Рішення № 5859580, 26.08.2009, Феодосійський міський суд Автономної Республіки Крим

Справа № 2-2481-09р.

РІШЕННЯ

Іменем України

26 серпня 2009 року Феодосійський міський суд Автономної Республіки Крим в складі: головуючого судді Лошакової Т.А.

при секретарі Шилової К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Феодосії справу за позовом ОСОБА_1 до Відкритого Акціонерного Товариства «Феодосійська суднобудівна компанія «Море» про стягнення заборгованості по заробітної платі, компенсації за порушення строків виплати зарплати, середнього заробітку за час затримки розрахунку та моральної шкоди,

встановив:

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ВАТ «ФСК «Море» про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації за порушення строків виплати зарплати, середнього заробітку за час затримки розрахунку та моральної шкоди, мотивуючи свої вимоги тим, що працювала у відповідача до 09.01.08 року. На день звільнення відповідач має перед нею заборгованість по заробітної платі з січня 2006 року по грудень 2007 року у сумі 17491 грн. 83 коп. В день звільнення з нею не зроблений розрахунок, що привело до порушення її законних прав. Просить стягнути з відповідача заборгованість компенсацію за порушення строків виплати зарплати в сумі 8101 грн. 25 коп. станом на 01.01.09р., середній заробіток за час затримки розрахунку за п’ятнадцать місяців в сумі 10758 грн. 82 коп. Крім того, вона працювала у відповідача без оплати праці. Вона випробувала позбавлення, заощаджувала на необхідному. Свої моральні страждання оцінює в 10000 грн., що також просить стягнути з відповідача.

У судовому засіданні позивачка свої вимоги підтримала, пояснивши, що відповідач має перед нею заборгованість по заробітної плати у сумі 17491 грн. 28 коп. На цю суму вона зверталася до Господарського суду, щоб її визнали кредитором. Таке рішення було прийнято, однак заборгованість їй не сплачена, крім 1931 грн. у вересні 2008 року, тому вона вважає, що відповідач повинен сплатити цю заборгованість. Згідно довідки відділу статистики, сума компенсації за порушення строків виплати заробітної плати в загальної сумі 19423 грн. 11 коп. складає 8101 грн. 25 коп. станом на 01.01.09р. Сума середнього заробітка за час затримки розрахунку за період з дня звільнення складає 10758 грн. 82 коп. з рахунку середнього заробітку - 715 грн., що і просить стягнути. Крім того, вона випробувала позбавлення, заощаджувала на необхідному. Через невиплату заробітної плати вона змушена була позичати гроші на лікування свого чоловіка. Просить стягнути моральну шкоду в розмірі 10000 грн.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги позивачки не визнав, пояснивши, що заборгованість перед ОСОБА_1 по заробітної плати включена в реєстр кредиторів, затверджених Господарським судом АР Крим по справі про банкрутство, тому знову цю суму позивачка не має право стягувати. Підприємство не мало можливості розрахуватися з позивачкою після її звільнення, оскільки їх рахунки були арештовані державними виконавцями. Позивачка не надала доказів свої моральних страждань.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд знаходить позов таким, що підлягає задоволенню частково.

Згідно ст. 115 КЗпП України, заробітна плата виплачується працівнику регулярно в робочі дні в терміни, встановлені колективним договором, але не рідше за два рази на місяць.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду АР Крим з заявою про включення її вимог про стягнення заробітної плати за період з січня 2006 року по грудень 2007 року в сумі 17491 грн. 83 коп. в реєстр кредиторів (ар.с. 3) та на підставі ухвали Господарського суду АР Крим від 18.04.08р. вона включена до реєстру кредиторів (ар.с. 10), тобто її вимоги задоволені, тому позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по заробітної плати за період з січня 2006 року по грудень 2007 року в сумі 17491 грн. 28 коп. задоволенню не підлягають.

Однак позивачка вправі вимагати компенсації втрати частини заробітної плати в зв'язку з порушенням термінів її виплати по підставах ст. 95 ч. 6 КЗпП України.

Порядок компенсації працівникам втрати частини заробітної плати в зв'язку з порушенням термінів її виплати визначений постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.01р. № 159 з наступними змінами, відповідно до якого і зроблений розрахунок, представлений позивачкою.

Компенсація за несвоєчасність виплати заробітної плати в сумі 19423 грн. 11 коп., яка складається з заборгованості 17491 грн. 93 коп. та 1931 грн. 28 коп., які їй сплачені 01.09.08р., станом на 01.01.09р. складає 8101 грн. 25 коп. (ар.с. 5). Її вимоги про стягнення компенсації за порушення строків виплати заробітної плати обгрунтовани.

Згідно ст. ст. 116, 117 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, провадиться в день звільнення. В разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум, при відсутності спору про їх розмір, підприємство, установа, организація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

У судовому засіданні встановлено, що на день звільнення, на 09.01.08р., з позивачкою не зроблений цілком розрахунок.

Посилання відповідача на відсутність його вини у затримці розрахунку заслуговують на увагу, оскільки з представлених документів вбачається, що рахунки ВАТ «ФСК «Море» були арештовані відповідно до постанов державних виконавців підрозділу примусового виконання рішень відділу ДВС Головного управління юстиції МЮ в АР Крим від 27.12.04р. та 04.01.05р. При таких обставинах вина підприємства як обставина для виплати позивачці середнього заробітку за весь час затримки відсутні , тому в цій частині підстав для задоволення позовних вимог немає.

Згідно ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівникові провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від ньго додаткових зусиль для організації свого життя.

У відповідності зі ст. 233 КЗпП України, працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору в тримісячний строк.

У п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.95р. з наступними змінами, також зазначено, що до вимог про вішкодування моральної шкоди у випадках, передбачених трудовим законодавством, застосовується тримісячний строк позовної давності, що позивачкою пропущений без поважних причин, тому її позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 212, 213, 215 ЦПК України, на підставі ст. ст. 95 ч. 6, 116, 117, 237-1 КЗпП України, суд

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого Акціонерного Товариства «Феодосійська суднобудівна компанія «Море» Код 14309008 на користь ОСОБА_1 компенсацію за порушення строків виплати заробітної плати станом на 1 січня 2009 року в сумі 8101 грн. 25 коп.

Стягнути з Відкритого Акціонерного Товариства «Феодосійська суднобудівна компанія «Море» Код 14309008 судовий збір в дохід держави у розмірі 81 грн. 01 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 30 грн.

В решті частини позову відмовити.

На рішення може бути подана апеляція в Апеляційний суд Автономної Республіки Крим через Феодосійський міський суд у порядку ст. 294 ЦПК України шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів із дня проголошення рішення і надання апеляційної скарги протягом 20 днів після подачі заяви про апеляційне оскарження.

Суддя: підпис

Копія вірна: суддя -

секретар -