Ухвала суду № 58592325, 29.06.2016, Кам'янський районний суд Черкаської області

29.06.2016

Справа № 696/701/16-ц

2/696/313/16

УХВАЛА

29 червня 2016 року м. Камянка

Камянський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Шкреби В.В.,

при секретарі Галіневській Р.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Камянка заяву представника ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Імпульс» (ЄДРПОУ 14185138, м. Камянка, Черкаської області) про розірвання договору оренди землі, -

встановив :

В провадженні Камянського районного суду Черкаської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Імпульс» (ЄДРПОУ 14185138, м. Камянка, Черкаської області) про розірвання договору оренди землі.

29.06.2016 року до канцелярії Камянського районного суду Черкаської області надійшла заява представника Позивача ОСОБА_2 про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони ТОВ «Імпульс» та третім особам, які діятимуть в інтересах на користь цього підприємства, використовувати у будь-який спосіб, зокрема збирати врожай кукурудзи посіву 2016 року на земельній ділянці з кадастровим номером 7121880500:02:000:0684.

У відповідності до частини 1 статті 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно статті 151 ЦПК України забезпечення позову, крім випадків передбачених частиною 4 статті 151 ЦПК України, допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Дослідивши в судовому засіданні заяву позивача про забезпечення позову, вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи та заяви позивача, позивач просить розірвати договір, згідно якого відповідач здійснює користування земельною ділянкою в порушення права власності позивача.

З долученої до заяви копії відповіді Відповідача, вбачається що останній має право використовувати земельну ділянку на підставі договору оренди землі від 31 липня 2007 року, який було укладено між відповідачем та попереднім власником земельної ділянки ОСОБА_3, який в свою чергу згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підставі договору міни передав цю земельну ділянку ОСОБА_1

В своїй заяві представник Позивача вказує, що Позивач у 2016 році засіяв кукурудзою спірну земельну ділянку, але на підставі поведінки відповідача, усних висловлювань, у нього виникли побоювання, що відповідач бажає привласнити врожай кукурудзи.

З огляду на вказане, суд приходить до висновку, що між сторонами дійсно виник спір.

Відповідно до частини 1 статті 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені ЦПК України, заходи забезпечення позову.

Згідно частини 3 статті 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

У частині 3 статті 152 ЦПК України зазначено, що види забезпечення позову мають бути співрозмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 року № 9 розглядаючи заяву про забезпечення позову, суддя має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; зясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам. Також,зазначено, що вжиті заходи забезпечення позову не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у звязку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого обєкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Суд виходить з того, що достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтвердження доказами наявність фактичних обставин, з якими повязується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобовязання після предявлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів відчуження щодо майна, по якому виникли спірні питання, матеріали перевірок правоохоронних органів за зверненнями сторін тощо). Натомість, суд вважає, що самі лише посилання заявника на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування та надання доказів не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Згідно з оспорюваним договором, сторони мають : орендар - обов'язок по використанню земельної ділянки, орендодавець - право вимагати використання земельної ділянки за цільовим призначенням, і у відповідності до статті 24 Закону України «Про оренду землі» не вчиняти дій, які б перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою.

Відповідно дост. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання, а згідно зіст.204 цього Кодексу, він є правомірним, якщо не визнаний судом недійсним. Питання щодо розірвання договору є предметом позову, яке судом ще не вирішене.

Отже, накладення заборони по використанню землі, є не способом забезпечення позову, а опосередкованим втручанням у вирішення позовних вимог по суті.

Таким чином, даний вид забезпечення позову є неспівмірний з заявленими позовними вимогами, а вжиті заходи містять ознаки втручання у господарську діяльність товариства та фактичного вирішення справи по суті.

Керуючись, ст.ст. 151-153 ЦПК України, -

у х в а л и в :

В задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Імпульс» (ЄДРПОУ 14185138, м. Камянка, Черкаської області) про розірвання договору оренди землі відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку через Камянський районний суд Черкаської області до апеляційного суду Черкаської області шляхом подачі в пяти денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: