Вирок № 58587498, 30.06.2016, Звягельський міськрайонний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області)

Єдиний унікальний номер № 285/1463/16-к

Провадження № 1-кп/0285/314/16

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2016 року м. Новоград-Волинський

Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області в складі:

головуючого-судді Верозуб О. А.,

за участю секретаря Кізяка Ю.С.,

прокурора Пепеніної А.С.,

представника потерпілого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Новограді-Волинському кримінальне провадження № 285/1463/16-к (12016060090000382 від 10.03.2016 року) по обвинуваченню

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, студента ІНФОРМАЦІЯ_4, неодруженого, на утримані неповнолітніх дітей не має, непрацюючого, зареєстрованого та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_5, несудимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, -

ВСТАНОВИВ :

10 березня 2016 року, близько 22 години, перебуваючи на подвір'ї будинку № 3, по вул. О. Вишні, в м. Новоград-Волинський, на ґрунті особистих неприязних відносин ОСОБА_2 вирішив заподіяти тілесні ушкодження ОСОБА_3

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на умисне протиправне заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_3, знаходячись в будинку № 3, по вул. О. Вишні, в м. Новоград-Волинський, ОСОБА_2 умисно наніс близько 5 ударів кулаками по обличчю останнього, зокрема: в ділянку щелепи та ділянку лівого ока, в результаті чого ОСОБА_3 впав на землю на коліна, нахилившись тулубом до землі та прикривши голову руками. Після цього ОСОБА_2 наніс ОСОБА_3 близько 5 ударів ногами по голові.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_2 наніс ще близько 4 ударів ногами по голові та близько трьох ударів кулаками по голові потерпілого, після чого, за втручання ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які відтягнули ОСОБА_2 від потерпілого, останній припинив свої злочинні дії.

В результаті протиправних дій ОСОБА_2 потерпілому ОСОБА_3 заподіяно тілесні ушкодження у вигляді: струсу головного мозку, забою лівого ока із синцем навколо лівого ока з переходом на ніс зліва, крововилива в кон'юктиву лівого ока, крововилива на червоній каймі та слизовій оболонці нижньої губи зліва, крововилив та садна на його фоні на червоній каймі та слизовій оболонці верхньої губи зліва, саден на шкірі верхньої губи зліва, на верхній губі справа з переходом на щоку, синців на лобі справа на межі з волосистою частиною голови, в підщелепній ділянці зліва, які згідно висновку судово-медичного експерта № 126 від 23.04.2016 року належить до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 винним себе в пред'явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 125 КК України визнав частково і пояснив, що 10.03.2016 року, разом з батьком поїхали до потерпілого, який був винен батьку гроші за роботу. Батько пішов в будинок, а обвинувачений сидів в автомобілі, почув крики, побачив, що потерпілий штовхнув батька за поріг будинку. ОСОБА_2 підхопив його. Потерпілий штовхав батька в плечі та груди. Обвинувачений відштовхнув потерпілого, заштовхав його в хату. Приїхали 2 чоловіки на автомобілі, один з них штовхнув обвинуваченого, той впав на спину. Потерпілого не бив, можливо, зачіпив руками, коли заштовхував його в будинок. Ногами не бив, умислу на побиття не мав. Цивільний позов, заявлений прокурором Новоград-Волинської місцевої прокуратури, про відшкодування витрат на лікування особи, яка потерпіла від злочину, в сумі 3 512,52 грн., визнав повністю.

