Ухвала суду № 58602976, 30.06.2016, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 728/818/16-ц Провадження № 22-ц/795/1191/2016 Категорія цивільнаГоловуючий у I інстанції Костенко О. Ф. Доповідач - Онищенко О. І.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 червня 2016 року м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіОСОБА_1, суддів:ОСОБА_2, ОСОБА_3, при секретарі:ОСОБА_4,за участю:представника позивача ОСОБА_5, представника відповідача ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на рішення Бахмацького районного суду Чернігівської області від 12 травня 2016 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Чернігівгаз» до ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за спожитий природний газ, -

в с т а н о в и в:

В апеляційній скарзі ОСОБА_7 просить скасувати рішення Бахмацького районного суду Чернігівської області від 12 травня 2016 року та ухвалити нове рішення, посилаючись на його необґрунтованість, порушення норм матеріального та процесуального права.

Рішенням Бахмацького районного суду Чернігівської області від 12 травня 2016 року позовні вимоги ПАТ по газопостачанню та газифікації «Чернігівгаз» до ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за спожитий природний газ задоволено. Стягнуто із ОСОБА_7 на користь ПАТ «Чернігівгаз» заборгованість за надані послуги з газопостачання в розмірі 27468 грн. 62 коп. та 1378 гривень судового збору.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд першої інстанції при ухваленні рішення, не взяв до уваги п.32 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил надання населенню послуг з газопостачання» щодо зобов'язання газопостачального підприємства знімати показання лічильників газу у споживача, прийшовши до невірного висновку про покладення цього обовязку лише на споживача. За період з 01 квітня по 31 травня 2015 року вона не могла використати 4924 куб. газу, тому здійснений постачальником перерахунок ціни на спожитий природний газ в розмірі 7,188 гривень за м-3, порушує її право на отримання природного газу за цінами встановленими постановою НКРЕ України від 03.04.2014 року №420.

Крім того, ОСОБА_7 зазначає, що в порушення п. 6, п. 19 Правил надання населенню послуг з газопостачання за період з 01 серпня 2014 року по 31 травня 2015 року позивач не звертався до неї з вимогою про сплату боргу, не направляв попередження про відключення, не склав жодного акту, про те, що він намагався зняти у неї показники лічильника та не мав доступу до помешкання.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

По справі встановлено, що згідно витягу Бахмацької дільниці Прилуцького МБТІ про реєстрацію права власності на нерухоме майно ОСОБА_7 є власником будинку № 4 по вул. Тимірязєва у м. Бахмачі Чернігівської області (а.с.11).

Відповідно до повідомлення Бахмацького районного сектору Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області ОСОБА_7 зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.15).

Відповідно до типового договору № 17341 про надання населенню послуг з газопостачання від 17.10.2013 року ПАТ з газопостачання та газифікації «Чернігівгаз» зобов'язалося безперервно надавати споживачеві ОСОБА_7 і членам її сім'ї послуги з постачання природного або скрапленого газу від групових резервуарних установок для побутових потреб, у тому числі, для приготування їжі, підігріву води та опалення житлових приміщень, з гарантованим рівнем надійності, безпеки, якості та величиною тиску, а споживач ОСОБА_7 зобов'язалася вчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами (цінами) у строки і на умовах передбачених цим договором (а.с.7-8). Пунктом 5 даного договору визначено встановлення лічильника «Візар» № 0390075 (показання на момент укладення договору 000151).

Відповідно до рахунку № 15 0000 7338 газопостачання споживачу надається для опалення будинку № 4 по вул. Тимірязєва, у м. Бахмачі, площею 237,5 м2, до газової плити і газової колонки (а.с.47).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що в порушення п. 19 Правил, п. п. 12 п. 28 Типового договору №17341 від 17.10.2013 року, ОСОБА_7 не знімала фактичних показників лічильника газу щомісячно станом на 01 число місяця, що настає за розрахунковим і не зазначала про фактичні показники газу у платіжних документах. Саме порушення ОСОБА_7 Правил та умов типового договору про надання послуг з газопостачання в частині нездійснення щомісячного зняття показників лічильника та оплати за надані послуги призвела до виникнення заборгованості по оплаті спожитого газу об'ємом 4924 м-3. Розрахунок тарифу правомірно визначений позивачем згідно Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг України № 583 від 03.03. 2015 року «Про встановлення роздрібних цін на природний газ, що використовується для потреб населення» в розмірі 7,188 грн. за 1 м-3, оскільки саме після набрання законної сили цією Постановою було зафіксовано об'єм спожитого газу за лічильником № 000151.

