Рішення № 58577624, 22.06.2016, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" червня 2016 р.Справа № 921/270/16-г/16

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Хоми С.О.

Розглянувши справу

за позовом: Міського комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго", вул. Пересипкіна, 5, м.Хмельницький

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_2.

За участю представників:

позивача: не з'явився.

відповідача: не з'явився.

Суть справи.

Хід розгляду справи відображений у відповідних ухвалах суду та протоколах судових засідань, які знаходяться в матеріалах справи.

Міське комунальне підприємство "Хмельницьктеплокомуненерго" звернулось із позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором про надання послуг з теплопостачання №2639/1195 від 24.11.2010р. за період з 01.10.2015р. по 01.04.2016р. в сумі 7593 грн. 21 коп., з яких: 7202 грн. 18 коп. - основний борг; 24 грн. 83 коп. - 3 % річних; 366 грн. 20 коп. - пеня.

В судове засідання представник позивача не з'явився.

22.06.2016 року від позивача надійшла Заява № без номера, без дати (вх. № 12304 від 22.06.2016 р.), в якій, зокрема, просить суд справу розглядати без його участі, в частині стягнення суми основного боргу за послуги з теплопостачання просить припинити провадження у справі, позовні вимоги в частині стягнення штрафних санкцій у сумі 391 грн. 03 коп. підтримує у повному обсязі.

Також до вказаної вище Заяви позивача була долучена Заява № без номера, без дати про припинення провадження, у якій він зазначає, зокрема, що у зв'язку із здійсненням відповідачем повної оплати заборгованості у сумі 7621 грн. 90 коп за послуги з теплопостачання основного боргу за період 01.10.2015 р. - 01.04.2014 р. ( у сумі 7202 грн. 18 коп.) в частині стягнення основного боргу просить суд припинити провадження у справі згідно п. 1-1 ст. 80 ГПК та просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 24 грн. 83 коп., та 366 грн. 20 коп. пені.

В судове засідання відповідач не з'явився, повноважного представника не направив.

Відповідач обґрунтований нормативно та документально підтверджений відзив на позов не подав, хоча судом було дотримано вимоги статті 64 Господарського процесуального кодексу України, своєчасно винесено і надіслано за вказаною в позовній заяві позивачем адресою відповідача: АДРЕСА_2 ухвалу від 11.05.2016 року про порушення провадження у справі та призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду 30.05.2016 року і необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду.

Повідомлення про вручення поштового відправлення, відправлене відповідачу 12.05.2016 року повернулось разом із конвертом з ухвалою від 11.05.2016 року про порушення провадження у справі до господарського суду Тернопільської області з довідкою відділення поштового зв'язку, в якій вказано причину повернення : "за закінченням терміну зберігання».

Як зазначається, зокрема, в п. 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві" № 670-2010-р від 15.03.2010 року, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

У відповідності до п. 11 Листа Вищого господарського суду України № n0006645-06 від 15.03.2007 року "Про деякі питання практики застосування норм господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місце проживання фізичних осіб-учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій; тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій (п.4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України"Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" №01-8/1228 від 02.06.2006 року з наступними змінами).

Також згідно Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців наданого за запитом суду від 30.05.2016 р. № 21973282 станом на 30.05.2016 року місцем проживання відповідача є: 46008, Тернопільська обл., місто Тернопіль, вулиця Паращука, будинок 14.

Таким чином, суд вважає, що відповідач повідомлений про час і місце розгляду справи № 921/270/16-г/16 господарським судом Тернопільської області.

Крім того, відповідач будь-яких додаткових документів суду не надав, а тому згідно ст.75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Технічна фіксація судового процесу у відповідності до ст.81-1 ГПК України не здійснювалась за відсутності представників сторін та відповідних клопотань.

Розглянувши наявні матеріали справи, суд встановив наступне.

24 листопада 2010 року між Міським комунальним підприємством "Хмельницьктеплокомуненерго", надалі "Виконавець", та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, надалі "Споживач", було укладено договір №2639/1195 про надання послуг з теплопостачання, у відповідності до п. 1 якого "Виконавець" зобов'язується своєчасно надавати "Споживачеві" відповідної якості послуги з централізованого опалення та підігріву води, а "Споживач" зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами і на умовах, що передбачені договором.

У п. 3.1 вказується, що приміщення, у яке постачається теплова енергія знаходиться за адресою АДРЕСА_1.

Згідно п. 3.2 договору опалювальна площа займаного (займаних) "Споживачем" приміщення (приміщень) складає 53,20 кв. метрів.

