Постанова № 58600500, 22.06.2016, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/6512/16а

Провадження № 2а/522/478/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2016 року м. Одеса

Суддя Приморського районного суду м. Одеси Тарасов А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси про визнання рішеннянезаконним та зобов'язати вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Приморського районного суду м.Одеси надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси, в якому просив визнати рішення управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси від 24.02.2016 року № 31 про відмову йому в призначенні пенсії за віком відповідно доЗакону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»незаконним та зобовязати управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси призначити ОСОБА_1 починаючи з 15 липня 2014 року пенсію зі зменшенням пенсійного віку, відповідно достатті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Ухвалою від 15.04.2016року позов ОСОБА_1 в частині позовних вимог за період з 15 липня 2014 року до 14.10.2015 року залишений без розгляду.

В позові позивач посилається на те, що має право на пільги і компенсації, встановлені Законом УРСР «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи» для осіб, які евакуйовані у 1986 році із зони відчуження (категорія 2). Зокрема, відповідно до ч.2 ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», він має право на призначення пенсії із зменшенням пенсійного віку на 10 років, як особа, евакуйована з 10-кілометрової зони відчуження у 1986 році, однак відповідач своїм рішенням від 24 лютого 2016 року №31 відмовив йому, у звязку з відсутністю первинних документів, які б підтверджували коли і куди позивач був переведений після евакуації, а також у звязку з тим, що згідно до листа управління ПФУ в Іванківському районі Київської області від 29.01.2016р. та листа архівного відділу Іванківської районної державної адміністрації Київської області від 28.10.2015р., в неповних списках громадян, евакуйованих з м.Припять за 1986 рік прізвище позивача не значиться. Вважає рішення по відмові в призначенні йому пенсії незаконним та таким, що підлягає скасуванню із зобовязанням призначити пенсію із зменшенням пенсійного віку на 10 років з дня звернення до відповідача, оскільки згідно ч.2 ст.15 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», підставою для визначення статусу евакуйованих із зони відчуження, відселених і тих, які самостійно переселилися, відповідно достатті 4є довідка про евакуацію, відселення, самостійне переселення, та такі документи їм надавались відповідачу.

В ході судового розгляду справи представник позивача позов підтримав, представник відповідача заперечував проти позову, надавав письмові заперечення від 16.05.2016р., в яких посилався на те, що позов не підлягає задоволенню, оскільки відсутні первинні документи, які б підтверджували коли і куди позивач був переведений після евакуації, а також у звязку з тим, що згідно до листа управління ПФУ в Іванківському районі Київської області від 29.01.2016р. та листа архівного відділу Іванківської районної державної адміністрації Київської області від 28.10.2015р., в неповних списках громадян, евакуйованих з м.Припять за 1986 рік, прізвище позивача не значиться.

Заслухавши в ході розгляду справи пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, врахувавши позицію відповідача викладену у відповідних запереченнях, суд дійшов до висновку про те, що адміністративний позов належить задовольнити з наступних підстав.

Згідно до записів в трудовій книжці позивача серії БТ-І №7613128, з 18.02.1985р. він працював на Виробничому Обєднанні «Львівськенергоремонт» в турбінному цеху на постійній дільниці Чорнобильської АЕС на посаді електрозварювальника 3 розряду (наказ №142к від 20.02.1985р.). Наказом №1483к від 30.11.201987р. звільнений за власним бажанням. Так, з 02.04.1982р. позивач був зареєстрований в за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується оригіналом картки прописки (форма 16). З 01.11.1982р. перебував на обліку у Чорнобильському обєднаному районному військовому комісаріаті Київської області, що підтверджується військовим квитком серії НУ №8353540. Довідкою №186 від 12.06.1992р., виданою виконавчим комітетом Київської ради народних депутатів засвідчено, що позивач ОСОБА_1 проживав в зоні відчуження в м.Припять Київської області та евакуйований в 1986р. Довідкою №37462 від 18.11.1991р., виданою виконавчим комітетом Київської обласної ради народних депутатів засвідчено, що ОСОБА_1 станом на 26.04.1986р. фактично проживав та був прописаний в АДРЕСА_2 та відповідно до встановленого порядку, евакуйований 27.04.1986 р.

Слід зазначити, що о 12 годині 27.04.1986 р. на нараді голова Урядової комісії надав місцевим партійним та радянським органам управління вказівки та оголосив порядок евакуації населення м.Припять, яка знаходиться в 2 км. від Чорнобильської АЕС.

Згідно до ч.2 ст.72 КАС України, обставини, визнані судом загальновідомими, не потрібно доказувати.

Відповідно дост. 46 Конституції Українигромадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

14 липня 2014 року позивачу виповнилося 50 років.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоровя, створення єдиного порядку визначення категорії зон радіоактивно забруднених території, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Статтею 49Закону України №796визначено, що пенсії особам, віднесеним до категорії 1,2,3,4 встановлюються у вигляді державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоровю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Відповідно дост.15 Закону України «Про пенсійне забезпечення», умови, норми та порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» або надається їм право на одержання пенсій на підставах, передбачених цим Законом.

