Рішення № 58574972, 24.06.2016, Новоушицький районний суд Хмельницької області

Справа № 680/137/16-ц

№ 2/680/91/16

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"24" червня 2016 р. смт.Нова Ушиця

Новоушицький районний суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді Яцини О.І.,

при секретарі судового засідання - Стандрійчук М.П., Максимчуку С.М..

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ПАТ КБ «ПриватБанк» про визнання додаткової угоди до кредитного договору нікчемною та зобовязання вчинити дії,

встановив:

Позивачка звернулася до суду з позовом до відповідача про визнання додаткової угоди до кредитного договору нікчемною посилаючись на те, що 18 березня 2008 року між нею та відповідачем було укладено кредитний договір № НМU0GІ0000006044, згідно з яким банк зобовязався надати позичальникові грошові кошти в розмірі 125000 (пять тисяч) гривень, а позичальник зобовязується прийняти, належним чином використати та повернути кредит в сумі 125000, сплатити відсотки за користування кредитом в розмірі 15% річних, а також сплатити винагороду за надання фінансового інструменту у розмірі 0,00% від суми виданого кредиту у момент надання кредиту.

Зазначений кредитний договір № НМU0GІ0000006044 від 18 березня 2008 року переведено з валюти гривня у валюту долар США шляхом укладення 22 серпня 2008 року додаткової угоди.

Станом на день укладення основного договору курс НБУ становив 5,05 грн. за один долар США, таким чином еквівалент 125 тис. грн., становив 24752,47 доларів США.

У серпні 2008 року на адресу позивача надійшов лист відповідача, згідно з яким банк повідомив про зміну процентної ставки за договором № НМU0GІ0000006044. Таким чином, починаючи з 22 серпня 2008 року процентна ставка за договором про іпотечний кредит була встановлена у розмірі 2,09% у місяць.

Після оплати 5 місяців тіла кредиту, розмір кредиту після укладення додаткової угоди склав 26670,26 доларів США, тобто збільшився на 1917,79 доларів США.

У звязку з вище викладеним позивачка просить визнати додаткову угоду недійсною та зобовязати відповідача зробити перерахунок коштів.

Представник позивачки та позивачка у судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просять суд визнати додаткову угоду нікчемною, оскільки позивачка змушена була підписати дану угоду на вкрай невигідних для себе умовах. Банк штучно збільшив заборгованість по кредиту, встановив платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь, після укладення додаткової угоди та проведення 5 платежів кредитний договір зріс на 1917,79 доларів США, а тому позивачка вважає, що порушено всі три ознаки недобросовісності та просить суд визнати додаткову угоду до кредитного договору недійсною та зобовязати провести перерахунок коштів.

Будучи належним чином повідомленим відповідач у судове засідання не зявився, подав до суду письмові заперечення проти позову в яких зазначає, що кредитний договір № HMU0GI0000006044 від 18 серпня 2008 року переведено з валюти гривня в валюту Долар США за заявою позивача від 22 серпня 2008 року. Розмір кредиту після проведення конвертації з урахуванням винагороди банку складає 26670,26 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 14.04% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Однак питання щодо умов кредитного договору виникло лише у 2016 році, а тому є підстави для застосування позовної давності. Всі істотні умови договору були обумовлені та прописані в договорі, а саме валюта кредитування, відсоткова ставка, винагороди, розмір платежу, відповідальність, права та обовязки сторін, а тому факт недобросовісності з боку відповідача не доведений, як і наявність тяжких для відповідача обставин, відтак просив у позові відмовити.

Суд, заслухавши позивача та його представника, дослідивши матеріали справи, оцінивши їх в сукупності, приходить до такого висновку.

Відповідно до ч.3ст.10 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі (ст.11 ЦПК України). А згідно зі ст.60 ЦПК Україникожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч.1 ст.203, ст.215 ЦК України, на які посилається позивачка в обґрунтування своїх позовних вимог, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) наступних вимог, зокрема, зміст правочину не може суперечити вимогамЦивільного кодексу України, іншим актам цивільного законодавства.

Статтею 627 ЦК Українипередбачено, що відповідно дост.6 цього Кодексусторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обовязковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1ст.628 ЦК України). Укладаючи договір, сторона зясовує, на яких умовах він укладається, ознайомлюється з текстом договору.

Відповідно до ч.1ст.638 ЦК Українидоговір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Таким чином, підписуючи договір, ОСОБА_1 погодилась з умовами додаткової угоди до кредитного договору № НМU0GІ0000006044 від 18 березня 2008 року.

Тому, суд вважає, що при підписанні додаткової угоди позивачка мала можливість в повному обсязі ознайомитись з усіма умовами угоди та могла звернутись до юриста на вибір для розтлумачення її умов у разі своєї не обізнаності в сфері юриспруденції. Однак при підписанні угоди позивачка таким правом не скористалася.

Суд вважає, що кредитний договір № НМU0GІ0000006044 від 18 березня 2008 року між ПАТ КБ «Приват Банк» та ОСОБА_1, ОСОБА_2 та додаткова угода від 22 серпня 2008 року до вище зазначеного кредитного договору укладену між сторонами є єдиною складовою та мають одну природу виникнення, а тому регулюють одні і ті самі правові відносини, які виникли між сторонами.

Укладаючи угоду, сторона зясовує, на яких умовах вона укладається, ознайомлюється з її текстом. Саме під час ознайомлення її з текстом та підписання позивачка могла довідатись про можливе порушення свого права.

Таким чином, при підписанні кредитного договору та додаткової угоди всі передбачені чинним законодавством вимоги для укладення договору та додаткової угоди були дотримані, договори містять всі передбачені чинним законодавством відомості, дотримано всіх вимог щодо змісту та форми їх укладення, а тому не вбачається підстав стверджувати про невідповідність їх умов вимогам законодавства та навмисне введення позивачку в оману, на що вона посилається.

Відповідно дост. 60 ЦПК України, кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього кодексу.

Позивачкою та її представником не надано доказів на підтвердження порушення відповідачем вимог законодавства при укладенні кредитного договору та додаткової угоди.

Виходячи з встановлених обставин справи, позивачка не довела, що діями відповідача порушені її права та інтереси, а тому суд вважає відсутніми підстави для визнання додаткової угоди до кредитного договору недійсною.

З огляду на викладене, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку про безпідставність та необґрунтованість позовних вимог, а тому в позові слід відмовити.

Керуючись ст.ст.10, 11, 15, 61, 209, 212-213, 215 ЦПК України, ст. ст.203, 215, 227, 627, 638 ЦК України, суд,

В И Р І Ш И В:

В позові ОСОБА_1 до ПАТ КБ «ПриватБанк» про визнання додаткової угоди до кредитного договору нікчемною та зобовязання вчинити дії відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: ОСОБА_3