У відповідності до п.п.5.2.2 п. 5.2 договору тарифи на послуги становлять: у випадку, коли "Споживач" користується тарифом в опалювальний період: з централізованого опалення 15,63 грн. за кв. метр.

Як визначається в п. 6.5 договору "Споживач", що має прилади обліку, щомісячно подає до "Виконавцю" звіт про фактичне споживання теплової енергії (показники розрахункових приладів обліку) до 25 числа розрахункового місяця.

Згідно п. 7 договору розрахунок за спожиту теплову енергію проводиться в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів.

У відповідності до п. 7.1 договору розрахунковим періодом є календарний місяць.

В п. 7.2 визначається, що оплата використаної теплової енергії здійснюється "Споживачем" наступним чином:

-попередня оплата в розмірі 50% розрахункової місячної норми споживання теплової енергії до 15 поточного (розрахункового) місяця;

-остаточні розрахунки проводяться до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Згідно п. 7.3 договору у платіжному дорученні "Споживач" повинен обов'язково зазначати номер договору, дату, підпис та призначення платежу.

У п. 8 договору зазначається, що послуги оплачуються готівкою.

У відповідності до п. 14 договору "Споживач" зобов'язався оплачувати послуги в установлений договором строк.

Як визначається в п. 28 договору про надання послуг з теплопостачання від 24.11.2010 року, цей договір набуває чинності з 24 листопада 2010 р. та діє до 24 листопада 2011 р. Договір вважається щороку продовженим, якщо за місяць до закінчення строку його дії однією із сторін не буде письмово заявлено про його розірвання або необхідність перегляду за умов, передбачених п. 29 договору.

Як стверджує позивач у своїй позовній заяві, в період з 01.10.2015 р. по 01.04.2016 р.. за який у відповідача виникла заборгованість діяли такі тарифи:

- з 01.10.2015 р. згідно Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг № 1393 від 30.04.2015 р. " Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання для потреб бюджетних установ, релігійних організацій та інших організацій (крім населення)" МКП "Хмельницьктеплокомуненерго" установлено вартість 1 Гкал. для другої групи споживачів (для "інших споживачів") в сумі 1318 грн. 89 грн/Гкал (без ПДВ) та 1582 грн/Гкал з ПДВ;

- з 01.11.2015 р. згідно Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг №2690 від 29.10.2015 р. "Про внесення змін до деяких постанов Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг відповідно до Закону України " Про державне регулювання у сфері комунальних послуг", Указу Президента України від 10 вересня 2014 р. № 715 "Про затвердження Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг " та Постанови Кабінету Міністрів України від 01 червня 2011 року № 869 "Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги" Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг встановило МКП "Хмельницьктеплокомуненерго" тарифи на теплову енергію, її виробництво, транспортування, установлено вартість 1 Гкал для другої групи споживачів (для "інших споживачів" в сумі 1270 грн. 03 коп. /Гкал (без ПДВ) та 1524 грн./Гкал з ПДВ;

- 01.02.2016 р. згідно Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг №54 від 28.01.2016 р. "Про внесення змін до деяких постанов Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг відповідно до Закону України "Про державне регулювання у сфері комунальних послуг", Указу Президента України від 10 вересня 2014 р. № 715 "Про затвердження Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг " постанов Національної комісії регулювання енергетики України від 17 лютого 2011 року № 242 "Про затвердження Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання" та № 244 "Про затвердження Процедури встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання" Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг встановлено МКП "Хмельницьктеплокомуненерго" тарифи на теплову енергію, її виробництво, транспортування, установлено вартість 1 Гкал. Для другої групи споживачів (для "інших споживачів") в сумі 1220 грн. 03 грн./Гкал (без ПДВ) та 1465 грн. 02 грн./Гкал з ПДВ.

24.05.2016 року від позивача надійшли Додаткові пояснення № без номера від 19.05.2016 року (вх. № 10672 від 24.05.2016 р.), в яких позивач, зазначив, зокрема, наступне:

- відповідно до умов укладеного договору Відповідачеві постачалась теплова енергія у приміщення розташоване за адресою: АДРЕСА_1, опалювальна площа якого становить 53,20 кв.м.;

- відповідно до Постанови Кабінетів Міністрів України "Про затвердження Правил користування теплової енергії" від 03.10.2007р № 1198 ст.23 розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межею балансової належності, відповідно договору на підставі показів вузла обліку згідно з діючими тарифами, затвердженими в установленому порядку;

