своїх дій, на території міста Дніпропетровська (м. Дніпро) за невстановлених обставин незаконно придбав, носив та у подальшому зберігав вибухову речовину, а саме: корпус бойової гранати типу РГД-5 та бойовий припас, а саме: запал типу УЗРГМ-2 (583 146-78) до гранати типу РГД-5 без передбаченого законом дозволу.

3-й епізод:

12.09.2015 ОСОБА_3, маючи умисел на вчинення терористичного акта на території військомата Амур-Нижньодніпровського району міста Дніпропетровська (м. Дніпро) шляхом здійснення вибуху спорядженої бойової гранати, під час переміщення територією міста Дніпропетровська (м. Дніпро) на автомобілі «ГАЗ-31029», р/н НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_7 до зазначеного військомата, діючи умисно, групою осіб за попередньою змовою з ОСОБА_5 та ОСОБА_7, без передбаченого законом дозволу перевозив корпус бойової гранати типу РГД-5 та запал типу УЗРГМ-2 до неї з метою їх подальшого застосування як спорядженої бойової гранати РГД-5 для вчинення запланованого ними терористичного акта.

4-й епізод:

У вересні 2015 року ОСОБА_3 за невстановлених обставин, діючи умисно,розуміючи протиправність своїх дій, без передбаченого законом дозволу на території міста Дніпропетровська(м. Дніпро) придбав та зберігав вибухові речовини, а саме: 3 корпуси бойових гранат типу РГД-5; 3 корпуси бойових гранат типу Ф-1, а також бойові припаси, а саме: 5 запалів типу УЗРГМ-2 та 1 запал типу УЗРГМ до бойових гранат РГД-5 та Ф-1. В подальшому ОСОБА_3, маючи умисел на незаконне зберігання без передбаченого законом дозволу вибухові речовини та бойові припаси, з метою переховати раніше незаконно придбані 3 корпуси бойових гранат типу РГД-5; 3 корпуси бойових гранат типу Ф-1, а також 5 запалів типу УЗРГМ-2 та 1 запал типу УЗРГМ до бойових гранат РГД-5 та Ф-1 в інше місце, для унеможливлення їх виявлення іншими особами, 17.09.2015 групою осіб, без попередньої змови з ОСОБА_7, на автомобілі останнього марки «ГАЗ-31029», р/н НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_7, перемістив вказані вибухові речовини та бойові припаси до лісосмуги, розташованої поблизу річки Дніпро в районі Кайдацького мосту Ленінського району міста Дніпропетровська (м. Дніпро).

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованих йому злочинів не визнав в повному обсязі та суду пояснив, що терористичний акт групою осіб, за попередньою змовою з ОСОБА_7 і ОСОБА_5 він не здійснював. 12.09.2015 о 03:00 годині, коли стався вибух на території військкомату Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпропетровська (м. Дніпро), він знаходився вдома, так як в цей час зазвичай він спить. Де в момент вибуху перебували ОСОБА_7 і ОСОБА_5, йому не відомо. У вересні 2015 року він не купував ніякі гранати, вилучена в ході обшуку автомобіля, що належить ОСОБА_7, сумка з гранатами, йому не належать, що ним було і зазначено в ході проведення обшуку. Чи перебували гранати в машині, що належить ОСОБА_7, йому не відомо, так як вони на цю тему не розмовляли. Після їх затримання і до проведення обшуку пройшло близько 20-30 хвилин, точно він не пам'ятає На його думку, сумка з гранатами була підкинута в автомобіль, але хто це міг зробити йому невідомо, так як він лежав на землі за машиною обличчям вниз і чув тільки, як грюкали дверима автомобіля. В той день він разом з ОСОБА_7 їхали на риболовлю і в машині, крім вудок і рибальських снастей, більше нічого не було.

Як зазначав ОСОБА_3, він раніше на досудовому слідстві та у перших судових засіданнях визнавав себе винним, оскільки йому і його рідним погрожували співробітники СБУ і слідчий ОСОБА_21, який в ході досудового слідства зібрав його разом з ОСОБА_5 і ОСОБА_7 і пояснив, що їм потрібно говорити, що показувати в ході відтворення обстановки і обставин злочину. В останній раз, коли його, ОСОБА_7 і ОСОБА_5 зібрали разом, слідчий ОСОБА_21 пояснив їм, що співробітники СБУ не будуть загрожувати їх рідним, якщо вони визнають себе винними за всіма статтями пред'явленого їм обвинувачення, після чого в суді їм призначать покарання, нижче від найнижчої межі, але тепер він не хоче визнавати себе винним в тому, чого не робив . Хто саме із співробітників СБУ чинив на нього психологічний тиск він не пам'ятає, так як вони не представлялися. В ході проведення допитів і відтворення обстановки та обставин події на нього ніхто тиску не чинив і за руку ніхто не смикав, але він дав свідчення із визнанням своєї вини, так як спочатку у них зі слідчим ОСОБА_21 була домовленість про призначення в суді йому покарання нижче від найнижчої межі, але тепер він розуміє, що йому буде призначено 8-12 років позбавлення волі, а він не хоче відбувати покарання за ті злочини, які не здійснював. В ході допитів, які фіксувалися на відеокамеру, він добровільно давав свідчення, але згідно аркушу паперу з надрукованим текстом, який йому дав слідчий ОСОБА_21 Після затримання були порушені його права, так як адвокат йому був призначений тільки ввечері 17.09.2015, вже після проведення слідчих дій. Також його адвокат був присутній не на всіх слідчих діях, а слідчий говорив, що адвокат пізніше приїде і розпишеться в протоколах. Зі скаргами до Генеральної прокуратури про порушення його прав він не звертався, так як хотів скоріше отримати покарання нижче від найнижчої межі і вийти на свободу. До затримання нікого із співробітників СБУ і слідчого ОСОБА_21 він не знав, ніяких загроз від співробітників прокуратури і СБУ не отримував. Заподіяну шкоду, розмір якої був визначений в ході досудового слідства, відшкодувала його матір ОСОБА_10, але це було не добровільне відшкодування заподіяної шкоди, а за порадою слідчого ОСОБА_21, так як це буде підставою для призначення покарання нижче від найнижчої межі.

До зміни прокурором обвинувачення, в судовому засіданні 14.01.2016 обвинувачений ОСОБА_3 визнавав себе винним за всіма статтями пред'явленого обвинувачення і пояснював, що у вересні 2015 року зустрівся зі своїм знайомим, який йому передав гранату, яку він зберігав у лісопосадці. Після цього він зустрівся з ОСОБА_7 і ОСОБА_5, яким розповів про те, що у нього є граната. В цей момент у них виникла ідея кинути гранату на територію військкомату Амур-Нижньодніпровського району Дніпропетровська (м. Дніпро), так як співробітники військкомату призивали на службу хворих і невійськовозобов'язаних людей. Потім, вони, на належному ОСОБА_7 автомобілі «Волга» під'їхали до території військкомату і вибрали саме безлюдне місце для кидка гранати, щоб нікого не травмувати. Після цього, вибравши таке місце, приблизно о 03:00 годині 12.09.2015 вони приїхали до заднього двору магазину «Океан», де залишили автомобіль, після чого пішки пішли до будівлі військкомату. Приблизно за 100 метрів до будівлі ОСОБА_7 залишився, щоб стежити за безпекою та обстановкою, а вони з ОСОБА_5 пішли до заднього двору військкомату, де він в присутності ОСОБА_5 зібрав гранату, яку потім кинув під стіну будівлі військкомату. В момент вибуху гранати, людей біля будівлі військкомату не було. Після здійснення вибуху, вони повернулися до місця, де знаходився автомобіль «Волга», на якому роз'їхалися по домівках.

Також обвинувачений ОСОБА_3 пояснив, що вони кинули гранату на територію військкомату, аби привернути увагу до себе та були проти того, що на строкову службу призивалися непридатні до військової служби люди. Раніше він ніколи не кидав гранати, це було вперше. Ніякої записки з поясненням навіщо вони це зробили, не залишили, так як думали, що люди і так зрозуміють, що вони хотіли сказати своїм вчинком. Вони вибрали саме військкомат Амур-Нижньодніпровського району міста Дніпропетровська (м. Дніпро), так як на той час він був закритий і там не було людей. Умисел на вчинення вибуху на території військкомату у них з ОСОБА_7 та ОСОБА_5 з'явився в момент появи у нього гранати. Сумку з гранатами, яку в подальшому співробітники СБУ вилучили в ході обшуку автомобіля, що належить ОСОБА_7, він знайшов в лісопосадці. Ніяких планів на їх подальше використання у нього не було. Йому знайома людина на ім'я ОСОБА_11, він з ним спілкувався по телефону. ОСОБА_11 ніколи не просив його вчиняти терористичні акти за гроші, а грошові кошти перевів йому, так як ці гроші він у нього позичив. Він ніколи не підтримував думку людей, які проживають в «ДНР» і «ЛНР», він просто був проти війни і проти того, що військкомат проводив мобілізацію непридатних людей, які не здатні воювати.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 свою вину у вчиненні інкримінованих йому злочинів не визнав в повному обсязі та суду пояснив, що за всіма статтями пред'явленого йому обвинувачення вину не визнає в повному обсязі. Виявлених в ході обшуку належного йому автомобіля гранат, у нього ніколи не було, а де вони взялися, йому не відомо. 17.09.2015 вони разом з ОСОБА_3 їхали на риболовлю, для якої він з будинку взяв пластмасовий ящик з котушками і снастями, рюкзак, а також поліетиленовий пакет з написом «АТБ», ніякої спортивної сумки у нього не було. Коли ОСОБА_3 сідав до нього в машину, він поклав на заднє сидіння чохол з вудками і сумку з рибальськими снастями. По дорозі, в районі Койдацкого моста, їх зупинили співробітники СБУ в масках і з автоматами, витягли з машини і поклали на землю обличчям вниз. Після чого в машині почали проводити обшук, в ході якого знайшли сумку з гранатами, яка ні йому, ні ОСОБА_3 не належала, а звідки вона там взялася, він не знає. Після затримання ні співробітників СБУ, ні ОСОБА_3 він не бачив, так як лежав на землі обличчям вниз, йому було тільки чути, як ляскають дверима його автомобіля. Після проведення обшуку співробітники СБУ йому давали підписувати якийсь документ, але що це був за документ, він не пам'ятає, так як в той день підписав дуже багато документів, які йому давали. Всі документи він підписував під тиском співробітників СБУ. Ніяких гранат до військкомату він не кидав. Під час вибуху на території військкомату Амур-Нижньодніпровського району міста Дніпропетровська (м. Дніпро) він перебував за своїм місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1, а його автомобіль знаходився на стоянці за будинком АДРЕСА_1, що може підтвердити запис з камери відеоспостереження, про яку він говорив слідчому, але йому це не було цікаво. Після затримання з боку співробітників СБУ на його адресу надходили погрози, говорили, що якщо він буде перешкоджати слідству і не буде давати свідчення, які йому скажуть, його дружина буде «їздити» разом з ним. Захисник йому був призначений, але пізно ввечері 17.09.2015, при зустрічі захисник йому сказав, щоб він повністю визнавав себе винним і все буде добре. Перед проведенням будь-якої слідчої дії, слідчий ОСОБА_21 проводив з ним інструктаж, показував аркуш паперу формату А-4 з текстом, який необхідно було говорити, куди показувати, що ним було і зроблено в ході проведення відтворення обстановки та обставин події. Всі свідчення, які він давав в ході допитів, він давав зі слів слідчого ОСОБА_21 і під його диктовку. Безпосередньо в ході його допиту в якості підозрюваного, який фіксувався на відеозйомку, перед його обличчям один із співробітників СБУ тримав аркуш паперу з необхідними показаннями, куди він би міг підглянути, в разі якщо щось забув. Співробітники СБУ самі визначали ролі, хто буде кидати гранату, а хто буде стежити за безпекою. В ході досудового слідства він виконував всі вказівки слідчого ОСОБА_21, який пообіцяв йому, що в суді їм змінять обвинувачення на «легшу статтю», але в судовому засіданні він вирішив змінити свідчення, щоб своїми силами домогтися зміни обвинувачення, так як він не хоче відбувати покарання за ті злочини, які не здійснював. Факт вибуху гранати на території Амур-Нижньодніпровського району міста Дніпропетровська (м. Дніпро) він не визнає, оскільки вони з ОСОБА_5 і ОСОБА_3 цього не робили. 12.09.2015 о 03:00 годині він перебував вдома разом зі своєю дружиною і сином - ОСОБА_5, який в цей момент готувався до заступлення в наряд, де в цей час перебував ОСОБА_3, він не знає. В той день ніяких гранат у сина він не бачив. 11.09.2015 у вечірній час вони з ОСОБА_5 і ОСОБА_3 ні на яку «розвідку» до території військкомату не їздили, в цей момент вони з сином були вдома, де був ОСОБА_3, йому не відомо. Станом на 12.09.2015 він користувався абонентським номером мобільного оператора «МТС», який завжди був з ним. До затримання він спілкувався по мобільному телефону з ОСОБА_3 і ОСОБА_5 і їх номери телефонів були збережені в пам'яті його телефону. Чоловік з прізвищем «ОСОБА_11», йому не відомий та з ним ніколи по мобільному телефону він не розмовляв.

До зміни прокурором обвинувачення, в судовому засіданні 14.01.2016 обвинувачений ОСОБА_7 частково визнав себе винним у пред'явленому обвинуваченні та пояснював, що він був присутній при підготовці та вчиненні вибуху на території військкомату, а також супроводжував його вчинення. Приблизно за місяць до вчинення вибуху на території військкомату Амур-Нижньодніпровського району міста Дніпропетровська (м. Дніпро), у них з ОСОБА_3 відбулася розмова, в ході якого ОСОБА_3 повідомив йому про наявність у нього гранати. У цей момент у них виник умисел на вчинення вибуху на території військкомату, так як співробітники військкомату призивали на строкову службу в армії хворих і невійськовозобов'язаних людей. Для чого саме ОСОБА_3 потрібна була граната і скільки у нього їх штук, йому не було відомо. Про те, що це була бойова граната, він не знав. В якому місці ОСОБА_3 зберігав гранату, йому не було відомо. Ініціатора скоєння даного злочину не було, це було їхнє спільне рішення. Ідеї, в який саме військкомат кинути гранату, у них не було, але по дорозі їм підвернувся військкомат Амур-Нижньодніпровського району міста Дніпропетровська (м. Дніпро) і вони все вирішили. За 2-3 дні до скоєння злочину вони разом з ОСОБА_3 поїхали до території військкомату для вибору безпечного місця для кидка гранати, щоб ніхто з відвідувачів і співробітників військкомату не постраждав. Після цього, вночі 12.09.2015 вони разом з ОСОБА_3 і його сином - ОСОБА_5, який поїхав з ними за компанію, приїхали на належному йому, згідно з довіреністю, автомобілі «Волга» до магазину «Океан», де залишили автомобіль і пішки пішли до будівлі військкомату. В той момент ОСОБА_5 було відомо, що вони з ОСОБА_3 збиралися зробити. Приблизно за 100 метрів від будівлі військкомату він залишився біля одного з будинків, щоб спостерігати за безпекою та обстановкою, а ОСОБА_5 з ОСОБА_3 пішли до заднього двору військкомату, куди ОСОБА_3 кинув гранату від чого стався вибух. В своїх руках гранату він не тримав, а тільки бачив її у ОСОБА_3 Як тільки вони дізналися про заподіяння від їх дій військкомату матеріального збитку, то відразу його відшкодували. Своїми діями вони хотіли привернути увагу громадськості на незаконні дії військкомату.

