Постанова № 58579528, 23.06.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2016 року Справа № 876/11979/15

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Старунського Д.М.,

суддів Багрія В.М., Рибачука А.І.,

за участю секретаря судового засідання Лемцьо І.В.,

представника апелянта ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України на постанову Шевченківського районного суду м. Львова від 16 жовтня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до директора Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області Желиха Р.С. про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_2 13.02.2015 року звернулася в суд з адміністративним позовом до директора Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області Желиха Р.С., в якому просила визнати протиправною та скасувати постанову №1ш/8-ф/пз від 29.01.2015 року по справі про адміністративне правопорушення.

Постановою Шевченківського районного суду м. Львова від 16 жовтня 2015 року адміністративний позов задоволено. Постанову №1ш/8-ф/пз, винесену заступником директора департаменту - начальником інспекційного відділу у м. Львові Палюгою З.М. 29.01.2015 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 - скасовано та адміністративне провадження закрито.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції Державна архітектурно-будівельна інспекція України оскаржила його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що орган архбудконтролю виявив правопорушення тільки під час проведення перевірки, яка відбувалась у період з 12.01.2015 р. по 16.01.2015 р. та за результатами якої було складено відповідний акт державного органу. Таким чином, строк на притягнення до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності за порушення ч. 8 ст. 96 КУпАП необхідно обчислювати з дня коли орган архбудконтролю виявив вчинене правопорушення та склав відповідній акт і протокол, а це 16.01.2015 року, які підписані особою позивача без зауважень.

Отже, двохмісячний строк на притягнення до відповідальності позивача, закінчувався тільки 16.01.2015 року, а відповідно не є пропущеним.

Крім того, апелянт зазначає, що за результатами проведеної позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил гр. ОСОБА_2, на об'єкта будівництва з добудови балкону до квартири АДРЕСА_1 у м Львові, встановлено, що гр. ОСОБА_2 - співвласниця квартири АДРЕСА_1 (свідоцтво на право власності на квартиру від 27.10.2009 р. НОМЕР_1) проводить будівельні роботи з добудови балкону (3 категорія складності). На час перевірки встановлено консольну бетонну плиту (розміром 3,6 * 1,2). Будівельні роботи розпочато без розробленої та затвердженої проектної документації та без права на виконання будівельних робіт (реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт), чим порушено ст.ст. 7, 9, 27 Закону України "Про архітектурну діяльність" та п. 2 ч. 1 ст. 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Позивач у своєму позові не спростував та не надав належних документів, які б спростовували виявлений під час перевірки факт відсутності у позивача документу на право виконання будівельних робіт (декларації) та факт відсутності у позивача належним чином розробленої та затвердженої проектної документації.

При апеляційному розгляді представник Державної архітектурно-будівельної інспекції України вимоги апеляційної скарги підтримав та просив її задовольнити.

Інші особи, які беруть участь у справі в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином, тому колегія суддів, у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України, вважає за можливе розглядати справу за їх відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача по справі, представника Державної архітектурно-будівельної інспекції України , перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та матеріалами справи підтверджується, що 15.01.2015 року головним державним інспектором Інспекційного відділу м. Львова Кушніром М.С. за результатами позапланової перевірки добудови балкону до квартири АДРЕСА_1 було складено протоколи №05/01-ш/1 та №05/01-ш/2 про адміністративне правопорушення, з яких видно, що ОСОБА_2 - співвласниця квартири АДРЕСА_1 проводить будівельні роботи з добудови балкону до квартири АДРЕСА_1 (III категорія складності).

З матеріалів справи також видно, що на час проведення перевірки ОСОБА_2 влаштовано консольну бетонну плиту та по периметру огороджуючу конструкцію. Будівельні роботи розпочато без розробленої та затвердженої у встановленому порядку проектної документації, чим порушено ст. 7, ст.9 і ст. 27 Закону України «Про архітектурну діяльність».

Постановою заступника директора Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області - начальника інспекційного відділу у м. Львові Палюги З.М. №1ш/8-ф/пз від 29.01.2015 року по справі про адміністративне правопорушення, що винесена на підставі вищезгаданих протоколів від 15.01.2015 року, ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.8 ст.96 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500,00 грн.

Задовольняючи адміністративний позов ОСОБА_2 та закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_2, не являється суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 96 КУпАП, а відтак відповідач не вправі був виносити постанову про порушення у сфері містобудівної діяльності щодо фізичної особи. Окрім цього, винуватість ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 8 ст. 96 КУпАП не доведена.