Незважаючи на часткове визнання обвинуваченим ОСОБА_2 своєї вини, його винність повністю доведена сукупністю доказів, досліджених в судовому засіданні.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_3 пояснив, що 10.03.2016 року, до нього приїхали ОСОБА_2 (батько і син), щоб забрати гроші за покладену плитку. Плитку ОСОБА_6 (батько) поклав погано, приїхав напідпитку, став його ображати. Потерпілий сказав, що заплатить за роботу меншу суму. Коли вони це обговорювали, сперечалися на порозі, обвинувачений ударив потерпілого в ліве око, обличчя, груди, від чого той впав на коліна. Обвинувачений бив потерпілого разом з батьком, бив ногами по голові. ОСОБА_3 закривав голову руками. Два його робітники відтягли ОСОБА_6 від нього. Лежав у лікарні. Просить суворо покарати обвинуваченого, позбавити його волі.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 пояснив, що у березні 2016 року, точної дати не пам'ятає, йому та ОСОБА_5 зателефонував потерпілий, запросив до себе на вул. О. Вишні, 3, допомогти вивозити сміття. Увечері приїхав обвинувачений з батьком за грошима за виконану роботу. У них з потерпілим виникла сварка через гроші. Обвинувачений вдарив потерпілого кулаком по голові 4 рази. Валерій (батько) також бив потерпілого руками і ногами по тілу. Обвинувачений також бив потерпілого ногами по тулубу, коли він впав. Вони з ОСОБА_5 їх розборонили. Потерпілий викликав своїх родичів та поліцію. У нього був розбитий ніс, губи, боліло тіло в місцях ударів. Обвинувачений нікого не розбороняв, лише наносив удари, удари були дуже сильні. На шум прибігла сусідка.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 дав покази, аналогічні показам свідка ОСОБА_4, пояснив, що потерпілий не відмовлявся сплатити гроші, але мав претензії до якості виконаної роботи.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_6, батько обвинуваченого, пояснив, що у березні 2016 року, дати не пам'ятає, разом з сином та його подругою приїхали до потерпілого забрати гроші за покладену плитку. Потерпілий став пред'являти претензії до виконаної роботи та виштовхав його з будинку. Він падав, а син підхопив його. Вони кричали, сварилися, штовхалися. Потерпілий викликав родичів, ті приїхали і побили сина. Син потерпілого не бив, він також його не бив. Захищався, відмахуючись від потерпілого. Можливо, син випадково вдарив потерпілого під час штовханини.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_7, подруга обвинуваченого, пояснила, що 10.03.2016 року, разом з обвинуваченим і його батьком поїхали додому до потерпілого. Потерпілий виштовхнув з дому батька ОСОБА_8. ОСОБА_8 побіг туди, вони штовхалися, якийсь чоловік побив ОСОБА_2. ОСОБА_8 (обинувачений) потерпілого не бив, вони штовхалися. Бачила це за 5-6 метрів.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_9, батько потерпілого, пояснив, що увечері, близько 22 год., дати не пам'ятає, зателефонував син і сказав, що його побили. Коли приїхав, біля сина було двоє хлопців (обвинувачений і його батько). Не дочекавшись поліцію, вони поїхали. У сина була побита голова.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_10, рідний брат потерпілого, пояснив, що, дати не пам'ятає, зателефонував брат, попросив допомоги. Він прибіг, біля брата було двоє хлопців, брат був побитий, конфлікт виник через погано виконану роботу.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_11, сусідка потерпілого, пояснила, що після 8 березня 2016 року, біля 22 год., у сусіда чула крики, бачила бійку, хотіла виклакати швидку, але потерпілий сказав, що вже викликав. Облич присутніх людей не бачила. Билися четверо чоловіків.

З протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 10.03.2016 року слідує, що 10 березня 2016 року, близько 22 години, особа на ім'я ОСОБА_9 разом зі своїм сином, перебуваючи на подвір'ї будинку № 3, по вул. О. Вишні, в м. Новоград-Волинський, на ґрунті особистих неприязних відносин заподіяли тілесні ушкодження ОСОБА_3 (а.с. 17).

З протоколу огляду від 10.03.2016 року слідує, що оглянуто кофту світло-сірого кольору з капюшоном, надану потерпілим ОСОБА_3, в яку він був одягнений під час нанесення йому тілесних ушкоджень 10.03.2016 року (а.с. 20).

З постанови про визнання речовим доказом та передачу на зберігання від 11.03.2016 року слідує, що вилучена кофта світло-сірого кольору з капюшоном визнана речовим доказом та передана на зберігання в кімнату зберігання речових доказів Новоград-Волинського ВП (а.с. 24).

З довідки № 600 від 25.03.2016 року слідує, що вартість лікування відповідно до ліжко-днів хворого ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, який знаходився на лікуванні у станціонарі з 10.03.2016 року по 21.03.2016 року, відповідно до історії хвороби № 2930 (травматологічне відділення), становить 3 512 грн. 52 коп. (а.с. 26).

З протоколу проведення слідчого експерименту від 22.04.2016 року з фототаблицями до нього слідує, що ОСОБА_3 розповів і показав за яких обставин і яким чином 10.03.2016 року ОСОБА_6 та його син заподіяли йому тілесні ушкодження (а.с. 30-36).

З висновку експерта № 206 від 05.05.2016 року слідує, що не виключена можливість утворення ушкоджень голови у ОСОБА_3 за обставин, вказаних ним під час проведення слідчого експерименту 22.04.2016 року (а.с. 29).

