Ухвала суду № 58573561, 23.06.2016, Апеляційний суд Сумської області

Справа №588/1293/15-к Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1Номер провадження 11-кп/788/487/16 Суддя-доповідач - ОСОБА_2 Категорія - Крадіжка

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2016 року колегія суддів з розгляду справ та матеріалів кримінального судочинства Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Борсая В. М.,

суддів - Матуса В. В., Литовченко Н. О.,

з участю секретаря судового засідання Лобанової О.В.

прокурора Матеки А.В.

адвоката ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

розглянувши матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_4 на вирок Тростянецького районного суду Сумської області від 9 березня 2016 року, яким

ОСОБА_4, який 12 серпня 1984 року народився в станиці Руськопрохорівка

Красносулінського району Ростовської області, а проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше судимий 19 вересня 2012 року за ст. ст. 185 ч. 2, 185 ч. 3, 69 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі, звільнений 19 березня 2014 року,

засуджений:

за ст. 185 ч. 2 КК України до обмеження волі на строк 1 рік;

за ст. 185 ч. 3 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів остаточно визначено покарання 3 роки позбавлення волі.

Стягнуто процесуальні витрати 675 грн 18 коп.

Долю речових доказів вирішено відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

ВСТАНОВИЛА:

В середині травня 2015 року обвинувачений ОСОБА_4, проживаючи в ІНФОРМАЦІЯ_2, таємно викрав належні ОСОБА_5 велосипед «Україна», вартістю 600 грн, шліфувальний апарат «болгарку», вартістю 210 грн, а також металеві труби та кути, вартістю 162 грн та 332 грн відповідно, а всього викрав майна на загальну суму 1304 грн.

Продовжуючи злочинні дії, в ніч на 7 вересня 2015 року ОСОБА_4 переліз через огорожу та проник на територію земельної ділянки по вулиці Горького, 98 в м. Тростянець Сумської області, звідки викрав належні ОСОБА_6 три кронштейни кабіни автомобіля «Рено Магнум» вартістю 6000 грн, подушки двигуна автомобіля вартістю 1 тис. грн, автомобільний повітряний колектор, вартістю 7000 грн та інше аналогічне майно, всього на загальну суму 16770 грн.

В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_4 просить змінити вирок шляхом помякшення призначеного покарання з огляду на те, що потерпілі на мають до нього претензій і на суворій мірі покарання не наполягають, крім того вважає, що суд прийняв рішення на підставі ст. 349 КПК України, чим порушив його право на захист.

Інші учасники кримінального провадження апеляційні скарги на вирок суду не подавали.

Вислухавши доповідь судді про обставини кримінального провадження та зміст апеляційної скарги, обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисника на її підтримку, думку прокурора про відсутність підстав для зміни судового рішення, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши наведені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів підстав для її задоволення не знаходить.

Відповідно до вимог ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах поданої апеляційної скарги.

Судом правильно встановлено фактичні обставини кримінального провадження та зроблений обгрунтований висновок про доведеність винуватості ОСОБА_4 у вчиненні крадіжки чужого майна. Такий висновок грунтується на зібраних у встановленому законом порядку та перевірених судом доказах, зокрема показаннях самого обвинуваченого у судовому засіданні, в яких він повністю визнавав себе винним у скоєнні злочинів і не заперечував вчинення крадіжки майна у потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_6, в звязку з чим справа розглядалася в порядку, передбаченому ст. 349 КПК України, без дослідження інших доказів.

Злочинні дії обвинуваченого ОСОБА_4 за ст. ст. 185 ч. 2 та 185 ч. 3 КК України кваліфіковані правильно.

Викладені в апеляційній скарзі доводи обвинуваченого про призначення йому надто суворого покарання, не в повній мірі врахувавши обставини, що його пом'якшують, на думку колегії суддів є необгрунтованими.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне та достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного та обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» з послідуючими змінами, при призначенні покарання суд повинен ураховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що обтяжують та помякшують покарання. Визначаючи ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, суд повинен виходити із сукупності всіх обставин справи, зокрема форми вини, мотиву, способу, стадії вчинення злочину, тяжкості наслідків тощо.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд першої інстанції врахував ступінь тяжкості скоєних правопорушень, особу обвинуваченого та обставини, які помякшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчинених злочинів, зокрема щире каяття ОСОБА_4, його в цілому позитивна характеристика, сприяння розкриттю злочинів.

Таким чином, призначене обвинуваченому ОСОБА_4 покарання є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

Порушень норм кримінального процесуального закону при розслідуванні кримінального провадження та при його розгляді в суді, які були б підставою для скасування чи зміни постановленого щодо обвинуваченого судового рішення, не встановлено.

Посилання обвинуваченого в апеляційній скарзі на допущені судом першої інстанції порушення вимог ст. 349 КПК України свого підтвердження не знайшли, оскільки прийняття судом рішення про визнання недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, було проведено після зясування думки всіх учасників судового провадження і обвинувачений не заперечував відносно того, що у такому випадку буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Право користуватися послугами адвоката обвинуваченому ОСОБА_4 судом було розяснено, від його участі в судовому засіданні він відмовився, крім того за інкримінованим ОСОБА_4 обвинуваченням, згідно з вимогами ст. 52 КК України участь адвоката не є обовязковою.

Керуючись ст. ст. 404, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Вирок Тростянецького районного суду Сумської області від 9 березня 2016 року відносно ОСОБА_4 залишити без зміни, а апеляційну скаргу обвинуваченого без задоволення.

Відповідно до ст. 72 ч. 5 КК України зарахувати в строк відбування покарання засудженому ОСОБА_4 строк його попереднього увязнення з 9 березня 2016 року по 23 червня 2016 року з розрахунку один день попереднього увязнення за два дні позбавлення волі.

Ухвала суду може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим, який утримується під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_7. ОСОБА_8.