ОСОБА_7 свою вину по епізоду № 4 від 17.09.2015 також не визнав, вказавши про те, що того дня вони разом з ОСОБА_3 їхали на риболовлю і про те, що в його автомобіль ОСОБА_3 поклав сумку з гранатами, йому нічого не було відомо.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні інкримінованих йому злочинів не визнав в повному обсязі та суду пояснив, що після його затримання поруч з ним знаходилося дуже багато людей, в ході розмови з якими йому було сказано, що або він говорить так, як йому скажуть, або буде чинитися тиск на його родичів, а також погрожували, що дадуть інформацію на його матір «Правому сектору», тому йому довелося співпрацювати зі співробітниками СБУ. Після затримання, він зі своїм батьком - ОСОБА_7 і ОСОБА_3 знаходилися в різних кабінетах і можливості з ними спілкуватися, у нього не було. Захисник йому був наданий тільки пізно ввечері 17.09.2015. Через деякий час слідчий ОСОБА_21 зібрав його разом з ОСОБА_7 і ОСОБА_3 в одному кабінеті і між ними відбулася розмова про визнання ними вини в обмін на зміну в суді обвинувачення або призначення судом покарання нижче від найнижчої межі, або взагалі на умовний термін. Також в ході їхньої розмови були присутні інші співробітники СБУ, але хто це був, він не знає. Захисник в ході цієї розмови не був присутній. Через деякий час, після затримання, його повезли на відтворення обстановки і обставин події, яке проводилося за участю його захисника. Захиснику він не говорив про вчинення на нього тиску з боку співробітників СБУ, так як з ним та іншими затриманими, перед проведення слідчих дій співробітники СБУ, без присутності захисника, проводили зустрічі в ході яких роз'яснювали, які покази необхідно дати, що потрібно показати, щоб в їх показах не було розбіжностей. Перед проведенням відтворення обстановки і обставин події співробітники СБУ говорили, що і куди йому потрібно показати, хто саме це був із співробітників СБУ, він не пам'ятає. В ході відтворення обстановки він повинен був показати місце, звідки кидали гранату, де поставили машину і якою дорогою добиралися до військкомату. Перед проведенням відтворення, слідчий ОСОБА_21 говорив йому, який маршрут він повинен був вказати в ході відтворення обстановки події, також була відксерокопійована на аркуші формату «А-4» карта, на якій був відзначено місце де вони перебували і маршрут, яким вони рухалися до військкомату, а також він, за вказівкою слідчого ОСОБА_21, вказав на будинок, біля якого вони залишили автомобіль. Від моменту інструктажу співробітниками СБУ і до проведення відтворення обстановки та обставин події, минуло десь пів дня. В ході проведення відтворення обстановки та обставин події, яке фіксувалося на відеозйомку, ніхто із співробітників СБУ на нього тиску не чинив. На відтворенні обстановки та обставин події він все розповідав і показував під психологічним тиском слідчого ОСОБА_21 Слідчий ОСОБА_25 не інструктував його з приводу показів, які йому необхідно дати в ході проведення відтворення обстановки, його інструктував тільки слідчий ОСОБА_21 Також в ході проведення відтворення обстановки йому було поставлено питання про те, які занедбані місця він знає в тому районі, на що їм було вказано на занедбаний ангар, який знаходиться за ТРЦ «Караван». Після того, як вони приїхали на те місце, то відразу знайшли камінь, під яким, нібито, вони ховали гранату. З того моменту, як кримінальне провадження було передано в суд, на нього більше ніхто не чинив фізичного або психологічного тиску. 12.09.2015 о 03:00 годин, коли стався вибух на території військкомату, він разом з батьком перебували по місцю свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1. Це він добре запам'ятав, так як 13.09.2015 він повинен був заступати в м. добовий наряд. 11.09.2015 разом з ОСОБА_3 і ОСОБА_7 на «розвідку» до території військкомату він не їздив, а чи був в цей час його батько - ОСОБА_7 вдома, він не пам'ятає. Про наявність у ОСОБА_3 гранати йому нічого не було відомо. Станом на 12.09.2015 він користувався двома мобільними телефонами, в яких знаходилися сім-карти мобільних операторів «Лайф» і «МТС», в телефонних книгах яких знаходилися номери телефонів ОСОБА_3 і ОСОБА_7, так як вони спілкувалися по телефону. Ніяких скарг на дії співробітників СБУ і слідчого ОСОБА_21 він не подавав, тому що був морально пригнічений і не зміг вчасно зметикувати, як потрібно себе вести в такій ситуації.

До зміни прокурором обвинувачення, в судовому засіданні 14.01.2016 обвинувачений ОСОБА_5 частково визнав себе винним у пред'явленому обвинуваченні та пояснював, що він не визнає себе винним в тому, що він відноситься до терористичних організацій «ДНР» і «ЛНР». У нього була розмова з ОСОБА_3 про проведення військкоматами міста м. Дніпропетровська (м. Дніпро) незаконних призовів людей, яких не повинні призивати на службу в армії. Після цієї розмови, 11.09.2015 ОСОБА_3 і ОСОБА_7 йому повідомили, що вони вибрали місце, куди будуть кидати гранату - це територія військкомату Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпропетровська (м. Дніпро). Хто саме запропонував кинути гранату на територію військкомату Амур-Нижньодніпровського району м м. Дніпропетровська (м. Дніпро), він не пам'ятає, все само вирішилося в ході розмови. Місце для вибуху вибирали ОСОБА_3 і його батько - ОСОБА_7 Після цього, вночі 12.09.2015 вони на автомобілі «Волга» доїхали до магазину «Океан», де припаркували автомобіль і пішки пішли до будівлі військкомату, де близько 30-40 хвилин стежили, щоб не було перехожих і, переконавшись, що нікого немає, ОСОБА_3 дістав гранату і кинув на територію військкомату. В цей момент він перебував поруч з ОСОБА_3, дивився, щоб у військкоматі не було людей, а ОСОБА_7 знаходився десь на відстані 100 метрів від них, стежив за обстановкою та щоб їх ніхто не побачив. Про те, що у ОСОБА_3 була бойова граната, йому відомо не було, так як в темряві бачив тільки її силует. Що це був за тип гранати, йому не відомо. 11.09.2015 він не їздив разом з ОСОБА_7 і ОСОБА_3 на «розвідку» території, так як в цей час був на роботі. Їх метою було привернути до себе увагу та припинити проведення військкоматом призову на службу в армію хворих і невійськовозобов'язаних людей.

Також обвинувачений ОСОБА_5 пояснив, що йому відомий чоловік з прізвищем ОСОБА_11, так як раніше він з ним разом працював в міліції. Останній раз він бачив ОСОБА_11 в 2013 році, після чого він кудись поїхав, а куди саме йому не відомо. Десь один раз в три місяці вони з ОСОБА_11 спілкувалися по телефону з приводу закликів на службу, обговорювали ситуацію в країні, також іноді вони листувалися електронною поштою. Своїми діями вони хотіли припинити проведення незаконних закликів на службу. Через 5 днів після здійснення вибуху, він був затриманий співробітниками СБУ за місцем свого проживання.

З врахуванням не визнання обвинуваченими ОСОБА_3, ОСОБА_7 та ОСОБА_5 вини, суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_3, ОСОБА_7 та ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованих їм злочинів, за обставин, викладених у вироку, яка повністю підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме:

1-3 епізоди:

- показами свідка ОСОБА_13 в судовому засіданні про те, що 12.09.2015 на територію військового комісаріату Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпропетровська (м. Дніпро) було закинута осколкова граната «РГД 5» та стався вибух. В ніч з 10.09.2015 на 11.09.2015 він, будучи співробітником військкомату Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпропетровська (м. Дніпро), знаходився в добовому наряді. Приблизно о 9:00 годині він змінився та поїхав додому. Після чого, через деякий час йому зателефонував або днювальний або помічник чергового, точно вже не пам'ятає, та повідомив що у військовому комісаріаті відбулася надзвичайна подія та всі мусять прибути до військової частини. Після цієї розмови він одразу прибув до військового комісаріату, поспілкувався с черговим капітаном ОСОБА_14, який йому повідомив, що близько 04:00 години добовий наряд у складі чотирьох осіб: молодшого сержанта ОСОБА_15, днювальних: старшого сержанта ОСОБА_16 та ОСОБА_17 почув приглушений звук, схожий на віддалений вибух та пішли провірити розташування. Старший сержант ОСОБА_16 пройшов до другого корпусу, там де знаходиться призовне відділення та побачив вибиті шибки. Обійшовши будівлю, було встановлено, що з усього фасаду будівлі, с задньої сторони, були вибиті всі шибки. Потім вони пішли шукати причину вибуху та знайшли вибоїну на асфальтному покритті. В лежачих шинах, які лежали неподалік, знайшли залишки гранати та деталі від запала гранати. Як було встановлено пізніше, це була граната РГД-5. Після цього обласний військовий комісаріат був повідомлений про здійснення вибуху на території військкомату Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпропетровська (м. Дніпро). На відстані 15 метрів від місця, де відбувся вибух, знаходиться багатоповерховий житловий будинок. Після цього капітан ОСОБА_18, який виконував на той момент обов'язки військового комісару зібрав всіх співробітників військкомату на нараду, на якій було вирішено питання про посилення оборони військового комісаріату, а також встановили камеру відео спостереження з того боку, де був вибух гранати.

Також свідок ОСОБА_13 суду повідомив, що відповідно до установчого наказу, в ночі один раз на дві години здійснюється патрулювання військкомату, тобто один військовослужбовець зі зброєю та ліхтарем робить обхід території військкомату, а інший знаходиться в приміщенні та спостерігає з камери відеоспостереження. Вночі військовослужбовці, які знаходяться в добовому наряді, мають право відпочивати. Військовий комісаріат розташований в межах житлової забудови. Ліворуч від будівлі військкомату знаходиться житловий будинок, праворуч - магазин «АТБ», на відстані 100-150 метрів знаходиться Школа-інтернат. Основним ушкодженням будівлі військкомату були: пошкодження 16 шибок та розбиті вікна. Майнова шкода завдана діями обвинувачених відповідно до оцінки начальника відділу забезпечення підполковника ОСОБА_19, складає 6000.00 гривень. Приблизно місяць назад, від посадових осіб СБУ він почув, що обвинувачені бажають відшкодувати завдані збитки та, в свою чергу надав координати кому належить будівля та реквізити для вирішення питання про перерахунок грошових коштів. За 2015 рік на адресу військкомату Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпропетровська (м. Дніпро) надходило 5 скарг з приводу того що, вони призивають згідно мобілізації осіб, які не є військовозобов'язаним, мають поганий стан здоров'я, в країні не оголошений військовий стан, а проходить антитерористична операція. На думку свідка ОСОБА_13 вчинення вибуху на території військкомату - це залякування співробітників військкомату перед оголошенням призову на строкову службу в Збройний Силах України, з метою зірвати призов;

- показами свідка ОСОБА_16 в судовому засіданні про те, що 12.09.2015 він був у складі добового наряду військкомату Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпропетровська (м. Дніпро) разом з ОСОБА_14, ОСОБА_15 і ОСОБА_17 Приблизно о 02:50 годині на території заднього двору військкомату стався вибух, після чого вони з ОСОБА_17 відразу почали проводити обхід, в ході якого виявили розбиті вікна, про що доповіли черговому. На місці, де стався вибух, встановлені камери відеоспостереження, але при їх огляді момент вибуху не було видно. Через деякий час на місце вибуху приїхали співробітники СБУ, яких викликав хтось із мешканців висотних будинків, які знаходяться неподалік будівлі військкомату. Також на місце вибуху приїхали експерти-вибухотехніки, які в його присутності почали проводити огляд місця події, в ході якого виявили воронку від вибуху гранати. Після вибуху, в будівлі військкомату також були виявлені пошкодження стіни. Свідок ОСОБА_16 пояснив, що в його обов'язки входило здійснювати пропускний режим на територію військкомату, один раз на годину проводити контрольний обхід території, а також здійснювати цілодобову охорону майна належного військкомату. З 2015 року задній двір військкомату був закритий і в ході чергування обхід його території вони не здійснювали. Ніякої інформації від мешканців будинків, які розташовані неподалік з будівлею військкомату, про те, що на території військкомату стався вибух, він не чув. Вибух на території військкомату ніяким чином не вплив на звичайну роботу військкомату;

- показами свідка ОСОБА_19 в судовому засіданні про те, що дату, коли це сталося він не пам'ятає, але це був вихідний день. Приблизно о 06:00 годині всіх співробітників військкомату зібрали і роз'яснили, що на території військкомату стався вибух, у зв'язку з чим йому було доручено скласти акт ушкоджень. Після вибуху, в будівлі військкомату пошкоджені 11 віконних рам, розбиті шибки, на стіні будівлі були ушкодження у вигляді сколів цегли, а також на асфальті була виявлена ??воронка розміром близько 20 см. і приблизно 6 см. глибиною. Сума матеріальних збитків була встановлена ??відповідно цінам на віконні рами та шибки, які встановлені підприємствами, яким вони телефонували;

- показами свідка ОСОБА_20 в судовому засіданні про те, що вранці 12.09.2015 йому подзвонив товариш по службі і сказав, що на територію заднього двору військкомату кинули гранату, після вибуху якої в будівлі військкомату були розбиті вікна. Потерпілих від вибуху не було. Після цієї події, на задньому дворі військкомату, був встановлений додатковий ліхтар, камера відеоспостереження, а також добовий наряд робить обхід території спортивного майданчика, проте раніше такого не було. Також свідок ОСОБА_20 пояснив, що добовий наряд заступає на зміну о 08:00 годині, після чого веде прийом громадян, а на ніч закривають вхідні двері в будівлю військкомату і проводять обхід території, з періодичністю, яку вкаже начальник зміни. Вибух на території військкомату не вплинув на звичайну роботу військкомату;

- показами свідка ОСОБА_17 в судовому засіданні про те, що на момент вибуху він, будучи співробітником військкомату Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпропетровська (м. Дніпро), перебував у складі добового наряду. Після того, як пролунав дуже сильний вибух, він разом з сержантом ОСОБА_15 пішли робити обхід території, в ході якого виявили, що в будинку приймальної комісії були розбиті вікна, а також стіна будівлі мала пошкодження. Після цього вони доповіли комісарові про те, що трапилося. Крім цього на території заднього двору вони побачили воронку, але від чого вона була утворена, вони не змогли визначити. Через деякий час на місце події приїхали співробітники міліції і СБУ, які встановили, що це стався вибух гранати. Співробітників міліції і СБУ викликали мешканці житлового будинку, який розташований поблизу спортивного майданчика. Також свідок ОСОБА_17 пояснив, що в його обов'язки входить здійснювати пропускний режим на територію військкомату, а також патрулювання території військкомату, яке здійснюється кожні 2 години або на розсуд командира наряду. До вибуху територія заднього двору ніяк не освітлювалася, тому її обхід вони не проводили, а що стосується будівлі, яка мала пошкодження, то вони повинні проводити тільки внутрішній огляд її території. На сьогоднішній день на території заднього двору посилений патруль, встановлений додатковий прожектор та відеоспостереження. Чи вплинув якимось чином вибух на території заднього двору на звичайну роботу військкомату, йому не відомо;

- показами свідка ОСОБА_15, в судовому засіданні про те, що на момент вибуху він, будучи співробітником військкомату Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпропетровська (м. Дніпро), перебував у складі добового наряду. В його обов'язки входило здійснювати пропускний режим і обхід території військкомату, а також охорона зброї, яка перебувала на території військкомату. 12.09.2015 у нічний час доби пролунав звичайний вибух, після чого ОСОБА_16 відразу пішов перевіряти друге відділення і виявив розбиті вікна, в кількості близько 10-12 штук. Відразу вони не зрозуміли, що сталося, але після того, як провели обхід заднього двору і на асфальті виявили воронку від вибуху, відразу стало все ясно. Через деякий час приїхали працівники міліції, які пояснили, що жителі будинків, які знаходяться поруч з територією військкомату, скаржаться на вибух. Особисто він не здійснював обхід території, в цей момент він по телефону доповідав керівництву про те, що стався вибух. Після здійснення вибуху, на території заднього двору посилений патруль, встановлений додатковий прожектор та відеоспостереження. Чи вплинув якимось чином вибух на території заднього двору на звичайну роботу військкомату, йому не відомо. Чи був на момент вибуху оголошений призов на строкову службу, він не пам'ятає;

