Постанова № 58577584, 22.06.2016, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.06.2016 року Справа № 904/8312/15

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Верхогляд Т.А. (доповідач) суддів: Коваль Л.А., Паруснікова Ю.Б.,

секретар судового засідання: Саланжій Т.Ю.

представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність №252 від 06.06.2016 р., представник;

представники відповідача та третьої особи у судове засідання не з'явилися, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "ЮМІН" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.03.2016 року у справі №904/8312/15

за позовом Публічного акціонерного товариства "ВТБ БАНК", м. Київ

до ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "ЮМІН", м. Дніпропетровськ, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Трансмаш", м. Дніпропетровськ

про стягнення 3 841 429,30 доларів США та 97 500,00 грн. та 3 108 111,97 доларів США та 97 500,00 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 17.03.2016 року у справі №904/8312/15 ( у складі колегії суддів: головуючий колегії: ОСОБА_3, судді Бондарєв Е.М., Новікова Р.Г.) позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

Стягнуто з ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Юмін" на користь Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" заборгованість за договором про надання відновлювальної відкличної кредитної лінії № 10-0604/245к-07 від 22.06.2007 року у розмірі 3 507 689,90 доларів США та 7 528 374,27 грн., з яких: 3 000 000,00 доларів США строкова заборгованість по кредиту станом на 03.09.2015 року; 441 083,35 доларів США строкова заборгованість по сплаті процентів станом на 03.09.2015 року за період з 25.03.2014 року по 24.05.2015 року та за період з 25.07.2015 по 02.09.2015; 49 916,67 доларів США прострочена заборгованість по сплаті процентів станом на 03.09.2015 року; 79 735,20 грн. - пеня за порушення строків сплати процентів за період з 07.07.2015 року по 03.09.2015 року включно; 7 351 139,07 грн. - пеня за порушення строків сплати кредиту за період з 22.04.2015 року по 26.06.2015 року включно; 16 500 доларів США - 3% за прострочення повернення кредиту за період з 22.04.2015 року по 26.06.2015 року включно; 189,88 доларів США - 3% за прострочення сплати процентів за період з 07.07.2015 року по 03.09.2015 року включно; 97 500,00 грн. штрафна санкція за п. 7.2.2. кредитного договору, викладеного в новій редакції Договором № 25 про внесення змін.

Стягнуто з ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Юмін" на користь Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" заборгованість за договором про надання відновлювальної відкличної кредитної лінії № 10-0604/246к-07 від 22.06.2007 року у розмірі 2 836 948,71 доларів США та 6 116 785,33 грн., з яких: 2 437 500,00 доларів США строкова заборгованість по кредиту станом на 03.09.2015 року; 345 330,89 доларів США строкова заборгованість по сплаті процентів станом на 03.09.2015 року за період з 25.03.2014 року по 24.05.2015 року та за період з 25.07.2015 по 02.09.2015; 40 557,29 доларів США прострочена заборгованість по сплаті процентів станом на 03.09.2015 року; 64 784,84 грн. - пеня за порушення строків сплати процентів за період з 07.07.2015 року по 03.09.2015 року включно; 5 972 800,49 грн. - пеня за порушення строків сплати кредиту за період з 22.04.2015 року по 26.06.2015 року включно; 13 406,25 доларів США - 3% за прострочення повернення кредиту за період з 22.04.2015 року по 26.06.2015 року включно; 154,28 доларів США - 3% за прострочення сплати процентів за період з 07.07.2015 року по 03.09.2015 року включно; 79 200,00 грн. штрафна санкція за п. 7.2.2. кредитного договору, викладеного в новій редакції Договором № 22 про внесення змін.

Стягнуто з ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Юмін" на користь Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" 182 700,00 грн. судового збору.

Відмовлено у задоволенні заяви представника Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" про забезпечення позову.

Рішення мотивовано тим, що:

- позивач належними та допустимими доказами довів факт порушенням третьою особою по даній справі ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Трансмаш", як позичальником, умов зазначених кредитних договорів;

- відповідач відповідно до укладеного з позивачем договору поруки №245-П-5 від 30.10.2009 року поручався перед банком за виконання позичальником зобов'язань, що виникли на підставі договорів про надання відновлювальної відкличної кредитної лінії № 10-0604/245к-07 та № 10-0604/246к-07, або можуть виникнути на підставі них у майбутньому;

- проведені позивачем нарахування здійснені відповідно до умов договорів про надання відновлювальної відкличної кредитної лінії № 10-0604/245к-07 та № 10-0604/246к-07 .

Правовою підставою для задоволення позову суд зазначив положення ст.ст.526, 536, 546, 553, 554, 610, 611, 625, 1048, 1050, 1054 Цивільного кодексу України.

Не погоджуючись з рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неналежну оцінку проведених позивачем розрахунків, які є завищеними.

Також апелянт зазначає на те, що він не був належним чином відповідно до умов договорів повідомлений про порушення третьою особою зобов'язань, що стало підставою для нарахування позивачем штрафу.

Просить оскаржуване рішення господарського суду Дніпропетровської області скасувати, прийняти нове, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач спростовує доводи апелянта. Вважає оскаржуване судове рішення законним та обґрунтованим. Просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, рішення залишити без змін

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Трансмаш", відзив на апеляційну скаргу не надав, у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

В ході апеляційного розгляду справи апелянт заявив клопотання про призначення економічної експертизи для перевірки обґрунтованості проведеного позивачем розрахунку заборгованості ( том 3 а.с 119-121).

Також ним заявлено клопотання про відстрочку виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.03.2016 року на строк 24 місяці. В обґрунтування клопотання апелянт посилався на відсутність коштів на рахунку товариства, скрутне фінансово-економічне становище відповідача ( том 3 а.с.122-124).

Клопотання щодо призначення експертизи відхилено колегією суддів з огляду на те, що згідно ст.1 Закону України "Про судову експертизу" та розяснень, наведених у постанові пленуму Вищого господарського суду України №4 від 23.03.2012 року "Про деякі питання практики призначення судової експертизи", судова експертиза має призначатися судом тільки у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування.

Колегія суддів такої потреби не вбачає. Матеріали справи дозволяють визначитись щодо законності проведених позивачем нарахувань без залучення для їх оцінки судового експерта.

Крім того, судом першої інстанції відповідно до ухвали від 09.02.2016 року було призначено проведення у даній справі судової експертизи (том 3 а.с.16). Зазначена ухвала скасована постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.03.2016 року (том 3 а.с.56-57).

У судове засідання 22.06.2016 року представник апелянта не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином у судовому засіданні 06.06.2016 року (том 4 а.с.2).

Враховуючи, що строк розгляду апеляційної скарги закінчується 22.06.2016 року, доводи апелянта викладені апеляційному суду у попередніх судових засіданнях, колегія суддів розглянула справу за відсутності представників відповідача та третьої особи.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

З матеріалів справи вбачається, судом першої інстанції встановлено, що 22.06.2007 року між Закритим акціонерним товариством "Внєшторгбанк (Україна)", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство ВТБ Банк (банк), та ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Трансмаш" (позичальник) було укладено договори про надання відновлювальної відкличної кредитної лінії № 10-0604/245к-07 та № 10-0604/246к-07.

Відповідно до пункту 1.1 договору № 10-0604/245к-07 від 22.06.2007 року предметом кредитного договору є надання банком позичальникові грошових коштів (кредит) у вигляді відновлювальної відкличної кредитної лінії на наступних умовах:

- максимальний ліміт заборгованості 3 000 000,00 USD (Три мільйони доларів США 00 центів);

- кінцевий термін повернення заборгованості 19.12.2008 р.;

- проценти за користування кредитом (кредитними коштами) - 11,5 % (одинадцять цілих пять десятих) річних:

- комісія за відкриття кредитної лінії 0,2 % (нуль цілих дві десятих) від встановленого максимального ліміту заборгованості.

Згідно з додатковою угодою від 16.04.2008 року до договору про надання відновлювальної відкличної кредитної лінії № 10-0604/245к-07 від 22.06.2007 року змінено номер рахунку, з якого проводиться видача траншів на цілі, визначені п.1.2 кредитного договору, проводиться сплата процентів та повернення кредиту позичальником на рахунок № 20630301008859.840 .

