Рішення № 58577153, 22.06.2016, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2016 рокуСправа № 912/1423/16 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Н.В. Болгар розглянув у засіданні справу № 912/1423/16

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Ренесанс Траст";

до відповідача: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1;

про стягнення 853 674 грн. 80 коп.

Представники:

позивача - у засіданні 15.06.16, 22.06.16 - Лабатюк Я.М., довіреність б/н від 02.10.15;

відповідача - у засіданні 15.06.16, 22.06.16 - ФОП ОСОБА_1 особисто;

відповідача - у засіданні 15.06.16, 22.06.16 - ОСОБА_3, нотаріально посвідчена довіреність від 25.07.13, зареєстрована у реєстрі за № 460;

відповідача - у засіданні 15.06.16 - ОСОБА_4, нотаріально посвідчена довіреність від 13.05.16, зареєстрована у реєстрі за № 225.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ренесанс Траст" (далі по тексту - Товариство) звернулося до господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі по тексту - Підприємець) 853 674 грн. 80 коп. заборгованості за товар, поставлений по договору № 602 від 01.12.15 (далі по тексту - Договір), та 12 805 грн. 13 коп. судового збору.

За доводами позивача на виконання умов Договору ним у період з 24.12.15 по 29.12.15 поставлені відповідачу кондитерські вироби на загальну суму 1 163 566 грн. 22 коп. по товарно-транспортних накладних № 295 від 24.12.15 на суму 33 527 грн. 88 коп., № 304 від 24.12.15 на суму 239 774 грн. 90 коп., № 357 від 29.12.15 на суму 493 842 грн. 98 коп., № 360 від 29.12. 15 на суму 86 529 грн. 04 коп., однак останнім зобов'язання по оплаті, відлік строку якого починається з дати фактичного отримання товару, виконане частково у розмірі 309 891 грн. 42 коп., внаслідок чого утворилась заборгованість у сумі 853 674 грн. 80 коп.; претензію від 24.02.16 № 552/-2 відповідачем залишено без реагування

У відзиві на позов, наданому 10.05.16, відповідач просить у заявнику у задоволенні вимог відмовити повністю, оскільки на виконання Договору Підприємець здійснила попередньо оплату товару у сумі 6 869 271 грн. 99 коп. при його отриманні від Товариства на суму 3 421 676 грн. 27 коп., тому станом на 04.04.16 заборгованість позивача перед відповідачем становить 3 447 595 грн. 72 коп., і така сума визнається Підприємцем як заборгованість ТДВ "ЖЛ"; наданий позивачем суду акт звірки взаємних розрахунків Підприємець не підписувала, претензію від 24.02.16 № 552/-2 не отримувала, меморандуми, передбачені умовами п. 2.4 Договору Товариство не надсилало.

У "додаткових письмових поясненнях по справі та надання документів", поданих Товариством 01.06.16 зазначено про те, що в процесі виконання Договору відповідачу по електронній пошті надсилався меморандум вих. № 9397 від 14.12.15, яким встановлено план продажів на грудень 2015 та відтермінування оплати на строк 14 днів, однак докази його пересилання відсутні; включення до акту звірки взаємних розрахунків з 01.11.15 по 31.03.16 4 301 270 грн. 52 коп. обумовлено наявністю у відповідача перед позивачем грошових зобов'язань на підставі договору № 603 від 25.11.15 про відступлення товариством з додатковою відповідальністю "ЖЛ" Товариству права вимоги до Підприємця за договором поставки № 313 від 26.12.12, підтверджених актом звірки взаємних розрахунків за період з 25.11.15 по 10.02.16; отримання Підприємцем 30.03.16 претензії від 24.02.16 № 555/-2 підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0101411824900, витягом з інтернет-сайту УДППЗ "Укрпошта".

До письмових пояснень Товариства додана копія договору про відступлення права вимоги № 603 від 25.11.15, згідно умов якого товариство з додатковою відповідальністю "ЖЛ" - первісний кредитор передає, а Товариство - новий кредитор приймає грошові зобов'язання по оплаті товару, поставленого первісним кредитором боржнику - Підприємцю за договором поставки № 313 від 26.12.12 у сумі 4 301 270 грн. 52 коп.