- показами свідка ОСОБА_21, в судовому засіданні про те, що будучи слідчим СВ УСБУ в Дніпропетровській області він проводив досудове слідство по даному кримінальному провадженню з моменту його реєстрації в ЄРДР та до моменту передачі кримінального провадження в суд. В ході досудового розслідування по даному кримінальному провадженню він проводив майже всі слідчі дії, окрім обшуків та деяких допитів свідків. Допити обвинувачених відбувалися в будівлі СВ УСБУ в Дніпропетровській області за участі захисника, з врахуванням вимог КПК України. В ході допитів обвинувачені, окрім ОСОБА_7, визнали свою провину та давали покази по суті, а ОСОБА_7 визнавав свою провину у вчиненні терористичного акту, однак іноді він не пам'ятав важливі деталі під час «розвідки» території, яку вони проводили за день до вчинення терористичного акту. Також він не пам'ятав чи включені були фари автомобіля, не пам'ятав, у кого саме зберігалась граната до вчинення вибуху. Приналежність йому гранат, які були виявлені в його автомобілі в ході проведення обшуку, ОСОБА_7 не визнавав, однак через деякий час він дав покази, відповідно до яких він не підтверджував та ніяким шляхом не спростовував приналежність йому виявлених в автомобілі гранат. Обвинувачені ОСОБА_3 та ОСОБА_5 одразу визнавали свою вину в повному обсязі по всім епізодам пред'явленого їм обвинувачення. Під час допиту обвинувачених ним не застосувались незаконні заходи психологічного чи фізичного впливу, а також в його присутності ніхто із співробітників СБУ не застосовував до обвинувачених ніяких незаконних заходів впливу. Після затримання обвинувачених, в той же день, були запрошені адвокати з Регіонального центру безоплатної допомоги, для надання обвинуваченим безоплатної правової допомоги. Перед проведення слідчих дій, обвинуваченим надавалась можливість для конфіденційної бесіди з адвокатом, в ході якої ні співробітники СБУ, ні сторонні особи присутні не були. В ході досудового слідства він проводив слідчий експеримент тільки за участі ОСОБА_7, а слідчі експерименти за участі ОСОБА_3 та ОСОБА_5 проводили інші слідчі. Слідчий експеримент проводився за участі понятих та захисника. В ході проведення слідчого експерименту ОСОБА_7 зазначав маршрут, яким вони 11.09.2015 рухались до будівлі військкомату для проведення «розвідки» території, а також зазначав маршрут, яким вони рухались вночі 12.09.2015 для вчинення вибуху на території військкомату, місце, де вони залишили автомобіль, а також шлях, яким вони пішки дійшли до місця, звідки він спостерігав за безпекою, коли ОСОБА_3 та ОСОБА_5 пішли до місця, звідки ОСОБА_3 кинув гранату на територію військкомату. Під час проведення слідчого експерименту ОСОБА_7 був в нормальному емоційному стані, він не нервував, спокійно та чітко вказував маршрут, яким вони пересувались, пояснював та зазначив всі нюанси вчинення злочину. Слідчі експерименти з іншими обвинуваченими проводились в той же день, вони пересувались по тим же маршрутам, однак в інший час. В цей момент ОСОБА_3, ОСОБА_7 та ОСОБА_5 не бачили один одного та не спілкувались між собою. В ході слідчого експерименту ніяких планів пересування ОСОБА_7 не надавалось, оскільки такий план був складений лише після проведення слідчого експерименту. Ніяких заходів фізичного чи психологічного впливу на ОСОБА_7 в ході проведення слідчого експерименту не застосовувалось. Точний час затримання обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_3 він зазначити не може, оскільки не приймав участі в ході їх затримання. В ході проведення досудового слідства ОСОБА_7 не зазначав, що його автомобіль в ніч з 11.09.2015 на 12.09.2015 знаходився на стоянці, а навпаки, він поясняв, що належний йому автомобіль «Волга» знаходився неподалік під'їзду будинку, в якому він проживає. В ході проведення допитів обвинувачених, в кабінеті окрім нього та захисника більше ніяких осіб, тим паче з аркушем паперу із текстом не перебувало. Відеозйомку допиту обвинувачених він проводив особисто. Під час проведення досудового слідства йому не надходило від обвинувачених ніяких заяв чи скарг на проведення розслідування кримінального провадження з обвинувальним нахилом. Також свідок ОСОБА_21 пояснив, що в ході проведення досудового слідства ним не збиралися обвинувачені ОСОБА_3, ОСОБА_7 та ОСОБА_5 разом в окремому кабінеті та він не міг їм пропонувати зміну обвинувачення в суді чи призначення покарання нижче від найнижчої межі, оскільки він не має повноважень впливати на суд при призначенні обвинуваченим покарання.

- протоколом огляду місця події від 12.09.2015, згідно якого була оглянута ділянка місцевості розміром 25х16 м., розташована з тильної сторони будинку № 20 по вулиці Путилівській в місті м. Дніпропетровська (м . Дніпро), на території якого розташований фасад двоповерхового цегляного будинку, на першому поверсі якого розташований 4 дерев'яних вікна, обладнані гратами, які мають ушкодження у вигляді розбитого скла, які хаотично розташовуються на асфальті; на другому поверсі розташовані чотири дерев'яних вікна, три з яких обладнані гратами, які мають ушкодження у вигляді розбитого скла другого вікна, фрагменти якого розташовуються на асфальті; на стіні є множинні скелі цегли. Навпроти третього вікна першого поверху зліва, на ґрунтовій поверхні, на відстані 4-х метрів від стіни, є воронка діаметром близько 23 см., глибиною близько 6 см., краї якої не рівні. На відстані близько 6 метрів від воронки в напрямку воріт виявлені і вилучені: металева пластина, характерна для важеля запалу, на якому є маркування УЗРГМ-2 583 146-78; на відстані близько 9,5 метри від вищевказаного важеля запала розташований металевий предмет циліндричної форми, характерний для елементів запалу УЗРГМ. Також під вікнами, паралельно фасаду будівлі, на відстані близько двох метрів за допомогою магнітного збору виявлені металеві фрагменти з рваними краями (том № 3 а.с. 3-4);

- протоколом огляду місця події від 12.09.2015 з фото-таблицею до нього, згідно якого була оглянута ділянка місцевості розміром 10х10 м. з ґрунтовим покриттям, яка, розташована на відстані близько двох метрів від будинку № 20 по вулиці Путилівській в м. Дніпропетровську (м. Дніпро), на якій виявлені: фрагмент деревини; слід вдавлення землі, на відстані близько шести метрів від металевих двосторонніх воріт; низ прозорої пластикової пляшки, який заповнений водою, а також фрагмент паперу (том № 3 а.с. 5-17);

- протоколом огляду від 09.10.2015, згідно якого була оглянута ділянка місцевості призивної комісії військового комісаріату Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпропетровська (м. Дніпро), яка розташована за адресою: вул. Путилівська, 20 в м. Дніпропетровську (м. Дніпро), на якій розташована 2-х поверхова цегляна будівля, у якій на 1-му та 2-му поверхах, зі сторони спортивного майданчику розташовані вікна у кількості 11 штук, оснащені металевими решітками, які мають пошкодження, а саме: розбите скло та пошкодження дерев'яних віконних рам. На стіні даної будівлі наявні пошкодження у вигляді вибоїн та сколів поверхні цегляної кладки, а також на відстані 4-х метрів від стіни, на ґрунтовій поверхні утворено воронку діаметром приблизно 23 см. та глибиною приблизно 6 см. Згідно пояснень днювального добового наряду військкомату Амур-Нижньодніпровського м. Дніпропетровська (м. Дніпро) ОСОБА_17, вищезазначені пошкодження утворилися в результаті вибуху, який стався вночі 12.09.2015. Відповідно до пояснень спеціаліста - експерта лабораторії інженерно-технічних досліджень ДНДІСЕ МЮ України ОСОБА_22 встановлено, що будівлі військкомату Амур-Нижньодніпровського м. Дніпропетровська (м. Дніпро) завдано шкоду у вигляді розбитого скла та пошкодження дерев'яних віконних рам у кількості 11 штук на загальну суму 6 600.00 гривень (том № 3 а.с. 76-77);

- протоколом проведення слідчого експерименту за участі підозрюваного ОСОБА_7 від 21.09.2015 зі схемою до нього, відповідно до якого ОСОБА_7 в присутності захисника ОСОБА_8, понятих ОСОБА_23 та ОСОБА_24, розповів яким чином та вказав маршрут, яким він разом з ОСОБА_3 10.09.2015 на автомобілі марки «ГАЗ 31029», р/н НОМЕР_2 поїхали в напрямку військкомату Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпропетровська (м. Дніпро), розташованого за адресою: вул. Путилівська, 20 в м. Дніпропетровська (м. Дніпро), для огляду прилеглої до нього території з метою підшукання зручного місця для кидку гранати на територію військкомату для вчинення вибуху. Після цього, прослідуючи, до вищезазначеного військкомату маршрутом, згідно вказівок ОСОБА_7, а саме: пр. Миру - вул. Нижньодніпровська - вул. Калинова - вул. Путилівська, підозрюваний вказав місце - біля будинку № 28 по вул. Путилівській, де він з ОСОБА_3 вдень 10.09.2015 залишили належний йому автомобіль марки «ГАЗ 31029». Потім ОСОБА_7 вказав напрямок руху, яким він з ОСОБА_3 просувались по території військкомату, а також зазначив місце - поблизу тильної сторону супермаркету «АТБ», між домами № 22 по вул. Калиновій та № 20 по вул. Путилівській, яке було обрано ним та ОСОБА_3, з якого буде здійснений кидок гранати на територію військомату. Після цього, ОСОБА_7 зазначив, що в ночі з 10.09.2015 на 11.09.2015, приблизно о 02-03:00 годині, він разом з ОСОБА_3 та ОСОБА_5 на належному йому автомобілі марки «ГАЗ 31029» доїхали до території військкомату та не виходячи з салону автомобіля оглянути даний об'єкт в нічний час, після чого повернулись додому за адресою: АДРЕСА_1, зазначивши маршрут їх слідування, а саме: АДРЕСА_1 - вул. Нижньодніпровська - вул. Калинова - вул. Байкальська - вул. Єнісейська - вул. С. Ковалевської - вул. Путилівська - вул. Калинова. Після чого ОСОБА_7 пояснив, що в ніч з 11.09.2015 на 12.09.2015 о 03:00 годині ночі, за попередньою домовленістю з ОСОБА_5 та ОСОБА_3 вирішили здійснити кидок гранати на територію військкомату з метою вчинення вибуху та виїхали з АДРЕСА_1 до будинку № 68 по пр. газети «Правда» - задній двір магазину «Океан», де підозрюваний зазначив місце паркування автомобіля. Потім вони втрьох залишили автомобіль та ОСОБА_7 зазначив на місцевості маршрут їх слідування. В подальшому ОСОБА_7 зупинився неподалік будинку № 23 по вул. Артеківській, де вказав місце, де він залишився з метою ведення спостереження, та у разі необхідності подати голосовий сигнал про будь-яку небезпеку для ОСОБА_5 та ОСОБА_3 В ході слідування він бачив гранату, яку ОСОБА_5 та ОСОБА_3 повинні були кинути на територію військкомату. Крім того ОСОБА_7 зазначив напрямок руху, яким прослідували ОСОБА_5 та ОСОБА_3 до території військкомату та через деякий час після уходу останніх, він почув потужний вибух і до нього підбігли ОСОБА_5 та ОСОБА_3, який йому повідомив, що він кинув гранату, яка вибухнула. Після цього вони прослідували до місця, де був припаркований належний йому автомобіль марки «ГАЗ», на якому прослідували до місця його мешкання по АДРЕСА_1, після чого розійшлись по домівках (том № 2 а.с. 106-109).

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_23 та ОСОБА_24, кожна окремо, показали про те, що в деканаті університету, де навчаються, їх відправили в будівлю СБУ в Дніпропетровській області в якості понятих під час проведення слідчого експерименту за участю обвинуваченого ОСОБА_7 Коли приїхали до будівлі СБУ, вони сіли в автомобіль і поїхали до багатоповерхового будинку, як вони зрозуміли, це місце проживання обвинуваченого ОСОБА_7 До приїзду на місце проведення слідчого експерименту, їм не було відомо, яка саме буде проводитися слідча дія. По приїзду на місце, обвинувачений пояснював обставини скоєння злочину, зазначав маршрут, яким вони їхали до місця скоєння злочину, а також зазначав місце, де вони залишили автомобіль та провів їх по маршруту їх слідування до місця скоєння злочину, який проходив між житловими будинками. Також ОСОБА_7 пояснював, що він залишився стежити за безпекою, а двоє його напарників пішли скоювати злочин. По приїзду до місця проведення слідчого експерименту, ніяких груп, які також проводили слідчі експерименти, вони не бачили. В ході проведення слідчого експерименту також був присутній адвокат, якого їм представили перед початком слідчої дії. Адвокат був присутній від початку і до кінця слідчого експерименту. Хід слідчого експерименту фіксувався на відеозйомку, яка здійснювалась від початку і до кінця слідчої дії. В ході проведення слідчого експерименту обвинувачений ОСОБА_7 був спокійний, розумів що зазначає, ніякого хвилювання з боку ОСОБА_7 вони не бачили. Співробітники СБУ в ході проведення слідчого експерименту не погрожували обвинуваченому ОСОБА_7, ніяких заходів незаконного впливу до нього не застосовували, слідчий лише уточнював його відповіді. Після закінчення слідчої дії вони поїхали разом з усіма учасниками в будівлю СБУ, де був складений протокол, після чого вони з ним ознайомилися і поставили свої підписи. У протоколі було все вірно відображено, інакше вони не поставили б свої підписи;

- переглядом у судовому засіданні відеозапису проведення слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_7, під час якого чітко видно як ОСОБА_7, особисто, послідовно, добровільно, впевнено, в присутності понятих, захисника показав, розповів яким чином та вказав маршрут, яким він разом з ОСОБА_3 10.09.2015 на автомобілі марки «ГАЗ 31029», р/н НОМЕР_2 поїхали в напрямку військкомату Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпропетровська (м. Дніпро), розташованого за адресою: вул. Путилівська, 20 в м. Дніпропетровська (м. Дніпро), для огляду прилеглої до нього території з метою підшукання зручного місця для кидку гранати на території військкомату та вчинення вибуху. Вказаний відеозапис повністю відповідає протоколу проведення слідчого експерименту за участі підозрюваного ОСОБА_7 від 21.09.2015.

- протоколом проведення слідчого експерименту за участі підозрюваного ОСОБА_5 від 21.09.2015 зі схемою до нього, відповідно до якого ОСОБА_5 в присутності захисника Морозова В.М., понятих ОСОБА_27 та ОСОБА_28, показав маршрут слідування та показав місце - під бетонним плитами неподалік недобудованої будівлі, де він заховав бойову гранату РГД-5, яку в подальшому було кинуто в будівлю військкомату Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпропетровська (м. Дніпро), яка розташована на ж/м Лівобережний в м. Дніпропетровську (м. Дніпро) біля ТРЦ «Караван». Також підозрюваний зазначив, що 11.09.2015 він забрав з цього місця бойову гранату РГД-5 та перемістив по місцю свого мешкання. Потім вночі з 11.09.2015 на 12.09.2015 вони зустрілись з ОСОБА_7 та ОСОБА_3 біля будинку АДРЕСА_1 та ОСОБА_5 зазначив маршрут, яким вони пересувались на автомобілі марки «ГАЗ 31029», р/н НОМЕР_2, який належить його батьку ОСОБА_7, який залишили біля будинку № 68 по пр. газети «Правда», в районі магазину «Океан», звідки вони з ОСОБА_7 та ОСОБА_3 шли до території військкомату. Після чого підозрюваний ОСОБА_5 показав, що в районі будинку № 91 по пр. газети «Правда» вони разом з ОСОБА_3 та ОСОБА_7 перейшли проспект та попрямували в сторону будинку № 27 по вул. Артеківській, де ОСОБА_7 залишився з метою візуального спостереження та подачі голосового сигналу у випадку появи сторонніх осіб, а він разом с ОСОБА_3 прослідував до заднього двору військкомату Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпропетровська (м. Дніпро), де він передав ОСОБА_3 гранату РГД-5 з запалом, після чого останній вкрутив запал в корпус гранати та зняв з запобіжника. Далі ОСОБА_5 показав місце звідки ОСОБА_3 здійснив кидок бойової гранати РГД-5 на територію двору військкомату, а також зазначив маршрут, яким вони разом з ОСОБА_3 та ОСОБА_7 прямували до місцезнаходження автомобіля марки «ГАЗ 31029», р/н НОМЕР_2, а саме: тим же маршрутом, яким і прийшли до місця кидання гранати (том № 2 а.с. 171-175);

