Постанова № 58586245, 17.06.2016, Ківерцівський районний суд Волинської області

Справа № 158/967/16-а

Провадження № 2-а/0158/22/16

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р АЇ Н И

17 червня 2016 року м. Ківерці

Ківерцівський районний суд Волинської області

у складі: головуючого - судді Корецької В.В.

з участю секретаря - Процик Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ківерці справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 обєднанного управління пенсійного фонду України Волинської області про визнання протиправним рішення про відмову в перерахунку пенсії за вислугу років та зобовязання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 обєднанного управління пенсійного фонду України Волинської області про визнання протиправним рішення про відмову в перерахунку пенсії за вислугу років та зобовязання вчинити певні дії.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що з 10.02.1967 року по 24.07.1998 року працював в органах прокуратури Волинської області та набув право на пенсію за вислугою років, у звязку з чим з 1998 року отримує пенсію призначену на підставі ст. 50-1 Закону України № 1789-ХІІ від 5 листопада 1991 року «Про прокуратуру» в розмірі 90 % від розміру середньомісячного заробітку за посадою заступника прокурора Ківерцівського району Волинської області.

В березні 2016 року він звернувся до ОСОБА_2 обєднанного управління пенсійного фонду України Волинської області із заявою про перерахунок пенсії та долучив довідку прокуратури Волинської області № 18 - 83 від 10.02.2016 року про середньомісячний заробіток за посадою, яку він займав перед виходом на пенсію.

Проте, листом від 25.03.2016 року позивачу було відмовлено в перерахунку пенсії.

Вважає, що відповідач протиправно не провів перерахунок його пенсії у розмірі 90% від суми заробітної плати, в звязку з чим просить визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у перерахунку йому пенсії та зобовязати провести йому перерахунок пенсії у розмірі 90 % від розміру місячної заробітної плати, зазначеної у довідці прокуратури Волинської області №18-83 вих. Від 10.02.2016 року без обмежень граничного розміру пенсії.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не зявився, подав до суду заяву, згідно якої позовні вимоги підтримує, просить їх задовольнити та розгляд справи проводити у його відсутності.

Представник відповідача від ОСОБА_2 обєднанного управління пенсійного фонду України Волинської області ОСОБА_3 в судове засідання не зявилась, подала до суду заяву, в якій просить справу слухати у її відсутності. Крім того, подала суду письмові заперечення та просила в позові відмовити.

Оскільки всі особи, які беруть участь у розгляді справи, будучи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, заявили клопотання про розгляд справи за їх відсутності, судовий розгляд справи було здійснено в порядку письмового провадження, відповідно до вимог ст. 122 ч. 4 КАС України.

Дослідивши та оцінивши представлені по справі докази в їх сукупності, суд прийшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 10.02.1967 року по 24.07.1998 року працював в органах прокуратури Волинської області.

З 1998 року позивач отримує пенсію за вислугою років призначену на підставі на підставі ст. 50 Закону України № 1789-ХІІ від 5 листопада 1991 року «Про прокуратуру» з розрахунку 90 % від розміру середньомісячного заробітку за посадою заступника прокурора Ківерцівського району Волинської області.

15.03.2016 року ОСОБА_1 звернувся до ОСОБА_2 обєднанного управління пенсійного фонду України Волинської області щодо перерахування пенсії, згідно останньої наданої позивачем довідки прокуратури Волинської області зазначеної у довідці прокуратури Волинської області № 18-83 вих. від 10.02.2016 р. відповідно до постанови КМУ від 09.12.2015 року №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» /а.с.14/.

ОСОБА_2 обєднанного управління пенсійного фонду України Волинської області № 1344/02-29 від 25.03.2016 року ОСОБА_1 відмовлено в перерахунку пенсії. /а.с. 15/.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до вимог частини першої статті 1 Протоколу №12 до Конвенції про захист прав людини та основних свобод від 04 листопада 2000 року, користування будь-яким правом, яке визнане законом, повинно бути забезпечено виконанням без будь-якої дискримінації.

Умови та порядок пенсійного забезпечення прокурорів та слідчих визначено статтею 50-1 Закону № 1789-ХІІ. Редакція зазначеної статті змінювалась.

Як вбачається з ч.ч. 1, 2, 3 статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру», який був чинний на час призначення пенсії позивачу, прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.

