Постанова № 58578026, 09.06.2016, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2016 р. Справа № 804/2147/16 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Олійника В.М., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративний позов Новомосковської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

14 квітня 2016 року Новомосковська обєднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Дніпропетровській області звернулася до суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, в якому просить стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) на користь держави податковий борг в сумі 47 865,88 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 перебуває на обліку в Новомосковській ОДПІ. Однак на час звернення до суду за відповідачем рахується податковий борг з орендної плати з фізичних осіб у сумі 46 682,74 грн., що утворився в результаті несплати грошових зобовязань визначених у податкових деклараціях, а також нарахованої пені.

Сума заборгованості відповідачем добровільно не сплачується, а тому підлягає стягненню у судовому порядку.

Згідно зі ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач є належно повідомлений про розгляд справи у скороченому провадженні. Відповідач заперечення на позов протягом десяти днів не надав, позов не визнав.

Згідно пункту 2 частини 5 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України справа повинна бути розглянута у порядку скороченого провадження не пізніше трьох днів з дня закінчення строку, передбаченого для надання заперечень або заяви про визнання позову, якщо до суду не було подано заперечення відповідача та за умови, що справа розглядається судом за місцезнаходженням відповідача.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши чинне законодавство, суд встановив наступні обставини.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 перебуває на обліку в Новомосковській ОДПІ.

Відповідачем було подано податкову декларацію з плати за землю за 2015 рік від 23.02.2015 р. №9021390997, в якій було визначено суми грошових зобовязань з плати за землю в загальному розмірі 112038,59 грн. з розрахунку 9 336,55 грн. за місяць. Однак відповідач у встановлені строки не сплатив суму грошового зобовязання у визначені законодавством строки, у звязку із чим утворилася заборгованість (недоїмка) за серпень - грудень 2015 р. у розмірі 46 682,74 грн.

Крім того, у звязку з несвоєчасною сплатою податкових зобовязань відповідачу нарахована пеня у розмірі 1183,14 грн.

Відповідно до п.п. 36.1 - 36.3 ст.36 Податкового кодексу України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Згідно п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пп.16.1.4. п.16.1 ст.16 ПК України платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно п. 15.1. ст. 15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Згідно п. 87.1. ст. 87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Згідно п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобовязання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Новомосковською ОДПІ на адресу відповідача було надіслано податкову вимогу від 20.08.2015 №437-23, лист про вжиття заходів щодо погашення податкового боргу та рішення про опис майна у податкову заставу. Відповідач вимогу отримав, але заборгованість не сплатив.

Відповідно до пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно п. 87.1. ст. 87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Відповідно до ст. 95 Податкового кодексу орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної виконавчої служби.

Відповідно до пп. 20.1.18 п.20.1 ст.20 ПК України, органи стягнення мають право визначати у порядку, встановленому цим Кодексом, суми податкових та грошових зобовязань платників податків.

Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача перед бюджетом становить 47 865,88 грн., залишається несплаченою, а тому підлягає стягненню у судовому порядку.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову.

Керуючись ст.ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) на користь держави податковий борг в сумі 47 865,88 грн. (сорок сім тисяч вісімсот шістдесят п'ять гривень вісімдесят вісім копійок).

Постанова підлягає негайному виконанню відповідно до ч.6 ст.183-2 та ч.1 ст. 256 КАС України.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст. 186 КАС України, до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд.

Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили 09 червня 2016 року. Суддя З оригіналом згідно. СуддяОСОБА_2 ОСОБА_2 ОСОБА_2