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_27 та ОСОБА_28, кожна окремо, показали про те, що в деканаті університету, де навчаються, їх відправили в будівлю СБУ в Дніпропетровській області в якості понятих під час проведення слідчого експерименту за участю обвинуваченого ОСОБА_5 Коли приїхали до будівлі СБУ, їм роз'яснили їх права, після чого вони сіли в автомобіль і всі разом поїхали на ж/м Лівобережний-3 до недобудованого будинку, де ОСОБА_5 вказав місце, де вони ховали зброю. До місця, де була схована зброя, вони пересувались по маршруту, який вказував обвинувачений ОСОБА_5 Місце, на яке вказав обвинувачений вони бачили на відстані, підійти до нього не могли через великі кущі. Дорогу до закинутого будинку вказував особисто ОСОБА_5, слідчий не допомагав обвинуваченому вказувати цей маршрут. Захисник був присутній під час проведення слідчого експерименту, їм його представили співробітники СБУ перед початком проведення слідчої дії. Хід проведення слідчої дії фіксувався на відеокамеру. Після того, як ОСОБА_5 вказав на місце, де він та інші особи ховали зброю, вони всі разом поїхали в район проспекту Правди - вулиці Калинової до місця, де обвинувачені залишили свій автомобіль. Маршрут до місця, де вони залишили автомобіль, вказував обвинувачений ОСОБА_5 особисто, йому ніхто не підказував. Після чого вони перейшли проспект Правди і пішли за вказаним обвинуваченим маршрутом до місця, звідки здійснювався кидок гранати на територію військкомату. ОСОБА_5 пояснював, що в ході здійснення кидка гранати, він був не один. В ході проведення слідчого експерименту обвинуваченому ніхто не говорив, що потрібно показувати і розповідати, він все показував і поясняв добровільно. Біля військкомату і в місці, де ховалася зброю, в полі їх зору була інша група, з обвинуваченим ОСОБА_3 Вони тільки перетиналися між собою, ніяких розмов між групами не було. Після проведення слідчого експерименту вони разом з усіма учасниками поїхали в будівлю СБУ, де був складений протокол, з яким вони спочатку ознайомилися, після чого поставили свої підписи. Після ознайомлення з протоколом від учасників слідчої дії зауважень на складання протоколу не надходило. В їх присутності ніхто із співробітників СБУ відносно обвинуваченого ОСОБА_5 ніякій заходів незаконного впливу не застосовували, ОСОБА_5 спокійно і впевнено все показував і розповідав послідовно і добровільно;

- переглядом у судовому засіданні відеозапису проведення слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_5, під час якого чітко видно як ОСОБА_5, особисто, послідовно, добровільно, впевнено, в присутності понятих, захисника, показав маршрут слідування та показав місце - під бетонним плитами неподалік недобудованої будівлі, де він заховав бойову гранату РГД-5, яку в подальшому було кинуто в будівлю військкомату Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпропетровська (м. Дніпро), яка розташована на ж/м Лівобережний в м. Дніпропетровська (м. Дніпро), біля ТРЦ «Караван». Переглянутий відеозапис проведення слідчого експерименту повністю відповідає протоколу проведення слідчого експерименту за участі підозрюваного ОСОБА_5 від 21.09.2015;

- протоколом пред'явлення особи для впізнання по фотознімкам від 27.11.2015, згідно якого підозрюваний ОСОБА_5 в присутності захисника ОСОБА_8, серед пред'явлених йому фотознімків, упізнав на фотознімку № 4 за формою голови, розміром очей, чолом та формою носу та губ свого знайомого ОСОБА_11 який в 2014 році звільнився з органів МВС та поїхав на територію Донецької області, де вступив до рядів терористичних організацій, так званих «ДНР» та «ЛНР», який в 2015 році йому та ОСОБА_3 запропонував вчинити терористичний акт у вигляді вибуху на території військкомату Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпропетровська (м. Дніпро), що він, ОСОБА_3 та ОСОБА_7 вчинили 12.09.2015. Крім того, саме від ОСОБА_11 вони через КБ «ПриватБанк» по системі «Контакт» отримали грошові кошти в сумі 100 доларів США, які разом з ОСОБА_7 та ОСОБА_3 витратили на харчі та бензин при підготовці до вчинення вибуху. На фотознімку № 4 зображений ОСОБА_11 (том № 2 а.с. 177-178);

- протоколом проведення слідчого експерименту за участі підозрюваного ОСОБА_3 від 21.09.2015, відповідно до якого ОСОБА_3 в присутності захисника Марголіна В.Г., понятих ОСОБА_30 та ОСОБА_31, показав місце та розказав обставини щодо передачі йому 17.06.2015 гранати РГД-5 від ОСОБА_32 у якості подарунка, яку в подальшому передав ОСОБА_5, для зберігання. Після чого ОСОБА_3 зазначив місце - недобудована будівля та вказав маршрут, яким він добирався до неї, де в кущах 14.09.2015 або 15.09.2015 ним була знайдена чорна сумка, в якій знаходилось: 3 гранати РГД-5; 3 гранати Ф-1 та 6 запалів до них, крім того підозрюваний ОСОБА_3 вказав місцевість (в кінці недобудованої будівлі), куди він переховав вищезазначену сумку з гранатами. Далі ОСОБА_3 вказав на місце, де вони разом з ОСОБА_5 та ОСОБА_7 12.09.2015 близько 01:00 години ночі зустрілися та зазначив маршрут, яким вони на належному ОСОБА_7 автомобілі марки «ГАЗ 31029», р/н НОМЕР_2, який належний ОСОБА_7 доїхали до будинку № 68 по пр. газети «Правда» та біля магазину «Океан» залиши його. Після чого він разом з ОСОБА_5 та ОСОБА_7 пішли дворами житлових будинків у бік пр. газети «Правда», подолавши проспект біля будинку № 91, вони продовжили свій шлях до будинку № 23 по вул. Артеківській, де ОСОБА_7 залишився, щоб повідомляти його та ОСОБА_5 про можливу небезпеку викриття, а він разом з ОСОБА_5 підійшли до воріт заднього двору військкомату Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпропетровська (м. Дніпро), де ОСОБА_5 витягнув зі своєї барсетки гранату РГД-5 з вкрученим запалом та передав йому. ОСОБА_3 в свою чергу затиснув чеку, витягнув з запалу кільце та, знаходячись на відстані 5 метрів від воріт, кинув гранату у напрямку будівлі. Після чого він та ОСОБА_5 побігли до залишеного автомобіля «ГАЗ 31029», під час втечі до них приєднався ОСОБА_7, після чого вони роз'їхались по місцям свого мешкання. Крім того, підозрюваний ОСОБА_3, знаходячись на місці скоєння злочину, з використанням умовної гранати продемонстрував кидок та зазначенив напрямок та траєкторію виконаного ним 12.09.2015 кидка гранати. Також ОСОБА_3 було зазначено, що з метою готування до вибуху, 10.09.2015 та 11.09.2015 з ОСОБА_7 та ОСОБА_5 були виїзди на автомобілі марки «ГАЗ 31029» на місце розташування військкомату, де підшукувалось найбільш зручне місце для вчинення кидка гранати (том № 2 а.с. 227-229).

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_31 та ОСОБА_30, кожен окремо, показали про те, що в деканаті університету, де вони проходять навчання, їх направили в будівлю СБУ в Дніпропетровській області в якості понятих під час проведення слідчого експерименту за участю обвинуваченого ОСОБА_3 В ході проведення слідчого експерименту також були присутні співробітники СБУ, адвокат обвинуваченого і чоловік, який знімав все на відеокамеру. Коли приїхали до будівлі СБУ, вони сіли в автомобіль і поїхали до багатоповерхового будинку, як вони зрозуміли, це місце проживання обвинуваченого ОСОБА_3 До приїзду на місце проведення слідчого експерименту конкретно їм ніхто не пояснював, яка буде проводитися слідча дія. По приїзду обвинувачений ОСОБА_3 особисто, без будь-якого примусу повів їх до під'їзду і почав пояснювати обставини скоєння злочину. Після їх приїзду до житлового будинку, вони бачили, що попереду їх йшла група, яка також проводила слідчий експеримент, між якими у них було відставання в декілька хвилин. За яким маршрутом йшла група, яка була попереду них, їм не відомо. Після цього вони разом з усіма учасниками поїхали за межі міста, де знаходилася недобудована будівля, де як зазначив ОСОБА_3, вони з напарником ховали гранати, а в день скоєння злочину забрали їх звідти. В ході слідчого експерименту вони пересувалися на автобусі разом зі співробітниками СБУ, затриманим ОСОБА_3 і його адвокатом. Потім вони сіли в автобус і поїхали до будівлі військкомату за маршрутом, який показував ОСОБА_3, а коли підійшли до будівлі військкомату, ОСОБА_3 показав місце звідки він кинув гранату через паркан військкомату. Якого типу була граната, вони не пам'ятають. З якої причини обвинувачений ОСОБА_3 кинув гранату на територію військкомату, він не пояснював. Скільки разів вони зупинялися в ході проведення слідчого експерименту, вони не пам'ятають. Під час проведення слідчого експерименту ОСОБА_3 був в спокійному стані, чітко та впевнено зазначав всі деталі вчинення злочину, ніяких інструкцій співробітники СБУ йому не давали та незаконних методів впливу відносно нього не вчиняли. Після закінчення слідчого експерименту вони разом з обвинувачуваним ОСОБА_3 і його адвокатом поїхали в будівлю СБУ, де в їх присутності був складений протокол, з яким вони ознайомилися і поставили свої підписи. Ніяких зауважень з приводу складання протоколу в учасників слідчої дії не виникало. Все, що було відображено в протоколі, відповідало тим діям, які проводилися в ході слідчого експерименту;

- переглядом у судовому засіданні відеозапису проведення слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_3, під час якого чітко видно як ОСОБА_3, особисто, послідовно, добровільно, впевнено, в присутності понятих, захисника, показав місце та розказав обставини щодо передачі йому 17.06.2015 гранати РГД-5 від ОСОБА_32 у якості подарунка, яку в подальшому передав ОСОБА_5, для зберігання. Після чого ОСОБА_3 зазначив місце - на недобудовану будівлю, та вказав маршрут, яким він добирався до неї, де в кущах 14.09.2015 або 15.09.2015 ним була знайдена чорна сумка, в якій знаходилось: 3 гранати РГД-5; 3 гранати Ф-1 та 6 запалів до них, крім того підозрюваний ОСОБА_3 вказав місцевість (в кінці недобудованої будівлі), куди він переховав вищезазначену сумку з гранатами. Даний відеозапис повністю відповідає протоколу проведення слідчого експерименту за участі підозрюваного ОСОБА_3 від 21.09.2015.

- протоколом пред'явлення особи для впізнання по фотознімкам від 27.11.2015, згідно якого підозрюваний ОСОБА_3 в присутності захисника ОСОБА_8, серед пред'явлених йому фотознімків, упізнав на фотознімку № 2 за формою голови, розміром очей, чолом та формою носу та губ свого знайомого ОСОБА_11 який в 2014 році звільнився з органів МВС та поїхав на територію Донецької області, де вступив до рядів терористичних організацій, так званий «ДНР» та «ЛНР». ОСОБА_11 в 2015 році йому та ОСОБА_5 запропонував вчинити терористичний акт у вигляді вибуху на території військкомату Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпропетровська (м. Дніпро), що він, ОСОБА_5 та ОСОБА_7 вчинили 12.09.2015. Крім того, саме від ОСОБА_11 вони через КБ «ПриватБанк» по системі «Контакт» отримали грошові кошти в сумі 100 доларів США, які разом з ОСОБА_7 та ОСОБА_5 витратили на харчі та бензин при підготовці до вчинення вибуху. На фотознімку № 2 зображений ОСОБА_11 (том № 2 а.с. 231-232);

- довідкою ПАТ КБ «ПриватБанк» № 156041 від 26.11.2015, відповідно до якої ОСОБА_3, ІПН: НОМЕР_5, паспорт серії: НОМЕР_6, в період часу з 01.09.2015 по 12.09.2015, через систему «Contact» отримав переказ грошових коштів в сумі 100 доларів США від ОСОБА_33, виплата яких здійснена 07.09.2015 в пункті виплати ПАТ КБ «ПриватБанк» за адресою: пр. Миру, 55 в м. Дніпропетровська (м. Дніпро) шляхом міжнародного переказу (том № 3 а.с. 237);

- протоколом обшуку від 17.09.2015 за місцем проживання ОСОБА_5 та ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1 в ході якого в присутності двох понятих, виявлено та вилучено: мобільний телефон марки «Nokia Lumia 630 Dual Sim», imei-1: НОМЕР_7, imei-2: НОМЕР_8 із сім-картами мобільних операторів «МТС» та «Київстар» та картонну коробку та вищезазначеного мобільного телефону з документами про придбання; картонну коробку до мобільного телефону марки «Nokia X2-02 Dual Sim» з інструкцією для користувача; радіостанцію марки «Boafeng», моделі «UV-5RC»; аркуш паперу білого кольору, на якому виконаний рукописний напис «ОСОБА_11», «ІНФОРМАЦІЯ_4»; аркуш паперу білого кольору, на якому виконаний рукописний напис «ІНФОРМАЦІЯ_5», «ІНФОРМАЦІЯ_6»; мобільний телефон марки «Nokia 101», imei-1: НОМЕР_9, imei-2: НОМЕР_10 із сім-картами мобільних операторів «МТС» та «Лайф». В подальшому всі виявлені та вилучені речі поміщені в поліетиленові пакети, які опечатані та склеєні бирками, на яких поставили підписи учасники обшуку (том № 2 а.с. 46-50);

- протоколом огляду від 18.09.2015, згідно якого були оглянуті речі, виявлені в ході обшуку місця проживання ОСОБА_5 та ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1, а саме: 1) мобільний телефон марки «Nokia Lumia 630 Dual Sim», imei-1: НОМЕР_7, imei-2: НОМЕР_8 із сім-картами мобільних операторів «МТС» та «Київстар» та картонну коробку та вищезазначеного мобільного телефону з документами про придбання; 2) картонну коробку до мобільного телефону марки «Nokia X2-02 Dual Sim» з інструкцією для користувача; 3) радіостанцію марки «Boafeng», моделі «UV-5RC»; 4) аркуш паперу білого кольору, на якому виконаний рукописний напис «ОСОБА_11», «ІНФОРМАЦІЯ_4»; 5) аркуш паперу білого кольору, на якому виконаний рукописний напис «ІНФОРМАЦІЯ_5», «ІНФОРМАЦІЯ_6»; 6) мобільний телефон марки «Nokia 101», imei-1: НОМЕР_9, imei-2: НОМЕР_10 із сім-картами мобільних операторів «МТС» та «Лайф». В розділі «Контакти» даного мобільного телефону виявлені наступні контакти: «ІНФОРМАЦІЯ_7» - НОМЕР_11; «ІНФОРМАЦІЯ_8» - НОМЕР_12; «ІНФОРМАЦІЯ_9» - НОМЕР_13; «ІНФОРМАЦІЯ_10» - НОМЕР_14 (том № 3 а.с. 63-64);

- висновком експерта № 58/26-162 від 06.11.2015 по результатам судової вибухотехнічної експертизи, відповідно до якого надані на експертне дослідження предмети являються: об'єкт № 1 - є важелем підривача типу УЗРГМ-2, до ручних гранат, після виробництва вибуху, промислового виготовлення; група об'єктів № 2 - є сорока фрагментами корпусу ручної наступальної гранати РГД-5, після виробництва вибуху, промислового виготовлення; об'єкт № 3 - є частиною піротехнічного сповільнювача підривача типу УЗРГМ, до ручних гранат, після виробництва вибуху, промислового виготовлення. Вилучені предмети (об'єкт № 1 та об'єкт № 3) є частинами засобу ініціювання, а саме частинами запалу гранат УЗРГМ, після виробництва вибуху. Вилучені предмети (група об'єктів № 2) є частинами вибухового засобу, а саме: сорока фрагментами корпусу гранати РГД-5, після виробництва вибуху (том № 4 а.с. 92-96);