Ухвалою від 06.06.16 господарський суд зобов'язав позивача у строк до 15.06.16 надати оригінали договору про відступлення права вимоги № 603 від 25.11.15, актів звірки взаємних розрахунків з 01.11.15 по 31.03.16, з 25.11.15 по 10.02.16.

У наданих господарському суду 10.06.16 письмових поясненнях Підприємець заперечила факт надсилання Товариством меморандуму та отримання нею такого документа та доводить, що акт звірки взаємних розрахунків за період з 25.11.15 по 10.02.16 вона не підписувала та не уповноважувала найманих працівників на його підписання, оплата за продовольчий товар, до складу якої входить ПДВ, не здійснювалась за договором про уступку права вимоги, за яким обов'язок щодо ПДВ не виникає. Стосовно дати договору, на яку містять посилання призначення платежу при перерахуванні Підприємцем сум Товариству, то згідно пояснень 25.11.15 є датою підписання відповідачем отриманого по електронній пошті проекту договору поставки, якому після його повернення Товариством присвоєно номер 602 та проставлено дату - 01.12.15. Щодо договору про уступку права вимоги, то за твердженням відповідача 25.11.15 позивач надіслав договір № 603 від 25.11.15 з сумою 3 629 339 грн. 52 коп., тоді як за даними Підприємця борг товариству з додатковою відповідальністю "ЖЛ" становив 3 447 595 грн. 72 коп., у зв'язку з чим надісланий договір вона не підписала, а виготовила та направила Товариству свій варіант договору № 603 від 25.11.15; Підприємцем не підписувався і не виконувався договір № 603 від 25.11.15 ні з сумою 3 629 339 грн. 52 коп., ні з сумою 4 302 270 грн. 52 коп.

До письмових пояснень відповідача доданий оригінал договору про відступлення права вимоги № 603 від 25.11.15, за умовами якого товариство з додатковою відповідальністю "ЖЛ" - первісний кредитор передає, а Товариство - новий кредитор приймає на себе право вимоги у сумі 3 629 339 грн. 52 коп. за договором № 277 від 04.02.15, укладеним первісним кредитором із Підприємцем - боржником. Такий договір про відступлення права вимоги підписаний первісним кредитором та новим кредитором. Підпис боржника у ньому відсутній.

У додаткових письмових поясненнях наданих 15.06.16 позивач наполягає на укладенні між товариством з додатковою відповідальністю "ЖЛ" - первісним кредитором, Товариством - новим кредитором та Підприємцем - боржником договору про відступлення права вимоги № 603 від 25.11.15, за яким первісний кредитор передає, а новий кредитор приймає право вимоги "на грошові зобов'язання по оплаті вартості поставленого товару" у сумі 4 301 270 грн. 52 коп. за договором поставки № 313 від 26.12.12, укладеного первісним кредитором та боржником і, як вбачається із довідки банку, починаючи з 03.12.15 по 11.01.16 Підприємець здійснила перерахування коштів на виконання договору № 603 від 25.11.15 із відповідним призначенням платежу "оплата за продовольчий товар сог договора б/н від 25.11.15", тому зобов'язання по договору про уступлення права вимоги у розмірі 4 301 270 грн. 52 коп. виконані в повному обсязі, тому така сума не є предметом розгляду у справі. Відповідно до таких пояснень, залишок боргу дистриб'ютора по Договору становив 1 944 016 грн. 80 коп., однак на суму 1 090 342 грн. сторонами проведено зарахування зустрічних вимог, а отже, фактично сумою боргу по Договору є 853 674 грн. 80 коп., яка і є предметом позову.

Порядок та документи, на підставі яких сторонами проводилося зарахування зустрічних вимог у поясненнях відповідача не викладено, докази на підтвердження такої обставини не надані

Ухвалою від 06.06.16 господарський суд зобов'язав Товариство надати оригінали договору про відступлення права вимоги № 603 від 25.11.15, актів звірки взаємних розрахунків з 01.11.15 по 31.03.16, з 25.11.15 по 10.02.16 .

Під час проведення 15.06.16 засідання позивачем в особі представника надані господарському суду для огляду оригінали договору про відступлення права вимоги № 603 від 25.11.15, актів звірки взаємних розрахунків з 01.11.15 по 31.03.16, з 25.11.15 по 10.02.16.

Оригінали названих письмових доказів, які оглянуті, позивачем для долучення їх господарським судом до справи не передані.

Представник відповідача ОСОБА_3 у засіданні 15.06.16 звернувся до господарського суду з усним клопотанням про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи, доводячи що договір № 603 від 25.11.15 та акти звірки взаємних розрахунків з 01.11.15 по 31.03.16, з 25.11.15 по 10.02.16 Підприємцем не підписувались.

З метою надання часу позивачеві для долучення до справи оригіналів витребуваних в ухвалі від 06.06.16 письмових доказів і документів, про які йдеться у п. 2.2 договору про відступлення права вимоги № 603 від 25.11.15, а також відповідачу для формулювання і викладення у письмовій формі клопотання про призначення у справі судової експертизи, господарським судом на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України у засіданні 15.06.16 в межах строку вирішення спору оголошено перерву до 14:00 22.06.16.

Після оголошеної у засіданні перерви Товариство не долучило до матеріалів справи оригіналів договору про відступлення права вимоги № 603 від 25.11.15 та актів звірки взаємних розрахунків з 01.11.15 по 31.03.16, з 25.11.15 по 10.02.16. В усній формі представник такої особи у засіданні 22.06.16 повідомив, що не вважає доцільним долучати оглянуті господарським судом у засіданні оригінали документів. Неподання документів, які підтверджують грошові зобов'язання Підприємця у сумі 4 301 270 грн. 52 коп., уступлені Товариству за договором № 603 від 25.11.15 представник позивача пояснив їх відсутністю.

21.06.16 відповідачем подане клопотання про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи із викладенням питань, які необхідно поставити на вирішення судового експерта стосовно підписів самою ОСОБА_1 чи іншою особою в договір № 603 від 25.11.15, актах звірки взаємних розрахунків та того, чи здійснювалась заміна першої сторінки договору № 603 від 25.11.15.

Представник відповідача проти задоволення клопотання заперечив.

Господарський суд у задоволенні клопотання про призначення судової експертизи відмовив з тих підстав, що документи, на підставі яких судовий експерти може встановити обставини, про які йдеться у клопотанні позивачем надані лише для огляду у судовому засіданні 15.06.16.

За підп. 1.1 п. 1 "Почеркознавча експертиза" науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 26.12.2012 № 1950/5), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 3 листопада 1998 р. за № 705/3145, для проведення почеркознавчих досліджень рукописних записів та підписів надаються оригінали документів.

Висновок судового експерта є лише одним з засобів, якими відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України встановлюються наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін. Обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору встановлюються і в інші способи.

При вирішення спору господарський суд враховує, що відповідно до ст. 4-3, ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами, і кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

У письмових поясненнях, наданих позивачем 22.06.16, викладено, що зазначення в актах звірки взаєморозрахунків документа за № 0000000079 від 25.11.15 як підставу заборгованості відповідача у сумі 4 301 270 грн. 52 коп. тим, що під час ведення бухгалтерської операції на підставі договору про відступлення права вимоги від 25.11.15 сформовано внутрішній документ в системі "1С бухгалтерія", якому автоматично присвоєно номер 0000000079.

Згідно з ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

При розгляді матеріалів справи, заслуховуванні пояснень представників сторін у засіданні господарський суд встановив наступне.

Сторонами укладений Договір, за умовами якого Товариство - продавець зобов'язалось поставити Підприємцю - дистриб'ютору кондитерські вироби та інші продукти харчування; асортимент, ціна, кількість кожної партії товару визначаються в товарно-транспортних накладних продавця, які є невід'ємною частиною Договору та взаємопогодженими і обов'язковими для сторін; право власності на товар переходить до дистриб'ютора з моменту підписання його уповноваженим представником товарно-транспортної накладної продавця про отримання товару, а при доставці товару транспортом продавця при отриманні перевізником (передачі товару перевізнику; товар передається дистриб'ютору під розпис у видатковій товарно-транспортній накладній продавця, на підставі і в обмін на виписану дистриб'ютором довіреність, завірену печаткою та підписом уповноваженої особи дистриб'ютора; продавець передає товар дистриб'ютору за цінами, вказаними в товарно-транспортних накладних, які виписуються на кожну окрему партію товару, і така товарно-транспортна накладна є підтвердженням домовленості сторін про ціну на товар; оплату кожної партії товару дистриб'ютор здійснює в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця протягом строку, який встановлений в щомісячному меморандумі, форма якого встановлена у додатку № 2 до Договору; відлік строку оплати починається з дати фактичного отримання товару на складі покупця; днем отримання товару рахується: згідно п.п.3.3-3.4 відповідно до умов договору поставки; днем оплати вважається день зарахування грошових коштів на поточний рахунок продавця; сума товарного кредиту встановлюється продавцем та визначається в щомісячному меморандумі; дистриб'ютор зобов'язався оплатити прийнятий від продавця товар згідно накладних та в строки, які встановлені а п. 4.7, п. 4.8, п. 4.9 Договору незалежно від реалізованої кількості товару).

Відповідно до ч. 1 ст. 626, ч. 1 ст. 628, ст. 629 Цивільного кодексу України; договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства; договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За доводами позивача, викладеними у позовній заяві, не спростованими відповідачем, за період з 24.12.15 по 29.12.15 на виконання Договору поставлено по товарно-транспортним накладним № 295 від 24.12.15, № 304 від 24.12.15, № 357 від 29.12.15, № 360 від 29.12.15 кондитерські вироби на загальну суму 1 163 566 грн. 22 коп.

Докази на підтвердження передачі (надіслання) Підприємцю щомісячних меморандумів, в яких визначаються суми товарного кредиту, строки оплати товару, а також докази підписання таких меморандумів сторонами або викладення Товариством вимоги до дистриб'ютора щодо їх підписання, відсутні.

За твердженням позивача відповідач виконав зобов'язання по оплаті вартості товару частково у сумі 309 891 грн. 42 коп., його заборгованість становить 853 657 грн. 80 коп. При цьому, Товариство не виклало і не довело, які конкретно суми і за якими розрахунковими документами він вважає розрахунком Підприємця за товар, отриманий по Договору.

Виходячи з умов п. 5.3.19 Договору, сторони повинні здійснювати звірку взаєморозрахунків за Товар шляхом надання продавцем таких актів дистриб'ютору для підписання та завірення печаткою у п'ятиденний строк.

До позовної заяви доданий акт звірки взаємних розрахунків з 01.11.15 по 31.03.16, підписаний бухгалтером Товариства, який фактично є розрахунком суми, визначеної заявником як ціна позову, а не актом звірки взаєморозрахунків у розумінні п. 5.3.19 Договору. Крім того, такий акт не містить посилання на Договір. Господарський суд зважає й на те, що в акті звірки взаємних розрахунків з 01.11.15 по 31.03.16 сума боргу, сплачена Підприємцем зазначена як 6 869 271 грн. 99 коп. при тому, що сама вона доводить про перерахування коштів для оплати товару по Договору у сумі 5 768 929 грн. 99 коп.

Фактично належного розрахунку ціни позову Товариством не здійснено.

До пояснень Товариства, наданих 01.06.16, та клопотання, наданого 15.06.16, додані копії актів звірки взаємних розрахунків з 25.11.15 по 10.02.16, з 25.11.16 по 26.01.16

За доводами Підприємця нею не підписувались акти звірки взаємних розрахунків з 25.11.15 по 10.02.16, з 25.11.16 по 26.01.16.

Спростування доводів відповідача можливе шляхом проведення судової почеркознавчої експертизи, проти якої заперечив позивач. Безпосередньо господарський суд не встановив обставину, яка є спірною, оскільки для роз'яснення питання щодо підписання або не підписання Підприємцем актів звірки взаємних розрахунків необхідні спеціальні знання, які не можуть бути поставлені на вирішення судовому експертові з причин не передачі оригіналів актів звірки Товариством господарському суду.

Надаючи оцінку письмовим доказам, копії яких надані позивачем, господарський суд вважає, що акти звірки взаємних розрахунків з 25.11.15 по 10.02.16, з 25.11.16 по 26.01.16 також, як і акт звірки розрахунків з 01.11.15 по 31.03.16, не можна визнати актом звірки взаєморозрахунків у розумінні п. 5.3.19 Договору. Посилання на Договір у всіх актах відсутнє.

