Рішення № 58600942, 29.06.2016, Татарбунарський районний суд Одеської області

Справа № 515/1596/15-ц

Провадження № 2/515/780/16

Татарбунарський районний суд Одеської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2016 року м.Татарбунари

Татарбунарський районний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Шевиріна А.О.,

за участю секретаря - Чумаченко Д.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

27 серпня 2015 року публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» (далі - ПАТ «Дельта Банк», товариство, банк) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2, в якому просило стягнути з неї заборгованість за кредитним договором на загальну суму 319842грн.82коп. В обґрунтування вимог позивач зазначив, що 24 травня 2007року між товариством з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» (далі - ТОВ «Укрпромбанк») та відповідачем укладено кредитний договір №8-190/ФКВІП-07, за умовами якого ОСОБА_2 отримала від банку кредитні кошти у розмірі 30000доларів США зі сплатою 14,6% річних та зобов'язалася повернути кредит і сплатити відсотки у строки та в порядку, встановленими кредитним договором. Внаслідок невиконання відповідачем умов Договору у неї виникла заборгованість перед банком, яка станом на 31.07.2015року в гривневому еквіваленті склала 319842грн.82коп. Посилаючись на те, що право вимоги за договором перейшло до Товариства на підставі договору про передачу активів та кредитних зобов'язань від 30.06.2010року, укладеного між ТОВ «Укрпромбанк», АТ «Дельта Банк» та Національним банком України, при цьому відповідач продовжує ухилятися від виконання зобов'язань, позивач вважав, що є підстави для стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором.

У зв'язку зі смертю відповідача ухвалою суду від 13.04.2016року в порядку процесуального правонаступництва у якості відповідача залучено ОСОБА_1, який діє в своїх інтересах та як законний представник в інтересах малолітнього ОСОБА_1, 2004року народження.

Позивач, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився. Представник позивача надіслав письмову заяву про розгляд справи без його участі, в якій позовні вимоги підтримав та проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач, належним чином поінформований про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання також не з'явився. Надав суду заперечення, в яких у задоволенні вимог ПАТ «Дельта Банк» просив відмовити, посилаючись на те, що після смерті його дружини ОСОБА_2, рухоме чи нерухоме майно, в межах вартості якого можливо було б задовольнити кредиторські вимоги банку, не залишилося і, відповідно, він та його малолітній син ОСОБА_1 нічого після смерті ОСОБА_2 не успадкували.

Перевіривши матеріали справи та дослідивши наявні письмові докази, суд вважає, що позовна заява не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом встановлено, що 24 травня 2007 року між ТОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір №8-190/ФКВІП-07, за умовами якого банк надає клієнту кредит у розмірі 30000 доларів США на споживчі потреби на строк 180 місяців до 23 травня 2022 року зі сплатою 14,6% на рік за користування кредитом, комісії за надання кредиту у розмірі 1,5% від суми кредиту, комісії за видачу готівкових коштів у розмірі 0,3% від суми кредиту (а.с.а.с.6-11).

Пунктами 2.1, 2.2 Договору визначено, що днем надання кредиту є день одержання позичальником готівкових коштів з каси банку. Надання кредиту здійснюється за письмовою заявою позичальника шляхом видачі готівкових коштів через касу банку.

За умовами кредитного договору повернення кредиту здійснюється щомісячно частинами в розмірі не менш як 166 доларів США 67центів по 20-е число (включно) кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання кредиту шляхом безготівкового перерахування коштів з рахунку позичальника, його поручителів, гарантів та інших осіб у відповідності по п.2.15 цього Договору на Позичковий рахунок, вказаний у п.2.1 та/або шляхом внесення готівки до каси Банку для зарахування її на Позичковий рахунок (п.п.2.4, 2.5 Договору).

Відповідно до п.2.6 Договору проценти за користування кредитом нараховуються щомісячно на фактичну заборгованість по кредиту у валюті кредиту за період з дня надання до дня його повернення. Нараховані проценти сплачуються позичальником у валюті кредиту по 20-е число (включно) кожного наступного місяця за місяцем нарахування процентів.

Згідно з п.2.8 Договору сплата комісії за надання кредиту здійснюється у день надання кредиту у валюті кредиту (для кредитів у національній валюті) або у гривневому еквіваленті за офіційним курсом НБУ на день сплати (для кредитів в іноземній валюті).

За змістом п.4.2.1 договору ОСОБА_2 зобов'язалася повернути наданий кредит, сплатити проценти за користування кредитом, комісії, штрафні санкції та здійснити всі інші платежі за кредитом у встановлені даним договором строки.

За умовами Договору при надходженні від позичальника коштів на сплату заборгованості за цим договором черговість платежів встановлюється банком відповідно до вимог п.4.2.2 цього договору (п.2.12 Договору).

Відповідно до п.6.2 Договору банк має право вимагати дострокового повного повернення кредиту, сплати процентів, комісій, штрафних санкцій та інших платежів, передбачених цим Договором, а також відшкодування збитків, завданих банку внаслідок невиконання або неналежного виконання позичальником та/або його поручителями (гарантами, іпотекодавцями, майновими поручителями) умов цього Договору та/або договорів, укладених у забезпечення виконання позичальником зобов'язань за цим Договором, а позичальник зобов'язаний протягом 15 (п'ятнадцяти) календарних днів з дати надіслання банком відповідної вимоги повернути суму заборгованості по кредиту, що залишилася, сплатити проценти, комісії, штрафні санкції, інші платежі за цим Договором.

Виконання позичальником зобов'язань за цим договором (повернення кредиту, сплата процентів за його користування, комісії, штрафних санкцій, інших платежів, передбачених Договором) забезпечується іпотекою земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, що належить фізичній особі майновому поручителю ОСОБА_1 (п.3.1 Договору).