Колегія суддів частково погоджується з такими висновками суду першої інстанції та зазначає наступне.

Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини регулюються приписами ч. 1 ст. 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), згідно яких замовник має право виконувати будівельні роботи після реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до I-III категорій складності.

Згідно Закону України "Про архітектурну діяльність" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" (ч. 1 ст. 9 цього Закону); замовники та підрядники під час створення об'єкта архітектури зобов'язані забезпечувати будівництво об'єктів архітектури згідно з робочою документацією, застосовувати будівельні матеріали, вироби і конструкції, які відповідають державним стандартам, нормам і правилам і такі, що пройшли сертифікацію, якщо вона є обов'язковою (абз. 4 ст. 27 цього Закону).

Відповідно до п. 2 Порядку виконання будівельних робіт, затв. постановою КМ України № 466 від 13.04.2011 року (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), будівельні роботи можуть виконуватися замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію та: подання замовником за формою згідно з додатком 1 повідомлення про початок виконання будівельних робіт Держархбудінспекції або її територіальному органу (далі - Інспекція) за місцезнаходженням об'єкта будівництва - щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт (далі - декларація) або отримання дозволу на виконання будівельних робіт, відповідно до переліку об'єктів, будівництво яких здійснюється після надіслання повідомлення про початок виконання будівельних робіт; реєстрації відповідною Інспекцією декларації - щодо об'єктів будівництва, що належать до I - III категорії складності; видачі замовнику Інспекцією дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до IV і V категорії складності.

У відповідності до ч.ч. 1, 8 ст .96 КУпАП порушення вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджених проектних рішень під час нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту об'єктів чи споруд, тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від десяти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та на посадових осіб - від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Діяння, передбачені частиною шостою цієї статті, вчинені щодо об'єктів III категорії складності, тягнуть за собою накладення штрафу від п'ятисот до шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

При апеляційному розгляді встановлено, що ОСОБА_2 у 2014 році самовільно збудувала балкон без погодження Шевченківської адміністрації.

З матеріалів справи видно, що 27.10.2014 року ЛКП "Балатон" Шевченківської районної адміністрації був складений акт-попередження про самовільне влаштування балкону до квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_2 Тобто, розпочате самовільне будівництво балкону було завершено до моменту виявлення 27.10.2014 року .

Колегія суддів вважає, що за вказаних вище обставин, коли самовільне будівництво завершено до моменту перевірки, що не заперечує апелянт, необхідно вирішувати питання знесення самовільного будівництва чи його узаконення, а не притягувати до відповідальності за не реєстрацію декларації про початок будівельних робіт.

Таким чином, відповідачем неправомірно визнано позивача винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1, 8 ст. 96 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Крім того, суд першої інстанції не вправі був приймати рішення про закриття справи про адміністративне правопорушення, оскільки у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності адміністративним судом не вирішується питання щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності, а перевіряється законність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень у таких справах, за наслідками чого суд може визнати незаконним і скасувати рішення про накладення адміністративного стягнення або відмовити у цьому.

Таким чином, суд першої інстанції, закриваючи адміністративне провадження, прийшов до помилкового висновку, оскільки не взяв до уваги зазначені обставини.

Відтак, колегія суддів вважає, що в частині закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення судове рішення слід скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні цих позовних вимог ОСОБА_2 відмовити.

Відповідно до статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно з статтею 86 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Мотивація та докази, наведені у апеляційній скарзі, дають адміністративному суду апеляційної інстанції підстави для постановлення висновків, які б частково спростовували правову позицію суду першої інстанції.

Відповідно до п. 4 ст. 202 КАС України підставою для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст. ст. 160 ч. 3, 195, 196, 198 п. 3, 202 п. 4, 205 ч. 2, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України задовольнити частково.

Постанову Шевченківського районного суду м. Львова від 16 жовтня 2015 року у справі №813/755/15 в частині закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні цих позовних вимог ОСОБА_2 відмовити.

В решті постанову залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення.

На постанову може бути подано касаційну скаргу безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили.

Головуючий суддя Д.М. Старунський

Судді В.М. Багрій

А.І. Рибачук

Постанова у повному обсязі складена 29.06.2016 року.