Законом № 3668-VІ, який набрав чинності з 1 жовтня 2011 року, внесено зміни до статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ, зокрема змінено у відсотках розмір пенсії за вислугу років, яка призначається прокурорам і слідчим у разі реалізації ними такого права: «Прокурори і слідчі мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообовязкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року страхові внески на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії».

Таким чином, з 1 жовтня 2011 року положення частини першої статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ щодо призначення прокурорам і слідчим пенсії за вислугу років у розмірі не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку втратили чинність у звязку з внесенням змін до редакції цієї статті Законом № 3668-VІ.

Разом з тим підстави та порядок перерахунку пенсій прокурорам регулюють частини тринадцята, вісімнадцята статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ, положення яких щодо перерахунку пенсії у звязку із прийняттям Закону № 3668-VІ змін не зазнали (змінилася лише нумерація частин цієї статті).

Відповідно до частини 13 статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.

Окрім того, до ч.ч. 18, 19 статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи. Положення цієї статті поширюються також на пенсіонерів з числа працівників прокуратури, яким до набрання чинності цим Законом призначена пенсія за віком, вислугою років або за інвалідністю безпосередньо з прокурорсько-слідчих посад і посад у науково-навчальних закладах, незалежно від часу виходу на пенсію, за умови наявності у них стажу роботи, передбаченого цією статтею.

Відповідно до нової редакції ч. 1 статті 50-1 передбачено, що прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. (частина 2статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» в редакції від 08.07.2011 року).

Оскільки внесені Законом № 3668-VІ зміни до статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії прокурорам і слідчим у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, однак це не стосується перерахунку вже призначеної пенсії. Самі по собі механізми і процедури щодо призначення та перерахунку пенсії різні, як за змістом так і за механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм проведення перерахунку пенсії за вислугу років прокурорам, є частини тринадцята, вісімнадцята статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ, які змін у звязку із прийняттям Закону № 3668-VІ не зазнали.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесені змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Скасування конституційних прав і свобод - це їх офіційна (юридична або фактична) ліквідація. Звуження змісту та обсягу прав і свобод є їх обмеженням

Згідно ст. 22 та 64 Конституції України право на пенсійне забезпечення відповідних категорій громадян, встановлене законами України (в тому числі і Законом України "Про прокуратуру") є таким, що не підлягає звуженню та обмеженню.

Беручи до уваги Рішення Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів, справа № 1-7/99), за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Відповідно до статті 58 Конституції України закони та інші нормативні акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Таким чином, обсяг прав позивача в частині отримання пенсії в розмірі 90%, які нараховувалися і отримувалися раніше не може бути звуженим у зв'язку із внесення змін у Закон України "Про прокуратуру" та прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2012 року № 505 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури". Під час проведення перерахунку пенсії позивача повинна бути враховано попередня відсоткова ставка, з якої визначається розмір пенсії - 90%.

Приймаючи до уваги викладене та враховуючи, що нова редакція статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" значно звужує зміст та обсяг прав пенсіонерів, яким пенсія була призначена раніше, при перерахунку пенсії позивачу має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення йому пенсії (станом на серпень 2001 року).

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню

Згідно з пунктом 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.

Позивачу пенсія була призначена 01.08.2001 року, тобто до набрання чинності вказаним законом.

З огляду на викладене, при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватися норма, яка визначає розмір пенсії у відсотках без обмеження її граничного розміру, що діяла на момент призначення пенсії.

Керуючись ст. ст. 19, 22, 64, 92 Конституції України, ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», ст. ст. 128, 158 164, 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 обєднанного управління пенсійного фонду України Волинської області про визнання протиправним рішення про відмову в перерахунку пенсії за вислугу років та зобовязання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії ОСОБА_2 обєднанного управління пенсійного фонду України Волинської області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії за вислугу років відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» на підставі довідки прокуратури Волинської області № 18-83 від 10.02.2016 року.

Зобов'язати Рожищенське обєднане управління пенсійного фонду України Волинської області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії за вислугою років відповідно до ч. 13 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», у розмірі 90% від заробітної плати, згідно довідки прокуратури Волинської області № 18-83 від 10.02.2016 року без обмежень граничного розміру пенсії.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 551 (пятсот пятдесят одну) грн. 20 коп.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Ківерцівський районний суд Волинської області шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня її отримання .

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Ківерцівського районного суду В.В. Корецька