- протоколом огляду CD-R диска Вх-DT-15-30196 вих-sd/ki-п/15/14775 з інформацією про зв'язок абонента, надання телекомунікаційних послуг та отримання їх тривалості, змісту, маршрутів передавання, інформації щодо використання imei-терміналів та місцезнаходження мобільного телефону від 02.11.2015, відповідно до якої встановлено, що 09.09.2015 о 19:36 годині з належного ОСОБА_5 мобільного телефону з номером НОМЕР_15, який знаходився в радіусі обслуговування базової станції ПрАТ «МТС» за адресою: Донецьке шосе, 5-а в м. Дніпропетровську (м. Дніпро), було здійснено вихідний виклик до абонента з номером НОМЕР_16, який належить ОСОБА_11; 28.07.2015 о 19:45 годині з належного ОСОБА_5 мобільного телефону з номером НОМЕР_15, який знаходився в радіусі обслуговування базової станції ПрАТ «МТС» за адресою: вул. Шолохова, 23 в м. Дніпропетровську (м. Дніпро), було здійснено вихідний виклик та подальша розмова з абонентом з номером НОМЕР_17, тривалістю 02:36 хвилини, який належить ОСОБА_11 Крім того встановлено, що за період з 01.03.2015 по 16.09.2015 з належного ОСОБА_5 мобільного телефону НОМЕР_15 було здійснено 874 вхідних та вихідних дзвінків та подальші розмови з абонентом НОМЕР_13, який належить ОСОБА_3; за період з 10.03.2015 по 26.08.2015 між належним ОСОБА_5 абонентським номером телефону та абонентським номером телефону НОМЕР_18, який належить ОСОБА_32 було здійснено 57 вхідних та вихідних дзвінків (том № 4 а.с. 7, 8-9);

- протоколом огляду CD-R диска Вх-DT-15-30196/1 вих-sd/ki-п/15/14775 з інформацією про зв'язок абонента, надання телекомунікаційних послуг та отримання їх тривалості, змісту, маршрутів передавання, інформації щодо використання imei-терміналів та місцезнаходження мобільного телефону від 02.11.2015, відповідно до якого встановлено, що в період часу з 12.01.2015 по 20.03.2015 з абонентського номеру НОМЕР_13, належного ОСОБА_3, який знаходився в радіусі обслуговування базової станції ПрАТ «МТС» за адресами: пл. Петровського, 5, пров. Фестивальний, 14, вул. Щербини, 2 в м. Дніпропетровську (м. Дніпро); м. Зоринськ Луганської області; Перевальський район м. Дебальцеве Донецької області; вул. Тельмана, 71-а, вул. Краснодонська, 4 в м. Луганську; вул. Лінія, 8, вул. Заводська, 2 в м. Лутугіно Лутугінський район було здійснено 57 вихідних викликів до абонента з номером НОМЕР_16, який належить ОСОБА_11; 09.09.2015 о 17:52 годині на належний ОСОБА_3 абонентський номер НОМЕР_13, який знаходився в радіусі обслуговування базової станції ПрАТ «МТС» за адресою: вул. Шолохова, 23 в м. Дніпропетровську (м. Дніпро), було здійснено вхідний виклик та подальшу розмову з абонентом з номером НОМЕР_17, тривалістю 01:07 хвилини, який належить ОСОБА_11 Крім того встановлено, що в період з 28.07.2015 по 20.08.2015 з належного ОСОБА_3 абонентського номеру НОМЕР_13 було здійснено 13 вхідних та вихідних дзвінків та подальші розмови з абонентом НОМЕР_17, який належить ОСОБА_11; за період з 01.03.2015 по 16.09.2015 з належного ОСОБА_3 абонентського номеру телефону НОМЕР_13 було здійснено 1007 вхідних та вихідних дзвінків на абонентський номер телефону НОМЕР_15, який належить ОСОБА_5; за період з 17.01.2015 по 16.09.2015 з належного ОСОБА_3 абонентського номеру телефону НОМЕР_13 було здійснено 208 вхідних та вихідних дзвінків на абонентський номер телефону НОМЕР_14, який належить ОСОБА_7; за період з 01.02.2015 по 15.09.2015 з належного ОСОБА_3 абонентського номеру телефону НОМЕР_13 було здійснено 272 вхідних та вихідних дзвінків на абонентський номер телефону НОМЕР_18, який належить ОСОБА_32 (том № 4 а.с. 16, 17-18);

- протоколом огляду CD-R диска Вх-DT-15-30196/2 вих-sd/ki-п/15/14775 з інформацією про зв'язок абонента, надання телекомунікаційних послуг та отримання їх тривалості, змісту, маршрутів передавання, інформації щодо використання imei-терміналів та місцезнаходження мобільного телефону від 02.11.2015, відповідно до якого встановлено, що 09.09.2015 о 20:53 годині з абонентського номеру НОМЕР_14, належного ОСОБА_7, який знаходився в радіусі обслуговування базової станції ПрАТ «МТС» за адресою: пр. Миру, 126 в м. Дніпропетровську (м. Дніпро) було здійснено один дзвінок та подальшу розмову тривалістю 02:53 хвилини з абонентом НОМЕР_17, який належить ОСОБА_11; за період з 17.01.2015 по 16.09.2015 з належного ОСОБА_7 абонентського номеру телефону НОМЕР_14 було здійснено 224 вхідних та вихідних дзвінків та подальші розмови з абонентським номером телефону НОМЕР_13, який належить ОСОБА_3 (том № 4 а.с. 25, 26-27);

- протоколом огляду CD-R диска Вх-DT-15-30196/5 вих-sd/ki-п/15/14775 з інформацією про зв'язок абонента, надання телекомунікаційних послуг та отримання їх тривалості, змісту, маршрутів передавання, інформації щодо використання imei-терміналів та місцезнаходження мобільного телефону від 02.11.2015, відповідно до якого встановлено, що в період з 01.02.2015 по 07.02.2015 з абонентського номеру НОМЕР_18, належного ОСОБА_32, який знаходився в радіусі обслуговування базової станції ПрАТ «МТС» за адресами: смт. Очеретино Ясиноватського району Донецької області та мікрорайон Гідробудівників було здійснено 21 вихідний дзвінок та одне вхідне повідомлення з абонентського номеру телефону НОМЕР_16, належного ОСОБА_11; за період з 10.03.2015 по 26.08.2015 з належного ОСОБА_32 абонентського номеру телефону НОМЕР_18 було здійснено 87 вхідних та вихідних дзвінків на абонентський номер телефону НОМЕР_15, який належить ОСОБА_5; за період з 01.02.2015 по 15.09.2015 між абонентськими номерами НОМЕР_18, який належить ОСОБА_32 та НОМЕР_13, який належить ОСОБА_3 було здійснено 214 вхідних та вихідних дзвінків (том № 4 а.с. 34, 35-36);

- протоколом огляду CD-R диска «28734bk» з інформацією про зв'язок абонента, надання телекомунікаційних послуг та отримання їх тривалості, змісту, маршрутів передавання, інформації щодо використання imei-терміналів та місцезнаходження мобільного телефону від 11.11.2015, відповідно до якого встановлено, що 13.01.2015 о 13:33 годині абонентським номером НОМЕР_19, який належить ОСОБА_5 було отримано СМС-повідомлення з абонентського номеру НОМЕР_16, належного ОСОБА_11; 01.02.2015 о 18:48 годині на абонентський номер НОМЕР_19, який належить ОСОБА_5 здійснено вхідний дзвінок з абонентського номеру НОМЕР_16, який належний ОСОБА_11 та відбулась подальша розмова тривалістю 00:11 хвилин; 28.07.2015 в період з 19:41 години по 19:45 годину абонентським номером НОМЕР_19, який належить ОСОБА_5 було отримано 3 СМС-повідомлення з абонентського номеру НОМЕР_17, належного ОСОБА_11; 30.07.2015 о 19:36 годині на абонентський номер НОМЕР_19, який належить ОСОБА_5 здійснено вхідний дзвінок з абонентського номеру НОМЕР_17, який належний ОСОБА_11 та відбулась подальша розмова тривалістю 01:19 хвилин; (том № 4 а.с. 34, 35-36); в період з 11.03.2015 по 21.08.2015 з абонентського номеру НОМЕР_19, який належить ОСОБА_5 було відправлено 5 вихідних СМС-повідомлення на абонентський номер НОМЕР_13, належний ОСОБА_3; 13.09.2015 о 18:57 годині з абонентського номеру НОМЕР_19, який належить ОСОБА_5 було відправлено 1 вихідне СМС-повідомлення на абонентський номер НОМЕР_13, належний ОСОБА_3; за період з 18.02.2015 по 10.03.2015 з належного ОСОБА_32 абонентського номеру телефону НОМЕР_18 було здійснено 6 вхідних дзвінків на абонентський номер телефону НОМЕР_19, який належить ОСОБА_5 (том № 4 а.с.66, 67-68);

- протоколом огляду CD-R диска Вх-DT-15-30196/3 вих-sd/ki-п/15/14775 з інформацією про зв'язок абонента, надання телекомунікаційних послуг та отримання їх тривалості, змісту, маршрутів передавання, інформації щодо використання imei-терміналів та місцезнаходження мобільного телефону від 02.11.2015, відповідно до якого встановлено, що за період з 14.01.2015 по 01.02.2015 на абонентський номер НОМЕР_16, належний ОСОБА_11, який знаходився в радіусі обслуговування базових станцій ПрАТ «МТС» за адресами: вул. Сосюри, 2 в м. Луганську, Волнухівська дільниця ВАТ «Успенський кар'єр» в с. Волнухіно, Башта РРС в Лутугінському районі було здійснено 4 вхідних дзвінка з абонентського номеру НОМЕР_15, який належить ОСОБА_5; в період з 12.01.2015 по 20.03.2015 на абонентський номер НОМЕР_16, належний ОСОБА_11, який знаходився в радіусі обслуговування базових станцій ПрАТ «МТС» за адресами: вул. Сосюри, 2, вул. Сосюри, 42, вул. 2-а Краснознаменська, 16-в, вул. Челюскінців, 14, вул. Краснодонська, 4, вул. Оборонна, 91-а, вул. Перша лінія, 8 в м. Луганську, вул. Миру, 30-а в с. Дзержинське Луганської області, вул. Вокзальна, 1 в смт. Семейкіно Краснодонського району Луганської області, Башта РРС в с. Орехівка Лутугінського району Луганської області, вул. Коняївська, 26, вул. Молодіжна, 16-а, мікрорайон № 4 в м. Красний луч Луганської області, вул. Свердлова, 22 в м. Алчевську Луганської області, вул. Дворцова, 1 в м. Брянка Луганської області здійснив 51 вхідних та вихідних дзвінків з абонентським номером НОМЕР_13, який належить ОСОБА_3; 01.02.2015 о 19:52 години на абонентський номер НОМЕР_16, належний ОСОБА_11, який знаходився в радіусі обслуговування базової станції ПрАТ «МТС» за адресою: вул. Сосюри, 2 в м. Луганську, здійснено один вхідний дзвінок з абонентського номеру НОМЕР_18, який належить ОСОБА_32 та відбулась розмова тривалістю 04:12 хвилини; 07.02.2015 о 19:08 годині на абонентський номер НОМЕР_16, належний ОСОБА_11 надіслане СМС-повідомлення з абонентського номеру НОМЕР_18, який належить ОСОБА_32 (том № 4 а.с.75, 76-77);

- протоколом огляду CD-R диска Вх-DT-15-30196/4 вих-sd/ki-п/15/14775 з інформацією про зв'язок абонента, надання телекомунікаційних послуг та отримання їх тривалості, змісту, маршрутів передавання, інформації щодо використання imei-терміналів та місцезнаходження мобільного телефону від 02.11.2015, відповідно до якого встановлено, що 28.07.2015 о 19:45 годині на абонентський номер НОМЕР_17, належний ОСОБА_11, який знаходився в радіусі обслуговування базових станцій ПрАТ «МТС» за адресою: вул. Дємєхіна, 25 в м. Луганську було здійснено вхідний дзвінок та подальша розмова тривалістю 02:36 хвилини з абонентським номером НОМЕР_15, який належить ОСОБА_5; 12.09.2015 о 09:42 години на абонентський номер НОМЕР_17, належний ОСОБА_11, який знаходився в радіусі обслуговування базових станцій ПрАТ «МТС» за адресою: вул. Радянська, 75 в м. Луганську, здійснено вхідний дзвінок та подальшу розмову тривалістю 00:11 хвилини з абонентським номером НОМЕР_20, який належить ОСОБА_34; 09.09.2015 о 20:53 години на абонентський номер НОМЕР_17, належний ОСОБА_11, який знаходився в радіусі обслуговування базових станцій ПрАТ «МТС» за адресою: вул. Сосюри, 2 в м. Луганську, здійснено вхідний дзвінок та подальшу розмову тривалістю 02:53 хвилини з абонентським номером НОМЕР_14, який належить ОСОБА_7; 09.09.2015 о 17:52 години з абонентського номеру НОМЕР_17, належного ОСОБА_11, який знаходився в радіусі обслуговування базових станцій ПрАТ «МТС» за адресою: вул. Дємєхіна, 25 в м. Луганську, здійснено вихідний дзвінок та подальшу розмову тривалістю 01:07 хвилини з абонентським номером НОМЕР_13, який належить ОСОБА_3 Крім того, за період з 28.07.2015 по 20.08.2015 між абонентським номером НОМЕР_21, належним ОСОБА_11, який знаходився в радіусі обслуговування базових станцій ПрАТ «МТС» за адресами: вул. Дємєхіна, 25, вул. Сосюри, 2, вул. Перша лінія, 8 та вул. Інтернаціональна в м. Луганську та абонентським номером НОМЕР_13, належним ОСОБА_3, здійснено 17 вхідних та вихідних дзвінків (том № 4 а.с.84, 85-86).

Оцінюючи докази в їх сукупності відповідно до ст. 94 КПК України, колегія суддів вважає, що вина обвинувачених ОСОБА_3, ОСОБА_7 та ОСОБА_5 за епізодами № 1-3 знайшла своє повне підтвердження в процесі судового розгляду.

Колегія суддів вважає, що сукупність наведених у вироку доказів свідчить про те, що умисні дії обвинуваченого ОСОБА_3 за епізодами № 1-3 правильно кваліфіковані за сукупністю здійснених злочинів:

- за ч. 2 ст. 258 КК України, як такі, що виразилися у вчиненні терористичного акта групою осіб за попередньою змовою з ОСОБА_5 та ОСОБА_7;

- за ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 263 КК України, як такі, що виразилися у незаконному носінні бойових припасів та вибухових речовин без передбаченого законом дозволу, вчинені групою осіб за попередньою змовою з ОСОБА_5 та ОСОБА_7;

- за ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 263 КК України, як такі, що виразилися у незаконному носінні бойових припасів та вибухових речовин без передбаченого законом дозволу, вчинені групою осіб за попередньою змовою з ОСОБА_5

Колегія суддів вважає, що сукупність наведених у вироку доказів свідчить про те, що умисні дії обвинуваченого ОСОБА_5 за епізодами № 1-3 правильно кваліфіковані за сукупністю здійснених злочинів:

- за ч. 2 ст. 258 КК України, як такі, що виразилися у вчиненні терористичного акта групою осіб за попередньою змовою з ОСОБА_3 та ОСОБА_7;

- за ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 263 КК України, як такі, що виразилися у незаконному носінні бойових припасів та вибухових речовин без передбаченого законом дозволу, вчинені групою осіб за попередньою змовою з ОСОБА_3 та ОСОБА_7;

- за ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 263 КК України, як такі, що виразилися у незаконному носінні бойових припасів та вибухових речовин без передбаченого законом дозволу, вчинені групою осіб за попередньою змовою з ОСОБА_3

Колегія суддів вважає, що сукупність наведених у вироку доказів свідчить про те, що умисні дії обвинуваченого ОСОБА_7 за епізодами № 1 та № 3 правильно кваліфіковані за сукупністю здійснених злочинів:

- за ч. 2 ст. 258 КК України, як такі, що виразилися у вчиненні терористичного акта групою осіб за попередньою змовою з ОСОБА_5 та ОСОБА_3;

- за ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 263 КК України, як такі, що виразилися у незаконному носінні бойових припасів та вибухових речовин без передбаченого законом дозволу, вчинені групою осіб за попередньою змовою з ОСОБА_5 та ОСОБА_3

4-й епізод:

- протоколом обшуку автомобіля марки «ГАЗ-31029», р/н НОМЕР_2 від 17.09.2015, який знаходився на ґрунтовій дорозі у пересічній місцевості на відстані приблизно 30 метрів від річки Дніпро, праворуч від Кайдацького мосту у напрямку Донецького шосе та на відстані приблизно 450 метрів від мосту у напрямку с. Кіровське, в ході якого в присутності двох понятих та спеціаліста - вибухотехніка, виявлено та вилучено: мобільний телефон марки «Нокіа Х2-02», imei-1: НОМЕР_22 та imei-2: НОМЕР_23 с сім-картами мобільних операторів «Київстар» та «МТС», належний ОСОБА_7; довіреність серії ВРІ № 417596 від 20.06.2011 від ОСОБА_35 на надання права ОСОБА_7 керувати автомобілем марки «ГАЗ-31029», р/н НОМЕР_2; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, серії НОМЕР_24; мобільний телефон марки «Prestigio» imei-1: НОМЕР_25 та imei-2: НОМЕР_26 с сім-картами мобільних операторів «Київстар» та «МТС», належний ОСОБА_3; ключі у кількості 2-х штук з позначками «NE 3P2 JMA» та «VOL5P» з брелоком чорного кольору з написом на корпусі «RF 300», а також на підлозі, під водійським сидінням сумку чорного кольору, розмірами 20*17 см., в якій знаходились: предмети схожі на корпуси гранат РГД-5 у кількості 3-х штук, на корпусах яких наявне маркування «104-87 т», предмети схожі на корпуси гранат Ф-1 у кількості 3-х штук, на корпусах яких наявні маркування: «107 102-79 т»; «366 338-84 т»; «107 8-78 т», предмети схожі на запали до гранат типу УЗРГМ-2 у кількості 5-ти штук, на скобах яких наявні маркування: «98-79 УЗРГМ-2 УЗЧП»; «34-87 УЗРГМ-2 583» та типу УЗГРМ у кількості 1-ї штуки, на скобі якої наявне маркування «163-70 УЗРГМ 583». В подальшому всі виявлені та вилучені речі поміщені в поліетиленові пакети, які опечатані та склеєні бирками, на яких поставили підписи всі учасники обшуку (том № 3 а.с. 21-38);

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_36 та ОСОБА_37, кожен окремо, показали про те, що у вересні 2015 року у ранковий час доби, перебуваючи в районі Кайдацького мосту, їх зупинили співробітники СБУ і попросили бути присутнім у якості понятих в ході проведення обшуку, на що вони дали свою згоду. Коли вони спустилися вниз до води, там стояв автомобіль, біля якого знаходилися двоє чоловіків, які лежали на землі, вони так зрозуміли, що вони заарештовані. Двері автомобіля були закриті до приїзду слідчого. Приблизно через 10 хвилин після їх приходу на місце, приїхав експерт і слідчий, який пред'явив всім учасникам процесу документ на проведення обшуку і почав проводити обшук автомобіля. В ході обшуку на задньому сидінні автомобіля, з боку водія, була виявлена ??сумка темного кольору, в якій, як зазначив експерт, знаходилися гранати двох видів. Затримані зазначали, що їм не відомо, що це за сумка та кому вона належить.