- згідно п.6,6.5. Договору плата за надані послуги за наявності засобів обліку теплової енергії справляється за їх показниками згідно Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води та водовідведення. Відповідач, що має прилади обліку, щомісячно подає до Позивача звіт про фактичне споживання теплової енергії (показники розрахункових приладів обліку) до 25 числа розрахункового місяця;

- згідно п.7.2 Договору відповідач зобов'язаний здійснювати остаточні розрахунки по оплаті за використану теплову енергію до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим;

- за адресою АДРЕСА_1 встановлений

загальнобудинковий засіб обліку теплової енергії. Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 21.07.2005р. № 630 « Про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення» п. 12 передбачено: у разі встановлення будинкових засобів обліку теплової енергії споживач оплачує послуги згідно з їх показаннями пропорційно опалювальній площі (об'єму) приміщення(квартири тощо). Отже, нарахування теплової енергії відповідачу проводиться відповідно до показників засобів обліку

пропорційно до опалювальної площі яка складає 53,20 кв.м. (довідка про надання інформації показників приладів обліку теплової енергії додається);

- з 01.11.2015р. згідно Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг № 2690 від 29.10.2015р. «Про внесення змін до деяких постанов Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг відповідно до Закону України «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг», Указу Президента України від 10 вересня 2014р. №715 «Про затвердження Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» та постави Кабінету Міністрів України від 01 червня 201 Іроку №869 «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово - комунальні послуги» Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг встановлено МКП «Хмельницьктеплокомуненерго» тарифи на теплову енергію, її виробництво, транспортування, установлено вартість 1 Гкал. для другої групи споживачів (для «інших споживачів») в сумі 1270,03 грн/Гкал (без ПДВ) та 1524,04 грн/Гкал з ПДВ;

- загальна площа приміщення, по вул .Володимирській буд.80 у листопаді 2015р. складала - 101,6 кв.м;

- у листопаді 2015р. за адресою: АДРЕСА_1 використано теплової енергії - 1.5346 Гкал, що у пропорційному співвідношенні відповідачем (ФОП ОСОБА_1) використано - 0,80355 Гкал. ( 0,80355 * 1524,04 = 1224,64 грн.). Отже, відповідно до рахунку № 1195 від 26 листопада 2015р. відповідачем у листопаді 2015р. спожито теплової енергії на суму 1224,64 грн. Розрахунок за спожиту теплову енергію відповідач здійснив 29 грудня 2015р. ( копія виписки банку додається);

- у грудні 2015р. за адресою: АДРЕСА_1 використано теплової енергії - 2,0351 Гкал, що у пропорційному співвідношенні відповідачем (ФОП ОСОБА_1) використано - 1,06562Гкал. ( 1,06562 * 1524,04 = 1624,05 грн.). Отже, відповідно до рахунку № 1195 від 25 грудня 2015р. відповідачем у грудні 2015р. спожито теплової енергії на суму 1624,05 грн.;

- у січні 2016р. за адресою: АДРЕСА_1 використано теплової енергії - 3,5709 Гкал, що у пропорційному співвідношенні відповідачем (ФОП ОСОБА_1) використано - 1,86990 Гкал. ( 1,86980 * 1524,04 = 2849,65 грн.). Отже, відповідно до рахунку № 1195 від 28 січня 2016р. відповідачем у січні 2016р. спожито теплової енергії на суму 2849,65 грн.ж

- у лютому 2016р. за адресою: АДРЕСА_1 використано І теплової енергії - 1,8467 Гкал, що у пропорційному співвідношенні відповідачем (ФОП ОСОБА_1) використано - 0,96697 Гкал. (0,96697 * 1465,02 = 1416,63 грн.). Отже, відповідно до рахунку № 1195 від 24 лютого 2016р. відповідачем у лютому 2016р. спожито теплової І енергії на суму 1416,63 грн.;

- у березні 2016р. за адресою: АДРЕСА_1 використано І теплової енергії - 1,7101 Гкал, що у пропорційному співвідношенні відповідачем (ФОП ОСОБА_1) використано - 0,89545 Гкал. (0,89545 * 1465,02= 1311,85 грн.). Отже, відповідно до рахунку № 1195 від 23 березень 2016р. відповідачем у березні 2016р. спожито теплової І енергії на суму 1311,85 грн.;

- у період з 01.10.2015р.- 01.04.2016р. за послуги з теплопостачання згідно умов І укладеного Договору про надання послуг з теплопостачання № 2639/1195 від 24 листопада І 2010 року відповідачеві нараховано кошти в сумі 9163,36 грн., з урахування оплат здійсненних відповідачем у вищезазначений період у сумі 1961,18 грн. станом на 01.04.2016р. залишок боргу за спожиту теплову енергію на кінець місяця (31.03.2016р.) становить: 7202,18 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач порушив свої забов'язання за договором про надання послуг з теплопостачання від 24.11.2010 року в частині своєчасної оплати за надані послуги та станом на 01.04.2016 року заборгував відповідачу 7202 грн. 18 коп.