З висновку експерта № 126 від 23.04.2016 року слідує, що тілесні ушкодження у ОСОБА_3 у вигляді закритої черепно-мозкової травми: струсу головного мозку, забою лівого ока із синцем навколо лівого ока з переходом на ніс зліва, крововиливе в кон'юнктиву лівого ока, крововиливе на червоній каймі та слизовій оболонці нижньої губи зліва, крововилив та садна на його фоні на червоній каймі та слизовій оболонці верхньої губи зліва, саден на шкірі верхньої губи зліва, на верхній губі справа з переходом на щоку, синців на лобі справа на межі з волосистою частиною голови, в підщелепній ділянці зліва утворились від дії тупого (их) предмета (ів) за механізмом удару/стискання, тертя/, давністю можливо 10.03.2016 p., належать до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я. Тілесні ушкодження у ОСОБА_3 у вигляді саден на тилі 1 пальця лівої кисті, на тилі 4 пальця лівої кисті утворились від дії тупого(их) предмета(ів) за механізмом удару/тертя/, давністю можливо 10.03.2016 p., належать до легких тілесних ушкоджень. Вищеописані тілесні ушкодження у ОСОБА_3 могли утворитися не менш ніж від 4-5 травмуючих дій. Не виключена можливість утворення вищеописаних тілесних ушкоджень у ОСОБА_3 за обставин, вказаних ним при експертизі (а.с. 42-43).

Оцінюючи вищенаведені докази, суд доходить висновку про їх достовірність, приймаючи до уваги, що вони є логічними і послідовними, доповнюють одне одного, узгоджуються між собою та іншими зібраними у кримінальному провадженні доказами, сукупність яких досліджена в судовому засіданні.

Суд не приймає до уваги покази обвинуваченого ОСОБА_2 про те, що він не завдавав потерпілому тілесних ушкоджень, оскільки досліджувані в судовому засіданні докази дають суду достатні підстави для висновку про те, що ці покази дані обвинуваченим з метою уникнути кримінальної відповідальності, не відповідають дійсності, та повністю спростовуються сукупністю наведених вище доказів (зокрема показами свідків та висновками судово-медичних експертиз).

Суд також не приймає до уваги покази свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у тій частині, що обвинувачений ОСОБА_2 не бив потерпілого. Вважає, що свідок ОСОБА_6 є батьком обвинуваченого, а свідок ОСОБА_7 перебуває з обвинуваченим у дружніх відносинах, а тому дали неправдиві показання суду з метою, аби обвинувачений уник справедливого покарання за вчинений злочин. Покази свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 не узгоджуються з усією сукупністю вищеперерахованих та досліджених в судовому засідані доказів.

Проаналізувавши всі досліджені докази в їх сукупності, суд знаходить доведеною винність обвинуваченного ОСОБА_2 та його умисні дії кваліфікує за ч. 2 ст. 125 КК України, як умисне заподіяння легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я потерпілого ОСОБА_3

При обранні виду і міри покарання обвинуваченому, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини справи, що помякшують та обтяжують покарання, думку потерпілого.

Обставин, що пом'якшують покарання ОСОБА_2, не встановлено.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_2, не встановлено.

При обранні виду і міри покарання суд враховує те, що обвинувачений раніше несудимий, вперше вчинив злочин невеликої тяжкості, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно, але вину не визнав, не розкаявся, потерпілий наполягає на суворому покаранні обвинуваченого, а тому суд вважає за можливе призначити обвинуваченому ОСОБА_2 покарання у вигляді громадських робіт, в межах санкції ч. 2 ст. 125 КК України, вважаючи його необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів.

Розглядаючи питання про задоволення позовних вимог прокурора в інтересах держави в особі Фінансового управління Новоград-Волинської міської ради про відшкодування витрат на лікування особи, яка потерпіла від злочину в сумі 3 512,52 грн., суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі, особою яка її завдала.

Згідно положень ч. 1, 3 ст. 1206 Цивільного кодексу України, особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж крайньої оборони або в стані сильного душевного хвилювання, виниклого раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого. Якщо лікування проводилось закладом охорони здоров'я, що є у державній власності, у власності Автономної республіки Крим або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.

Враховуючи викладене, цивільний позов прокурора підлягає задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати на проведення експертиз у кримінальному провадженні відсутні.

Питання про долю речових доказів вирішено судом у відповідності до положень ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 370, 371, 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ :

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України і призначити йому покарання у вигляді 160 (сто шістдесят) годин громадських робіт.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_2 не обирався і суд не вбачає підстав для його обрання.

Цивільний позов прокурора в інтересах держави в особі Фінансового управління Новоград-Волинської міської ради задовольнити. Стягнути з ОСОБА_2 на користь Фінансового управління Новоград-Волинської міської ради кошти, затрачені закладом охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочину ОСОБА_3, в сумі 3512 грн. 52 коп. (11700, Житомирська область, м. Новоград-Волинський, вул. Шевченка, 16, р/р 31415544700007 в ГУДКУ у Житомирській області, МФО 811039, код 37808366).

Речовий доказ - кофту світло-сірого кольору з капюшоном, яка знаходиться в кімнаті зберігання речових доказів Новоград-Волинського ВП - повернути потерпілому ОСОБА_3

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Житомирської області через Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Головуючий: