Постанова № 58595804, 14.06.2016, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/385/16-а

Провадження № 2-а/487/49/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.06.2016 року м. Миколаїв

Заводський районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючого судді Агєєвої Л.І.

при секретарі Ткаченко І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Миколаєві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва про визнання дій неправомірними, щодо зменшення розміру загального відсотку розрахунку пенсії, скасування розпорядження та зобовязання здійснити перерахунок та виплату пенсії, суд, -

ВСТАНОВИВ:

26.01.2016р. позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва про визнання дій неправомірними, щодо зменшення розміру загального відсотку розрахунку пенсії, в обґрунтування якого зазначила, що з 15.05.2013р. перебуває на обліку в УПФ Заводського району та відповідно до Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-Х!! «Про державну службу» їй була призначена пенсія державного службовця, розмір якої розрахований із 80 відсотків суми заробітної плати з 01.05.2011р. по 30.04.2013р. При обрахуванні заробітної плати за вказаний період не були включені складові її заробітної плати за довідкою від 29.04.2013р. № 636/01, тому вона звернулася до суду. Постановою Заводського районного суду м. Миколаєва від 28 липня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 07.10.2015 року, УПФУ в Заводському районі було зобовязано здійснити перерахунок та виплату пенсії державного службовця на підставі довідок про заробітну плату з врахуванням фактично нарахованих та сплачених усіх виплат, з яких сплачено страхові внески, однак УПФУ вийшло за межі судового рішення та застосувало при перерахунку пенсії замість 80% - 60% розміру заробітної плати, при тому здійснило перерахунок у спосіб, що суперечить Конституції та законам України.

В судовому засіданні позивачка свої вимоги збільшила та остаточно просила визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва, щодо зменшення в ході виконання судового рішення від 28.07.2015 року розміру загального відсотку розрахунку пенсії з 80% на 60% неправомірними, зобовязати УПФУ скасувати розпорядження від 09.11.2015р. про перерахунок пенсії та зробити перерахунок та виплату пенсії у розмірі 80% сум заробітної плати з урахуванням виплат зазначених у постанові суду починаючи з 07 квітня 2015 року.

Представник відповідача в судовому засіданні заявлені вимоги не визнав та просив відмовити в їх задоволенні.

Заслухав пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, суд приходить до наступного:

Судом встановлено, що позивачка з 15.05.2013р. перебуває на обліку в УПФ Заводського району та відповідно до Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-Х!! «Про державну службу» їй була призначена пенсія державного службовця, розмір якої розрахований із 80 відсотків суми заробітної плати з 01.05.2011р. по 30.04.2013р. При обрахуванні заробітної плати за вказаний період не були включені складові її заробітної плати за довідкою від 29.04.2013р. № 636/01, тому вона звернулася до суду. Постановою Заводського районного суду м. Миколаєва від 28 липня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 07.10.2015 року, УПФУ в Заводському районі було зобовязано здійснити перерахунок та виплату пенсії державного службовця на підставі довідок про заробітну плату з врахуванням фактично нарахованих та сплачених усіх виплат, з яких сплачено страхові внески, в тому числі сум матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально - побутових потреб, індексації заробітної плати та грошової винагороди за сумлінну безперервну працю в органах державної влади, з яких сплачено страхові внески з урахуванням фактично отриманих сум з 07 квітня 2015 року.

04.11.2015 року на заяву позивачки здійснити перерахунок пенсії на виконання судового рішення від 28 липня 2015 року УПФУ листом №199-Т-7 від 25.11.2015 р. повідомило про застосування загального відсотку розрахунку пенсії від заробітку - 60 відсотків. За результатами проведеного перерахунку та відповідно до розпорядження УПФУ від 09.11.2015 за № 171656 розмір пенсії позивачки склав 5565,18 грн., що є меншим за розмір пенсії, яку позивачка отримувала до перерахунку (5934,18 грн.), у звязку з чим виплата пенсії позивачці була продовжена у попередньому розмірі, тобто відповідач при виконанні постанови суду від 28.07.2015 р. вийшов за межі судового рішення, застосувавши при перерахунку 60% розміру заробітної плати та здійснив перерахунок у спосіб, що суперечить Конституції та законам України, так як відповідно до ст. ст. 22 та 64 Конституції України, право на пенсійне забезпечення відповідних категорій громадян, встановлене законами України є таким, що не підлягає звуженню та обмеженню.

Згідно з частиною 2 статті 19 та частиною 3 статті 22 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підставі в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Крім того, ч. 1 ст. 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Відповідно до п. 2,3 рішення Конституційного суду України від 09.02.1999 р. за загальновизнаним принципом права, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, дію нормативного - правового акту в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту.

Аналогічна позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 15 жовтня 2013 року у справі №21-281а13.

В постанові Верховного Суду України від 20 листопада 2012 року у справі №3-52гс12 зроблено висновок про те, що судам необхідно врахувати, що до спірних правовідносин має застосовуватися саме та редакція закону, яка була чинною на момент їх виникнення, оскільки згідно зі ст.58 Конституції України закони та інші нормативно - правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони помякшують або скасовують відповідальність особи.

Відповідно до ст. 37 Закону №3723-ХІІ, в редакції що діяла станом на 15.05.2013р., на одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством пенсійного віку, за наявності страхового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби - не менше 10 років, та які на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, - незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80% від сум їх заробітної плати, на які нараховується збір на обовязкове державне пенсійне страхування.

Отже, Закон України «Про державну службу» із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 28 грудня 2014 року №76-19, який набув чинності з 01.01.2015 р. не має зворотної сили до події, яка сталася 15.05.2013 року - день призначення позивачці пенсії відповідно до Закону №3723-ХІІ, тому дії відповідача із застосування при проведенні перерахунку загального відсотку розрахунку пенсії від заробітку - 60 відсотків, безпідставні та неправомірні.

Аналізуючи пенсійні правовідносини, необхідно підкреслити, що ці відносини характеризуються такими етапами функціонування:

1) право на призначення пенсії;

2) право на отримання пенсії;

3) право на перерахунок розміру пенсії.

При цьому первинним етапом е саме право на призначення пенсії, а інші етапи є похідними.

Відповідно до ст. 37-1 Закону України №76-19 «Умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України». Пункт 4 постанови КМУ від 31.05.2000р №865, який регулював питання перерахунку пенсії державного службовця у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям відповідно до рішень Кабінету Міністрів України.

За період з дня призначення пенсії позивачці, а саме з 15.05.2013 року по день розгляду справи судом, 28 липня 2015 року, Кабінет Міністрів України не приймав рішення про підвищення розміру заробітної плати державним службовцям. Заробітна плата державним службовцям визначається відповідно до постанови КМУ від 09.03.2006 р. №268 «Про упорядкування структури та умов праці оплати працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури та інших органів».

Перерахунок за рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 28 липня 2015 року не є підвищенням пенсії через підвищення заробітної плати, оскільки вказаний перерахунок являє собою суму грошових коштів, що не були обчислені з вини пенсійного органу при призначенні позивачці пенсії у травні 2013 року та не є новим видом забезпечення, а захист порушеного права забезпечується відновленням становища.

Обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, у даному випадку з якої позивачка вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням пенсії.

Постановою Верховного Суду України від 10.12.2013 року по справі №21- 348а13 задоволено заяву про перегляд рішення Вищого адміністративного суду України з питання визначення розміру пенсії. Верховний Суд України прийшов до висновку, що процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.

Відповідно до ч. 1 ст. 244-2 Кодексу адміністративного України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Відповідно до постанови Заводського районного суду м. Миколаєва від 28 липня 2015 року, УПФУ було зобовязано здійснити перерахунок та виплату пенсії державного службовця, призначеної ОСОБА_1, з урахуванням фактично нарахованих та сплачених усіх виплат, з яких сплачено страхові внески, в тому числі сум матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових потреб, індексації заробітної плати та грошової винагороди за сумлінну працю в органах державної влади, з яких сплачено страхові внески з урахуванням фактично отриманих сум з 7 квітня 2015 року.

Крім того, згідно ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Однак, УПФУ своїм розпорядженням від 09.11.2015 року про перерахунок пенсії ОСОБА_1 фактично використав норму Закону щодо призначення пенсії державному службовцю, що не відповідає а ні чинному законодавству, а ні рішенню суду та призвело до зменшення розміру пенсії позивачки, яка була її призначена з 15 травня 2013 року протоколом УПФУ від 29.06.2013 року.

За таких обставин, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 2, 160 162, 163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва щодо зменшення в ході виконання судового рішення від 28.07.2015 року розміру загального відсотку розрахунку пенсії ОСОБА_1 з 80% на 60% - неправомірними.

Зобовязати Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва скасувати розпорядження від 09.11.2015 року про перерахунок пенсії ОСОБА_1.

Зобовязати Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії у розмірі 80% сум заробітної плати з урахуванням виплат зазначених у постанові Заводського районного суду м. Миколаєва від 28.07.2015 року починаючи з 7 квітня 2015 року.

Постанова може бути оскаржена до Одеського адміністративного апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення.

Суддя : Л.І. Агєєва