В судовому засіданні також встановлено, що 30.06.2010року ТОВ «Укрпромбанк» та ПАТ «Дельта Банк» уклали договір про передачу активів та кредитних зобов'язань Укрпромбанку на користь Дельта Банку (а.с.а.с.19-23).

Зі витягу з додатку №2 до цього договору вбачається, що ТОВ "Укрпромбанк" на виконання договору передано позивачу право вимоги до ОСОБА_2 за згаданим вище кредитним договором №8-190/ФКВІП-07 від 24.05.2007року (а.с. 24).

В судовому засіданні встановлено, що постановою Правління Національного банку України від 02.03.2015року №150 ПАТ "Дельта Банк" віднесено до категорії неплатоспроможних (а.с.а.с.27-29).

З рішень виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 02.03.2015 року№51 та від 08.04.2015 року №71 слідує, що дирекцією вирішено розпочати з 03.03.2015 року процедуру виведення ПАТ "Дельта Банк" з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації строком до 02.09.2015 року включно (а.с.а.с.30-32).

З розрахунку заборгованості по кредитному договору №8-190/ФКВІП-07 вбачається, що станом на 31.07.2015року заборгованість ОСОБА_2 перед банком становить 14799,47 дол. США 47 центів, що в гривневомоу еквіваленті складає 319842 грн.82 коп. (а.с.18).

Судом встановлено, що 10.08.2015року уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ "Дельта Банк" на ім'я ОСОБА_2 надіслано вимогу щодо сплати заборгованості за кредитним договором у згаданому вище розмірі (а.с.а.с.12-15).

З матеріалів справи також вбачається, що боржник за кредитним договором ІНФОРМАЦІЯ_2 померла (а.с.а.с.42, 43).

В судовому засіданні встановлено, що 23.06.2010року на підставі заяви спадкоємця ОСОБА_1, який діяв від свого імені та від імені малолітнього сина ОСОБА_1, Татарбунарською районною державною нотаріальною конторою заведено спадкову справу №197/2010 (а.с.а.с.75-108).

З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек та Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна слідує, що за ОСОБА_2 право власності на нерухоме майно не зареєстровано (а.с.168).

З відповіді товариства з обмеженою відповідальністю "Татарбунарське БТІ та РОН" від 20.05.2016року №90 слідує, що станом на 31.12.2012року право власності на нерухоме майно за померлою не зареєстроване (а.с.170).

В судовому засіданні встановлено, що транспортні засоби, зареєстровані за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, не значаться, що підтверджується листом територіального сервісного центру 5145 регіонального сервісного центру в Одеській області від 24.05.2016року №342 (а.с.177).

З відповіді відділу Держгеокадастру у Татарбунарському районі Одеської області від 25.05.2016 року №9-1526-0.12-1092/2-16 слідує, що згідно з наявними у відділі Книгами реєстрації державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою та других примірників державних актів станом на 31.12.2012 року земельні ділянки за ОСОБА_2 не зареєстровані (а.с.185).

Вирішуючи цивільно-правовий спір, що виник між сторонами, суд виходить з такого.

Згідно зі ст.ст.526, 530 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та у визначений у зобов'язанні строк.

За ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). При цьому у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч.1 ст.611 ЦК ).

Відповідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Статтею 1048 ЦК України передбачено право позикодавця на одержання від позичальника процентів від суми позики, розмір і порядок одержання яких встановлюється договором.

Наслідки прострочення позичальником повернення позики визначені у ст.1050 ЦК України.

Зокрема, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 цього Кодексу.

Зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом (ч.1 ст.598 ЦК).

Частиною 1 статті 608 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов'язаним з його особою і у зв'язку з цим не може бути виконане іншою особою.

За ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). При цьому до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ч.1 ст.1218 ЦК).

Відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Малолітня особа вважається такою, що прийняла спадщину, крім випадків, встановлених ч.ч.2-4 ст.1273 ЦК України.

За змістом ч.4 ст.1269 ЦК України заяву про прийняття спадщини від імені малолітньої, недієздатної особи подають її батьки (усиновлювачі), опікун.

Згідно з ч.1 ст.1282 ЦК України спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.

З наведеного вбачається, що зобов'язальні відносини за кредитним договором допускають правонаступництво, проте обов'язок спадкоємця щодо задоволення вимог кредитора виникає виключно у разі отримання спадкового майна після смерті спадкодавця.

Беручи до уваги те, що ОСОБА_2 було порушено зобов'язання перед ТОВ "Укрпромбанк", що призвело до виникнення заборгованості за кредитним договором на загальну суму 319842грн.82коп., при цьому права вимоги до ОСОБА_2 відступлено позивачу у встановленому цивільним законодавством порядку, у ПАТ "Дельта Банк" виникло право вимагати від боржника та, у випадку її смерті, від спадкоємців задоволення своїх вимог у вказаному розмірі.

Водночас, з урахуванням того, що відповідач подав заяви про прийняття спадщини від свого імені та від імені малолітнього сина, однак жоден з цих спадкоємців земельних ділянок, будь-якого рухомого чи нерухомого майна, в межах вартості якого можливо було б задовольнити кредиторські вимоги банка, не успадкували через відсутність такого майна у спадкодавця, підстав для стягнення з них заборгованості за кредитним договором, на думку суду, немає.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Відповідно до ст.79 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Частиною 1 ст.88 ЦПК України встановлено, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Оскільки в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження понесення відповідачами судових витрат, підстави для їх стягнення з позивача відсутні.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст.3,10,11,14, 57-60, 64, 88, 158, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається Апеляційному суду Одеської області через Татарбунарський районний суд Одеської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: