Рішення № 58577141, 14.06.2016, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. С. Петлюри, 16 тел. 235-23-25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" червня 2016 р. Справа № 911/1147/16

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку Приватбанк, м. Дніпропетровськ

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, Київська обл., м. Богуслав

про стягнення 241 230,27 гривень

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_2 (довіреність №4472-К-О від 06.11.2015)

від відповідача: не прибув

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

26.03.2016 Публічне акціонерне товариство комерційний банк Приватбанк (далі-ПАТ КБ Приватбанк/позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі-ФОП ОСОБА_1В./відповідач) про стягнення 241 230,27 грн, з яких 90 361,97 грн заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом та 150 868, 30 грн пені за несвоєчасність виконання умов за договром.

Відповідач не скористався правом, наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, та відзив на позовну заяву не надав.

Ухвалою господарського суду Київської області від 06.04.2016 порушено провадження у справі №911/1147/16 та призначено справу до розгляду на 19.04.2015.

Ухвалами господарського суду Київської області від 19.04.2016, 04.05.2016, 17.05.2016, та 24.05.2016 розгляд даної справи відкладався на 04.05.2016, 17.05.2016, 24.05.2016 та 14.06.2016 відповідно.

Поряд з тим, ухвалою господарського суду Київської області від 24.05.2016 строк розгляду спору у даній справі продовжено на 15 днів.

В судові засідання 19.04.2016, 04.05.2016, 17.05.2016, 24.05.2016 та 14.06.2016 представник відповідача не прибув, витребувані судом документи не надав, про причини їх ненадання суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду даної справи був повідомлений належним чином.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

11.10.2013 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - клієнт), приєднався до «Умов та правил надання банківських послуг» (надалі - Умови), тарифів банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua., шляхом реєстрації заяви через систему інтернет-клієнт-банкінг, які разом складають Договір банківського обслуговування від 11.10.2013 (далі - договір) та взяв на себе зобов'язання виконувати умови договору.

Відповідно до 3.1.1.73., 3.2.2.1., 3.2.2.2., 3.2.2.6.2., 3.2.2.9.1., 3.2.2.9.10 Умов передбачено, що банк надає послугу гарантованих платежів для виконання грошових зобов'язань за господарськими договорами, що укладаються між клієнтом та його контрагентами, а також між клієнтом і банком (далі - послуга). Послуга надається у вигляді виконання банком заявок га договірне списання коштів (далі гарнатований платіж або заявка), згідно якої клієнт-платник доручає банку зарахувати кошти на рахунок отримувача, в сумі і в дату, зазначені при створенні заявки.

Банк за наявності вільних грошових коштів зобов'язується надати клієнту кредит у вигляді відновлювальної кредитної лінії, з лімітом і на цілі, зазначені в заявці на договірне списання коштів (далі гарнатований платіж або заявка), в обмін на зобов'язання клієнта по поверненню кредиту, сплаті відсотків, винагороди в обумовлені цим договором строки.

У період з дати виконання заявки за рахунок кредитних коштів до 30.06.2014 клієнт за користування кредитом сплачує ПАТ КБ Приватбанк відсотки в розмірі 28% річних, а починаючи з 01.07.2014 клієнт за користування кредитом сплачує ПАТ КБ Приватбанк відсотки в розмірі 36% річних від суми заборгованості. У разі не погашення заборгованості клієнтом за кредитом у строк до 30 днів, включно, на 31-й день - заборгованість по кредиту стає простроченою. При цьому за користування кредитом Клієнт платить відсотки в розмірі 56% річних від суми заборгованості.

Клієнт зобов'язується оплатити відсотки та винагороди за користування кредитом відповідно до пп. 3.2.2.9, 3.2.2.10 цього договору.

З наявних в матеріалах справи доказів слідує, що після укладання договору відповідач користувався послугою гарантований платіж, що надавався ПАТ КБ Приватбанк для виконання грошових зобов'язань за господарськими договорами, укладеними з контрагентами, що підтверджується наданими позивачем виписками по рахунках та розрахунком заборгованості.

Свої зобов'язання позивач виконав належним чином, своєчасним проведенням гарантованих платежів ініційованих клієнтом, що підтверджується розрахунком заборгованості та виписками по рахунках відкритих для обслуговування рахунку Відповідача.

У зв'язку з порушенням відповідачем умов договору у зв'язку з невнесенням чергового платежу на рахунок погашення заборгованості, позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення 314 995,59 грн, з яких: 169 358,14 грн заборгованості за кредитом, 97 364,74 грн заборгованості по процентам за користування кредитом та 48 272,71 грн пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.

Рішенням господарського суду Київської області від 16.06.2015 у справі №911/1659/15 позовні вимоги задоволено повністю, стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» 169 358,14 грн заборгованості за кредитом, 97 364,74 грн заборгованості по процентам за користування кредитом, 48 272,71 грн пені та 1 827,00 грн витрат по сплаті судового збору.

Втім, як зауважив позивач, відповідач вищезначене рішення суду не виконав, присуджені до стягнення кошти не сплатив, а також не виконав свої обовязки за договором в частині сплати процентів за користування кредитом у розмірі 90 361,97 грн, що нараховані після прийняття рішення на основну суму заборгованості.

На підтвердження здійснення відповідних фінансових операцій з нарахування процентів, а також відсутності здійснення відповідачем обовязку по поверненню кредитних коштів та відповідно нарахованих процентів, позивачем надано суду банківські виписки з позичкового (поточного) рахунку відповідача за спірний період.