Відповідно до показів свідка ОСОБА_38 в судовому засіданні, останній зазначив про те, що будучи експертом вибухотехніком він перебував на чергуванні, в ході якого отримав виклик про вилучення вибухових речовин, після чого попрямував на місце, де були вилучені вибухові речовини - це було в районі Кайдацького мосту в м. Дніпропетровську (м. Дніпро). Дату коли це відбувалось, він не пам'ятає. Коли він приїхав на місце, то побачив автомобіль «Волга» світлого кольору, двері якого були зачинені. Біля автомобіля знаходилися співробітники СБУ, поняті і два затриманих чоловіки, один з яких - ОСОБА_7, якого він добре запам'ятав, так як останній відкривав капот автомобіля. Після цього він, згідно з інструкцією, в присутності понятих і слідчого провів візуальний огляд автомобіля, після чого відкрив його двері. В салоні автомобіля було виявлено та вилучено багато рибальських снастей і сумка чорного кольору, в якій знаходилося 6 гранат РГД-5 і Ф-1 та запали до них УЗРГНМ і УЗРГНМ-2. Гранати були встановлені за своєю формою і кольором, а також по їх специфіці було встановлено бойові вони чи ні. Після чого виявлені гранати, в присутності понятих були упаковані в різні пакети. Всі учасники обшуку поставили свої підписи в протоколі. Чи давав хтось із затриманих якісь пояснення, чи ні, він не звертав уваги;

- протоколом огляду від 17.09.2015 з фото-таблицею до нього, згідно якого були оглянуті речі, виявлені в ході обшуку автомобіля марки «ГАЗ 31029», р/н НОМЕР_2, а саме: 1) мобільний телефон марки «Nokia X2-02» чорного кольору, imei-1: НОМЕР_22 та imei-2: НОМЕР_23 с сім-картами мобільних операторів «Київстар» та «МТС», в пам'яті якого виявлені наступні контакти: «ІНФОРМАЦІЯ_11» - НОМЕР_13, НОМЕР_27; «ІНФОРМАЦІЯ_12» - НОМЕР_28; 2) мобільний телефон марки «Prestigio» imei-1: НОМЕР_25 та imei-2: НОМЕР_26 с сім-картами мобільних операторів «Київстар» та «МТС», в пам'яті якого виявлені наступні контакти: «ІНФОРМАЦІЯ_13» - НОМЕР_18, «ІНФОРМАЦІЯ_7» - НОМЕР_29, НОМЕР_30, НОМЕР_16; «ІНФОРМАЦІЯ_14» -НОМЕР_31; «ОСОБА_5» - НОМЕР_15, НОМЕР_19; «ІНФОРМАЦІЯ_15» - НОМЕР_14, НОМЕР_32; довіреність серії ВРІ № 417596 від 20.06.2011 від ОСОБА_35 на надання права ОСОБА_7 керувати та розпоряджатися автомобілем марки «ГАЗ-31029», р/н НОМЕР_2; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, серії НОМЕР_24; тряпчану сумку чорного кольору, розміром 20*17 см.; ключі у кількості 2-х штук з позначками «NE 3P2 JMA» та «VOL5P» з брелоком чорного кольору з написом на корпусі «RF 300», а також був оглянутий безпосередньо автомобіль марки «ГАЗ 31029» білого кольору, р/н НОМЕР_2, загальним пробігом, відповідно до щитку приборів - 85207 км. (том № 3 а.с. 58-59);

- висновком експерта № 70/26-395 від 22.09.2015 по результатам судової вибухотехнічної експертизи, відповідно до якого предмети вилучені 17.09.2015 в ході обшуку автомобіля марки «ГАЗ-31029», р/н НОМЕР_2 являються: група об'єктів № 1 - трьома спорядженими корпусами ручних осколкових, наступальних гранат РГД-5 промислового виготовлення, яка споряджається вибуховою речовиною «Тротил» вагою 100-115 грам; група об'єктів № 2 - трьома спорядженими корпусами ручних осколкових, оборонних гранат Ф-1 промислового виготовлення, яка споряджається бризантною вибуховою речовиною нормальної потужності «Тротил» масою близько 50-56 грам; група об'єктів № 3 - шістьма запалами типу УЗРГМ та УЗРГМ-2 до ручних гранат РГД-5 та Ф-1, промислового виготовлення. Вищезазначені предмети (групи об'єктів № 1, № 2 та № 3) безперешкодно з'єднуються між собою і таким чином утворюючи три ручні осколкові, наступальні гранати РГД-5 та три ручні осколкові, оборонні гранати Ф-1. Ручні гранати мають військове призначення та використовуються для знищення живої сили та техніки противника. Групи об'єктів № 1 та № 2 відносяться до категорії вибухових речовин. Група об'єктів № 3 відноситься до категорії боєприпасів. Для предметів (групи об'єктів № 1, № 2 та № 3), які безперешкодно з'єднуються між собою і таким чином утворюючи три ручні осколкові, наступальні гранати РГД-5 та три ручні осколкові, оборонні гранати Ф-1, які відносяться до категорії боєприпасів, притаманними факторами є: ураження осколками від дроблення корпус гранати, надмірний тиск, повітряна ударна хвиля і теплове поле. Для даних гранат застосовується дистанційний спосіб підриву за рахунок дистанційної дії запалу УЗРГМ (УЗРГМ-2). Предмети надані на дослідження (групи об'єктів № 1, № 2 та № 3) знаходяться в робочому стані та придатні для використання за цільовим призначення, а саме для здійснення вибуху (том № 4 а.с. 101-106).

Оцінюючи докази в їх сукупності відповідно до ст. 94 КПК України, колегія суддів вважає, що вина обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_7 за епізодом № 4 знайшла своє повне підтвердження в процесі судового розгляду.

Колегія суддів вважає, що сукупність наведених у вироку доказів свідчить про те, що умисні дії обвинуваченого ОСОБА_3 за епізодом № 4 правильно кваліфіковані за сукупністю здійснених злочинів:

- ч. 1 ст. 263 КК України, як такі, що виразилися у придбанні та зберіганні вибухових речовин та бойових припасів без передбаченого законом дозволу;

- за ч. 1 ст. 28 ч. 1 ст. 263 КК України, як такі, що виразилися у носінні вибухових речовин та бойових припасів, без передбаченого законом дозволу групою осіб без попередньої змови з ОСОБА_7

Умисні дії обвинуваченого ОСОБА_7 за епізодом № 4 правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 28 ч. 1 ст. 263 КК України, як такі, що виразилися у носінні вибухових речовин та бойових припасів без передбаченого законом дозволу, групою осіб без попередньої змови з ОСОБА_3

Колегією суддів встановлено, що всі докази, досліджені в судовому засіданні і покладені в основу вироку, є достовірними, допустимими, достатніми, оскільки вони не суперечать один одному, узгоджуються між собою та повною мірою підтверджують встановлені в суді фактичні обставини по справі. Об'єктивних підстав ставити під сумнів свідчення допитаних у суді свідків: ОСОБА_13, ОСОБА_19, ОСОБА_16, ОСОБА_20, ОСОБА_17, ОСОБА_15, ОСОБА_21, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_24, ОСОБА_23, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_27 та ОСОБА_28 у суду немає.

Досліджені судом і покладені в основу вироку докази не суперечать одне одному і узгоджуються між собою.

Колегія суддів критично оцінює доводи обвинувачених ОСОБА_3, ОСОБА_7 та ОСОБА_5 про те, що вони не причетні до вчинення терористичного акту на території військкомату Амур-Нижньодніпровського району міста Дніпропетровська (Дніпро) та вилучена в ході обшуку автомобіля марки «ГАЗ 31029» сумка з гранатами ОСОБА_7 та ОСОБА_3 не належить, вона їм підкинута співробітниками УСБУ в Дніпропетровській області, а у момент вчинення вибуху на території військкомату вони знаходились кожен за своїм місцем проживання.

Аналізуючи вищезазначені доводи обвинувачених ОСОБА_3, ОСОБА_7 та ОСОБА_5 суд вважає їх неправдивими та таким, що не відповідають дійсності і спростовуються доказами, які суд визнав допустимими, а не визнання обвинуваченими своєї вини в інкримінованих їм злочинах, суд розцінює як обраний ними спосіб захисту з метою уникнення покарання за скоєні кримінальні правопорушення. Такий висновок суду ґрунтується на аналізі досліджених доказів, які як у своїй сукупності, так і кожний окремо підтверджують правильність висновків суду щодо фактичних обставин справи та кваліфікації дій обвинувачених, викладених у вироку.

Згідно протоколів огляду CD-R дисків з інформацією про зв'язок абонента, маршрутів передавання, інформації щодо використання imei-терміналів та місцезнаходження мобільного телефону і інформації щодо деталізації вхідних та вихідних телефонних дзвінків на мобільні телефонні номери: НОМЕР_15; НОМЕР_19 (які належать обвинуваченому ОСОБА_5); мобільний телефонний номер НОМЕР_33 (який належить обвинуваченому ОСОБА_3); мобільний телефонний номер НОМЕР_14 (який належить обвинуваченому ОСОБА_7) на мобільні телефонні номери: НОМЕР_16; НОМЕР_17, які використовуються чоловіком на ім'я ОСОБА_11, який, відповідно до місця свого знаходження в Луганській області являється одним з учасників не передбачених законом збройних формувань злочинної організації «ЛНР» (тобто який використовується учасником злочинної організації «ЛНР») видно, що за період з 12.01.2015 по 12.09.2015 обвинуваченим ОСОБА_3, ОСОБА_7 та ОСОБА_5 дзвонив чоловік з вищезазначених телефонних номерів, які належать ОСОБА_11 близько 140 разів та вони проводили розмови для можливої координації діяльності обвинувачених про що свідчать регулярні телефонні переговори вказаної особи із обвинуваченими ОСОБА_3, ОСОБА_7 та ОСОБА_5 за зазначеними номерами (том № 4 а.с. 7, 8-9, 16, 17-18, 25, 26-27, 34, 35-36, 66, 67-68, 75, 76-77, 84, 85-86).

Статтею 17 Закону України від 23.03.2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права. У справі «Бакланов проти Росії» Європейський Суд зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». Крім того, у справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 р.) Європейський Суд встановив, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий і надмірний тягар для особи».

Аналіз кримінального законодавства, рішення Варшавської конференції 2001 року, резолюції Ради Безпеки ООН від 28 вересня 2001 року № 1373 по боротьбі з тероризмом, а також відповідних положень Закону України «Про боротьбу з тероризмом» показує, що терористична організація виділена як вид злочинної організації за спеціальною метою - здійснення терористичної діяльності. Так, відповідно до Закону України «Про боротьбу з тероризмом» терористична діяльність - діяльність, яка охоплює: планування, організацію, підготовку та реалізацію терористичних актів; підбурювання до вчинення терористичних актів, насильства над фізичними особами або організаціями, знищення матеріальних об'єктів у терористичних цілях;організацію незаконних збройних формувань, злочинних угруповань (злочинних організацій), організованих злочинних груп для вчинення терористичних актів, так само як і участь у таких актах;вербування, озброєння, підготовку та використання терористів; пропаганду і поширення ідеології тероризму;фінансування та інше сприяння тероризму.

Терористичні організації створюються для вчинення діянь, передбачених частинами 1-3 ст. 258 КК України , а також інших злочинів терористичної спрямованості, тобто діянь, спрямованих на залякування населення з метою спонукання держави, міжнародної організації, фізичної чи юридичної особи до прийняття чи відмови від прийняття будь-якого рішення. При цьому саме фактором цілеспрямованого залякування населення як засобу досягнення поставленої мети злочину терористичної спрямованості відрізняються від інших споріднених злочинів.

Суд, також враховує правові позиції, викладені в рішенні ЄСПЛ у справі «Броуґан та інші проти Сполученого Королівства», відповідно до яких розслідування терористичних правопорушень, безсумнівно, ставить перед органами влади особливі проблеми. Забезпечення справедливої рівноваги між інтересами суспільства, яке страждає від тероризму, та інтересами конкретної людини є надзвичайно складним завданням. Беручи до уваги факт посилення тероризму в сучасному світі, визнана необхідність, яка випливає із самої суті системи Конвенції, забезпечення належної рівноваги між захистом інститутів демократії в інтересах суспільства і захистом прав окремої людини. У контексті статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, саме суд має визначити значимість таких обставин, а також з'ясувати, чи було забезпечено в цій справі рівновагу між застосованими положеннями цієї статті у світлі її конкретного формулювання та її загальним предметом і метою.

Аналіз наведених у вироку доказів свідчить проте, що ОСОБА_3, ОСОБА_7 та ОСОБА_5, з суб'єктивних міркувань свого захисту, відтворювали події, які відбулися 12.09.2015, при цьому наводячи такі деталі основних обставин, які вони не могли би знати, якби не були безпосередніми їх виконавцями та особисто не планували, не організовували та не реалізували терористичний акт, що в сукупності з наведеними у вироку доказами і дає суду правову підставу дійти висновку про вчинення саме ОСОБА_3, ОСОБА_7 та ОСОБА_5 злочинів, які їм інкримінуються.

Доводи обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_7 про те, що після затримання 17.09.2015 їм не був наданий захисник, спростовуються дорученнями про надання безоплатної вторинної допомоги від 17.09.2015, відповідно до яких Регіональним центром з надання безоплатної вторинної допомоги в Дніпропетровській області підозрюваному ОСОБА_7 призначено адвоката Морозова В.М., а підозрюваному ОСОБА_3 призначено адвоката Марголіна В.Г., для надання безоплатної вторинної правової допомоги (том № 3 а.с. 79, 81).

Доводи обвинуваченого ОСОБА_3 про те, що його допит у якості підозрюваного, який фіксувався на відеокамеру, проводився без його захисника, спростовуються письмовими матеріалами кримінального провадження, а саме: протоколом допиту ОСОБА_3 у якості підозрюваного від 21.09.2015, відповідно до якого його допит проводив старший слідчий з ОВС ОСОБА_41 у присутності захисника - адвоката Марголіна В.Г., який після закінчення допиту поставив свій підпис в кінці протоколу.

При цьому жодних зауважень чи застережень з боку учасників даної слідчої дії не надходило (том № 2 а.с. 214-216).

Стосовно доводів сторони захисту щодо недопустимості як доказу протоколу обшуку автомобіля марки «ГАЗ-31029», р/н НОМЕР_2 від 17.09.2015, на тій підставі, що його проводив слідчий ОСОБА_25, який начебто не є учасником процесу, тобто не входив до складу групи слідчих у даному кримінальному провадженні, то вони спростовуються постановою від 15.09.2015 про призначення групи слідчих серед яких є як слідчий ОСОБА_25 так і старший слідчий в ОВС - криміналіст ОСОБА_41, саме який і проводив обшук від 17.09.2015, а отже останній був належним суб'єктом, який мав право проводити обшук в автомобілі, що він і здійснив склавши за його наслідком відповідний процесуальний документ. Таким чином, відомості, які містяться у протоколі обшуку автомобіля марки «ГАЗ-31029», р/н НОМЕР_2 від 17.09.2015, та свідчать про те, що обшук автомобіля був проведений відповідно до вимог ст.ст. 233-236 КПК України, відповідно у сумка з гранатами, що була знайдена в автомобілі, що фактично перебував у користуванні та розпорядженні у ОСОБА_7 є допустимим речовим доказом.

Є необґрунтованими доводи захисника відносно недопустимості Висновку Експерта №58/26 -162 від 06.11.2015 проведеної НДЕКЦ ГУ МВС України у Дніпропетровській області за результатами судової вибухо-технічної експертизи, яку провів судовий експерт ОСОБА_43, захисник вважав, що вказаний експерт був залежним від органів ОВС, оскільки також працює в установі, що підпорядкована ОВС, однак дані доводи захисника є надуманими, оскільки НДЕКЦ ГУ МВС України у Дніпропетровській області є єдиною установою в області, що спроможна на проведення даного виду експертиз, крім вказаного, судовий експерт є самостійно процесуальною особою за нормами КПК України, та несе відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

Що стосується думки захисника щодо необхідності призначення дактилоскопічної експертизи «ручки гранати», що була вилучена на місці події, а саме на території військомату Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпропетровська ( м. Дніпро) , виклику та допиту як свідка охоронця стоянки, на якій ніби то знаходився автомобіль марки «ГАЗ-31029», р/н НОМЕР_2 та витребування відеозапису з камер спостереження вказаної автостоянки, то жодних клопотань, ані обвинувачені, ані захисник з цього приводу, протягом досить тривалого розгляду даного кримінального провадження в суді не заявляли, а клопотання захисника ОСОБА_8 про призначення дактилоскопічної і судово-медичної експертизи із використанням ДНК-аналізу обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_3 - судом було вирішено із прийняттям 08.06.2016 процесуального рішення.

Згідно з положеннями ст. 22 КПК України Кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Під час кримінального провадження функції державного обвинувачення, захисту та судового розгляду не можуть покладатися на один і той самий орган чи службову особу.

Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.

З огляду на вказане перекладання функцій обвинувачення та захисту на суд - є не припустимим.

Судом не можуть бути прийняті до уваги як достовірні доводи захисника з приводу штучного алібі ОСОБА_7 та ОСОБА_5 про те, що начеб то дані особи разом перебували за місцем свого проживання в ніч з 11.09.2015 на 12.09.2015, оскільки вони є родичами та мають на меті одну мету уникнути від покарання, крім вказаного допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_44, ОСОБА_10, ОСОБА_34, ОСОБА_45, вказати про те, чим конкретно займалися, та де перебували всі обвинувачені під час інкримінованих їм злочинів, детально та конкретизовано пояснити не змогли.

Доводи захисника відносно недопустимості, як доказу протоколів слідчих експериментів за участі всіх обвинувачених, та відео фіксації даних слідчих дій, через порушення порядку їх проведення, є надуманими та безпідставними, та спростовуються показами понятих, допитаних судом, які вказали на те, що всіма трьома обвинуваченими окремо, під час проведення слідчих експериментів за участі їх захисників, самостійно, без будь яких підказок та без застосування жодного виду тиску зі сторони співробітників УСБУ, були детально та конкретизовано вказані обставини вчинення ними кримінальних правопорушень що їм інкримінуються.

Крім вказаного, суд вважає надуманими доводи захисника , в частині того, що начебто вилучена сумка з гранатами із автомобіля марки «ГАЗ-31029», р/н НОМЕР_2, була підкинута співробітниками УСБУ, оскільки дані доводи спростовуються показами понятих ОСОБА_36 та ОСОБА_37, які суду пояснили проте, що коли вони, як поняті прийшли до автомобіля марки «ГАЗ-31029», р/н НОМЕР_2, то всі двері даного автомобіля були закритими, що виключає версію захисника та обвинувачених, про можливість стороннього втручання співробітників УСБУ та самовільного розміщення сумки із гранатами у автомобілі.

Доводи захисника з приводу порушення права на захист на початку досудового розслідування, спростовується матеріалами кримінального провадження, які свідчать про те, що порушень КПК України під час встановлення фактичних обставин вчинення кримінальних правопорушень обвинуваченими, які судом не встановлено, та доводи сторони захисту спростовуються дорученнями про надання безоплатної вторинної допомоги від 17.09.2015, відповідно до яких Регіональним центром з надання безоплатної вторинної допомоги в Дніпропетровській області підозрюваним ОСОБА_5 та ОСОБА_7 призначено адвоката Морозова В.М., а підозрюваному ОСОБА_3 призначено адвоката Марголіна В.Г., для надання безоплатної вторинної правової допомоги.

Обвинувачені ОСОБА_3, ОСОБА_7 та ОСОБА_5 у судовому засіданні також заявили про застосування до них недозволених методів слідства, а саме психологічного тиску з боку органу досудового розслідування з метою визнання ними вини.

Європейський Суд з прав людини у справах щодо порушення Україною положень статті 3 Конвенції, - "Кобець проти України", "Козинець проти України", та "Яременко проти України" повторив і конкретизував принципи, раніше встановлені у справі "Афанасьєв проти України", щодо позитивних обов'язків держави за статтею 3 Конвенції: «Суд повторює, що, коли особа заявляє небезпідставну скаргу про те, що вона зазнала надзвичайно поганого поводження з боку правоохоронців на порушення статті 3 Конвенції, це положення, взяте у поєднанні із загальним обов'язком держав за статтею 1 Конвенції «гарантувати кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією, права і свободи, визначені в … Конвенції», за своїм змістом вимагає проведення ефективного офіційного розслідування, що здатне забезпечити встановлення і покарання винних осіб… Мінімальні критерії ефективності, які Суд визначив у своїй практиці, також включають вимоги того, що таке розслідування має бути незалежним, безстороннім, складати предмет прискіпливої уваги з боку громадськості, при цьому компетентні органи повинні діяти зі зразковою сумлінністю та оперативністю…»

Ухвалою колегії суддів від 18.03.2016 із врахуванням практики Європейського Суду з прав людини та вимог ст. 214 КПК України доручалося прокуратурі Дніпропетровської області проведення перевірки усних заяв ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_5 з приводу застосування відносно них незаконних методів ведення слідства під час досудового розслідування кримінального провадження № 22015040000000154, - та дані заяви свого підтвердження не знайшли, про що свідчить постанова про закриття кримінального провадження від 08.06.2016, відповідно до якої, кримінальне провадження внесено до ЄРДР за №42016040000000309 від 04.04.2016 за заявами ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_5 за фактом застосування до них заходів психологічного впливу під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22015040000000154 працівниками УСБУ в Дніпропетровській області та слідчим ОСОБА_21, закрито на підставі п.1 ч.2 ст. 284 КПК України, у зв'язку із відсутністю в їх діях складу кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 365 КК України.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що твердження обвинувачених ОСОБА_3, ОСОБА_7 та ОСОБА_5 про застосування до них недозволених методів слідства - психологічного тиску з боку органу досудового розслідування, є надуманими та документально не підтвердженими.

Покази свідків ОСОБА_44, ОСОБА_10, ОСОБА_34, ОСОБА_45, про те, що ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_5 терористичного акту на території військомату Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпропетровська (м. Дніпро) не скоювали, вибухових речовин та бойових припасів не мали, суд н е може прийняти до уваги, оскільки їх пояснення самі по собі суперечливі та спростовуються об'єктивно здобутими доказами, належність та допустимість яких перевірена судом. ОСОБА_44 є цивільною дружиною обвинуваченого ОСОБА_3, ОСОБА_10 є матір'ю обвинуваченого ОСОБА_3, ОСОБА_34 є дружиною обвинуваченого ОСОБА_7 та матір'ю обвинуваченого ОСОБА_5, ОСОБА_45 є донькою обвинуваченого ОСОБА_7 та рідною сестрою обвинуваченого ОСОБА_5, тобто вказані свідки створюючи обвинуваченим штучне алібі, зацікавлені у позитивному розгляді справи на користь обвинувачених та не притягнення їх до кримінальної відповідальності. Крім вказаного, свідки ОСОБА_44, ОСОБА_10, ОСОБА_34, ОСОБА_45, безпосередніми свідками вчинення обвинуваченими ОСОБА_3, ОСОБА_7 та ОСОБА_5 терористичного акту шляхом кидання гранати на територію військомату Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпропетровська (м. Дніпро), не були, про зберігання бойових гранат обвинуваченими їм нічого не відомо, та вказати про те, чим конкретно займалися, та де перебували всі обвинувачені під час інкримінованих їм злочинів, детально та конкретизовано пояснити не змогли.

Таким чином, за наведених вище обставин суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, відповідно до ст. 94 КПК України, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, приходить до висновку, що вина обвинувачених ОСОБА_3, ОСОБА_7 та ОСОБА_5 знайшла своє повне підтвердження в процесі судового розгляду, а їх дії носили умисний характер, були вчинені за умови досягнення єдиного злочинного результату, узгоджено між собою при чіткому технічному розподілі ролей кожного, та спрямовані на завдання майнової шкоди та залякування населення, що в свою чергу, свідчить про те, що обвинувачені ОСОБА_3, ОСОБА_7 та ОСОБА_5, усвідомлювали суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачали їх суспільно небезпечні наслідки та бажали їх настання, заздалегідь скоординували дії кожного та заготовили знаряддя вчинення кримінальних правопорушень.

Аналізуючи обрану обвинуваченими ОСОБА_3, ОСОБА_7 та ОСОБА_5 позицію захисту, суд знаходить її такою, що продиктована їх бажанням уникнути персональної відповідальності за вчинення злочинів. Про їх наміри окрім вище вказаного свідчить ще й те, що слідчі експерименти за їх участі були проведені окремо один від одного 21.09.2015 року в присутності різних понятих та захисників, під час проведення слідчих експериментів обвинувачені ОСОБА_3, ОСОБА_7 та ОСОБА_5 досить чітко вказали на обставини підготовки до терористичного акту, маршрут пересування та обставини вчинення ними терористичного акту шляхом кидання бойової гранати на територію військкомату Амур-Нижньодніпровського району міста Дніпропетровська (м. Дніпро). Наведене додатково підтверджує, що ОСОБА_3, ОСОБА_7 та ОСОБА_5 відтворили, кожен окремо, обставини злочинів та свої ролі у них, з такими подробицями, яких окрім них, як організаторів та виконавців злочину, ніхто не міг знати.

Досліджені судом і покладені в основу вироку докази у своїй сукупності і взаємозв'язку є достатніми для визнання ОСОБА_3 винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 258, ч. 1 ст. 28 ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 263 КК України; ОСОБА_5 винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 258, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 263 КК України та ОСОБА_7 винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 258, ч. 1 ст. 28 ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 263 України.

Судом достатньо досліджені всі обставини кримінального провадження в їх сукупності, які підтверджують встановлені судом обставини вчинення ОСОБА_3, ОСОБА_7 та ОСОБА_5 кримінальних правопорушень. Порушень КПК України під час встановлення фактичних обставин вчинення кримінальних правопорушень, які могли б істотно вплинути на висновки суду про винуватість обвинувачених та на кваліфікацію їх дій, судом не встановлено.

Згідно роз'яснень наведених у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 за № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу

винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.

Зокрема, під врахуванням особи винного слід розуміти врахування позитивних і негативних соціальних, фізичних, психічних і правових елементів характеристики особи, що вчинила злочин, які мають кримінально-правове значення. Соціальну характеристику особи становлять професія, фах, посада, ставлення до праці чи навчання, наявність державних та інших нагород, відзнак, почесних звань, наявність сім'ї, ставлення до інших членів суспільства, поведінка на роботі, в побуті, додержання вимог суспільного співжиття тощо. Соціальна спрямованість особи виражає коло її інтересів, потреб, світогляд, загальний культурний розвиток, сукупність принципів і мотивів поведінки. У правовому аспекті особу винного характеризує наявність ознак загального і спеціального суб'єкта, судимості, множинності вчинених ним злочинів тощо.

Обвинувачені ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_7 вчинили умисні тяжкі та особливо тяжке кримінальні правопорушення, які являють собою особливо велику суспільну небезпеку у суспільстві та об'єктом яких є громадська безпека.

Причому, безпосереднім об'єктом складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 258 КК України є громадська безпека та безпека особи, суспільства і держави Україна від діяльності злочинних організацій незаконних збройних формувань, вказані злочини є одними із найнебезпечніших злочинів проти громадської безпеки, а об'єктом складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України є громадська безпека в частині убезпечення від порушення правил обороту (користування населенням) вогнепальної і холодної зброї, бойових припасів, вибухових речовин, вибухових пристроїв, які при їх неконтрольованому поширенні становлять підвищену загрозу для суспільства, громадян України та створює сприятливі умови для вчинення злочинів з використанням зазначених предметів.

Крім того, сприяння терористичним організаціям шляхом вчинення терористичних актів, створює загальну небезпеку в теперішній час та в умовах проведення антитерористичної операції на сході України, в подальшому може заподіювати і заподіює значну чи тяжку шкоду життю і здоров'ю ні в чому не винних людей, власності, довкіллю, нормальному функціонуванню органів влади, підприємств, установ чи організацій держави Україна, здатна дестабілізувати соціально-політичну обстановку в суспільстві чи в окремих регіонах держави України, дезорганізувати роботу органів влади, викликати у населення паніку, шок, почуття напруги, незахищеності і громадського неспокою, тривоги і занепокоєння, посіяти страх і безпорадність тощо.

Так, колегія суддів враховує ступінь тяжкості вчинених обвинуваченим ОСОБА_3злочинів, які скоєні умисно, і, відповідно до ст. 12 КК України, відносяться до особливо тяжких та тяжких злочинів, дані про особу обвинуваченого ОСОБА_3, який свою вину в інкримінованих кримінальних правопорушеннях не визнав повністю, дійового каяття не проявив, негативно вчинені злочини не оцінив, раніше не судимий в силу ст. 89 КК України, у лікарів нарколога та психіатра на обліку не перебуває, до затримання офіційно не працював та не мав офіційного джерела доходу, з листопада 2004 року по травень 2005 року проходив строкову військову службу в військовій частині № 3012 на посаді стрільця, за місцем фактичного проживання характеризується позитивно, має цивільну дружину, за місцем перебування під вартою характеризується задовільно, заохочень не має.

Відповідно до оригінала квитанції ПАТ КБ «ПриватБанк» від 27.11.2015, ОСОБА_10 перерахувала грошові кошти в сумі 6600.00 гривень на р/р ГУДКСУ в Дніпропетровській області у якості відшкодування завданої шкоди 12.09.2015 ОСОБА_3. ОСОБА_7 та ОСОБА_5 військкомату Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпропетровська (м. Дніпро) в результаті вибуху (том № 2 а.с. 236), однак як зазначив в судовому засіданні особисто обвинувачений ОСОБА_3, відшкодування заподіяної військкомату Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпропетровська (м. Дніпро) шкоди його матір'ю ОСОБА_10 була не добровільною, а за порадою слідчого ОСОБА_21, так як це буде підставою для призначення покарання нижче від найнижчої межі.

Також, колегія суддів враховує, що обвинувачений ОСОБА_3 умисно вчинив особливо тяжкий та тяжкі злочини проти громадської безпеки, які являють собою особливо велику суспільну небезпеку у суспільстві,з урахуванням соціально-політичної та криміногенної обстановки в Україні, проведенням антитерористичної операції та постійно, досі триваючих бойових дій, що вказує на зухвалу поведінку обвинуваченого ОСОБА_3 та визначає відсутність у нього моральних цінностей, що становлять систему загальних правил поведінки людини (соціальних норм), заснованих на співвідношенні критеріїв добра і зла, порядності й непорядності, людяності та жорстокості.