Зміни до договору вносились також шляхом підписання додаткової угоди № 1 від 01.10.2008 року.

Згідно з додатковою угодою № 2 від 19.12.2008 року змінено кінцевий термін повернення заборгованості 31 березня 2009 року, проценти за користування кредитом 15,5 %. Розділ 4 кредитного договору доповнено пунктами 4.7, 4.8 наступного змісту: " 4.7. У разі не виконання позичальником умов п. 3.3.21 п. 3.3.27 відсоткова ставка підвищується на 1 % за кожне порушення до моменту виконання умов. Застосування зміненої відсоткової ставки не потребує укладення додаткових угод про внесення змін до договору", " 4.8. у разі невиконання позичальником умов п. 3.3.28 відсоткова ставка підвищується на 3 % до моменту виконання умов".

Зміни до кредитного договору в частині зміни кінцевого терміну повернення кредиту та розміру процентів за користування кредитом також вносилися наступними додатковими угодами та договорами про внесення змін:

додаткова угода № 3 від 27.02.2009 року;

додаткова угода № 4 від 31.03.2009 року;

додаткова угода № 5 від 08.04.2009 року;

додаткова угода № 6 від 27.05.2009 року;

додаткова угода № 7 від 29.05.2009 року;

додатковий договір № 8 від 17.08.2009 року;

додаткова угода № 8 від 30.09.2009 року;

договір про внесення змін №9 від 29.03.2010 року;

договір про внесення змін №10 від 28.07.2010 року;

договір про внесення змін №11 від 11.11.2010 року;

договір про внесення змін № 12 від 26.04.2011 року;

договір про внесення змін № 13 від 30.06.2011 року;

договір про внесення змін №14 від 21.09.2011 року;

договір про внесення змін №13 від 30.06.2011 року;

договір про внесення змін №14 від 21.09.2011 року;

договір про внесення змін №15 від 27.12.2011 року;

договір про внесення змін № 23 від 28.07.2014 року;

договір про внесення змін № 24 від 29.10.2014 року.

Зміни до договору вносились також шляхом підписання договору про внесення змін № 16 від 21.01.2013 року, договору про внесення змін № 17 від 16.04.2013 року, договору про внесення змін № 18 від 17.07.2013 року, договору про внесення змін № 19 від 23.08.2013 року, договору про внесення змін № 20 від 27.09.2013 року, договору про внесення змін № 21 від 30.12.2013 року, договору про внесення змін № 22 від 30.04.2014 року.

Згідно з п. 1 Договору № 25 про внесення змін від 26.06.2015 року плата за користування кредитом визначається у вигляді процентів, розмір яких є фіксованим та становить 11% річних. У разі відсутності заборгованості за простроченою платою за користування кредитом, термін сплати якої настав у кожному місяці, що передує попередньому (минулому) місяцю, з першого банківського дня поточного місяця та протягом поточного місяця розмір плати за користування кредитом становить 8% процентів річних (том 1, а.с. 113-114).

Відповідно до п. 5 зазначеного договору про внесення змін штраф у разі порушення позичальником будь-якого з зобовязань, визначених п. 4.3.9, пп. 4.3.10-4.3.10.5, п. 4.3.11.1, п.4.3.11.2 договору, в розмірі 97500,00 грн. (девяносто сім тисяч пятсот гривень 00 копійок) за кожний факт порушення кожного з зазначених зобовязань.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, вищезазначені додаткові угоди та договори про внесення змін до договору про надання відновлювальної відкличної кредитної лінії № 10-0604/245к-07 від 22.06.2007 року підписані сторонами та не визнані недійсними судом, тому є чинними на момент розгляду справи.

Відповідно до пункту 1.1 договору № 10-0604/246к-07 від 22.06.2007 року предметом кредитного договору є надання банком позичальникові грошових коштів (кредит) у вигляді відновлювальної відкличної кредитної лінії на наступних умовах:

- максимальний ліміт заборгованості 3 000 000,00 USD (Три мільйони доларів США 00 центів);

- кінцевий термін повернення заборгованості 21.06.2012 р.;

- проценти за користування кредитом (кредитними коштами) - 11,5 % (одинадцять цілих пять десятих) річних:

- комісія за відкриття кредитної лінії 0,2 % (нуль цілих дві десятих) від встановленого максимального ліміту заборгованості.

Згідно з додатковою угодою від 16.04.2008 року до договору про надання відновлювальної відкличної кредитної лінії № 10-0604/246к-07 від 22.06.2007 року змінено номер рахунку, з якого проводиться видача траншів на цілі, визначені п. 1.2 кредитного договору, проводиться сплата процентів та повернення кредиту позичальником на рахунок № 20684302008859.840.

Зміни до договору вносились також шляхом підписання додаткової угоди № 1 від 01.10.2008 року, додаткової угоди № 2 від 27.02.2009 року, додаткової угоди №3 від 27.05.2009 року, додаткової угоди № 4 від 29.05.2009 року, додаткового договору № 5 від 17.08.2009 року, додаткової угоди № 5 від 30.09.2009 року.

Зміни до кредитного договору в частині зміни розміру процентів за користування кредитом вносилися наступними додатковими угодами та договорами про внесення змін:

договір про внесення змін № 6 від 29.03.2010 року;

договір про внесення змін № 7 від 28.07.2010 року;

договір про внесення змін № 8 від 11.11.2010 року;

договір про внесення змін № 9 від 26.04.2011 року;

договір про внесення змін №10 від 30.06.2011 року;

договір про внесення змін № 11 від 21.09.2011 року;

договір про внесення змін №12 від 27.12.2011 року;

договір про внесення змін №20 від 28.07.2014 року;

договір про внесення змін №21 від 29.10.2014 року.

Зміни до договору вносились також шляхом підписання договору про внесення змін № 13 від 21.01.2013 року, договору про внесення змін № 14 від 16.04.2013 року, договору про внесення змін № 15 від 17.07.2013 року, договору про внесення змін № 16 від 23.08.2013 року, договору про внесення змін № 17 від 27.09.2013 року, договору про внесення змін № 18 від 30.12.2013 року, договору про внесення змін № 19 від 30.04.2014 року.

Згідно з п. 1 Договору № 22 про внесення змін від 26.06.2015 року плата за користування кредитом визначається у вигляді процентів, розмір яких є фіксованим та становить 11% процентів річних. У разі відсутності заборгованості за простроченою платою за користування кредитом, термін сплати якої настав у кожному місяці, що передує попередньому (минулому) місяцю, з першого банківського дня поточного місяця та протягом поточного місяця розмір плати за користування кредитом становить 8% процентів річних (том 1, а.с. 195-196).

Відповідно до п. 5 зазначеного договору про внесення змін штраф у разі порушення позичальником будь-якого з зобовязань, визначених п. 4.3.9, пп. 4.3.10-4.3.10.5, п. 4.3.11.1, п. 4.3.11.2 договору, в розмірі 79 200,00 грн. (сімдесят девять тисяч двісті гривень 00 копійок) за кожний факт порушення кожного з зазначених зобовязань.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, вищезазначені додаткові угоди та договори про внесення змін до договору про надання відновлювальної відкличної кредитної лінії № 10-0604/246к-07 від 22.06.2007 року підписані сторонами та не визнані недійсними судом, тому є чинними на момент розгляду справи.

З метою забезпечення виконання в повному обсязі зобов'язань Позичальника по зазначеним вище кредитним договорам, в тому числі щодо повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом, комісій, неустойки (пені, штрафів) та відшкодування збитків, повязаних з порушенням виконання зобовязань позичальником, 30.10.2009 року між позивачем та ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Юмін" (надалі - поручитель) укладений договір поруки № 245-П-5 (том 2, а.с. 1-2).

Пунктом 1.1 договору поруки поручитель поручається перед банком за виконання позичальником зобов'язань, що виникли на підставі договорів про надання відновлювальної відкличної кредитної лінії № 10-0604/245к-07 та № 10-0604/246к-07, або можуть виникнути на підставі них у майбутньому.

