Постанова № 58579391, 23.06.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/4745/15 Головуючий у 1-й інстанції: Брагіна О.Є.

Суддя-доповідач: Лічевецький І.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Мацедонської В.Е., Мельничука В.П., при секретарі - Війтович Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2016 року адміністративну справу за позовом обслуговуючого кооперативу «Садівниче товариство «Стадне» до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області про зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ

Обслуговуючий кооператив «Садівниче товариство «Стадне» (надалі за текстом - «СТ «Стадне») звернувся до суду з позовом про зобов'язання Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області (надалі за текстом - «Департамент») надати копії приписів про усунення порушень містобудівного законодавства, які винесені громадянам ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 за результатами проведення перевірки за зверненням позивача № 013-03/15 від 23.03.2015 р.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2016 року адміністративний позов задоволено повністю.

В апеляційній скарзі Департамент, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Київський апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 23 березня 2015 року СТ «Стадне» подано до Департаменту заяву за вих. № 013-03/15 про притягнення до відповідальності громадян ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 у зв'язку із здійсненням ними самочинного будівництва.

Листом № 10/10-7/2904/09/01 від 29.04.2015 р. відповідач повідомив заявника про те, що названим громадянам видано приписи про усунення виявлених порушень.

25 серпня 2015 р. позивач звернувся до Департаменту із запитом про інформацію у якій, з посиланням на Закон України «Про доступ до публічної інформації» просив надати копії приписів про усунення порушень містобудівного законодавства.

Листом № 10/10-46/2808/09/01 від 28.08.2015 р. відповідач відмовив у наданні інформації мотивуючи відмову тим, що чинним законодавством не передбачено направлення приписів іншим особам, а самі приписи містять персональні дані громадян, тобто відомості, що підлягають обмеженню.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13 січня 2011 р. № 2939-VI (надалі за текстом - Закон № 2939-VI), публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Частиною 1 статті 5 названого Закону передбачено, що доступ до інформації забезпечується, зокрема, шляхом надання інформації за запитами на інформацію.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 13 Закону № 2939-VI розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання.

Пунктом 6 частини 1 статті 14 Закону № 2939-VI на розпорядників інформації покладено обов'язок щодо надання та оприлюднення достовірної, точної та повної інформації.

Відповідно до частини 1 статті 20 Закону № 2939-VI розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.

Відповідно ж до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на викладене, суд попередньої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що місцевим адміністративним судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права, а твердження скаржника про те, що приписи містять конфіденційну інформацію про особу є помилковим, оскільки відповідно до частини 7 статті 6 Закону № 2939-VI обмеженню доступу підлягає інформація, а не документ. Якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої необмежений.

Разом з тим, у контексті наведеного судова колегія зазначає наступне.

Стаття 2 Закону України «Про захист персональних даних» від 01 червня 2010 р. № 2297-VI визначає персональні дані, як відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована.

Аналогічне визначення інформації про фізичну особу надано у статті 11 Закону України «Про інформацію» від 02 жовтня 1992 р. № 2657-XII.

Згідно частини 2 названої статті Закону України «Про інформацію» не допускаються збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та захисту прав людини. До конфіденційної інформації про фізичну особу належать, зокрема, дані про її національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров'я, а також адреса, дата і місце народження.

Згідно статті 14 Закону України «Про захист персональних даних» поширення персональних даних передбачає дії щодо передачі відомостей про фізичну особу за згодою суб'єкта персональних даних. Поширення персональних даних без згоди суб'єкта персональних даних або уповноваженої ним особи дозволяється у випадках, визначених законом, і лише (якщо це необхідно) в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Безперечно, що приписи, складені Департаментом, можуть містити конфіденційну інформацію про особу.

Разом з тим, враховуючи, що обмеженню доступу підлягає інформація, а не документ, розпорядник інформації не може відмовити у наданні документу, мотивуючи відмову лише тим, що вона містить конфіденційну інформацію.

Відповідачеві необхідно перевірити, які саме відомості підлягають обмеженню, і надати доступ до тої частини документа, яка в доступі не обмежується (вилучивши або заретушувавши частини документа, що обмежені в доступі).

Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне змінити судове рішення, передбачивши в ньому відповідні обмеження у наданні інформації.

Керуючись статтями 160, 198, 201, 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області задовольнити частково.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2016 року змінити, виклавши другий абзац резолютивної частини у наступній редакції:

«Зобов'язати Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області надати обслуговуючому кооперативу «Садівниче товариство «Стадне» копії приписів про усунення порушень містобудівного законодавства, які винесені громадянам ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 за результатами проведення перевірки за зверненням обслуговуючого кооперативу «Садівниче товариство «Стадне» № 013-03/15 від 23.03.2015 р., з урахуванням обмежень, встановлених Законом України «Про інформацію», ч. 7 ст. 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації».

В іншій частині постанову Київського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2016 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі в 20-ти денний строк з дня складення постанови в повному обсязі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, з подачею документу про сплату судового збору, а також копій касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копій оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Головуючий суддя І.О.Лічевецький

суддя В.Е.Мацедонська

суддя В.П.Мельничук

Постанова складена в повному обсязі 29 червня 2016 р.

Головуючий суддя Лічевецький І.О.

Судді: Мельничук В.П.

Мацедонська В.Е.