У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України № 435-ІУ від 16 січня 2003 року, з наступними змінами, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 1 статті 526 Цивільного кодексу України передбачені загальні умови виконання зобов'язання, а саме зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України № 436-IV від 16 січня 2003 року з наступними змінами, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно ч.1 та ч.2 ст.33 ГПК України відповідно кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

У відповідності до ч.1 та ч.2 ст.43 ГПК України відповідно господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом; ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

22.06.2016 року від позивача надійшла Заява № без номера, без дати (вх. № 12304 від 22.06.2016 р.), в якій, зокрема, просить суд справу розглядати без його участі, в частині стягнення суми основного боргу за послуги з теплопостачання просить припинити провадження у справі, позовні вимоги в частині стягнення штрафних санкцій у сумі 391 грн. 03 коп. підтримує у повному обсязі.

Також до вказаної вище Заяви позивача була долучена Заява № без номера, без дати про припинення провадження, у якій він зазначає, зокрема, що у зв'язку із здійсненням відповідачем повної оплати заборгованості у сумі 7621 грн. 90 коп за послуги з теплопостачання основного боргу за період 01.10.2015 р. - 01.04.2014 р. ( у сумі 7202 грн. 18 коп.) в частині стягнення основного боргу просить суд припинити провадження у справі згідно п. 1-1 ст. 80 ГПК та просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 24 грн. 83 коп., та 366 грн. 20 коп. пені.

Як вбачається із платіжних доручень:

-№ ПН57213 від 19.05.2016 р. на суму 1731 грн. 62 коп;

-№ 16487077 від 20.05.2016 р. на суму 4266 грн. 28 коп.

-№@2PL237766 від 30.05.2016 р. на суму 1624 грн.

відповідач здійснив оплату за надані позивачам послуги з теплопостачання.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 7202 грн. 18 коп. основного боргу за послуги з теплопостачання провадження у справі слід припинити у відповідності до п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України за відсутністю предмета спору, в зв'язку із оплатою.

У відповідності до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно частини 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Закон України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" № 543/96-ВР від 22 листопада 1996 року, з наступними змінами, регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань.

Статтею 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що "платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін". А згідно статті 3 вказаного Закону „розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В п.п.2 п. 17 договору зазначається, що "Споживач" несе відповідальність згідно із законодавством і цим договором за несвоєчасне внесення платежів за послуги - шляхом сплати пені.

Позивач просить стягнути з відповідача 366 грн. 20 коп. пені за період з 10.01.2016 року по 01.04.2016 року.

Перерахувавши суму пені , суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 366 грн. 20 коп. пені підлягають до задоволення, як обгрунтовано заявлені, підтверджені матеріалами справи, не суперечать чинному законодавству та неоспорені відповідачем (розрахунок пені, здійснений судом, додано до матеріалів справи).

Згідно вимог ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 24 грн. 83 коп. - 3% річних, нарахованих на суму заборгованості за період з 10.01.2016 року по 01.04.2016 року.

Перерахувавши суму 3% річних за період з 10.01.2016 року по 01.04.2016 року, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги про стягнення з відповідача 24 грн. 83 коп - 3% річних, як обґрунтовано заявлені, підтверджені матеріалами справи, не суперечать чинному законодавству та неоспорені відповідачем (розрахунок 3% річних, здійснений судом, додано до матеріалів справи).

Судові витрати покладаються на відповідача, оскільки борг сплачений відповідачем після звернення до суду позивача з позовом до відповідача.

Керуючись ст.ст. 43,49, п.1-1 ч.1 ст.80, ст. ст.82,85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь Міського комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго", вул. Пересипкіна, 5, м.Хмельницький, ідентифікаційний код 03356571 :

-366 грн. 20 коп. пені;

-24 грн. 83 коп. - 3% річних;

-1378 грн. судового збору в повернення сплачених судових витрат.

3.В частині позовних вимог щодо стягнення 7202 грн. 18 коп. основного боргу провадження у справі припинити.

4.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України, через місцевий господарський суд.

Повне рішення складено 29 червня 2016 року.

Суддя С.О. Хома