Умовами Договору поруки, а саме, п. 2.1. передбачено, що сторони договору несуть солідарну відповідальність перед позивачем у повному обсязі зобов'язань позичальника за вищезазначеними кредитними договорами, включаючи повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом, комісій, неустойки (пені, штрафів) та відшкодування збитків, повязаних з порушенням виконання зобовязань позичальником.

Згідно п. 5.1 договору поруки він набирає чинності з дати його підписання сторонами та скріплення печатками банку та поручителя і діє до повного виконання зобов'язання за кредитними договорами.

Зміни до договору поруки від 30.10.2009 року вносились шляхом підписання договору про внесення змін № 1 від 28.07.2010 року, договору № 2 від 11.11.2010 року, договору № 4 від 06.10.2011 року, договору № 5 від 27.12.2011 року, договору № 6 від 16.04.2013 року, договору № 7 від 17.07.2013 року, договору №8 від 30.12.2013 року, договору №9 від 28.07.2014 року, договору №10 від 29.10.2014 року, договору №11 від 26.06.2015 року.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (частина 1 статті 1055 ЦК України).

Судом першої інстанції встановлено, що позивач належним чином виконав свої зобовязання за кредитними договорами № 10- 0604/245к-07 та № 10-0604/246к-07 від 22.06.2007 року щодо надання грошових коштів (кредиту), що підтверджується меморіальними ордерами № 203 від 25.06.2007 року, № 341 від 26.06.2007 року, №343 від 03.07.2007 року, № 143 від 09.07.2007 року, №113 від 16.07.2007 року, №618 від 20.07.2007 року, № 134 від 30.07.2007 року, № 139 від 09.07.2007, № 607 від 20.07.2007, № 127 від 30.07.2007 року, № 355 від 10.10.2007 року (том 2, а.с. 42-61).

Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Статтею 536 ЦК України визначено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Кореспондуючу норму містить стаття 629 ЦК України.

Згідно із ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Суд вірно встановив, що позичальник, користуючись грошовими коштами в межах кредитної лінії, свої зобов'язання за Кредитним договором належним чином не виконав, зокрема, не виконав зобов'язання щодо своєчасного повернення частин кредиту, тому позивач вимагає дострокове повернення всієї суми отриманих за кредитним договором грошових коштів.

Право вимоги дострокового повернення Позичальником заборгованості за кредитом встановлене ст. 1050 ЦК України, відповідно до якої, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.

Відповідно до п. 2.5. Договору поруки Банком були направлені відповідачу листи-вимоги №3017/1-2 від 31.03.2015 року та № 3019/1-2 від 31.03.2015 року, в яких позивач вимагає протягом 10 банківських днів з дати відправлення банком цих листів-вимог погасити заборгованість у розмірі 2 709 435,04 доларів США та 4140 988,34 гривень за кредитним договором № 10-0604/246к-07 від 22.06.2007 та заборгованість у розмірі 3 350 750,01 доларів США та 4 185 000,23 гривень за кредитним договором №10-0604/245к-07 від 22.06.2007 відповідно.

Відповідач відповідь на листи-вимоги не надав.

Матеріалами справи підтверджується, що строкова заборгованість позичальника перед позивачем по сплаті процентів за користування кредитом за період з 25.03.2014 року по 24.05.2015 року та за період з 25.07.2015 року по 02.09.2015 року за кредитним договором № 10-0604/245к-07 від 22.06.2007 року відповідно до розрахунку (т.2 а.с.67-68) становить 441 083,35 доларів США, прострочена заборгованість по сплаті процентів станом на 03.09.2015 року становить 49 916,67 доларів США.

Строкова заборгованість позичальника перед позивачем по сплаті процентів за користування кредитом за період з 25.03.2014 року по 24.05.2015 року та за період з 25.07.2015 року по 02.09.2015 року за кредитним договором № 10-0604/246к-07 від 22.06.2007 року відповідно до розрахунку (т.2 а.с.75-76) становить 345 330,89 доларів США, прострочена заборгованість по сплаті процентів станом на 03.09.2015 року становить 40 557,29 доларів США.

Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою. Одним із видів неустойки є пеня, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно п. 4.1 договору поруки при простроченні виконання поручителем зобовязань, що визначені в п. 1.2 цього договору, поручитель зобовязаний виплатити банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми прострочення за кожен день прострочення.

Керуючись зазначеними нормами ЦК України, умовами кредитних договорів, позивач нарахував позичальнику пеню на суму прострочених грошових зобов'язань - суми заборгованості за кредитом та суми процентів за користування кредитом.

Враховуючи доданий до позову розрахунок нарахування пені (т.2 а.с.146-147) за кредитним договором № 10-0604/245к-07 від 22.06.2007 року, пеня за порушення строків повернення заборгованості за кредитом за період з 22.04.2015 року по 26.06.2015 року становить 7 351 139,07 грн., а пеня за порушення строків сплати процентів за користування кредитом станом на 03.09.2015 року становить 79 735,20 грн.

Враховуючи доданий до позову розрахунок нарахування пені (т.2 а.с.143-144) за кредитним договором № 10-0604/246к-07 від 22.06.2007 року, пеня за порушення строків повернення заборгованості за кредитом за період з 22.04.2015 року по 26.06.2015 року становить 5 972 800,49 грн., а пеня за порушення строків сплати процентів за користування кредитом станом на 03.09.2015 року становить 64 784,84 грн.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені, зокрема, договором.

Відповідно до п. 5 Договору № 25 від 26.06.2015 року про внесення змін до договору про надання відновлювальної відкличної кредитної лінії № 10-0604/245к-07 передбачено стягнення штрафу у разі порушення позичальником будь-якого з зобовязань, визначених п. 4.3.9, пп. 4.3.10-4.3.10.5, п. 4.3.11.1, п. 4.3.11.2 договору в розмірі 97 500,00 грн. (девяносто сім тисяч пятсот гривень 00 копійок) за кожний факт порушення кожного з зазначених зобовязань. У зв'язку з порушенням позичальником зобов'язань за кредитним договором позивачем нарахований штраф у вказаному розмірі.

Відповідно до п. 5 Договору № 22 від 26.06.2015 року про внесення змін до договору про надання відновлювальної відкличної кредитної лінії № 10-0604/246к-07 передбачено стягнення штрафу у разі порушення позичальником будь-якого з зобовязань, визначених п. 4.3.9, пп. 4.3.10-4.3.10.5, п. 4.3.11.1, п. 4.3.11.2 договору, в розмірі 79 200,00 грн. (сімдесят девять тисяч двісті гривень 00 копійок) за кожний факт порушення кожного з зазначених зобовязань. У зв'язку з порушенням позичальником зобов'язань за кредитним договором позивачем нарахований штраф у розмірі 79 200,00 грн.

Пунктом 4.3.9 договору № 24 від 26.06.2015 року про внесення змін до договору про надання відновлювальної відкличної кредитної лінії № 10-0604/245к-07 та договору № 22 від 26.06.2015 року про внесення змін до договору про надання відновлювальної відкличної кредитної лінії № 10-0604/246к-07 передбачено, що протягом строку дії договору, починаючи з 01 січня 2015 року, позичальник має забезпечити протягом кожного розрахункового періоду проведення кредитових оборотів за поточними рахунками позичальника (ТОВ "Трансмаш" (ідентифікаційний код: 32837752)), ТОВ "Любимівський кар'єр" (ідентифікаційний код: 23935242), ТОВ "Кольорові метали" (Ідентифікаційний код; 32495368), ТОВ "Проско ресурси" (ідентифікаційний код: 35202094), ТОВ "ЮМІН" (ідентифікаційний код: 34823177), ТОВ "Юкрейн Мінералс" (ідентифікаційний код: 35164494), ТОВ "Дніпробетон" (ідентифікаційний код: 20239861), ПрАТ "Дніпротрансмаш" (ідентифікаційний: код 21882406), надалі разом за текстом цього пункту-"Підприємства", відкритими в ПАТ ВТБ БАНК, в розмірі 53% (п'ятдесят три) відсотки від сукупних чистих кредитових оборотів в національній валюті та 53% (п'ятдесят три) відсотки від сукупних чистих кредитових оборотів з іноземній валюті по всім поточним рахункам Підприємств в Банку та інших банках.

