Ухвала суду № 58596648, 23.06.2016, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №473/769/16-ц 23.06.2016 23.06.2016 23.06.2016

Справа 473/769/16-ц

Провадження № 22ц-/784/1436/16 Головуючий у 1-й інстанції Вуїв О.В.

Категорія 5 Суддя - доповідач апеляційного суду Мурлигіна О.Я.

У Х В А Л А

Іменем України

23 червня 2016 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого - Мурлигіної О.Я.,

суддів: Базовкіної Т.М., Царюк Л.М.,

із секретарем судового засідання Богуславській О.М.,

без участі сторін та третіх осіб,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за апеляційною скаргою

ОСОБА_2

на рішення

Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 10 травня 2016 року

за позовом

ОСОБА_3 до ОСОБА_2, треті особи ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про усунення перешкод у здійсненні права користування майном,

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2016 року ОСОБА_3 звернулася з позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод у здійсненні права користування майном.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, які уточнила під час розгляду спору, позивачка зазначала, що є власником 1/8 частки житлового будинку АДРЕСА_1. Співвласником 7/16 часток будинку є ОСОБА_2, яка тривалий час порушує її права, як співвласника майна, оскільки не допускає її до житла, яким вона має володіти та користуватися.

Посилаючись на викладене, позивачка просила зобов'язати ОСОБА_2 усунути перешкоди в користуванні спільним майном, зобов'язавши її надати доступ до будинку шляхом надання комплекту ключів від вхідних дверей до будинку.

Ухвалою суду від 09 березня 2016 року до участі в розгляді справи в якості третіх осіб без самостійних вимог щодо предмета спору залучено ОСОБА_4 і ОСОБА_5

Рішенням Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 10 травня 2016 року позов задоволено.

ОСОБА_6 зобов'язано забезпечити ОСОБА_3 доступ до житлового будинку АДРЕСА_1 шляхом передачі їй комплекту ключів від вхідних дверей до будинку. Судом розподілено судові витрати.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову. На думку заявника, суд не врахував суттєвих обставин справи та вимог матеріального права, а саме того, що вона вже передавала ключі позивачці, що вони не можуть разом користуватися майном та вона не перешкоджає позивачці користуватися будинком в її присутності. Всі ці обставини дають підстави для відмови в задоволенні позову.

З'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, колегія суддів вражає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Судом встановлено, що позивачці належить на праві власності 1/8 частка житлового будинку АДРЕСА_1, а відповідачці - 7/16. Інші 7/16 зареєстровані за ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та спадкоємцями якого є ОСОБА_4 і ОСОБА_5

Між сторонами у справі існують тривалі неприязні стосунки з приводу спорів щодо права та порядку користування будинком та земельною ділянкою за цією адресою.

Також, судом встановлено, що ОСОБА_2 встановила на вхідні двері будинку новий замок, не бажає передати позивачці ключі від замку, чим перешкоджає останній доступу до будинку, обмежуючи право позивачки лише своєю присутністю.

Дійшовши висновку про протиправність дій ОСОБА_2 та порушення ними прав ОСОБА_3 на користування її майном, суд спираючись на ст. 41 Конституції України, положення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 20 березня 1952 року, ратифікованого Законом України N 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, ч. 1 ст. 316, ст. 317, ч.ч. 1-3 ст. 358, ст. 321, ст. 391 ЦК України, відновив право позивачки на вільний та безперешкодний доступ до будинку, шляхом покладення на відповідачку обов'язку передати ключі від вхідної двері до нього. При цьому суд дійшов висновку, що вказаний спосіб усунення порушення прав позивачки є найменш обтяжливим для відповідачки і найбільш оптимальним та сприятливим для сторін.

Колегія суддів погоджується з висновками суду.

Доводи в апеляційній скарзі суперечать доказам у справі та вимогам матеріального права.

Так, відповідачка посилається на те, що в 2010 році вже виконувала рішення суду щодо передачі позивачці ключів від будинку. Однак, рішенням Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 23 квітня 2008 року на відповідачку не покладалися такі зобов'язання. Рішенням її зобов'язано не чинити перешкоди ОСОБА_3 в користуванні 1/8 частки згаданого будинку, без зазначення конкретних зобов'язальних дій.

Також є безпідставними посилання на те, що тотожній спір вже розглядався. З вказаного рішення вбачається, що судом розглядався спір між всіма володільцями будинку про його поділ в натурі та встановлення порядку володіння і користування житловим будинком. Отже висновки суду про різний склад учасників, предмет та підстави, у справах є обґрунтованим.

З огляду на згадані вимоги матеріального права, неприязні відносини між сторонами, не можуть бути підставами для обмеження прав позивачки у володінні та користуванні спільним майном.

Вказівки в апеляційній скарзі на те, що відповідачка має інше житло, не має суттєвого значення для вирішення спору по суті. Питання про припинення права власності позивачки судом не розглядається.

За викладеного, колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду.

Керуючись ст.ст. 303, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, а рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 10 травня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий О.Я. Мурлигіна

Судді: Т.М. Базовкіна

Л.М. Царюк