Ухвала суду № 58595345, 29.06.2016, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 144/297/16-ц Провадження № 22-ц/772/2192/2016Головуючий в суді першої інстанції Герман О. С.Категорія 23Доповідач Рибчинський В. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2016 рокум. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду

Вінницької області в складі:

головуючого: Рибчинського В.П.,

суддів: Кучевського П.В., Голоти Л.О.,

при секретарі: Топольській В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Теплицького районного суду Вінницької області від 18 травня 2016 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Приватного підприємства «ЗІС», третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог відділ Держгеокадастру у Теплицькому районі про розірвання договору оренди землі, -

в с т а н о в и л а:

У березні 2016 року представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 звернулась з позовною заявою до ПП «ЗІС» третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог відділ Держгеокадастру у Теплицькому районі про розірвання договору оренди землі, мотивуючи свої вимоги тим, що вона є власником земельної ділянки, яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що підтверджується відповідним державним актом. В вересні 2015 року їй стало відомо, що її земельну ділянку без її погодження ПП «ЗІС» передав іншому підприємцю в обробіток. Відповідач не здійснює господарську діяльність та не використовує отриману в оренду земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Вищевказана земельна ділянка площею 2,1814 га без відповідних підстав використовується іншим підприємством. Зі сторони відповідача не було дано відповіді позивачу на якій підставі надана нею в оренду земельна ділянка використовується іншим підприємством. Також вважає, що протиправна діяльність відповідача загрожує збереженню стану орендованої земельної ділянки.

Рішенням Теплицького районного суду Вінницької області від 18 травня 2016 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням суду представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просила зазначене рішення скасувати та постановити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази в їх сукупності, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду, дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного:

Відповідно до ст. ст. 213, 214 ЦПК України рішення повинно бути законним і обґрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності, тощо), що мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, які правовідносини випливають із встановлених обставин, яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Умовами обґрунтованості є повне і всебічне з'ясування обставин, що мають значення для справи, доведеність тих обставин, які суд вважає встановленими, відповідність висновків суду обставинам справи.

Рішення Теплицького районного суду Вінницької області від 18 травня 2016 року відповідає цим вимогам.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач ОСОБА_2 є власником земельної ділянки, що підтверджується державним актом на право власності на землю серії НОМЕР_1 (а.с. 6). Між позивачем та ПП «ЗІС» с. Війтівка Бершадського району 19 квітня 2006 року укладено договір оренди землі № 442, щодо цієї земельної ділянки строком на 10 років (а.с. 7-8). Вказаний договір було зареєстровано в Теплицькому районному відділі Вінницької регіональної філії ДП «Центр ДЗК» 09 серпня 2006 року за № 040685000457. 07 травня 2010 року до вказаного договору було внесено зміни в частині строку дії договору, де змінено строк дії договору до 2025 року та змінено розмір орендної плати, дані зміни зареєстровані у Теплицькому районному відділі Вінницької регіональної філії ДП «Центр ДЗК» 12 травня 2010 року за № 041005900209 (а.с. 9). Відповідно до довідки Петрашівської сільської ради № № 495 від 29.09.2015, земельну ділянку ОСОБА_2 використовує СФГ «Вовк В.М.» з березня 2011 року по вересень 2015 року для вирощування сільськогосподарських культур(а.с. 10).

Також судом встановлено, що оплату орендної плати орендодавцю проводить відповідач ПП «ЗІС», відповідачем на даний час господарська діяльність не припинялась, орендована земельна ділянка використовується згідно її цільового призначення.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено підстав для розірвання договору оренди землі, а саме порушення істотних умов договору відповідачем.

В апеляційній скарзі вказується на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме зазначається, що судом першої інстанції не враховано те, що відповідач не здійснює господарської діяльності, не використовує отриману в оренду земельну ділянку. Дана земельна ділянка використовується селянським фермерським господарством «Вовк В.М.». Зазначене підтверджується довідкою Петрашівської сільської ради № 495 від 29.09.2015 року.

Крім цього, апелянт вважає, що суд першої інстанції прийшов до хибного висновку, що залучення третіх осіб до обробітку землі не виходить за межі діяльності, яку може здійснювати орендар без погодження з орендодавцем, т.я. частиною 1 ст. 8 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що орендована земельна ділянка або її частина може передаватись орендарем в суборенду без зміни цільового призначення, лише якщо це передбачено договором оренди або письмовою згодою орендодавця.

Оскільки з орендодавцем передача земельної ділянки СФГ «Вовк В.М.» погоджена не була, тому просить рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги колегія суддів до уваги не бере, оскільки судом першої інстанції вірно не взято до уваги довідку Петрашівської сільської ради № 495 від 29.09.2015 року, т.я. вона базувалась на припущеннях. Крім того сільський голова, який виготовив та підписав довідку використав особисту суб'єктивну думку, про що повідомив суд при його допиті в судовому засіданні.

Разом з іншим, доказів, які б давали підстави зробити висновок про те, що ПП «ЗІС» припинено господарську діяльність з безпосереднього цільового використання орендованої земельної ділянки та передачу третім особам функції з її обробітку й оплати орендної плати орендодавцю в судовому засіданні не надано.

Поряд з цим, судом першої інстанції встановлено, що орендну плату позивачка ОСОБА_2 отримує саме в ПП «ЗІС».

Згідно з вимогами статті 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і що до яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ч. 2 ст. 308 ЦПК України, не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - ОСОБА_3 - відхилити.

Рішення Теплицького районного суду Вінницької області від 18 травня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: В.П. Рибчинський

Судді: П.В. Кучевський

Л.О. Голота