Згідност.15 Закону України «Про пенсійне забезпечення», право на пенсію за віком мають чоловіки-після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років, жінки-після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.

Відповідно до п.1 ст.11 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 797-ХІІ,до потерпілих від Чорнобильської катастрофи належать , зокрема, евакуйовані із зони відчуження (в тому числі особи, які на момент евакуації перебували у стані внутріутробного розвитку, після досягнення ними повноліття), а також відселені із зон безумовного (обов'язкового) і гарантованого добровільного відселення. Зазначеній категорії осіб відповідно до ч.3 ст.65 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» видається посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» та «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи».Вказані посвідчення є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленим цим Законом.

Згідно ч.2 ст.15 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», підставою для визначення статусу евакуйованих із зони відчуження, відселених і тих, які самостійно переселилися, відповідно достатті 4є довідка про евакуацію, відселення, самостійне переселення.

Такі вимоги до документів також містяться в Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління ПФУ України № 22-1 від 25.11.2005р., а саме, в абз.5 п.2.1 Порядку, згідно до якого, до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи, які засвідчують особливий статус особи, зокрема, посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09 березня 1988 року № 122, або довідка військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи обєкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями) (при призначенні пенсії за віком із застосуванням нормстатті 55Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

З огляду на вищезазначені норми Закону, єдиним документом, що підтверджує статус громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користування пільгами, встановленими Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зокрема призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи». Довідки про період роботи (служби) у зоні відчуження, про евакуацію, відселення, самостійне переселення, про період проживання та роботи на забруднених територіях тощо є лише підставами для визначення в установленому порядку статусу ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС або потерпілих від Чорнобильської катастрофи.

Аналогічну позицію викладено в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 25 лютого 2015 року №К/800/8387/15.

Статтею 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначено умови надання пенсії за віком особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення.

Відповідно до ч.2 ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», позивач має право на призначення пенсії із зменшенням пенсійного віку на 10 років, як особа, евакуйована з 10-кілометрової зони відчуження у 1986 році.

Згідно до п.п.1.36 Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок чорнобильської катастрофи , затвердженого Постановою КМУ Української РСР від 23 липня 1991 р. N 106 «Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" та "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи", м. Припять (Київська область)віднесена до Зони відчуження.

Згідност.101 Закону України «Про пенсійне забезпечення», органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Перелік документів, що подаються до органу Пенсійного фонду для призначення пенсії, визначений Порядком подання та оформлення документів, для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», затвердженимпостановою Правління Пенсійного Фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1(зареєстрований в Мінюсті 27 грудня 2005 року за № 1566/11846) з урахуванням змін, внесенихпостановою Правління Пенсійного Фонду України від 15 жовтня 2009 року №23-1(далі - Порядок).

Зі змісту пункту 7 вказаного Порядку слідує, що підставою для призначення пенсії позивачу із застосуванням норм ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» додаються зокрема, такі документи: посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення. Поданими позивачем документами до відповідача підтверджено період роботи та проживання, а також населений пункт, з якого він був евакуйований, а також надане посвідчення. Рішення відповідача про відмову у призначенні пенсії відповідно до ч.2 ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» лише з тих підстав, що в неповних списках громадян, евакуйованих з м. Припять за 1986 рік прізвище позивача не значиться, є протиправним, оскільки вищезазначені обставини в повній мірі підтверджуються іншими доказами, а саме, трудовою книжкою позивача, оригіналом картки прописки (форма 16), військовим квитком серії НУ №8353540, довідкою №186 від 12.06.1992р., довідкою №37462 від 18.11.1991р., посвідченням №042301 від 19.11.1992р.

Відповідно до п.1 ч.1ст.45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»,пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку. Враховуючи викладене, вважаю, що у разі визнання незаконним рішення УПФУ, яким було відмовлено у призначені пенсії за віком, пенсія за віком позивачу повинна бути призначена з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку.

Згідно до п.п.1,2 ч.2 ст.162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішеннясуб'єкта владних повноваженьчи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, проповорот виконання цього рішеннячи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення; зобов'язаннявідповідачавчинити певні дії.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд вважає за доцільне стягнути з відповідача суму сплаченого судового збору.

Керуючись ст.ст.7,9,11,13,159-163,183-2 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати рішення Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м.Одеси від 24 лютого 2016 року №31 про відмову ОСОБА_2 в призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»незаконним.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м.Одеси призначити ОСОБА_2, починаючи з 14жовтня 2015 року, пенсію зі зменшенням пенсійного віку, відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору в розмірі 551 (пятсот пятдесят однієї) гривні 20 копійок.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови шляхом подачі через Приморський районний суд м. Одеси апеляційної скарги.

Суддя А.В. Тарасов

22.06.2016