З метою досудового врегулювання даного спору, 03.03.2016 позивачем було надіслано відповідачу претензію №31011KIBZS051 від 26/02/2016, відповідно до якої позивач інформував останнього про наявність заборгованості за договором та вимагав її погашення.

Посилаючись на те, що відповідач на зазначену претензію не відповів, суму заборгованості за договором не погасив, позивач просить суд стягнути з відповідача, зокрема, 90 361,97 грн заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Оскільки відповідачем не надано суду ані відзиву на позовну заяву, ані будь-яких інших доказів та/або документів, що впливають на вирішення даного спору по суті, суд у відповідності до ст. 75 ГПК України, здійснював розгляд даної справи за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив, що заявлена позовна вимога підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 173, ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 1054, ч. 1 ст. 1049, ч. 1 ст. 1048, ст. 627 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Пунктами 3.2.2.9.3., 3.2.2.9.10, Умов передбачено, що сплата відсотків за користування кредитом, передбачених пп. 3.2.2.9.1., 3.2.2.9.2. цього договору, здійснюється в дату сплати відсотків. Дата сплати відсотків вказана в заявці.

Розрахунок відсотків за користування кредитом здійснюється щодня з дати списання коштів з позичкового рахунку до майбутньої дати спдати відсотків та/або за період, який починається з попередбної дати сплати відсотків до поточної дати спдати відсотків. Розрахунок відсотків здійснюється до повного погашення заборгованості за кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом.

Відповідно до наданих позивачем виписко з позичкового рахунку відповідача, останнім станом на дату подання відповідного позову та розгляду відповідної справи не сплачено 169 358,14 грн заборгованості за кредитом.

З огляду наведеного, використання відповідачем кредитних коштів у розмірі 169 358,14 грн, наданих в рамках договору, свідчить про погодження останнім з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та, відповідно, породжує для відповідача обовязок по сплаті процентів за його користування, як таких, що нараховані за весь час користування кредитним коштами після прийняття рішення у справі №911/1659/15, у повному обсязі згідно умов договору.

Пунктами 1 та 7 статті 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. Дана норма кореспондує з приписами статей 525, 526 ЦК України.

За таких обставин, беручи до уваги наведені нормативні приписи, оскільки відповідач свої грошові зобовязання за договором належним чином не виконав, а також те, що розмір заявленої до стягнення заборгованості по сплаті процентів відповідає фактичним обставинам справи та є арифметично вірним, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 90 361,97 грн заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобовязань за договором, позивач просить суд стягнути з відповідача 150 868, 30 грн пені за несвоєчасність виконяння зобов'язань за договором.

Приписами статей 230, 232 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 612 ЦК України унормовано, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п.п. 3.2.2.10.1 Умов, у разі порушення клієнтом будь-якого зобов'язання по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених пп. 3.2.2.6.2., 3.2.2.9.1.-3.2.2.9.3. цього договору, термінів повернення кредиту, передбачених п.п. 3.2.2.2., 3.2.2.6.3., 3.2.2.6.16., 3.2.2.7.2 цього договору, винагороди, передбаченої п.п. 3.2.2.6.5., 3.2.2.9.4-3.2.2.9.6. цього договору, клієнт сплачує банку за кожен випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня (у % річних) від суми простроченого платежу за кожен день прострочки платежу.

Як слідує з наданого позивачем розрахунку пені, відповідна сума нарахована сукупно на суму заборгованості по сплаті кредиту та по сплаті процентів за користування кредитом за період з 16.06.2015 по 04.03.2016.

Водночас, як Умовами, так і заявками не передбачено строків сплати процентів за користування кредитом, а тому встановити момент, коли відповідач вважається таким, що прострочив за зобовязаннями по сплаті процентів, не можливо.

Крім того, сторони не пердбачили умовам договору більш тривало періоду нарахування пені за порушення грошового зобовязання, ніж шість місяців.

З огляду наведеного, суд дійшов висновку, що право на нарахування пені за порушення зобов'язання за договором виникає у позивача лише на суму заборгованості за користування кредитом з моменту прийняття судом рішення по справі у справі №911/1659/15 та припиняється через шість місяців після відповідної дати.

Враховуючи наведене, суд здійснював перерахунок заявленої до стягнення пені лише на суму заборгованості за кредитом у розмірі 169 358,14 грн за період з 16.06.2015 по 16.12.2015.

Оскільки арифметично вірний розмір заявленої до стягнення пені за порушення строків сплати кредиту, обрахованої судом в межах визначеного позивачем періоду з урахуванням вимог вищезазначених норм Закону та положень Умов, становить 44 283, 67 грн, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 150 868, 30 грн пені підлягає частковому задоволенню у розмірі 44 283, 67 грн.

Витрати по сплаті судового збору, у відповідності до ч. 5 ст. 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 49, 59, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 525, 526, 612, 627, 629, 1048, 1049, 1054 Цивільного кодексу України, ст. 173, 175, 193, 230, 232 Господарського кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (09700, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, ідентифікаційний код 14360570) 90 361 (девяносто тисяч триста шістдесят одну) грн 97 коп. заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом, 44 283 (сорок чотири двісті вісімдесят три) грн 67 коп. пені за несвоєчасність виконання умов за договором та 2 019 (дві тисячі девятнадцять) грн 68 коп. судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 29.06.2016.

Суддя В.А. Ярема