Правові підстави складання названих актів та того, чим у розумінні законодавства України вони є, і які обставини та докази мають ними підтверджуватись, заявником позову не доведено.

Акти звірки взаємних розрахунків не визнаються господарським судом доказом наявності заборгованості Підприємця по Договору у сумі, заявленій до стягнення у примусовому порядку.

Підприємець доводить перерахування продавцю за Договором як оплату за товар 5768929 грн. 99 коп. за платіжними дорученнями № 4558 від 03.12.15, № 4570 від 04.12.15, № 4569 від 04.12.15, № 4591 від 07.12.15, № 4618 від 08.12.15, № 4655 від 09.12.15, № 4654 від 09.12.15, № 4632 від 09.12.15, № 4650 від 09.12.15, № 4663 від 09.12.15, № 4671 від 10.12.15, № 4664 від 10.12.15, № 4678 від 11.12.15, № 4697 від 14.12.15, № 4725 від 15.12.15, № 4727 від 15.12.15, № 4714 від 15.12.15, № 4742 від 16.12.15, № 4734 від 16.12.15, № 4760 від 17.12.15, № 4747 від 17.12.15, № 4754 від 17.12.15, № 4768 від 18.12.15, № 4796 від 21.12.15, № 4790 від 21.12.15, № 4814 від 22.12.15, № 4850 від 23.12.15, № 4863 від24.12.15, № 4895 від 25.12.15, № 4881 від 25.12.15, № 4907 від 28.12.15, № 4898 від28.12.15, № 4914 від 29.12.15, № 4934 від 30.12.15, № 4956 від 05.01.16, №4947 від 05.01.16, № 4981 від 06.01.16, № 5004 від 11.01.16, № 5037 від 12.01.16, № 5033 від 12.01.16, № 5021 від 12.01.16, № 5055 від13.01.16, № 5047 від 13.01.16, № 5068 від 14.01.16, № 5063 від 14.01.16, № 5077 від 15.01.16, № 5104 від 18.01.16, № 5093 від 18.01.16, № 5109 від 19.01.16, № 5147 ВІД 22.01.16, № 5188 ВІД 26.01.16, № 5187 від 26.01.16, № 5175 від 26.01.16, № 5195 від 27.01.16, № 5210 від 28.01.16, № 5373 від 10.02.16, № 5423 від 16.02.16, № 5483 від 22.02.16, № 5503 від 24.02.16, № 5575 від 02.03.16, № 5590 від 03.03.16, № 5651 від 10.03.16, № 5680 від 15.03.16, № 5713 від 16.03.16, № 5760 від 18.03.16, № 5840 від 28.03.16.

Зазначені платіжні доручення у призначенні підстав для перерахування коштів (призначенні платежу) не містять посилання на Договір.

Позивач самостійно, без доведення правових підстав та без отримання відповідного погодження із відповідачем провів зарахування отриманих коштів у сумі 4 301 270 грн. 52 коп. як новий кредитор у зобов'язанні (документ від 25.11.15 № 0000000079) по договору про відступлення права вимоги № 603 від 25.11.15, а залишок отриманих як часткове виконання грошових зобов'язань дистриб'ютора по Договору. Щодо проведення такого зарахування Підприємець має заперечення, стверджуючи, що всі суми ним сплачувались за товар, як отриманий по Договору, так і той, який буде поставлений, а сума відступлена товариством з додатковою відповідальністю "ЖЛ" по договору № 603 від 25.11.15 Товариству взагалі не є підтвердженою.

Господарський суд визнає безпідставними доводи позивача про те, що оскільки при перерахування коштів Підприємець посилалась на договір від 25.11.15, то отримані суми, перш за все зараховувались Товариством на виконання її зобов'язань по договору про відступлення права вимоги № 603 від 25.11.15. При перерахуванні коштів Підприємець не посилалась на договір № 603 від 25.11.15. Нею взагалі не зазначався номер договору. Кошти перераховувались саме за товар, а не як погашення боргу за договором про відступлення права вимоги. Крім того, позивач не спростував доводів відповідача стосовно того, що при перерахуванні коштів за товар зазначався ПДВ, тоді як такий податок не має зазначатися при перерахуванні сум за договором про відступлення права вимоги.

