Ухвала суду № 58602608, 30.06.2016, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 735/332/16-ц Провадження № 22-ц/795/1271/2016 Категорія цивільнаГоловуючий у I інстанції Грушко О. П. Доповідач - Онищенко О. І.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 червня 2016 року м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіОСОБА_1,суддів:ОСОБА_2, ОСОБА_3,при секретарі:ОСОБА_4,за участю:порзивача ОСОБА_5, третьої особи ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Коропського районного суду Чернігівської області від 18 травня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_7 про визнання права спільної сумісної власності, -

в с т а н о в и в:

В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить скасувати рішення Коропського районного суду Чернігівської області від 18 травня 2016 року і залишити позовну заяву без розгляду, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

Рішенням Коропського районного суду Чернігівської області від 18 травня 2016 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 до ОСОБА_7 про визнання права спільної сумісної власності відмовлено.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_5 зводяться до того, що суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про неможливість визнання права власності за померлою особою на підставі позову спадкоємців, але не застосував положення ст. 121 ЦПК України або норми ст.207 ЦПК України, позбавивши таким чином законного права апелянта окремо звернутись за захистом своїх порушених прав з тим же предметом і до тих же осіб, узаконивши прописані та встановлені в рішенні обставини.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

По справі встановлено, що відповідно до свідоцтва про народження позивач ОСОБА_5 є сином ОСОБА_8,( а. с. 6) яка померла 22 липня 2013 року.( а.с.10)

23 грудня 2006 року ОСОБА_7 та мати позивача ОСОБА_9 одружились( а.с.9), а з 16 жовтня 2007 року ОСОБА_9 зареєструвалась в належному на праві власності будинку чоловіка за адресою смт. Короп , Чернігівської області по вул. Шевченка 15( а.с.8) Будинок відповідачем ОСОБА_7 було придбано 21 березня 2006 року відповідно до укладеного договору купівлі-продажу( а.с.11-12)

Згідно до копії розписки, колишня дружина ОСОБА_7 ОСОБА_10 отримала від відповідача кошти в рахунок компенсації вартості у праві спільної сумісної власності на вказане вище домоволодіння.( а.с.13)

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 суд першої інстанції виходив з того, що за померлою особою право власності не може бути, визначене,визнане та зареєстроване.

З таким висновком суду першої інстанції погоджується і апеляційний суд, оскільки він відповідає зібраним у справі доказам, яким суд дав належну оцінку та відповідає вимогам законодавства, якими регулюються спірні правовідносини.

Застосування судом норм ст.ст. 121,207 ЦПК України чітко регламентовано і не може бути застосовано судом на власний розсуд. Крім того, визнання майна спільною сумісною чи частковою власністю врегульоване нормами сімейного права, тоді, як відновлення порушених прав спадкоємців регулюється цивільним правом.

Відповідно до вимог ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних осіб чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб,які беруть участь у справі.

Розпорядження правами щодо предмету спору повинно здійснювати з урахуванням меж здійснення цивільних прав, що передбачені ст. 13 ЦК, а саме в межах, передбачених законом та у встановленій законом процесуальній формі; без порушення прав інших осіб, без завдання шкоди довкіллю або культурній спадщині; без наміру завдати шкоди іншій особі; з додержанням моральних засад суспільства.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_5, щодо порушення судом першої інстанії норм процессуального права при розгляді його позовної заяви, не заслуговують на увагу.

Рішення суду постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування апеляційний суд не знаходить.

ОСОБА_5 при подачі апеляційної скарги сплачено 564 грн. 98 коп. судового збору, а належало до сплати 606 грн. 32 коп., тому відповідно до норм ст.88 ЦПК України , з ОСОБА_5 належить достягнути 41 грн. 34 коп. недоплаченого судового збору.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319, 324 ЦПК України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.

Рішення Коропського районного суду Чернігівської області від 18 травня 2016 року залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави (розрахунковий рахунок № 31210206780002, отримувач УК у м. Чернігові (м. Чернігів) 22030101, код ЄДРПОУ 38054398, банк ГУДКСУ у Чернігівській області, МФО 853592, код суду 02894527) недоплачений при подачі апеляційної скарги судовий збір в сумі 41 (сорок одна) гривня 34 копійки.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:Судді: