Рішення № 58595328, 27.06.2016, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 127/22455/13-ц Провадження № 22-ц/772/2288/2016Головуючий в суді першої інстанції ОСОБА_1Категорія 24 Доповідач Вавшко В. С.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2016 рокум. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:

ГоловуючогоОСОБА_2,суддів:ОСОБА_3, ОСОБА_4, при секретарі:ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_6 на заочне рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 26 листопада 2013 року у цивільній справі за позовом Комунального підприємства Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за спожиті послуги з централізованого теплопостачання,

в с т а н о в и л а :

У вересні 2013 року Комунальне підприємство Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» (далі - КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго») звернулося до суду із вказаним позовом, мотивуючи вимоги тим, що ним надається відповідачам, які проживають за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 послуги з централізованого теплопостачання, за які останні розраховуються не в повному обсязі, внаслідок чого порушують умови п.18 Правил надання послуг населенню з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою КМ України від 21.07.2005 року за №630 та п.3 ст.20 Закону України Про житлово-комунальні послуги. У звязку з невиконанням відповідачами своїх зобовязань станом на 28.08.2013 року виникла заборгованість за надані послуги з теплопостачання в сумі 10344 грн. 20 коп.

Посилаючись на зазначені обставини, позивач просив стягнути з відповідачів солідарно 10344 грн. боргу за спожиті послуги централізованого водопостачання, 678 грн. 13 коп. інфляційні та 653 грн. 94 коп. 3% річних, всього 11676 грн. 27 коп.

Заочним рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 26 листопада 2013 року позов задоволено.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на користь Комунального підприємства Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» заборгованість за спожиті послуги з централізованого теплопостачання в сумі 11676 грн. 27 коп., з них: 10344 грн. 20 коп. борг за спожиті послуги централізованого теплопостачання; 678 грн. 13 коп. інфляційні; 653 грн. 94 коп. 3% річних.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на користь Комунального підприємства Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» витрати по сплаті судового збору у розмірі 229 грн. 40 коп.

На таке рішення ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та залишити позовну заяву без розгляду, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення у межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковомузадоволенню.

Відповідно дост.213 ЦПК Українирішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_6 та ОСОБА_8 зареєстровані та проживають за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 та є споживачами послуг централізованого теплопостачання, надання яких здійснює позивач.

Станом на 28.08.2013 року заборгованість відповідачів перед позивачем складає 11676 грн. 27 коп., з них 10344 грн. борг за спожиті послуги централізованого теплопостачання, 678 грн. 13 коп. інфляційні, 653 грн. 94 коп. 3 % річних.

Задовольняючи позов КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго» та стягуючи солідарно з ОСОБА_6 та ОСОБА_8 борг за спожиті послуги централізованого теплопостачання, інфляційні та три проценти річних, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачі є споживачами послуг, які надавав позивач, однак не виконують належним чином свої зобовязання по оплаті послуг централізованого теплопостачання.

Однак з таким висновком суду неможливо погодитися з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.68 ЖК України наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.

Згідно з п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договоромабо законом.

Пунктом 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», установлено, що розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк.

Колегією суддів під час апеляційного розгляду встановлено, що власником квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_8, що підтверджується договором дарування квартири від 29.09.2006 року, посвідченим державним нотаріусом Першої вінницької державної нотаріальної контори за реєстровим №5-737, та зареєстрованим КП «ВООБТІ» 02.10.2006 року у реєстровій книзі №66 за реєстровим №1199 (а.с.97).

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_8 проживає у ІНФОРМАЦІЯ_3, однак зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.53-59).

Відповідно до ст.322 ЦК України власник зобовязаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановленого договором або законом.

У разі, коли жиле приміщення належить особі на праві приватної власності, то учасником правовідносин з приводу надання житлово-комунальних послуг щодо такого приміщення є саме ця особа (ст.19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»). Участь інших осіб, які проживають у жилому приміщенні, у таких випадках визначається його власником і обовязки по оплаті вказаних послуг виникають у них лише перед останнім (ст.156 ЖК України).

Колегією суддів також встановлено, що рішенням Замостянського районного народного суду м. Вінниці від 16.02.1987 року ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_5, визнано недієздатним (а.с.52).

Рішенням Замостянського районного суду м. Вінниці від 19.02.2010 року ОСОБА_9 призначено опікуном ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_6, та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_7, визнаних судом недієздатними (а.с.53-54).

Рішенням Замостянського районного суду м. Вінниці від 27.05.2010 року відмовлено ОСОБА_8 у задоволенні позову до ОСОБА_6, ОСОБА_11 про виселення з квартири АДРЕСА_2 (а.с.92).

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 15.01.2014 року встановлено порядок користування квартирою №26 в будинку №48 по вул. Ширшова у м. Вінниці, виділено ОСОБА_6 у користування кімнату 26-2, площею 9,0 кв.м, виділено ОСОБА_8 у користування кімнату 26-3, площею 21,1 кв.м., виділено ОСОБА_7 в особі опікуна ОСОБА_9 у користування кімнату 26-4, площею 18,5 кв.м.; кухню 26-7, санвузол 26-5, ванну кімнату 26-6, коридор 26-1 залишено у спільному користуванні ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_7 в особі опікуна ОСОБА_9 (а.с.55-56).

Вирішуючи спір суд першої інстанції не зясував всі обставини справи, не перевірив хто є власником квартири, залишив поза увагою надану позивачем оборотну відомість за період з 11.2009 року по 08.2013 року по особовому рахунку №01041400 АДРЕСА_3, видану на ОСОБА_8 (а.с.4), тоді як позов до нього позивачем не предявлено. Окрім того, стягуючи солідарно заборгованості з ОСОБА_6 та ОСОБА_7, який визнаний судом недієздатним, судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, оскільки не залучено до участі у справі опікуна ОСОБА_7 ОСОБА_9.

Суд першої інстанції на зазначене уваги не звернув та на порушення приписів ст.33 ЦПК України питання залучення до участі у справі власника квартири ОСОБА_8 не обговорив.

З матеріалів справи також вбачається, що у вказаній квартирі приживають ОСОБА_9 та ОСОБА_11 дружина ОСОБА_6.

Виходячи з наведеного, оскільки апеляційний суд не наділений повноваження відповідно до норм Цивільного процесуального кодексу України на стадії апеляційного провадження вирішувати питання про залучення до участі у справі всіх належних відповідачів (співвідповідачів), а позов предявлено не до всіх осіб, які є споживачами послуг з централізованого теплопостачання і зобовязанні відповідно до закону нести витрати щодо оплати цих послуг, відтак, враховуючи характер спірних правовідносин, а також те, що суд першої інстанції вирішив спір без участі всіх осіб, які мають відповідати за позовом, колегія суддів вважає, що рішення суду підлягає скасуванню, з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення суду першої інстанції є порушення або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів звертає увагу, що відмова у задоволенні позовних вимог позивача не позбавляє його права повторно звернутися з аналогічним позовом до всіх належних відповідачів.

На підставі викладеного, керуючись ст. 68 ЖК України, ст.322 ЦК України, ст.ст. 19, 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст.ст. 303, 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів,

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково.

Заочне рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 26 листопада 2013 року скасувати та ухвалити нове.

У задоволенні позову Комунального підприємства Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за спожиті послуги з централізованого теплопостачання - відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ на протязі двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий суддя : (підпис)

Судді: (підписи)

З оригіналом вірно :