Із змісту договору про відступлення права вимоги № 603 від 25.11.15, примірник якого знаходиться у позивача, випливає, що первісний кредитор передає, а новий кредитор приймає зобов'язання по оплаті вартості товару, поставленого первісним кредитором боржнику за договором поставки № 313 від 26.12.12 на суму 4 301 270 грн. 52 коп.

Із змісту договору про відступлення права вимоги № 603 від 25.11.15, примірник якого наданий відповідачем, вбачається, що первісний кредитор передає, а новий кредитор приймає грошові зобов'язання по оплаті вартості поставленого за договором поставки № 277 від 04.02.15 товару на суму 3 629 339 грн. 52 коп.

Обидва примірники містять підписи та печатки первісного кредитора та нового кредитора. Отже, наявними є два договори про відступлення права вимоги № 603 від 25.11.15, оформлення та зміст яких є частково різними, зокрема щодо договору, за яким відступається право вимоги, сума відступлення, строк, в який боржник має бути повідомлений про відступлення права вимоги, підписання договору Підприємцем.

У п. п. 2.2, 2.3, 2.4 договорів за № 603 від 25.11.16 вказано, що одночасно з укладенням договору первісний кредитор передав новому кредитору оригінали всіх документів, на підставі яких утворилась заборгованість боржника перед первісним кредитором по основному договору (договору поставки); первісний кредитор повинен передати новому кредитору всі документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здіснення за основним договором (договором поставки), в термін до 3-х календарних днів з моменту підписання договору про відступлення права вимоги; первісний кредитор зобов'язаний сповістити боржника про відступлення права вимоги шляхом поштового надсилання з повідомленням про вручення боржнику копії договору про відступлення права вимоги або вручення особисто під розписку представнику боржника.

Докази на підтвердження передачі товариством з додатковою відповідальністю "ЖЛ" оригіналів всіх документів, що підтверджують суму заборгованості Підприємця за конкретним договором поставки, повідомлення Підприємця як боржника про відступлення права вимоги за конкретним договором щодо конкретної суми його грошових зобов'язань відсутні.

Підприємцем не підписувався договір про відступлення права вимоги № 603 від 25.11.15 на суму 3 629 339 грн. Такою особою викладене заперечення щодо підписання договору про відступлення права вимоги № 603 від 25.11.15 на суму 4 301 270 грн. 52 коп. та клопотання про призначення судової експертизи. Оскільки оригінал зазначеного договору позивачем для проведення судової експертизи не наданий, що унеможливлює проведення судової експертизи, заперечення відповідача є не спростованими позивачем.

Господарський суд погоджується із доводами відповідача про недоведеність Товариством наявності заборгованості Підприємства товариству з обмеженою відповідальністю "ЖЛ" у сумі 4 301 270 грн. 52 коп. та правомірності дій щодо неврахування такої суми чи її частини при визначені стану розрахунків сторін по Договору.

Господарський суд, зважаючи на суму, отриману Товариством, відмовляє йому у задоволенні вимог про стягнення з Підприємця 853 674 грн. 80 коп. як заборгованості за товар по Договору з-за недоведеності підстав та обставин порушення дистриб'ютором грошових зобов'язань на таку суму.

На підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача у сумі 12 805 грн. 13 коп. покладаються на відповідача, внаслідок неправильних дій якого виник спір. Неправильними діями Підприємця є зазначення у платіжних дорученнях договору без номеру від 25.11.15, докази укладення якого сторонами відсутні, тоді як про номер і дату Договору на час перерахування коштів вона була обізнаною, а також - відсутність належного реагування на претензію Товариства за наявності доказів її отримання, а саме: викладення погодження на вимоги заявника або заперечень аналогічних доводами, викладеним у запереченнях на позов.

У засіданні 22.06.16 господарським судом проголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Керуючись ст. ст. 49, 82, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

1. У задоволенні позову на суму 853 674 грн. 80 коп. відмовити повністю.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (адреса:АДРЕСА_1; і. н. НОМЕР_4) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Ренесанс Траст" (адреса: 01014, м. Київ, вул. Мічуріна, 3/2 офіс 21; і. к. 34415593) 12 805 грн. 13 коп. судового збору.

3. Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Дніпропетровським апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга на рішення подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 29.06.16.

Суддя Н. В. Болгар