Визначення ОСОБА_7 розміру щомісячного споживання газу за період з 01.08.2014 року по 31.05.2015 року за лічильником № 000151 станом на 01.08.2014 року і на 31.05.2015 року є довільним, таким, що не відповідає умовам Типового договору № 17341 від 17.10.13 року та Правил, а тому судом першої інстанції правомірно не визнано його, як належний та допустимий доказ.

З таким висновком суду першої інстанції погоджується і апеляційний суд, оскільки він відповідає зібраним у справі доказам, яким суд дав належну оцінку та відповідає вимогам законодавства, якими регулюються спірні правовідносини.

Не заслуговують на увагу суду доводи апеляційної скарги відповідача, щодо залишення судом першої інстанції поза увагою не виконання позивачем п. 32 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил надання населенню послуг з газопостачання», які призвели до порушення обовязку газопостачального підприємства проводити не менше ніж один раз на 6 місяців контрольне зняття показників лічильників, оскільки матеріали справи містять достатні докази про дотримання позивачем ПАТ з газопостачання та газифікації « Чернігівгаз» норм вказаних вище Правил.

Суд правомірно дійшов висновку , що саме порушення ОСОБА_7 Правил та умов типового договору про надання послуг з газопостачання в частині нездійснення щомісячного зняття показників лічильника та оплати за надані послуги призвели до виникнення заборгованості по оплаті спожитого газу обємом 4924 м-3.

Є хибними доводи апеляційної скарги, щодо відсутності правових підстав для перерахунку зробленого позивачем за цінами на спожитий природний газ в розмірі 7,188 гривень за м-3, оскільки розрахунок тарифу проведений ПАТ з газопостачання та газифікації «Чернігівгаз» згідно Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг України № 583 від 03.03.2015 року « Про встановлення роздрібних цін на природний газ, що використовується для потреб населення», оскільки саме після набрання законної сили цією Постановою було зафіксовано обєм спожитого газу за лічильником № 0390075. Суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про те, що визначення ОСОБА_7 розміру щомісячного споживання газу за період з 01.08.2014 року по 31.05.2015 року за лічильником № 0390075 станом на 01.08.2014 року і на 31.05.2015 року є довільним і не може бути належним та допустимий доказом у справі.

Апеляційний суд також не може прийняти, як доказ неправомірності нарахування заборгованості проведеного позивачем - відповідь Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 10.08.2015 року № 4000/16/59-15 про те, що ПАТ з газопостачання та газифікації «Чернігівгаз» необхідно перерахувати заборгованість ОСОБА_7 за роздрібними цінами на природний газ, що використовується для потреб населення, які діяли з 31.07.2014 року по 31.05.2015 року залежно від обсягу споживання природного газу за аналогічний період( опалювальний,між опалювальний), оскільки сторони не заперечували в судовому засіданні, що послуги з газопостачання позивач почав надавати відповідачу лише з жовтня 2013 року, а отже відсутня можливість здійснити такий перерахунок про який зазначено у відповіді НКРЕКП.

Із змісту ч. 2 ст. 124 Конституції України щодо поширення юрисдикції на всі правовідносини, що виникають у державі, випливає, що кожен із суб»єктів правовідносин у разі виникнення спору може звернутись до суду за його вирішенням.

Можливість використання суб»єктами правовідносин досудового врегулювання спорів може бути додатковим засобом правового захисту, який держава надає учасникам певних відносин, що не суперечить принципу здійснення правосуддя виключно судом.

Обрання певного засобу правового захисту, у тому числі і досудового врегулювання спору , є правом, а не обов»язком особи.

Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб»єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист.

Виходячи з вище зазначеного, доводи апеляційної скарги стосовно не застосування позивачем можливості досудового врегулювання спору не можуть бути підставою для скасування судового рішення.

Рішення суду постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування апеляційний суд не знаходить.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319, 324 ЦПК України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_7 відхилити.

Рішення Бахмацького районного суду Чернігівської області від 12 травня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:Судді: