Ухвала суду № 58576007, 03.10.2013, Ріпкинський районний суд Чернігівської області

Справа № 2518/1539/2012

Провадження №2/743/4/13

УХВАЛА

03 жовтня 2013 року смт. Ріпки

Ріпкинський районний суд Чернігівської області

у складі: головуючого - судді Жовток Є.А.

при секретарі Коваль Т.С.

з участю прокурора Левченка Г.П.

представника позивача-відповідача ОСОБА_1

відповідача-позивача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт.Ріпки справу за обєднаними позовними вимогами прокурора Ріпкинського району Чернігівської області в інтересах держави, в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області, до ОСОБА_2 - про розірвання договору та повернення обєкта до державної власності та ОСОБА_2 до прокурора Ріпкинського району - про визнання безпідставною спроби націоналізації майна; визнання позову прокурора фальсифікацією звітності та визнання частини договору нікчемною,

В С Т А Н О В И В :

Прокурор звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 - про розірвання договору купівлі-продажу майна, визнання за державою права власності на обєкт незавершеного будівництва та повернення обєкта до державної власності.

ОСОБА_2 звернувся до прокурора із зустрічним позовом - про визнання безпідставною спроби націоналізації майна; визнання позову прокурора фальсифікацією звітності та визнання частини договору купівлі-продажу нікчемною.

Позовні заяви розглядаються в одному провадженні.

В судовому засіданні ОСОБА_2 заявивив клопотання про залишення первісного позову без розгляду з тих підстав, що в порушення ст.80, п.4 ч.2 ст.119, 121 ЦПК України, прокурор, уточнюючи позовні вимоги, довільно і безпідставно визначив ціну позову у розмірі 4836 грн., яка є заниженою у порівнянні з існуючими ринковими цінами на аналогічне майно та значно заниженою, з урахуванням вартості будівельних матеріалів та робіт, виконаних при спорудженні житлового будинку, які існують на момент розгляду справи.

Крім того, ОСОБА_2 вказав що він здійснив покращення обєкта незавершеного будівництва, а саме поладнав шифер на даху та утеплив горище.

Інціатор клопотання зазначив, що з моменту придбання ним нерухомого майна, якість останнього не погіршилась, а ціна, за яку він придбав обєкт нерухомості, була реальною та справедливою.

ОСОБА_2 додатково наголосив, що дійсною причиною звернення прокурора до суду з позовом, є змова з Регіональним відділеннням ФДМУ, з метою уникнення останнім сплати судового збору.

В судовому засіданні прокурор та представник позивача заперечували проти заявленого клопотання, з тих міркувань, що ціна позову, визначалася виходячи з висновку про вартість обєкта незавершеного будівництва, затвердженого регіональним відділенням ФДМУ та відображена у договорі купівлі-продажу.

Заслухавши доводи ОСОБА_2 та заперечення інших учасників судового розгляду, суд приходить до висновку, що клопотання задоволенню не підлягає.

Як на одну з підстав для залишення уточненого позову без розгляду, ОСОБА_2 вказував на недотримання прокурором вимог ст.119 ЦПК України, зокрема п.4 ч.2 вказаної норми.

В той же час, пунктом 1.4 договору купівлі продажу обєкта незавершеного будівництва, нотаріально посвідченого 13.10.2006 року, вартість нерухомого майна, визначена у розмірі 4836 грн., з урахуванням ПДВ. Вказаний висновок затверджено продавцем - Регіональним відділенням ФДМУ 28.02.2006 року.

Згідно вказаного вище договору, ініціатор клопотання придбав недобудований житловий будинок з прибудинковими спорудами за ціною 1934 грн., з урахуванням ПДВ.

Таким чином, суд вважає, що визначаючи ціну позову, прокурор виходив з наявних офіційних документів, які на момент звернення з позовом і розгляду справи судом, не переглядалися і не скасовувались.

16.05.2013 року попередній склад суду, приймаючи уточнену позовну заяву, не залишав її без руху з підстав, заявлених ОСОБА_2 і продовжив розгляд справи по суті, прийнявши 01.06.2013 року ухвалу про залишення заяви без розгляду, з інших міркувань.

Доводи ОСОБА_2 про змову посадових осіб прокуратури та Регіонального відділення ФДМУ по Чернігівській області, з приводу ініціювання звернення до суду з позовом саме прокурора, суд вважає надуманими, оскільки виходячи із заявленої ціни позову, розмір судового збору який підлягав сплаті, був би незначним.

Суд також вважає за необхідне повторно вказати, що ст.ст.119, 121 ЦПК України, на які посилався ініціатор клопотанння, визначає підстави і порядок залишення заяви без руху або її повернення, а не залишення без розгляду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.168, 209-210 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Клопотання ОСОБА_2 про залишення уточненої позовної заяви прокурора без розгляду - відхилити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Є.А. Жовток