Відповідач не надав доказів дотримання позичальником п. 4.3.9 договору № 24 від 26.06.2015 року про внесення змін до договору про надання відновлювальної відкличної кредитної лінії № 10-0604/245к-07 та договору № 22 від 26.06.2015 року про внесення змін до договору про надання відновлювальної відкличної кредитної лінії № 10-0604/246к-07.

Відповідно до ч.1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 ЦК України.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов'язання, а саме: боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити три процента річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом..

Керуючись наведеною нормою, позивач здійснив нарахування 3% річних на суми простроченого боргу по кредиту та процентам за користування кредитом.

Враховуючи доданий до позову розрахунок (т.2 а.с.71-72) за кредитним договором № 10-0604/245к-07 від 22.06.2007 року, три проценти річних, нараховані за порушення строку повернення кредиту, за період з 22.04.2015 року по 26.06.2015 року становлять 16 500 доларів США; три проценти річних, нараховані за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом, за період з 07.07.2015 року по 03.09.2015 року становлять 189,88 доларів США.

Враховуючи доданий до позову розрахунок (т.2 а.с.79-80) за кредитним договором № 10-0604/246к-07 від 22.06.2007 року, три проценти річних, нараховані за порушення строку повернення кредиту, за період з 22.04.2015 року по 26.06.2015 року становлять 13 406,25 доларів США; три проценти річних, нараховані за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом, за період з 07.07.2015 року по 03.09.2015 року становлять 154,28 доларів США.

Згідно ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Відповідно до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Перевіривши розрахунок позивача, судом встановлено, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача за договором про надання відновлювальної відкличної кредитної лінії № 10-0604/245к-07 від 22.06.2007 року , які становлять 3 507 689,90 доларів США та 528 374,27 грн., з яких: 3 000 000,00 доларів США строкова заборгованість по кредиту станом на 03.09.2015 року; 441 083,35 доларів США строкова заборгованість по сплаті процентів станом на 03.09.2015 року за період з 25.03.2014 року по 24.05.2015 року та за період з 25.07.2015 по 02.09.2015; 49 916,67 доларів США прострочена заборгованість по сплаті процентів станом на 03.09.2015 року; за договором про надання відновлювальної відкличної кредитної лінії № 10-0604/246к-07 від 22.06.2007 року, які становлять 2 836 948,71 доларів США та 6 116 785,33 грн., з яких: 2 437 500,00 доларів США строкова заборгованість по кредиту станом на 03.09.2015 року; 345 330,89 доларів США строкова заборгованість по сплаті процентів станом на 03.09.2015 року за період з 25.03.2014 року по 24.05.2015 року та за період з 25.07.2015 по 02.09.2015; 40 557,29 доларів США прострочена заборгованість по сплаті процентів станом на 03.09.2015 року, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Отже, загальна сума боргу відповідача перед позивачем внаслідок неналежного виконання позичальником зобов'язань складає:

за договором про надання відновлювальної відкличної кредитної лінії № 10-0604/245к-07 від 22.06.2007 року становить 3 507 689,90 доларів США та 7 528 374,27 грн., з яких: 3 000 000,00 доларів США строкова заборгованість по кредиту станом на 03.09.2015 року; 441 083,35 доларів США строкова заборгованість по сплаті процентів станом на 03.09.2015 року за період з 25.03.2014 року по 24.05.2015 року та за період з 25.07.2015 по 02.09.2015; 49 916,67 доларів США прострочена заборгованість по сплаті процентів станом на 03.09.2015 року; 79 735,20 грн. - пеня за порушення строків сплати процентів за період з 07.07.2015 року по 03.09.2015 року включно; 7 351 139,07 грн. - пеня за порушення строків сплати кредиту за період з 22.04.2015 року по 26.06.2015 року включно; 16 500 доларів США - 3% за прострочення повернення кредиту за період з 22.04.2015 року по 26.06.2015 року включно; 189,88 доларів США - 3% за прострочення сплати процентів за період з 07.07.2015 року по 03.09.2015 року включно; 97 500,00 грн. штрафна санкція за п. 7.2.2. кредитного договору, викладеного в новій редакції Договором № 25 про внесення змін,