Обставин, що пом'якшують чи обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_3, відповідно до ст. ст. 66, 67 КК України колегією суддів не встановлено.

З урахуванням вищевикладеного, приймаючи до уваги, що особа обвинуваченого ОСОБА_3, є небезпечною для суспільства, відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання обвинуваченому, дані про його особу, колегія суддів вважає, що покаранням необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_3 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, є покарання виключно у виді позбавлення волі без конфіскації майна у зв'язку із добровільним відшкодуванням шкоди та відсутністю інших матеріальних збитків, з урахуванням вимог ч. 1 ст. 70 КК України, оскільки тільки таке покарання зможе забезпечити досягнення його мети.

Призначаючи, вид і міру покарання обвинуваченому ОСОБА_5, суд відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених обвинуваченим ОСОБА_5злочинів, які скоєні умисно, і, відповідно до ст. 12 КК України, відносяться до особливо тяжких та тяжких злочинів, дані про особу обвинуваченого ОСОБА_5, який свою вину в інкримінованих кримінальних правопорушеннях не визнав повністю, дійового каяття не проявив, негативно вчинені злочини не оцінив, раніше не судимий, у лікарів нарколога та психіатра на обліку не перебуває, до затримання офіційно працював на посаді старшини Індустріального РВ ГУМВС України у Дніпропетровській області, за місцем працевлаштування характеризується позитивно, за місцем фактично проживання скарг не надходило, за місцем перебування під вартою характеризується задовільно, заохочень не має, з листопада 2009 року по листопад 2010 року проходив строкову військову службу в Збройних силах України.

Крім вказаного, колегія суддів враховує, що обвинувачений ОСОБА_5 умисно вчинив особливо тяжкий та тяжкий злочини проти громадської безпеки, які являють собою особливо велику суспільну небезпеку у суспільстві,з урахуванням соціально-політичної та криміногенної обстановки в Україні, проведенням антитерористичної операції та постійно, досі триваючих бойових дій, що вказує на зухвалу поведінку обвинуваченого ОСОБА_5 та визначає відсутність у нього моральних цінностей, що становлять систему загальних правил поведінки людини (соціальних норм), заснованих на співвідношенні критеріїв добра і зла, порядності й непорядності, людяності та жорстокості.

Обставин, що пом'якшують чи обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_5, відповідно до ст. ст. 66, 67 КК України колегією суддів не встановлено.

З урахуванням вищевикладеного, приймаючи до уваги, що особа обвинуваченого ОСОБА_5, є небезпечною для суспільства, відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання обвинуваченому, дані про його особу, колегія суддів вважає за необхідне призначити покарання ОСОБА_5 у виді позбавлення волі без конфіскації майна у зв'язку із добровільним відшкодуванням шкоди та відсутністю інших матеріальних збитків, з урахуванням вимог ч. 1 ст. 70 КК України. Це покарання виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.

Призначаючи, вид і міру покарання обвинуваченому ОСОБА_7, суд відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених обвинуваченим ОСОБА_7злочинів, які скоєні умисно, і, відповідно до ст. 12 КК України, відносяться до особливо тяжких та тяжких злочинів, дані про особу обвинуваченого ОСОБА_7, який свою вину в інкримінованих кримінальних правопорушеннях не визнав повністю, дійового каяття не проявив, негативно вчинені злочини не оцінив, раніше не судимий, у лікарів нарколога та психіатра на обліку не перебуває, до затримання офіційно не працював та не мав офіційного джерела доходу, з 05.05.1986 року по 30.06.1988 року проходив строкову військову службу на посадах: стрілець; електрик, оператор; моторист, за місцем фактичного проживання скарг не надходило, за місцем перебування під вартою характеризується задовільно, заохочень не має.

Крім вказаного, колегія суддів також враховує, що обвинувачений ОСОБА_7 умисно вчинив особливо тяжкий та тяжкі злочини проти громадської безпеки, які являють собою особливо велику суспільну небезпеку у суспільстві,з урахуванням соціально-політичної та криміногенної обстановки в Україні, проведенням антитерористичної операції та постійно, досі триваючих бойових дій, що вказує на зухвалу поведінку обвинуваченого ОСОБА_7 та визначає відсутність у нього моральних цінностей, що становлять систему загальних правил поведінки людини (соціальних норм), заснованих на співвідношенні критеріїв добра і зла, порядності й непорядності, людяності та жорстокості.

Обставин, що пом'якшують чи обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_7, відповідно до ст. ст. 66, 67 КК України колегією суддів не встановлено.

З урахуванням вищевикладеного, приймаючи до уваги, що особа обвинуваченого ОСОБА_7, є небезпечною для суспільства, відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання обвинуваченому, дані про його особу, колегія суддів вважає, що покаранням необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_7 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень є покарання виключно у виді позбавлення волі без конфіскації майна у зв'язку із добровільним відшкодуванням шкоди та відсутністю інших матеріальних збитків, з урахуванням вимог ч. 1 ст. 70 КК України, оскільки тільки таке покарання зможе забезпечити досягнення його мети.

Крім вказаного, при призначенні покарання обвинуваченим, суд враховує ролі кожного із обвинувачених, їх активність при вчиненні об'єктивної сторони кримінальних правопорушень, та приходить до висновку, враховуючи у своїй сукупності все вищевикладене, про відсутність правових підстав для застосування до обвинувачених вимог норм ст. 69 КК України.

По даному кримінальному провадженню проведені: судові вибохотехнічні експертизи, судові балістичні експертизи та судова трасологічна експертиза у Науково-дослідному експертно-криміналістичному центрі при ГУМВС України в Дніпропетровської області, загальна вартість яких складає 5772,72 гривень.

За вимогами ч. 2 ст. 124 КПК України, в рівних частках із ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_7 належить стягнути на користь держави витрати пов'язані із проведенням судової вибохотехнічної експертизи (рахунок № 31118115700004, УДКСУ в Бабушкінському районі міста Дніпропетровська, МФО 805012 ЄДРПОУ 37989274, висновок експерта № 58/26-162 від 06.11.2015 в сумі 1536,00 гривень), тобто з кожного по 512.00 гривень.

За вимогами ч. 2 ст. 124 КПК України, в рівних частках із ОСОБА_3 та ОСОБА_7 належить стягнути на користь держави витрати пов'язані із проведенням судової вибохотехнічної експертизи (рахунок № 31118115700004, УДКСУ в Бабушкінському районі міста Дніпропетровська, МФО 805012 ЄДРПОУ 37989274, висновок експерта № 70/26-395 від 22.09.2015 в сумі 1536,00 гривень), тобто з кожного по 768.00 гривень.

За вимогами ч. 2 ст. 124 КПК України, із ОСОБА_5 належить стягнути на користь держави витрати пов'язані із проведенням судових балістичних експертиз та судової трасо логічної експертизи (рахунок № 31118115700004, УДКСУ в Бабушкінському районі міста Дніпропетровська, МФО 805012 ЄДРПОУ 37989274, висновок експерта № 70/07-752 від 30.10.2015 в сумі 736,56 гривень, висновок експерта № 70/07-754 від 04.11.2015 в сумі 491,04 гривень та висновок експерта № 70/03-811 від 06.11.2015 в сумі 1473,12 гривень), на загальну суму 2700,72 гривень.

Суд приймає до уваги, що речові докази - довіреність, серії ВРІ № 417596 від 20.06.2011 на ОСОБА_7 від ОСОБА_35, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу «ГАЗ 31029», серії НОМЕР_24, ключі у кількості 2-х штук з позначками «NE 3P2 JMA» та «VOL5P» з брелоком чорного кольору з написом на корпусі «RF 300» та автомобіль марки «ГАЗ 31029», р/н НОМЕР_2 на які накладений арешт, належить на праві власності ОСОБА_35.

Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_7, який користувався вказаним автомобілем по довіреності, не є власником цього автомобіля, арешт з автомобіля марки «ГАЗ 31029», р/н НОМЕР_2, а також з довіреності, серії ВРІ № 417596 від 20.06.2011 на ОСОБА_7 від ОСОБА_35, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу «ГАЗ 31029», серії НОМЕР_24 та ключів у кількості 2-х штук з позначками «NE 3P2 JMA» та «VOL5P» з брелоком чорного кольору з написом на корпусі «RF 300» підлягає зняттю та ці речові докази підлягають поверненню за належністю.

Також, враховуючи, що речові докази - сумка розміром 20*17 см., чорного кольору, в якій знаходились корпуси гранат РГД-5 у кількості 3-х штук, корпуси гранат Ф-1 у кількості 3-х штук, запали до гранат типу УЗРГМ-2 у кількості 5-ти штук та типу УЗГРМ у кількості 1-ї штуки підлягають знищенню, арешт з вищезазначеної сумки підлягає зняттю з метою знищення цих речових доказів.

Питання про долю речових доказів вирішено відповідно до п. 9) ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 369, 370, 373, 374 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 258, ч. 1 ст. 28 ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 263 КК України та призначити йому покарання:

- за ч. 1 ст. 263 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 роки;

- за ч. 1 ст. 28 ч. 1 ст. 263 КК України у виді позбавлення волі на строк 4 роки;

- за ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 263 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років;

- за ч. 2 ст. 258 КК України у виді позбавлення волі на строк 9 років без конфіскації майна.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинання більш суворим покаранням менш суворого покарання, призначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років без конфіскації майна.

Початок строку відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_3 обчислювати з 17.09.2015, тобто з моменту його фактичного затримання, зарахувавши на підставі ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції від 26.11.2015) один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі з 17.09.2015 по 24.06.2016 включно.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили залишити колишній - тримання під вартою.

ОСОБА_7 визнати винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 258, ч. 1 ст. 28 ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 263 КК України та призначити йому покарання:

- за ч. 1 ст. 28 ч. 1 ст. 263 КК України у виді позбавлення волі на строк 4 роки;

- за ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 263 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років;

- за ч. 2 ст. 258 КК України у виді позбавлення волі на строк 9 років без конфіскації майна.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинання більш суворим покаранням менш суворого покарання, призначити ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років без конфіскації майна.

Початок строку відбуття покарання у виді позбавлення волі обвинуваченому ОСОБА_7 обчислювати з 17.09.2015, тобто з моменту його фактичного затримання, зарахувавши на підставі ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції від 26.11.2015) один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі з 17.09.2015 по 24.06.2016 включно.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_7 до набрання вироком законної сили залишити колишній - тримання під вартою.

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 258, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 263 КК України та призначити йому покарання:

- за ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 263 КК України у виді позбавлення волі на строк 4роки;

- за ч. 2 ст. 258 КК України у виді позбавлення волі на строк 7 років без конфіскації майна.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинання більш суворим покаранням менш суворого покарання, призначити ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років без конфіскації майна.

Початок строку відбуття покарання у виді позбавлення волі обвинуваченому ОСОБА_5 обчислювати з 17.09.2015, тобто з моменту його фактичного затримання, зарахувавши на підставі ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції від 26.11.2015) один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі з 17.09.2015 по 24.06.2016 включно.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили залишити колишній - тримання під вартою.

Стягнути в рівних частках із ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_7 на користь держави витрати пов'язані із проведенням судової вибохотехнічної експертизи (рахунок № 31118115700004, УДКСУ в Бабушкінському районі міста Дніпропетровська, МФО 805012 ЄДРПОУ 37989274, висновок експерта № 58/26-162 від 06.11.2015 в сумі 1536,00 гривень), тобто з кожного по 512.00 гривень.

Стягнути в рівних частках із ОСОБА_3 та ОСОБА_7 на користь держави витрати пов'язані із проведенням судової вибохотехнічної експертизи (рахунок № 31118115700004, УДКСУ в Бабушкінському районі міста Дніпропетровська, МФО 805012 ЄДРПОУ 37989274, висновок експерта № 70/26-395 від 22.09.2015 в сумі 1536,00 гривень), тобто з кожного по 768.00 гривень.

Стягнути із ОСОБА_5 на користь держави витрати пов'язані із проведенням судових балістичних експертиз та судової трасо логічної експертизи (рахунок № 31118115700004, УДКСУ в Бабушкінському районі міста Дніпропетровська, МФО 805012 ЄДРПОУ 37989274, висновок експерта № 70/07-752 від 30.10.2015 в сумі 736,56 гривень, висновок експерта № 70/07-754 від 04.11.2015 в сумі 491,04 гривень та висновок експерта № 70/03-811 від 06.11.2015 в сумі 1473,12 гривень), на загальну суму 2700,72 гривень.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 18.09.2015 на сумку розміром 20*17 см., чорного кольору, в якій знаходились корпуси гранат РГД-5 у кількості 3-х штук, корпуси гранат Ф-1 у кількості 3-х штук, запали до гранат типу УЗРГМ-2 у кількості 5-ти штук та типу УЗГРМ у кількості 1-ї штуки; довіреність, серії ВРІ № 417596 від 20.06.2011 на ОСОБА_7 від ОСОБА_35, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу «ГАЗ 31029», серії НОМЕР_24, ключі у кількості 2-х штук з позначками «NE 3P2 JMA» та «VOL5P» з брелоком чорного кольору з написом на корпусі «RF 300» та автомобіль марки «ГАЗ 31029», р/н НОМЕР_2 який, належить на праві власності ОСОБА_35 (том № 2 а.с. 240), - скасувати.

Сумку розміром 20*17 см., чорного кольору, в якій знаходились корпуси гранат РГД-5 у кількості 3-х штук, корпуси гранат Ф-1 у кількості 3-х штук, запали до гранат типу УЗРГМ-2 у кількості 5-ти штук та типу УЗГРМ у кількості 1-ї штуки - знищити;

Довіреність, серії ВРІ № 417596 від 20.06.2011 на ОСОБА_7 від ОСОБА_35, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу «ГАЗ 31029», серії НОМЕР_24, ключі у кількості 2-х штук з позначками «NE 3P2 JMA» та «VOL5P» з брелоком чорного кольору з написом на корпусі «RF 300» та автомобіль марки «ГАЗ 31029», р/н НОМЕР_2 - повернути за належністю ОСОБА_35 (том № 4 а.с. 87-88).

Речові докази:

- мобільний телефон марки «Nokia Lumia 630 Dual Sim», imei-1: НОМЕР_7, imei-2: НОМЕР_8 із сім-картами мобільних операторів «МТС» та «Київстар» - повернути за належністю ОСОБА_34 (том № 4 а.с. 87-88);

- аркуш паперу жовтого кольору із надписом «229919 от ОСОБА_33 100 доларів США «контакт»; ДВД-диски у кількості 3 штук з відеозаписами слідчого експерименту за участі ОСОБА_3, ОСОБА_7 та ОСОБА_5; СД-диски у кількості 10 штук із інформацією про зв'язок абонентів, надання телекомунікаційних послуг та отримання їх тривалості, змісту, маршрутів передавання, інформації щодо місцезнаходження мобільних телефонів; ДВД-диски у кількості 3 штук з відеозаписами допитів ОСОБА_3, ОСОБА_7 та ОСОБА_5 - зберігати в матеріалах кримінального провадження (том № 2 а.с. 97, 110, 161, 176, 217, 230; том № 3 а.с. 57; том № 4 а.с. 7, 16, 25, 34, 43, 51, 59, 66, 75, 84).

Мобільний телефон марки «Nokia X2-02», imei-1: НОМЕР_22 та imei-2: НОМЕР_23 с сім-картами мобільних операторів «Київстар» та «МТС», належний ОСОБА_7, мобільний телефон марки «Prestigio», imei-1: НОМЕР_25 та imei-2: НОМЕР_26 с сім-картами мобільних операторів «Київстар» та «МТС», належний ОСОБА_3 на які накладено арешт ухвалою слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 18.09.2015 та мобільний телефон марки «Nokia 101» з сім-картами мобільних операторів «МТС» та «Лайф», належний ОСОБА_5, що знаходяться на зберіганні в у кімнаті зберігання речових доказів слідчого відділу УСБУ в Дніпропетровській області (том № 2 а.с. 240, том № 4 а.с. 87-88) - знищити.

На вирок можуть бути подані апеляційні скарги протягом 30 днів з дня його проголошення до судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Дніпропетровської області через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченим та прокурору.

Головуючий суддя: І.В. Дяченко

Судді: В.Л. Воробйов

Є.М. Савченко

24.06.2016