за договором про надання відновлювальної відкличної кредитної лінії № 10-0604/246к-07 від 22.06.2007 року становить 2 836 948,71 доларів США та 6 116 785,33 грн., з яких: 2 437500,00 доларів США строкова заборгованість по кредиту станом на 03.09.2015 року; 345 330,89 доларів США строкова заборгованість по сплаті процентів станом на 03.09.2015 року за період з 25.03.2014 року по 24.05.2015 року та за період з 25.07.2015 по 02.09.2015; 40 557,29 доларів США прострочена заборгованість по сплаті процентів станом на 03.09.2015 року; 64 784,84 грн. - пеня за порушення строків сплати процентів за період з 07.07.2015 року по 03.09.2015 року включно; 5 972 800,49 грн. - пеня за порушення строків сплати кредиту за період з 22.04.2015 року по 26.06.2015 року включно; 13 406,25 доларів США - 3% за прострочення повернення кредиту за період з 22.04.2015 року по 26.06.2015 року включно; 154,28 доларів США - 3% за прострочення сплати процентів за період з 07.07.2015 року по 03.09.2015 року включно; 79 200,00 грн. штрафна санкція за п. 7.2.2. кредитного договору, викладеного в новій редакції Договором № 21 про внесення змін.

Враховуючи відсутність доказів належного виконання позичальником умов зазначених кредитних договорів, умови договору поруки та відповідні норми чинного законодавства, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність зобовязання відповідача перед позивачем сплатити заявлені позивачем суми.

Щодо доводів апелянта про неповідомлення його про неодноразову зміну розміру процентної ставки, оскільки остання неодноразово змінювалася внаслідок підписання сторонами додаткових угод та договорів, то суд першої інстанції вірно зазначив, що вказані договори підписані сторонами та є дійсними на момент розгляду справи.

При розгляді апеляційної скарги апелянт не спростував ні правові підстави задоволення судом позову, ні проведені позивачем розрахунки.

Щодо клопотання апелянта про відстрочку виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.03.2016 року на строк 24 місяці, то воно також відхиляється колегією суддів з огляду на наступне:

Відповідно до ч.1 ст.121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Як роз'яснив Пленум Вищого господарського суду України у постанові № 9 від 17.10.2012 року "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", застосовуючи заходи, передбачені статтею 121 ГПК України, господарські суди повинні мати на увазі, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Таким чином, розстрочка виконання рішення суду чи зміна способу його виконання можлива лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.

Визначальним фактором є винятковість цих обставин та їх об'єктивний вплив на виконання судового рішення. Крім того, господарський суд повинен враховувати інтереси обох сторін, зокрема, їх матеріальний стан, можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк чи попередньо встановленим способом, а також необхідно враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання.

Оскільки надані відповідачем до клопотання докази не підтверджують винятковість обставин, які ускладнюють виконаня рішення, клопотання слід відхилити.

За загальними правилами судового процесу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст.33 Господарського процесуального кодексу України). Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведеності їх переконливості.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. (ст.34 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно ст. 36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи, що апелянт належними та допустимими доказами не спростував висновки оскаржуваного судового рішення, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, рішення суду без змін.

Відповідно до ухвали Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07.04.2016 року скаржнику було відстрочено сплату судового збору за подання апеляційної скарги до ухвалення судового рішення по даній справі.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України у разі відмови в задоволенні апеляційної скарги належний до сплати розмір судового збору 200 970,00 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103,105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.03.2016 року у справі №904/8312/15 залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Юмін" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Дзержинського, буд. 1, прим. 1; ідентифікаційний код 34823177) в дохід Спецфоду державного бюджету України судовий збір за розгляд апеляційної скарги в розмірі 200 970,00 грн.

Виконання постанови доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя: Т.А. Верхогляд

Суддя: Л.А.Коваль

Суддя: Ю.Б. Парусніков

Підписано в повному обсязі 24.06.2016 року.